Тема: “ Педагогічні ідеї Василя Сухомлинського

в початковій освіті ”

Підготувала

вчителька початкових класів

Лубенського НВК №9

Аліна БУЛАТЕЦЬКА

Ім’я Василя Олександровича Сухомлинського здобуло в нашій країні та багатьох країнах світу заслужену пошану і славу. Його ідеї виховання на засадах гуманізму, порядності, доброти, чесності та людяності увійшли в свідомість мільйонів людей — працівників освіти, батьків, усіх, хто причетний до великої і благородної справи виховання підростаючого покоління.

28 вересня 1918 р. – 2 вересня 1970р.

Спочатку Василь Сухомлинський навчався у місцевій Василівській семирічці. Влітку 1933 року мати відрядила молодшого сина Василя на навчання до Кременчука.

Там він вступив у Кременчуцький медичний технікум, але невдовзі покинув цей заклад. 1934 року Василь Сухомлинський вступає на підготовчі курси учительського інституту в Кременчуці, а потім навчається в ньому на факультеті української мови і літератури.

У 17 років Василь Сухомлинський влаштувався вчителем заочної школи недалеко від Василівки. Він перевівся на заочне відділення Полтавського педагогічного інституту, який закінчив у 1938 році. Після закінчення інституту продовжує працювати викладачем української мови та літератури й стає завучем у районному центрі Онуфріївці.

1941 року під час Другої світової війни Василь Сухомлинский добровольцем пішов на фронт. У січні 1942 молодший політрук Сухомлинський був важко поранений у битві під Ржевом. Осколок снаряду залишився в його грудях назавжди. Після довгого лікування у шпиталі селища Ува Василь Олександрович просився на фронт, проте комісія не визнала його навіть умовно здоровим для військової служби. У червні 1942 року Василя Сухомлинського призначили директором сільської середньої школи, де він пропрацював до березня 1944 року. Після визволення України від нацистів повернувся в рідні краї. Тоді він дізнався,що його дружину й маленького сина закатували в гестапо.

Від 1948 року й до кінця життя працював директором Павлиської середньої школи. До його появи тут цей навчальний заклад був звичайною, пересічною школою. 23 роки стали найпліднішим періодом його науково — практичної і літературно-публіцистичної діяльності. Звичайну сільську школу Василь Сухомлинський перетворив у справжню педагогічну лабораторію, де видобував скарби педагогічної мудрості.

Твори В. Сухомлинського видані 53-а мовами світу, загальним тиражем майже 15 млн примірників. Книга «Серце віддаю дітям» перекладена на 30 мов світу і витримала 54 видання.

Сьогодні українське суспільство перебуває під впливом швидких змін умов життя, переосмислення ціннісних орієнтирів і стратегій людського буття.

​

Тому сучасні учні потребують готовності до життя у відкритому європейському суспільстві, соціальної активності, громадянської компетентності, усвідомлення своєї ролі в житті та впевненості в тому, що саме вони у майбутньому позитивно впливатимуть на зміни в соціумі. Для того, щоб в еру високих технологій і автоматизації залишатися затребуваним фахівцем, необхідно набувати нових навичок та вмінь. Саме ці завдання ставить перед педагогами Нова українська школа.

 Педагоги добре усвідомлюють, як нелегко вирішувати завдання нової української школи сьогодні. Проте новому поколінню українських педагогів ХХІ століття допомагає гуманістична система поглядів і принципів В. Сухомлинського. Дати дітям радість праці, радість успіху у навчанні, збудити в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності – це перша заповідь виховання В.Сухомлинського. І це педагогічне кредо сучасності.

Професійний досвід вітчизняного педагога-творця Василя Олександровича Сухомлинського символізує собою високогуманну, демократичну педагогіку, важливе місце в якій займає формування творчої особистості людини. Особливо важливим у цьому є етап початкової школи, адже дитинство – це період, коли творчість – природний спосіб життя людини. Багато цінних порад для нинішньої Нової української школи можна запозичити у Василя Олександровича: «Щотижня кілька уроків ми присвячували «подорожам» до джерел думки й рідного слова, спостереженням. Наші подорожі і спостереження сприяли розвиткові уяви і мови»

Вчити учнів спостерігати, запитувати – важливі завдання нової початкової школи. Цьому мають сприяти і ранкові зустрічі вчителя з учнями.

Для нинішнього реформування школи важливо пам’ятати про теоретичні висновки Василя Сухомлинського щодо основних завдань розвитку і навчання учнів у молодших класах: «…завдання початкової школи навчити дітей користуватися інструментом, за допомогою якого людина все життя володітиме знаннями» Що ж це за інструменти : «спостерігати явища навколишнього світу, думати, висловлювати думку про те, що я бачу, думаю, спостерігаю, читаю, пишу» Потрібно вчити дітей вмінню мислити, самостійно здобувати інформацію, критично її оцінювати і використовувати, а не просто накопичувати і запам'ятовувати.

В. Сухомлинський добре це усвідомлював і вказував педагогам на те, що перш ніж учити дітей запам'ятовувати, їх потрібно вчити думати, мислити, аналізувати факти і явища оточуючого світу. «Якщо повторення – мати навчання, то спостереження – мати обдумування і запам'ятовування знань»

Громадське бачення світу – це основа моральності, наголошував Василь Сухомлинський і прагнув, щоб вихованці розуміли, що таке добро і зло, справедливість і несправедливість. Педагог вважав, що «…без усвідомлення величної ідеї Батьківщини, людина не зможе відчути гарячої потреби щось добре зробити для рідного села, або рідного міста»

Тому вчителям разом з батьками необхідно створювати умови для розвитку, формування активної громадянської позиції кожної дитини нашої громади. Адже, на думку В. Сухомлинського, громадянське начало – основна ланка морального виховання.

Отже, педагогічні ідеї В. О. Сухомлинського в початковій освіті Нової української школи допомагають сучасним освітянам та педагогам зрозуміти унікальність, неповторність, індивідуальні та вікові особливості учнів початкової школи, розкрити їх творчий потенціал, створити можливості для розвитку та реалізації їхніх творчих здібностей.