Державний навчальний заклад
“Вище професійне училище “Моторобудівник”
Творча робота учнів навчальної групи 4
Керівник проекту: Кириченко Віктор Анатолійович,
викладач історії, класний керівник групи
2013 рік
Ти велична і проста.
Ти стара і вічно нова.
Ти могутня, рідна мово!
Мова – пісня колискова.
Мова – матері уста.
І. Багряний
Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок.
21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.
А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.
Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу.
Мова функціонує і розвивається тільки в людському суспільстві. Це найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління. Головні функції, які виконує мова — комунікативна, мислеоформлююча, пізнавальна, емоційна, виражальна тощо.
Сьогодні у світі існує близько 6000 мов. На жаль, майже половина з них знаходяться під загрозою зникнення. На думку фахівців, це трапляється в тому випадку, коли її перестають, з тої чи іншої причини, вживати та вивчати більше 30% носіїв мови.
За весь час свого існування українська мова теж зазнавала злетів і падіння, переслідування і заборони, зневажливого ставлення з боку влади, однак вижила і зберегла свою красу і милозвучність.
В землі віки лежала мова
І врешті вибилась на світ.
О мово, ночі колискова!
Прийми мій радісний привіт.
Олександр Олесь.
Мова – це показник культури людини. Недаремно говорять: “Заговори, щоб я тебе побачив”.
Майже сто років тому Михайло Грушевський сказав: “Якщо ми, українці, хочемо, щоб нас поважали інші народи, то треба нарешті почати з поваги до самих себе”. Ці слова залишаються актуальними і сьогодні. Адже у метушні повсякденного життя ми забуваємо про самоповагу.
Тож плекаймо і леліймо рідну мову, зберігаймо її красу і неперевершеність для наступних поколінь, аби не пересохла життєдайна криниця роду українського….
Рідна мова дається народові Богом, чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів.
В.Захарченко.
УКРАЇНСЬКА МОВА
Минають століття, роки та хвилини,
Минає усе, що ми мали колись.
І лиш незалежна в віках Україна
Сміливою птахою рветься увись.
В віршах та піснях або просто в
розмовах,
В шевченківських творах – ми чуєм одне.
Звучить мелодійною хвилею мова,
І щоб там не було, вона не мине.
Лунає співзвучно від серця до серця,
Від гаю до гаю, з сім'ї до сім'ї.
Ця мова жива і в тобі відізветься,
Якщо патріот ти своєї землі.
Здобута народом, омита сльозами,
В ній кров українських дочок і синів.
Тече вона річкою поряд із нами, -
Це є наша мова із тисячі слів.
Ірина Крицька.