Пісня живе поміж нас
Музичне мистецтво
5 клас І семестр
Тема: ІІ Народна музика
Урок №11
1. Яка тематика календарно-обрядових пісень осіннього циклу?
2. Як називаються пісні пов’язані з періодом жнив?
3. Які види жниварських пісень вам відомі?
4. Які осінні обряди наших
предків ви знаєте?
5. Пригадайте, які пісні співали восени?
Народні пісні поділяються на багато різноманітних жанрів.
Найбільш типовими жанрами української пісні є:
сімейно-обрядові та побутові-весільні, жартівливі, танцювальні, коломийки, частівки, колискові, поховальні, голосіння та інші
Кріпосного побуту - чумацькі, наймитські, бурлацькі і т. д.
Історичні пісні та думи козацькі стрілецькі
Солдатського побуту - рекрутські, солдатські, стрілецькі
Ліричні пісні та балади. Пісні про кохання
Побутові пісні - це великий масив епічних народно-пісенних творів про економічні та політичні умови життя різних соціальних груп населення, про їхню історичну роль у становленні та розвитку українського суспільства, у формуванні національних норм етики й моралі.
Соціально-побутові пісні різнопланові і за тематикою, і за сюжетами, і за мотивами, і за колоритністю образів.
Це пісні про гірку долю простого люду в умовах тоталітарних режимів, соціальну нерівність, громадські, родинні, побутові конфлікти, природне віковічне прагнення народу до волі, пошуки шляхів до кращого життя тощо.
За тематичними і жанровими ознаками побутову фольклористику розділяють на кілька циклів пісень..
Кожен з цих циклів має свої особливості, але всі вони об'єднані соціальними мотивами і найкраще характеризують певну історичну епоху.
Родинно-побутові пісні надзвичайно різноманітні, сповнені драматизмом, щирістю почуттів та красою молодих сердець, внутрішнім болем кохання. Тема ліризму домінує в сюжетності пісень. Нероздільні почуття або вимушена розлука закоханих сердець є основною темою родинно-побутових ліричних пісень. Змалювання душевного болю знаходить відклик в кожній душі, почуття пройняті непідробним сумом.
.
Поетика родинно-побутових пісень характеризується лаконічністю, мелодійністю, задушевною та ліричною тональністю. Ключове місце займають також відображення народнопоетичної символіки українського народу.
Пісні про кохання
Ліричні пісні
Колискові
пісні
Лічилки Забавлялки�Потішки�Народні ігри
Дитячі пісні
Весільні
пісні
Жартівливі
пісні
Вечорниці – засіб поширення
та популяризації фольклору
Українські сорочки
Танцювальні пісні
Чумацький промисел на Україні відомий з 15 століття, а його розквіт припадає на 18 – початок 19 століття. Чумаки торгували переважно рибою та сіллю, яку привозили з Дону і з берегів Чорного та Азовського морів.
Довгий шлях, невлаштованість побуту, небезпека ворожих нападів, хвороба і смерть на чужині – основні мотиви чумацьких пісень. У них показані й причини, які змушували селян вдаватися до чумакування.
В піснях звучить туга за домівкою, за ріднею, нарікання на долю. Велику групу складають пісні про рекрутський набір, хлопці мали служити по 25 років . Солдатські й рекрутські пісні сповнені скорботою, жалем і часом підносяться до трагедійних вершин.
Ой не шуми, луже, ти,
зелений гаю,
Не завдавай серцю жалю,
бо я в чужім краю.
Бо я в чужім краю
марно погибаю,
Й тим же я погибаю,
що роду не маю.
Ой єсть рід у мене
далеко від мене,
Перечув я через люде,
що жалував мене…
Ці пісні близькі за тематикою до бурлацьких. В них йдеться про долю наймита, «що робить, аж піт очі заливає, а хазяїн його лає».
Наймита зневажають, називають «неробою», його годують цвілими сухарями, гонять після тяжкої роботи на полі ще й носити воду, пасти волів.
Але ще буває, що хазяїн супроводжує наймита в солдати замість свого сина віддає.
Наймитські та заробітчанські пісні тематично пов’язані з кріпацькими, чумацькими й солдатськими пісні.
Бурлаки – це селяни, які втікають від закріпачення, ставали на тимчасові заробітки. Вони терпіли поневіряння, голод і тяжку працю, зате належали собі; манила воля, але ніде безрідний бурлака її не знаходив: «Степ веселий, край далекий, та ніде прожити»
Пісні вважають силою реалістичного зображення тяжкого підневільного життя селян, протесту проти приниження людської гідності і безправ’я у його буденних проявах:
Пісні були чи не єдиною розрадою та розвагою кріпака.
Козацькі пісні пов’язані з історією народу; найдавніші з них оспівують героїзм захисників вітчизни від турецько-татарських загарбників, готовність молодих патріотів пожертвувати родинним затишком, а може й життям, тому в цих місцях важливе місце займає мотив прощання з родиною, битви з ворогом і героїчної загибелі козака.
У козацьких піснях підкреслена непокірність молоді, що не хотіла закріпачення і вибирала життя, повне тривог і небезпек, але вільне.
У піснях цього циклу часто йдеться не про вчинки, а про емоції героя – це, переважно, тужливий настрій самотнього, безталанного козака, безрідного сироти, якому – степ широкий – рідний брат, а шабля й люлька – вся родина.
Єдиний вірний товариш, що оплакує зраненого помираючи козака, - його бойовий кінь.
Козацькі пісні відзначаються багатою палітрою художніх засобів, особливою мелодійністю, яка досягається, зокрема, і тонко підібраними асонансами й алітераціями.
Стоїть явір над водою, Ой поїхав в Московщину
В воду похилився; Козак молоденький -
На козака незгодонька, Оріхове сіделечко
Козак зажурився. І кінь вороненький
Не хилися, явороньку, Ой поїхав в Московщину
Ще ти зелененький! Та там і загинув,
Не журися, козаченько, Свою милу Україну
Ще ти молоденький! Навіки покинув.
Не рад явір хилитися – Гадав собі: насипали
Вода корінь миє; Високу могилу…
Не рад козак журитись – Казав собі: посадили
Так серденько ниє! В головах калину…
Будуть пташки прилітати
Калиноньку їсти,
Будуть мені приносити
Од родоньку вісти!..
Ой на горі та й женці жнуть...
Людвіг� ван Бетховен
Видатний німецький композитор, якого надихнула українська народна пісня «Їхав козак за Дунай»
Єва Якушевська
Андрій Розумовський - син останнього українського гетьмана — навіть замовив композитору три квартети. У першому з них Бетховен використав мелодію української народної пісні «Ой на дворі метелиця», в другому і третьому — варіації на тему пісні «Від Києва до Лубен». Зацікавився композитор і українським танцем «Козачок», мелодію якого використав одразу в двох сонатах. А в славетній Дев’ятій симфонії звучать мотиви козацьких пісень.
2 музичних фрагменти і визначте спільні та відмінні риси?
Єва Якушевська
Українська народна пісня“Їхав козак за Дунай”
Повторення вивченого матеріалу
Визначте жанр пісні
…Ой під вишнею, під черешнею
Стояв старий з молодою як із ягодою…
Визнажте жанр пісні
…Ой то ж не зозуля, то рідная мати
Вона прилетіла дочку рятувати…
Визначте жанр пісні
Запряжу я козу в віз
Та й поїду по рогіз…
Скрізь гриміла ваша слава,
Що живе й до нині.
Стала слава козацькая. Славою Вкраїни.
Визначте
жанр пісні
Дякую за увагу!