���������Всім привіт!�Я – пані Ірина �з Львівщини!�
Мій настрій
Промінь сонця візьми у долоньку маленьку�Й до грудей своїх ніжно його притули.�Хай любов з добротою цвітуть у серденьку,�А тоді їх до іншого серця пошли.�Подаруй всім тепло свого серця, дитино,�І ніколи не кидай нікого в біді.�Прийде щастя до тебе тоді неодмінно,�Світла доленька буде у тебе тоді.
М
О
Я
К
В
І
Т
О
Ч
К
А
УСПІХ
МИР
ДОБРО
ДРУЖБА
РАДІСТЬ
Допиши в реченні одне слово.
«Я сьогодні бажаю усім …»
МИРУ
Допиши в реченні два слово.
«Я пишаюся тим, що я…»
ВЕСЕЛА, ГОСТИННА
Допиши в реченні три слово.
«Мої найрідніші - це…»
МАТУСЯ, СИНОЧОК, ДОНЕЧКА
Допиши в реченні слова.
«Я дружу з…»
ТЕТЯНОЮ, ГАЛИНОЮ, НАТАЛКОЮ
ВІДГАДАЙ
Ребус
шоколад
Основні види шоколаду
(рожевий)
ШОКОЛАД�
Допомагає думати.
Покращує нервову систему.
Викликає алергію.
Допомагає схуднути.
Бореться з бактеріями.
Захищає від вірусів.
Покращує стан зубів.
ТАК
ТАК
ТАК
НІ
ТАК
ТАК
НІ
Як називається професія людини, �яка виготовляє шоколад?
ШОКОЛАТЬЄ
Наталія Ясіновська - письменниця, перекладачка. Народилася в Черкасах. Від 2009 року разом із родиною мешкає у США.
Наталія Ясіновська.�ШОКОЛАДНЕ ПЕЧИВО
Оля повернулася зі школи й кинула в коридорі рюкзак. Не помила рук. Не привіталася з татом. Одразу пішла у свою кімнату й залізла з ногами у крісло.�— Що сталося, доню? —
прийшов із кухні тато.�
Гра «Передбачення»
Що Оля відповість татові?
— Нічого! — буркнула Оля й далі сиділа насуплена.�А потім вдихнула шоколадний запах. Усміхнулася.�— Тату, а печиво вже спеклося?�Тато також усміхнувся.�— Ходімо перевіримо. Але
спочатку помий руки.�
О�з�н�а�к�и��х�в�и�л�ю�в�а�н�н�я�
Оля з’їла три печивка й випила молока. Мабуть, татове печиво чарівне, бо дутися вже зовсім не хочеться.�— Знаєш, тату, із друзями часом буває так важко… — зітхнула Оля.�Тато кивнув.�— Посварилася? З ким? Із Настею?�Оля похитала головою.�— Із Лізою?�Оля знову похитала головою.�— То з ким же? — здивувався тато.�— Я ні з ким не сварилася, — пояснила Оля. — То все вони.�— Ліза й Настя посварилися?�Оля кивнула. Тато обійняв доньку. Так, із друзями буває важко.�
Логічний ланцюжок
— Вони не могли вирішити, чий браслет гарніший. А браслети — однакові, тату, розумієш? Тільки різного кольору. У Лізи — рожевий, а в Насті — фіолетовий.�Тато погладив Олю по голові.�— А тепер Ліза каже, щоб я не гралася з Настею. Інакше вона зі мною не буде дружити.�На очі набігли сльози. От як так? Оля дружить із Лізою. І з Настею також дружить. Ну чого вони посварилися? І чого Оля має страждати?�— Не плач, доню, — заспокоював Олю тато. — Ми щось придумаємо.�
Наступного дня Ліза все ще дивилася вовком на Настю. Оля не говорила з подружками аж до обіду.�У їдальні всі троє, як завжди, сіли за одним столом. Настя — навпроти Олі. Ліза — біля Олі.�Сьогодні Оля принесла обід із дому. Деруни, хоч і холодні, були смачні. Яблучний сік пахнув літом.� А ось і татове шоколадне печиво. На його запах обернулися всі, хто сидів за столом. Оля всміхнулася. Ліза й Настя також дивилися на печиво.� Оля взяла два печивка. Одне вона надкусила й відклала. А друге розламала навпіл і простягнула Лізі та Насті. Дівчатка задоволено схрумали свої половинки.�
Після уроків усі вибігли надвір. Оля вийшла останньою. Невже їй не вдалося?� Біля майданчика на Олю чекали Ліза й Настя. Стояли окремо та дивилися на неї. Що ж робити?�— Смачне було печиво? — спитала вона в обох. Дівчатка кивнули.�— А то не просте печиво, а чарівне. Мирильне!
Ви тепер замирені.� Ліза й Настя подивилися одна на одну.�— Справді? — запитали хором.�— Справді! — відповіла Оля.�— Тоді нумо гратися! — гукнула Ліза й побігла
до гірки. Оля з Настею поквапилися слідом.
Мирилки
М�И�Р�И�Л�Ь�Н�И�Й��К�О�Н�В�Е�Р�Т