Мольєр �«Міщанин-шляхтич»

Творчі принципи Мольєра

в основі комізму лежить невідповідність реальних подій тому, як вони сприймаються персонажем;

головна риса будь-якого головного персонажа – комічна пристрасть, манія;

введення в комедії елементів драматичної дії;

поєднання комічних характерів з комічними обставинами;

творчий метод – гармонія серця та здорового глузду.

“Міщанин-шляхтич”

Жанр. Комедія-балет.

 Теорія літератури. Комедія-балет – різновид комедії, в якому поєднуються слово, танець, пантоміма, музика, образотворче мистецтво. Характерна для мистецтва XVII ст.

Тематика. 1. Зображення прагнення пана Журдена потрапити у вище товариство, стати шляхетним дворянином. 2. Викриття лицемірної моралі аристократії.

 Ідея. Насмішка над невіглаством буржуазії і сатира на дворянство.

Основний конфлікт. Конфлікт між пристрастю і розумом.

​

Композиція. Комедія складається з V актів. Перші два акти є експозицією: знайомимося з характером пана Журдена. Активні події розгортаються з ІІІ акту. Маркіза і граф розігрують пана Журдена на бенкеті (ІІІ, IV акти). Потім його розігрує Клеонт (IV, V акти). В V акті наступає розв’язка. П’єса побудована за типовою мольєрівською схемою.

    Простір і час. Всі події відбуваються протягом одного дня в будинку пана Журдена.

Образи. Позитивні: пані Журден, Клеонт, Ковєль, Люсіль, Ніколь.    Негативні: пан Журден, граф Дорант, маркіза Дорімена, вчителі.

​

Традиції:

• Єдність місця і часу.
• Протиставлення негативних і позитивних персонажів.
• Викриваються соціальні та людські вади.

Новаторство:

• Наявні риси реалізму.
• Комедія піднесена на нову висоту.
• Мотиви поведінки обумовлені певним становищем людини у суспільстві.
• Порушення трьох єдностей.
• Використання традицій народного театру.
• Введення балету та співів в структуру комедії.
• Орієнтація на смаки не вищого класу, а широкої публіки.

​

​

Основний комізм образу Журдена полягає в тому, що, — втративши здоровий глузд і раціональні життєві орієнтири, він намагається потрапити до середовища, більш культурного та цивілізованого, але набагато гіршого і розбещенішого, ніж його власне.

​

У прагненні стати дворянином Журден готовий навіть відмовитись від власної сім'ї.

​

В образі Журдена Мольєр змальовує тип міщанина-багатія, який соромиться свого «ницого» походження і готовий на все, аби стати рівнею дворянам

​

Характеристика образу пана Журдена

​

Образи дворян

Образи графа Доранта і маркізи Дорімени

яскраво засвідчують моральну ницість, лицемірство і продажність того зовні блискучого аристократичного світу, до якого прагне потрапити Журден

Збіднілий дворянин Дорант за рахунок Журдена збирається влаштувати своє одруження з багатою маркізою Доріменою.

​

Дорімена сприймає Журдена як кумедного дурника, але й сама виявляється обдуреною, адже, користуючись грошима Журдена, Дорант видає себе за багатого нареченого і Дорімена погоджується на шлюб із ним.

Образи міщан і слуг

Клеонт, Люсіль.

Пані Журден

Пані Журден типова представниця міщанського прошарку, дуже практична і сповнена рішучості відстоювати свої права

Люсіль і Клеонт ідеальні позитивні герої. Люсіль — розумна й освічена дівчина; вона відкидає як недалекоглядні, наївні уявлення міщанського середовища, так і облудливу мораль аристократії.

Клеонт також характеризується тверезим розумом, високими моральними переконаннями, твердістю духу, справжнім почуттям людської гідності.

Образи слуг Ніколь і Ков'єля є своєрідною альтернативою представникам пихатої і чванливої дворянської знаті й недалекоглядного міщанства.

В образах мольєрівських кмітливих слуг відчуваються доброзичливість і повага, які драматург незмінно виявляв до представників простого народу.

«Риси вдачі пана Журдена»