Методика проведення практичних робіт та досліджень на уроках географії

КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти»

Грінченко Олександр Іванович,

старший викладач кафедри соціально-гуманітарної освіти, тренер НУШ

Саввіч Олександр Миколайович,�методист Центру методичної та аналітичної роботи, тренер НУШ

​

«Три шляхи ведуть до знань:�шлях наслідування - найлегший, шлях роздумів – найскладніший і шлях дослідження – найцікавіший.»

Конфуцій

В ПОЯСНЮВАЛЬНІЙ ЗАПИСЦІ МОДЕЛЬНОЇ ПРОГРАМИ КУРСУ «ГЕОГРАФІЯ» ГОВОРИТЬСЯ, ЩО …

• Засадничий принцип навчання (географії – авт.)– це принцип життєвої доцільності і прикладної функціональності. Для успішної повсякденної діяльності сьогодні замало знань і умінь, необхідно зосереджувати свої зусилля на конкретних завданнях, виявляти проблему, вести самостійний чи спільний пошук способів її розв’язання …
• Для цього (досягнення мети навчання – авт.) мають бути реалізовані наступні завдання … : формування уміння використовувати різні джерела географічної інформації картографічні, статистичні, геоінформаційні ресурси – для пошуку, інтерпретації і демонстрації різноманітних географічних даних …
• Він (курс «Географія» – авт.) має чітку практичну спрямованість, що реалізується під час проведення досліджень, виконання практичних робіт і вправ, створення моделей, розв’язання ситуативних, проблемних, аналітичних завдань, організацію екскурсій, роботу з навчальною й науково-популярною літературою, цифровими ресурсами тощо.

3

В ПОЯСНЮВАЛЬНІЙ ЗАПИСЦІ МОДЕЛЬНОЇ ПРОГРАМИ КУРСУ «ГЕОГРАФІЯ» ГОВОРИТЬСЯ, ЩО …

• У частині програми «Види навчальної діяльності» запропоновано орієнтовні методи, прийоми, ідеї, форми роботи.
• Тематика досліджень, проєктів, практичних та інших робіт може бути змінена вчителем у межах вивчення відповідної теми, враховуючи матеріально-технічне забезпечення, наявність власних дидактичних розробок, рівень підготовленості класу, інтереси дітей, регіональні особливості рідного краю тощо.
• Результати дослідження учнів/учениць учитель оцінює під час презентацій.
• Вивчення курсу «Географія» в базовій школі передбачає такі види оцінювання: поточне (формувальне) – під час вивчення теми (…практичні роботи, творчі роботи, дослідження, захист проєктів і власних (групових) досліджень тощо) …

4

ПРАКТИЧНІ РОБОТИ З ГЕОГРАФІЇ У 6 КЛАСІ НУШ

5

ПРАКТИЧНА РОБОТА – ЦЕ …

• одна з форм навчальної роботи школярів, метою якої є закріплення теоретичного матеріалу уроків, більш глибоке його засвоєння, формування практичних умінь і навичок, оволодіння конкретними способами і прийомами.
• вид навчальної діяльності, в якому учні спираючись на засвоєний теоретичний матеріал, виконують певне завдання за інструкцією чи алгоритмом, який завершується чітко визначеним результатом. Результат повинен бути практично значущий для навчальної і пізнавальної діяльності дітей.
• Практичні роботи є важливим і водночас необхідним компонентом шкільної географічної освіти, обов’язковою складовою навчально-виховного процесу.
• Основна мета уроків із виконанням практичних робіт – формування специфічних для географії вмінь і навичок, тісно пов’язаних із засвоєнням теоретичних знань, їх закріпленням і застосуванням.
• Змістом навчальної діяльності учнів на цих уроках є виконання практичних робіт, що забезпечує формування відповідних предметних компетентностей.

​

​

конкретизація

застосування

формування

добування нових

поглиблення

закріплення

розвиток

закріплення

теоретичних знань

умінь і навичок

Цілі проведення практичних робіт

умінь і навичок

умінь і навичок

формування предметних компетентностей

ПРАКТИЧНІ РОБОТИ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ

• У процесі вивчення географії теоретична й практична діяльність учнів тісно пов’язана, тому більшість умінь формується одночасно із засвоєнням знань у ході вивчення нового матеріалу.
• Частина практичних робіт виконується на уроках (наприклад, розв’язання задач на визначення місцевого й поясного часу, аналіз геологічного профілю території тощо). Іншу частину робіт доцільно виконувати після вивчення нового матеріалу на етапі закріплення й узагальнення знань.
• Практичні роботи проводяться й під час перевірки матеріалу, вивченого на попередньому уроці. У цьому разі учні діють за зразком, наприклад, виконуючи роботи з опису рівнин, порівняльної характеристики річок, визначення географічних координат та ін.

​

​

ПРАКТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ НА УРОЦІ

• є невід’ємною частиною освітнього процесу на будь-якому його етапі – щодо нового матеріалу, повторення, закріплення, узагальнення та перевірки знань.
• Незважаючи на те, що модельними програмами не передбачено обов’язкових практичних робіт, усі вони спрямовані на реалізацію практико-орієнтованого навчання.
• Вчитель має право визначати кількість практичних робіть, їх тематику, вид практичної роботи (навчальна, тренувальна, підсумкова), час і місце проведення, враховуючи матеріально-технічну базу закладу освіти, рівень підготовки учнів, регіональні особливості території, навчально-методичне забезпечення.

ПРАКТИЧНІ РОБОТИ В КУРСІ ГЕОГРАФІЇ

• це особлива форма навчання, що дозволяє не лише формувати, розвивати, закріплювати вміння та навички, а й отримувати нові знання.
• Практичні роботи спрямовані на здобуття учнями практичних навичок
• орієнтування на місцевості,
• географічного спостереження (дослідження),
• формування у них навичок роботи з картою як основним джерелом географічної інформації, а також малюнками, схемами та таблицями,
• з приладами та інструментами,
• прийомів проведення зйомки ділянки місцевості,
• обробки матеріалів спостережень за погодою та місцевими природними об’єктами,
• формлення звітів та графічних матеріалів.

НАЛЕЖНІСТЬ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

• до відповідної групи (навчальна, тренувальна, підсумкова) визначає вчитель.
• Навчальні роботи виконуються під керівництвом учителя або за запропонованим зразком.
• Навчальні роботи мають завданнями оволодіння якимось прийомом навчальної роботи (наприклад, визначення географічного положення об’єкта, позначення його на карті тощо), закріплення знань, формування та тренування різноманітних умінь.
• Навчальна практична робота дає можливість поєднати на уроках теоретичну та прикладну діяльність із метою успішного формування у школярів географічної картини світу.
• Тренувальні роботи спрямовані на відпрацювання, удосконалення й коригування вмінь. Ці роботи виконуються на уроці під контролем учителя або у вигляді домашнього завдання, результати якого відстежує вчитель.

ПІДСУМКОВІ РОБОТИ

• проводяться після серії тренувальних із метою перевірки сформованих умінь і навичок та їх подальшого розвитку.
• Підсумкові роботи виконуються самостійно. Їхні завдання розраховані на застосування засвоєних знань і вмінь в умовах, подібних до навчальних і тренувальних робіт.
• Підсумкові роботи за змістом найчастіше присвячені складанню описів або характеристик об’єктів, компонентів природи, природних комплексів, тощо.
• Для їх виконання, як правило, виділяють спеціальні уроки, які проводяться тоді, коли на виконання завдань потрібні значні витрати часу.
• Плануючи практичну роботу у 6 класі, доцільно для вивчення обирати географічні об’єкти своєї місцевості.

КОЖНА ПРАКТИЧНА РОБОТА

• може містити різну кількість завдань, які відрізняються рівнем складності.
• Особливість проведення практичних робіт у 6 класі у тому, що деякі з них виконуються, зазвичай, протягом кількох уроків.
• Це пов’язано з тим, що формування деяких географічних компетентностей відрізняється складністю, потребують послідовності, етапності, іноді вимагають тривалого спостереження.
• Тому практичні роботи, пов’язана з визначенням відстаней, напрямів за планом чи картою або з ведення календаря погоди – це не одна, а кілька практичних робіт, запис у журнал та оцінювання яких може проводитись на розсуд учителя.

ПРАКТИЧНІ РОБОТИ МАЮТЬ БУТИ СПРЯМОВАНІ НА ФОРМУВАННЯ ПЕВНИХ УМІНЬ:

• роботи з картографічним матеріалом (нанесення географічних об’єктів на контурну карту, робота з різноманітними географічними джерелами інформації, розв’язання географічних питань і задач тощо);
• роботи дослідницького і творчого характеру (складання картограм, маршрутів, комп’ютерних презентацій, схем, характеристик географічних об’єктів, виявлення закономірностей, оцінювання статистичних даних, складання прогнозів, проведення міні-досліджень, проведення спостережень за об’єктами, процесами та явищами навколишнього середовища;
• роботи з різними джерелами географічної інформації;
• складання описів та характеристик географічних об’єктів та явищ;
• виявлення причинно-наслідкових зв’язків;

ПРАКТИЧНІ РОБОТИ МАЮТЬ БУТИ СПРЯМОВАНІ НА ФОРМУВАННЯ ПЕВНИХ УМІНЬ:

• пояснення суттєвих ознак, властивостей географічних об’єктів і явищ;
• застосовувати прилади та інструменти для визначення кількісних та якісних характеристик компонентів природи;
• визначати види діяльності з охорони та раціонального використання природних багатств;
• дотримання заходів безпеки у разі стихійних природних і техногенних катастроф;
• застосування географічних знань у практичній діяльності та в повсякденному житті.

УРОКИ ПРАКТИЧНИХ РОБІТ МАЮТЬ ПЕВНІ СТРУКТУРНІ ЕЛЕМЕНТИ:

�

ЕТАПИ ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ:

• .�

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАКТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

• Успіх виконання практичної роботи залежить від чіткої організації цієї діяльності вчителем і рівня оволодіння учнями прийомами навчальної роботи: порівнювати, зіставляти, робити обчислення, складати характеристики за планом, установлювати залежність, працювати з картою тощо.
• Щоб практична робота пройшла успішно, учитель повинен підібрати відповідні завдання, правильно регламентувати час, дати чіткі настанови під час пояснення завдань, вибрати найефективніші способи та прийоми її виконання.
• Учитель має діяти чітко, оперативно, відповідно до обставин, ураховуючи зміст і ступінь складності роботи, уміння й навички учнів.
• У практичній роботі завжди передбачаються елементи самостійності, але слід пам’ятати, що їй передує колективна робота під керівництвом учителя, яка носить інструктивний, навчальний характер.

​

АЛГОРИТМ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ РОБІТ З ГЕОГРАФІЇ:

• обов’язкове проведення вчителем відповідного інструктажу перед виконанням роботи, під час якого слід звернути увагу учнів на її мету, обладнання та завдання.
• проаналізувати зміст кожного завдання та пояснити систему оформлення результатів їх виконання (у разі потреби записати на дошці зразок або запропонувати умовні позначення та скорочення);
• акцентувати увагу на змісті висновків;
• зазначити час, що відводиться на виконання роботи;
• пояснити процедуру перевірки та оцінювання її результатів;
• з’ясувати в учнів, що їм не зрозуміло та відповісти на запитання які виникають у ході роз’яснень.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ РОБІТ З ГЕОГРАФІЇ:

• у процесі виконання учнями практичних завдань вчитель уважно спостерігає за їх навчальною діяльністю; у разі потреби надає індивідуальні або групові консультації; періодично проходить між рядами з метою здійснення поточного контролю результатів роботи; за умови виникнення ускладнень та труднощів допомагає спрямувати пошукову роботу учня у правильне русло.
• Виконання практичних робіт – це творча співпраця вчителя та учня, це широкі можливості для особистісного зростання педагога та його вихованців.
• Наскільки злагодженою є робота, настільки високим буде рівень виконання практичних робіт.
• А визнання за практичною навчальною діяльністю першорядної ролі у процесі навчання дає можливість якісніше та ефективніше готувати учнів до подальшого здобуття знань та готовності до функціонування в сучасному життєвому просторі.

​

​

ГЕОГРАФІЯ. 6 КЛАС

Одне із задань учителя – забезпечити об’єктивне оцінювання навчальних досягнень учнів за підсумками виконання практичних робіт

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПРАКТИЧНИХ РОБІТ

1 бал - учень розрізняє терміни об’єктів, що вивчаються; називає їх окремими словами чи реченнями (наприклад, це - «гори», це - «річка»); фрагментарне нанесення географічних об’єктів на карту без дотримання вимог.

2 бали - учень намагається дати характеристику географічного об’єкта чи явищана елементарному рівні; має загальне уявлення про географічну карту і після демонстрації вчителем може показати на ній окремі об’єкти; оформлення контурної карти має ряд істотних недоліків, правильно вказана менша частина основних географічних об’єктів.

3 бали - учень допускає неточності у здійсненні спостережень; виділяє окреміособливості географічних об’єктів і явищ, прагне дати їм характеристику; робота в контурній карті виконана не в повному обсязі, присутні помилки, неохайне виконання.

​

4 бали - учень описує явища й об'єкти, що спостерігаються, і відтворює частину матеріалу на фрагментарному рівні; екологічно грамотно поводиться в природі під час екскурсій, виявляє елементи допитливості та спостережливості, розпізнає більшість об'єктів, які вивчаються; оформлення контурної карти має ряд недоліків, неправильно вказана 1/2 частина географічних об’єктів, відсутня легенда до карти.

5 балів - учень здатний з допомогою вчителя логічно відтворити значну частину матеріалу; використовує умовні знаки, знімає показники спостережень, елементарно читає карту; має первинні навички аналізу тематичної карти, вміє використати під час відповіді інформацію діаграми, схеми, таблиці; оформлення контурної карти має ряд недоліків, неправильно вказана 1/3 частина географічних об’єктів, відсутня легенда до карти.

6 балів - учень самостійно виконує основну частину практичної роботи, задопомогою вчителя робить елементарні порівняння, виявляє основні риси об'єктів і явищ, читає тематичні карти; оформлення контурної карти має ряд недоліків, неправильно вказана 1/3 частина географічних об’єктів.

​

7 балів — учень починає усвідомлювати мету практичної роботи, встановлює й описує причинно-наслідкові зв'язки; оперує основними поняттями й термінами; аналізує зміст карт; карта в цілому заповнена правильно і акуратно, але спостерігається відхилення від вимог при оформленні (різні типи шрифтів, позначення всіх географічних об’єктів одним кольором ручки, тощо) або неправильно вказано місце розташування 5-6 об’єктів.

8 балів — учень може логічно мислити, правильно, за планом, проводить спостереження, відображаючи особливості об’єкта чи явища в замальовках, діа-грамах, схемах; формулює висновки, робить узагальнення; правильно відбирає навчальні джерела інформації та аргументує власні дії, розв’язує типові задачі; карта в цілому заповнена правильно і акуратно, але спостерігається відхилення від вимог при оформленні (різні типи шрифтів, позначення всіх географічних об’єктів одним кольором ручки, тощо) або неправильно вказано місце розташування 3-4 об’єктів.

9 балів — учень уміє аргументувати, відстояти свій погляд, виявляє особливу допитливість при вивченні об'єктів і явищ; помічає деталі, вільно використовує здобуті знання, вирішуючи стандартні ситуації, аналізує хід спостереження, бачить причинно-наслідкові зв'язки, встановлює залежності між фізико-географічними особливостями території господарською діяльністю людини, застосовує прийоми аналізу статистичних даних, грамотно порівнює показники, вільно розв'язує задачі у стандартних ситуаціях, складає картосхеми й картодіаграми; карта в цілому заповнена правильно і акуратно, але є помарки при оформленні або неправильно вказано місце розташування 1 - 2 об’єктів.

​

10 балів — учень виконує проблемні завдання, поставлені вчителем, складає комплексну фізико-географічну характеристику, вільно використовує здобуті географічні знання, самостійно робить висновки й узагальнення; використовує принципи раціонального природокористування в повсякденній діяльності та працюючи у природі; вільно застосовує більшість географічних понять, класифікує їх; контурна карта оформлена правильно, грамотно, але є невеликі помарки при оформленні, усі географічні об’єкти нанесено відповідно до їх місце розташування.

11 балів – учень вміє оцінювати виробничу діяльність людини та її вплив на природу, розуміє суть географічних проблем; пропонує виходи з нестандартних ситуацій, вільно переходить від аналізу окремих явищ до аналізу системи географічних явищ; визначає причинно-наслідкові зв'язки, вільно володіє прийомами роботи з додатковими джерелами географічної інформації, цифровими показниками; контурна карта оформлена правильно, грамотно та акуратно, всі географічні об’єкти нанесено правильно.

12 балів — учень використовує географічні джерела інформації для розв'язання виробничих і побутових завдань, пропонує свої ідеї щодо вивчення того чи іншого об’єкта; усвідомлено обирає форми, методи, засоби й прийоми виконання практичної роботи відповідно до поставленої мсти навчання; контурна карта оформлена правильно, грамотно і акуратно; усі географічні об’єкти нанесено правильно, учень виявив творчість при оформленні роботи (наприклад, власні розробки умовних позначень, додаткові географічні об’єкти в межах запропонованої теми, додаткова інформація про географічні об’єкти, тощо).

​

ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНЮВАННЯ ПРАКТИЧНИХ РОБІТ

• Різниця в оцінюванні завдань однакового рівня складності може бути зумовлена якістю їх виконання, але не їх відмінністю між собою.
• В організації оцінювання виконаних робіт потрібно передбачити частку, яка відповідає якості оформлення роботи, наприклад, 2 бали.
• При цьому обов’язковим є попереднє пояснення вимог до оформлення, зокрема використання кольорів (тільки робочих – синього й червоного – чи й інших), шрифтів, малюнків, символів тощо.
• Плануючи практичні роботи, треба намагатися зробити так, щоб виконання завдання містило мінімум механічної роботи.
• Варто прагнути, щоб основна частина практичних робіт була проведена та перевірена в класі, для того щоб удома учень лише завершив оформлення роботи.

ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

• Залежно від змісту та завдань практичні роботи з географії можуть бути фронтальні, групові або індивідуальні. Практичні роботи з позначення та підписування відповідних об'єктів географічної номенклатури на контурній карті мають фронтальний характер. Адже всім без винятку учням необхідно засвоїти й уміти показувати на тематичних географічних картах чітко визначений у змісті навчальних програм перелік об'єктів.
• Для більшості практичних робіт слід застосовувати групову форму навчальної діяльності школярів. З цією метою клас поділяють на певну кількість груп (лабораторій, бригад, варіантів). Розподіл учнів на групи вчитель здійснює в межах інструктажу перед виконанням практичної роботи. Слід також заздалегідь підготувати спектр варіативних завдань (у разі необхідності), інструктивні картки та додатковий роздатковий матеріал.
• Групову роботу можна ефективно використовувати під час комплексної характеристики географічних об'єктів, процесів і явищ, для порівняльного аналізу, визначення географічних коорди­нат, розв'язування задач, у процесі обробки статистичних матеріалів, а також під час виконання робіт на місцевості.

​

ТРИВАЛІСТЬ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

• Залежно від мети і конкретних завдань практичні роботи можуть плануватися на весь урок, частину уроку (від 10 до 20 25 хвилин) або навіть на два спарені уроки (якщо школа має таку модель навчання).
• Більшість практичних робіт за своєю тривалістю розраховані на частину уроку і мають проводитися для закріплення теоретичного матеріалу з нової теми. За умов вдалого інструктування та розподілу класу на варіанти або групи можна значно прискорити виконання практичних завдань і перевірити результати роботи одразу на уроці.
• Якщо передбачені завдання не виконано більшістю учнів класу, варто створити можливість школярам завершити роботу вдома та перевірити результати її виконання на наступному уроці.
• Окремі комплексні практичні роботи (на зразок позначення об'єктів географічної номенклатури під час вивчення оболонок Землі, океанів, материків) учитель має право поділити на логічні частини і за складеним календарно-тематичним плануванням проводити їх не на одному, а на різних уроках тематично відповідними порціями. У кожному класі передбачено проведення, як мінімум, однієї-двох практичних робіт, на виконання та оформлення яких слід відводити цілий урок.
• За дидактичною метою це будуть повноцінні уроки-практикуми (формування практичних умінь і навичок). Такі роботи потребують обов'язкової перевірки та індивідуального оцінювання з боку вчителя.

ДОСЛІДЖЕННЯ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ

ДОСЛІДЖЕННЯ

• Дослідницька діяльність - це діяльність учнів під керівництвом педагога, яка пов'язана з рішенням учнями творчої дослідницької задачі із заздалегідь невідомим рішенням, що передбачає наявність основних етапів, характерних для наукового дослідження.
• Це планомірна, систематична робота щодо розвитку дослідницьких умінь, що дає можливість учням знайомитися та використовувати методи наукового пізнання, отримувати не тільки нові знання, а й набувати цілий ряд предметних компетентностей.
• Дослідження — це складний, але дуже важливий і цікавий шлях пізнання. Учні, виконавши дослідницьку роботу у вигляді повідомлення, презентації, твору (есе), міні-проекту, мають змогу продемонструвати не тільки її результати, але й такі свої якості, як працездатність, наполегливість у досягненні мети, уміння долати труднощі; набувають досвіду роботи з географічною інформацією.
• Запропоновані в навчальній програмі теми та проблеми для дослідження можуть виконуватися як під час уроку, так й у позакласний час, зокрема як індивідуальні завдання (домашні), а також у позашкільній роботі, наприклад, під час екскурсій чи проведення спостережень.
• На уроках, де проводяться дослідження, використовуються різні форми: колективна, індивідуальна, групова, парна. В процесі роботи враховується рівень пізнавальних здібностей учнів, індивідуальні особливості, передбачений диференційований підхід це дає можливість підвищувати ступінь самостійності чи то виконувати дослідження самостійно.

ЕТАПИ ВКЛЮЧЕННЯ УЧНІВ У ДОСЛІДНИЦЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ

ЕТАПИ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ

1. Вибір теми дослідження, визначення проблеми
2. Постановка мети і завдань дослідження
3. Аналіз джерел інформації (книги, архіви, ЗМІ, Інтернет)
4. Вибір методів дослідження
5. Проведення дослідження
6. Формулювання висновків
7. Оформлення звіту та презентації дослідження
8. Захист дослідницької роботи

ВМІННЯ УЧНІВ, НЕОБХІДНІ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

• бачити проблеми
• висувати гіпотези
• задавати питання
• давати визначення поняттям
• спостерігати
• класифікувати
• висловлювати судження і робити висновки

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ

Актуальність роботи

«5» балів - робота актуальна і ця актуальність доведена ;

«З» бали - робота актуальна ;

«1» бал - робота неактуальна .

Науково-дослідницький підхід

«5» балів - в основі роботи лежить знання теорії, за допомогою якої узагальнені дані самостійного експериментального дослідження:

«З» бали - робота носить характер узагальнення літератури, закінчується пропозицією нової ідеї, але не підкріплена дослідницькою базою;

«1» бал - робота носить реферативний характер.

Змістовність і логічність викладу

«5» балів - робота виконана змістовно, матеріал викладено логічно і послідовно, наочний матеріал доречний:

«З» бали - робота виконана змістовно, проте висновки логічно не обгрунтовані:

«1» бал - відсутня логічність і послідовність у викладі матеріалу.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ

Презентація проєкту

«5» балів - текст добре написаний, сформовані ідеї ясно викладені і структуровані, слайди представлені в логічній послідовності, використані ефекти анімації, вставлені графіки, таблиці, фотографії, відеоролики;

«З» бали - засоби візуалізації не відповідають змісту, відсутня логічна послідовність подачі інформації;

«1» бал - кількість слайдів перевищує 15, текст слайдів не відображає повний зміст проєкту.

Захист проєкту

«5» балів - емоційний, логічний і короткий за часом виклад проєктної роботи з використанням наочного матеріалу, автор, чітко відповідаючи на питання, організовує зворотний зв'язок з аудиторією;

«З» бали - у виступі не прослідковується особисте ставлення автора до проєкту, він відповідає на питання, спрямовані лише на розуміння теми;

«1» бал - читання основного змісту роботи, відповіді на питання не розкривають глибокого знання обраної теми.

ГЕОГРАФІЯ. 6 КЛАС

СТВОРЕННЯ МОДЕЛЕЙ, РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМНИХ ЗАВДАНЬ, ЕКСКУРСІЇ, ПРОЄКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ …

РОБОТА З МОДЕЛЯМИ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ

• Модель – відтворення чи відображення об'єкту, опису чи розрахунків, що відображає, імітує, відтворює принципи внутрішньої організації або функціонування, певні властивості, ознаки чи/та характеристики об'єкта дослідження. Як модель може виступати відображення, схема, копія, макет, зображення (напр. глобус – модель Землі).
• Методом моделювання називається такий загальнонауковий метод дослідження, при якому вивчається не сам об`єкт пізнання, а його модель, однак результат дослідження переноситься з моделі на об`єкт.
• Моделювання як метод пізнання використовується тоді, коли безпосереднє дослідження оригіналу неможливе.
• Моделювання різних природних чи суспільних явищ та процесів є засобом пізнання, що базується на теорії подібності (аналогії).
• Найбільш абстрактними є логіко-символічні моделі (зокрема, географічні карти).

​

41

РОБОТА З МОДЕЛЯМИ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ У 6 КЛАСІ

42

ПРОБЛЕМНІ ЗАВДАННЯ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ

• «Проблемна задача» містить у собі реальну або удавану суперечність, котра викликає пізнавальне утруднення. Проблемну задачу неможливо розв'язати лише пригадуванням готових знань, необхідно розмірковувати, шукати зв'язки та відносини, добирати докази.

Проблемна задача розв'язується, як правило, в такій послідовності:

1. З'ясовується, яка інформація потрібна для розв'язування проблеми і якою інформацією ви володієте.

2. Розробляється план, щоб поступово, крок за кроком, поєднати наявну інформацію з невідомою; на цьому етапі використовується такі правила:

• розділити проблему на частини;
• розв'язати більш прості проблеми, що відбивають деякі аспекти основної проблеми;
• використати графічні зображення, щоб представити проблему різними способами;
• розглянути окремі випадки, щоб «відчути проблему».

3. Виконати план дослідження поетапно.

4. Здійснити огляд рішення і переконатися, що воно є дійсно розв'язанням даної проблеми та відповідає наявній інформації.

43

ПРОБЛЕМНІ ЗАВДАННЯ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ У 6 КЛАСІ

44

ПРОБЛЕМНІ ЗАВДАННЯ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ У 6 КЛАСІ

45

ПРОЄКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ У НАВЧАННІ ГЕОГРАФІЇ

• Проєктне навчання – це метод, навчаючись за яким, учні, певний час досліджуючи і реагуючи на справжні, цікаві та складні питання, отримують потрібні знання та вміння.
• Через проєктне навчання учні мають можливість використовувати не лише знання з навчальних дисциплін, а й вчитися вести перемовини, ухвалювати спільні рішення, нести відповідальність відповідно до ролі в навчальній команді й разом презентувати результати своєї діяльності.
• Навчання відбувається природним шляхом, ненав’язливо, адже ціль – не вивчити, а виконати завдання, отримати результат, що дійсно мотивує дітей.

За домінуючою діяльністю навчальні проєкти бувають:

• прикладні, якщо  проєктами передбачається розробка  та виготовлення виробу, наділеного суб’єктивною новизною;
• рольові (ігрові), коли у проєктах засобами гри імітуються соціальні або ділові форми поведінки в схожих з реальними ситуаціями.
• інформаційні – пов’язані зі збором інформації про певний об’єкт чи явище, аналізом та узагальненням фактів;
• мистецькі (творчі), домінуючим аспектом яких є вільний і нетрадиційний підхід до виконання, оформлення та презентації результату;
• дослідницько-пошукові, діяльність учнів в яких спрямовується на вирішення проблеми, результат якої заздалегідь невідомий.

46

організація і проведення проєктної діяльності

• Проєкти передбачають самостійну/під керівництвом учителя дослідницьку діяльність учнів.
• При виборі теми для проєкту потрібно враховувати інтереси учнів, слід вибирати конкретну проблему, яка знайома учням, або носить регіональних характер, спонукає учнів до пошуку та використання додаткової літератури.
• Проєкт може бути представлений у формі презентації, ілюстрації, фотографії, відеоматеріалів, альбомів, інсценування тощо.
• Проєкт учні можуть виконати індивідуально, у парах і групах.

ПРОЄКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ У НАВЧАННІ ГЕОГРАФІЇ У 6 КЛАСІ

48

ЕКСКУРСІЇ У НАВЧАННІ ГЕОГРАФІЇ

• Навчальна екскурсія - це форма організації навчально-виховної роботи, яка дозволяє організувати спостереження та вивчення різних явищ, предметів, процесів у природних умовах, музеях, на підприємствах тощо.
• У ході підготовки до екскурсії вчителю необхідно уважно вивчити об'єкт екскурсії; вичленити проблемні питання, дати завдання учням; указати основні та додаткові джерела інформації; намітити маршрут екскурсії; указати приблизний перелік обладнання, необхідного для екскурсії, дату та місце її проведення; нагадати правила безпеки, яких потрібно дотримуватись під час екскурсії; розподілити учнів класу (класів) на підгрупи та дати їм конкретні доручення (вести записи, фотографувати, вимірювати).
• Під час екскурсії найбільш повно реалізуються дидактичні принципи єдності конкретного та абстрактного зв'язку теорії із практикою, навчання з життям, свідомості та активності.
• Обов'язковим компонентом навчальної екскурсії є перевірка досягнень її мети та результатів. Оформлення результатів екскурсії може бути індивідуальним і груповим. З метою актуалізації знань і життєвого досвіду учнів, створення емоційного тла подальших уроків доцільно використовувати зібраний ними на екскурсії матеріал.

​

​

​

49

ЕКСКУРСІЇ У НАВЧАННІ ГЕОГРАФІЇ У 6 КЛАСІ

​

​

​

​

50

ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!

+380507024515

+380992347036

​

olex.greenchenko@gmail.com

alexsavvich@gmail.com

Все буде