Альбом бур'янів

Класифікація бур'янів

Берізка� польова

Опис,

Стебла довжиною 1-1,5 м, численні, тонкі, в'юнкі, скручені спіраллю, обплітають сусідні рослини. Корінь стрижневий, розгалужений, йде в грунт на глибину до 2 м. Листки чергові, яйцеподібно-еліптичні або довгасті, розташовані на черешках. Квіти білі або рожеві, лійкоподібні, до 2-х см, з поздовжніми темними смужками, зі слабким, але приємним ароматом, розташовані в пазухах листя. Цвіте в квітні - жовтні. Квітки відкриваються залежно від часу доби і змін погоди. Плід - гладка коробочка яйцеподібної форми з дрібним насінням.

Рослина поширена від Біломоря до Середньої Азії. Росте вздовж доріг, на полях і в городах як бур'ян.

Господарського значення не має. Квітки рослини принаджують диких бджіл, жуків та метеликів.

Використання,

Берізка польова є лікарською сировиною -використовуються стебла і коріння, рідше квітки та насіння. Авіценна рекомендував його для лікування астми, захворювань легенів, печінки та селезінки. В експериментальних дослідженнях на тваринах доведено гіпотензивну, спазмолітичну, протизапальну, кровоспинну, місцевоанестезуючу та подразнювальну слизові оболонки дію. Відвар трави приймають як проносний, діуретичний та ранозагоювальний засіб, а також для лікування гіпертонічної хвороби, бронхіальної астми і бронхітів (відвар квітів), безсоння (порошок кореня всередину) і як потогінний засіб (водний настій насіння).

У вигляді сіна рослина придатна для годування скотини.

Основні заходи боротьби,

До механічних заходів боротьби з берізкою відноситься глибоке підрізання кореневої системи, після чого нащадки з’являються повільно і в меншій кількості. Дрібні обробки, навпаки, підсилюють засміченість. Придушення і ослаблення бур’яну досягається у густих посівах багаторічних трав, озимих, кормових суцільного посіву. Хороші результати дає поєднання дикамба, клопіраліда з різними страховими гербіцидами. При парових обробках застосовуються у суміші з гліфосатом.

Амброзія полинолиста

Опис,

Амброзія полинолиста – однорічна яра рослина за зовнішнім виглядом схожа на коноплі, а за розмірами і формою листків нагадує полин гіркий (звідки і назва полинолиста). Стебло і листя опущене. Амброзія – однодомна   рослина, має одностатеві чоловічі й жіночі квіти, зібрані в колосоподібні   суцвіття на вершинах гілок, кошики з жіночими квітками розміщені в пазухах верхніх листків. Розрізняють дві форми амброзії:

• сірувата з червонуватими стеблами і дуже опушеними суцвіттями;
• зелена, розсіяноопушена.

Розмноження,

Розмножується амброзія насінням, яке утворюється в великій кількості. Добре розвинені рослини можуть давати по 30 – 40 тисяч насінин, а окремі екземпляри до 80–100 тисяч. Насіння зберігає схожість у  ґрунтах  до 40 років. Надмірно висушує і виснажує ґрунти, а під час значного забур'яненя  культурні рослини гинуть....

Екологія,

Розвиваючи велику надземну масу, амброзія полинолиста здатна в польових умовах витісняти і пригнічувати бур'яни та культурні рослини. На утворення однієї тонни сухої речовини амброзії полинолистої відбирається з ґрунту 950 тонн води, вдвічі більше, ніж пшениця, втричі – ніж кукурудза, в 4 рази – ніж сорго. За густоти до 20 рослин на кв. метрі виноситься з ґрунту 135 кг/га азоту,40 кг/га фосфору, 157 кг/га калію, що в два-три рази більше, ніж пшеницею та кукурудзою. За середньої забур'яненості амброзією урожай соняшнику знижується на 40 %, кукурудзи  – 35 %.

Амброзія містить алкалоїди. Поряд з високою конкурентоздатністю і пригніченням сільськогосподарських культур, амброзія полинолиста містить низку гірких речовин, які погіршують смакові якості молока і молочних продуктів під час поїдання рослин коровами.

Основні заходи боротьби,

Для знищення амброзії полинолистої у посівах озимої і ярої пшениці застосовують гербіциди з діючими речовинами 2,4-Д, дикамба, клопіралід, ацетохлор, хлорсульфурон, фенмедіфам тощо. У садах і виноградниках на необроблюваних ґрунтах – препарати суцільної дії з діючою речовиною гліфосат.

​

​

Будяк�польовий

Опис,

Листя утворюють прикореневу розетку, із яких потім виростають стебло висотою от 30 до 200 см; у верхній частині стебло розгалужується.

Рослина звичайно дводомна, добре розмножується вегетативним шляхом. Буває, що утворює колонії тільки із осіб однієї статі. Тоді рослина цвіте, але насіння не дає. Час цвітіння – з червня по жовтень.

Будяк польовий за рахунок вегетативного розмноження може заполонити все поле, витіснивши культурні рослини. У природі також зустрічається на луках, у заростях чагарників, вздовж доріг у низовинах та в горах.

Сильний стержневий корінь може проникати на 2 – 3 метра, інколи зустрічаються корені довжиною 5 – 6 метрів. Приблизно на глибину 35 см від головного кореня паралельно поверхні відходять клубнеподібні потовщені корені, що запасають поживні речовини.

Використання,

Будяк польовий – хороший медонос.

Є дані про використання рослин у народній медицині.

Основні заходи боротьби,

У боротьбі з будяком широко застосовують агротехнічні заходи. Лущення слідом за прибиранням культур ліквідує порівняно слабкі молоді рослини, що виросли з насіння.

Під час боротьби з добре розвиненими рослинами використовують метод виснаження, який включає багаторазові поверхневі обробки з глибоким підрізуванням кореневої системи. Підрізання кореневої системи приглушує пробудження бруньок та їх відновлення, послаблює і виснажує життєздатність рослин.

Найефективнішим для знищення цього бур'яну є поєднання механічних і хімічних прийомів.

У посівах культур будяк добре пригнічують гербіциди групи 2,4-Д, мекопроп-П, гліфосат, раундап.

Лобода �біла

Опис.

Лобода біла – багаторічна трав'яниста сіро-зелена, вкрита сіруватим порошком рослина родини лободових.

Стебло прямостояче, розгалужене, борозенчасте, до 100 см заввишки. Листки чергові, прості, довгочерешкові, ромбовидно-яйцеподібні, цілокраї, тонкі. Квітки двостатеві, п'ятичленні, дрібні, малопомітні, зібрані в волотеподібне суцвіття. Цвіте у липні-вересні. Плід — однонасінний горішок з тонким плівчастим оплоднем. Росте в посівах, на городах, засмічених місцях, біля доріг.

Основні заходи боротьби:

Хімічні заходи боротьби:

Альфа-Ефір (2-етилгексиловий ефір 2,4-дихлорфеноксиоцтової кислоти, 850 г/л, у кислотному еквіваленті – 564 г/л) – 0,6 – 0,8 л/га (пшениця, ячмінь), – 0,7 – 0,8 л/га (кукурудза), обприскування вегетуючих бур'янів у фазі кущіння пшениці і ячменю та 3 – 5 листків у кукурудзи.

Альфа-Стар-Дуо (тифенсульфурон-метил, 500 г/кг + трибенурон-метил, 250 г/кг) – 30 – 60 г/га, обприскування посівів зернових колосових від фази 2 – 3 листків до прапорцевого листка включно.

Альфа-Стар (трибенурон-метил, 750 г/кг) – 20 – 25 г/га (озимі пшениця та ячмінь), – 15 г/га (ярі пшениця та ячмінь), обприскування вегетуючих бур'янів у посівах озимих культур від фази 2 – 3 листків до прапорцевого листка у культури включно, ярих - від фази 2 – 3 листків до виходу у трубку культури.

Альфа-Маїс (тифенсульфурон, 750 г/кг) – 10 – 15 г/га + ПАР Альфалип – 100 мл / 100 л води (ярі пшениця та ячмінь), обприскування посіву від фази 2 – 3 листків до початку кущіння культури; – 15-20 г/га + ПАР Альфалип – 100 мл / 100 л води (озима пшениця), обприскування посіву у фазі кущіння культури; – 10 г/га + ПАР Альфалип – 100 мл / 100 л води (кукурудза), обприскування посіву у фазі 3 – 7 листків у культури; – 10 – 25 г/га (льон-довгунець), обприскування посіву у фазі «ялинки»; – 6 – 8 г/га + ПАР Альфалип– 100 мл / 100 л води (соя), обприскування посіву у фазі 1 – 2 справжніх листків у культури.

Альфа-Бентазон (бентазон, 480 г/л) – 2-4 л/га, обприскування зернових з підсівом конюшини після розвитку 1 – 2 трійчатого листа.

Альфа-Бригадир (десмедифам, 71 г/л + фенмедифам, 91 г/л + етофумезат, 112 г/л), трикратне обприскування посіву буряків у нормі 1л/га у фазі сім'ядолей у бур'янів з інтервалом 5-10 днів.

​

​

Осот �польовий жовтий

Опис,

Стебло – пряме, 50 – 150 см. Листки – чергові, голі. Суцвіття – квітки жовті, язичкові, зібрані в кошики. Корінь – у перший рік проникає в грунт на глибину 2,1, на третій – на 4 м. Плід – сім'янка. Форма – овальновидовжена, зморшкувата, злегка зігнута. Колір – світло-бурувато-коричневий. Розмір – довжина 2,5- 3,25, ширина 0,75 – 1,25, товщина 0,5 мм. Маса 1000 насінин – 0,5 – 0,6 г. Сходить – у квітні-травні і навіть влітку. Цвіте – на першому році життя з червня по вересень. Плодоносить – у липні - жовтні. Глибина проростання – не більше 8 – 12 см. Життєздатність насіння в ґрунті – до 5 років. Максимальна плодючість – 30 тис. сім'янок. Температура проростання – мінімальна +6...+8, оптимальна +25...+30°.

Може засмічувати такі групи культур,

​

​

​

​

​

Основні заходи боротьби,

Постійне виснаження кореневої системи та попередження нового утворення коріння. Особливо ефективним є глибокий обробіток із культиваціями і лущенням відвальними лущильниками. Це досягається у чистих і зайнятих парах із наступним посівом озимини, особливо озимого жита, який сильно пригнічує будяк польовий. Для боротьби з цим бур’яном застосовують гербіциди групи 2,4-Д у поєднанні з клопіралідом, дикамба, хлорсульфуроном.

​

Зірочник середній

Опис,

Однорічна або дворічна дрібно-опушена рослина з лежачими або висхідними, дуже розгалуженими стеблами висотою 5 – 30 см; нерідко утворює нещільні дернини. Листки супротивні, яйцеподібні, довжиною 1 – 2 см, голі або війчасті (біля основи). Квітки в півзонтиках; чашолистки довжиною 4 – 4,5 мм, пелюстки глибокодворозсічені, коротші за чашолистки, іноді їх немає. Чашолистків і пелюсток по 5, тичинок 3 – 5, буває 10, маточка одна з трьома стовпчиками. Плід – коробочка. Цвіте з березня до жовтня. Дозріває у липні – жовтні.

Розмноженя,

Розмножується насінням, а також частинками стебла. Одна рослина дає 15 – 25 тис. насінин, які проростають без періоду спокою. Насіння зберігає схожість багато років і проростає при досить низьких температурах.

Мокриця – рослина-ефемер: вона живе лише три-чотири тижні. Але насіння мокриці, падаючи на землю, незабаром проростають, і з'являються нові рослинки. Крім того, гілочки мокриці, торкаючись до землі, пускають корінці.

Мокриця, навіть розірвана на частини, продовжує жити. Кожен шматочок дає корінці і виростає в цілу рослину.

Після дощу мокриця стає «кришталевою». Стебла мокриці покриті волосками, які утримують воду. Вода блищить на сонці, і вся рослина здається зробленою зі скла. Мокриця вбирає воду не тільки корінням, а й волосками на стеблах – з повітря.

Основні заходи боротьби,

Лущення слідом за збиранням культури і оранка плугами з передплужниками. Особливо слід звернути увагу на знищення мокриці у другій половині літа, коли вона починає посилено плодоносити. З гербіцидів у боротьбі з бур'яном перспективні – глин, лотрел–300, діален, фенфіз, ковбой.

​

Волошка�синя

Опис,

Однорічна трав'яниста рослина висотою 30 – 60 (100) см. Стебло пряме, гіллясте, 30 – 70 см заввишки. Листки цілісні лінійні. Крайові квітки в кошику лійкоподібні. Листочки обгорток по краю війчасті. Цвіте з червня до осені.

Крайові лійкоподібні квітки безплідні, вони приваблюють комах, які запилюють серединні трубчасті квітки. Стовпчик маточки знаходиться з тичинками, що зрослися в трубочку.

Цвіте в червні-липні, іноді впродовж усього літа.

Розмножується насінням, схожість якого зберігається до 10 років. Ось чому волошка синя нерідко є злісним бур'яном.

Основні заходи боротьби,

Очищенню полів сприяє глибока обробка грунту плугом з передплужником. Дрібна обробка з огріхами, навпаки, сприятлива для поширення цього бур'яну. Волошка синя чутливий до широко застосовуваного післясходового гербіциду групи 2,4-Д, діалену, ковбою, кросу, фенфізу, базаграну та ін.

​

Пирій �повзучий

Опис,

Пирій повзучий – багаторічна трав'яниста рослина родини злакових з довгим повзучим кореневищем. Стебла прямостоячі або висхідні, циліндричні, зелені, з потовщеними вузлами і порожнистими міжвузлями. Листки (3 – 10 мм завширшки) чергові, сидячі, лінійні, плоскі, зісподу гладенькі, зверху шорсткі, часто з рідкими волосками по жилках. Піхви голі, гладенькі, язичок короткий. Суцвіття – прямостоячий складний колос (до 15 см завдовжки). Колоски (10 – 18 мм завдовжки) багатоквіткові, ланцетні, сидять на виступах осі колоса. Колоскові луски (6 – 12 мм завдовжки) ланцетні, гострі з п'ятьма-сімома жилками, гладенькі або шорсткі. Нижня квіткова луска (7 – 10 мм завдовжки) ланцетна, гола, на верхівці тупувата, загострена або з коротким остюком. Тичинок три, маточка одна, зав'язь верхня з двома перистими приймочками. Плід – лінійнодовгаста зернівка (до 4 мм завдовжки), на верхівці волосиста.

Пирій повзучий росте як злісний бур'ян на залужених лісових і лісокультурних площах, лісосіках, забур'янених місцях. Світлолюбна рослина. Цвіте в червні – липні. Поширений по всій Україні, частіше в Лісостепу і Степу, утворює суцільні зарості, особливо на свіжих перелогах.

Основні заходи боротьби,

Боротьба з пирієм полягає в обробці грунту, спрямованої на ослаблення життєздатності кореневищ. Кращий спосіб боротьби з ним - метод задушення, запропонований В.Р. Вільямсом.

Цей бур'ян не виносить сильного затінення. Швидкозростаючі культури викликають пригнічення бур'яну. У боротьбі з пирієм широко використовують гербіциди фюзилад-супер, тарга Супер, крос, ерадікан.

​

Гірчак�повзучий

Опис,

Гірчак повзучий є найзліснішим і важковикорінюваним бур'яном серед коренепаросткових, Він засмічує посіви сільськогосподарських культур, сади, виноградники, луги, пасовища. Досить часто росте вздовж ґрунтових, шосейних доріг, залізничних колій, на берегах зрошувальних каналів.

Бур'ян надзвичайно шкодочинний. Під час сильного засмічення повністю витісняє інші рослини і різко знижує (на 50 – 70 %) або зовсім знищує врожай польових культур. Гірчак повзучий належить до отруйних рослин, вегетативна частина яких небезпечна для багатьох тварин, особливо для коней. Навіть невеликі домішки рослин бур'яну в зерні, зеленій масі, сіні чи соломі значно знижують якість продукції.

Гірчак повзучий (рожевий) – багаторічна коренепаросткова рослина.

Рослина розмножується насінням і кореневищами (вегетативно). Схожість насіння в ґрунті зберігається протягом 3 – 5 років. Для його проростання необхідні високі вологість і температура ґрунту. В умовах півдня України гірчак повзучий починає цвісти в кінці червня – на початку липня. Насіння достигає переважно в серпні.

Гірчак повзучий – світлолюбна рослина. При затіненні насіння не утворюється, уповільнюється ріст кореневої системи, але в ній зберігаються запаси пластичних речовин і бруньки розмноження, які при збільшенні освітлення навіть через декілька років (3 – 4) утворюють нові пагони.

Основні заходи боротьби,

Агротехнічними заходами в першу чергу є багаторазові підрізання кореневої системи. На дуже засмічених гірчаком повзучим землях досить ефективним буде поєднання чорного пару з культурами суцільного посіву (монокультури) – житом, вівсом, ячменем, кукурудзою, люцерною, що пригнічують бур'ян масивно розвиненою зеленою масою. Особливе значення на засмічених гірчаком площах має лущення стерні відразу після збирання будь-якої культури, незалежно від того, як буде в майбутньому використовуватись поле. Значного пригнічення гірчаку повзучого в найкоротші терміни можливо досягти лише поєднанням агротехнічних заходів з застосуванням сучасних гербіцидів згідно з «Переліком пестицидів …».

​

Болиголов�плямистий

Опис,

Корінь веретеноподібний, білуватий.

Стебло висотою 60 – 180 см, гіллясте, порожнисте, разом з листям голе, іноді з сизим нальотом і в нижній частині з червонувато-бурими плямами. У перший рік життя розвивається пучок прикореневих листків, а на другий рік розвивається стебло.

Нижнє листя на черешках, широкотрикутне, довжиною 30 – 60 см; із первинними та вторинними частками на черешках, третинне, крім самих нижніх, – сидяче; третинні частки довгасто-яйцеподібні, глибоко перисто-розсічені та яйцеподібно-ланцетні загострені, іноді з коротким білуватим кінчиком часточки. Середні і верхні листки більш дрібні і менш складні, майже сидячі. Кінцеві частки листя продовгуваті, перисто-надрізані або роздільні.

Квітки дрібні, білі. Парасольки численні, зібрані в суцвіття з 12 – 20 злегка шорсткими на внутрішній стороні променями. Листочки обгортки нечисленні, яйцеподібно-ланцетні, вузько-облямовані, по краях неясно-зазубрені, відвернуті до низу, односторонні, в числі 3 – 7, зрощені, голі, коротші або трохи довші променів зонтика.

Плоди майже округлі або яйцеподібні дводольні, завдовжки 3 – 3,5 мм. Стовпчики довжиною близько 1 мм, згодом відігнуті.

Цвіте у червні - липні. Плодоносить у серпні - вересні.

Основні заходи боротьби,

До заходів боротьби слід віднести знищення молодих розеток разом з коренем, підкошування для усунення плодоношення, глибоку обробку ґрунту в поєднанні з пошаровими обробками (висушує і виснажує бур'ян).

Болиголов в молодому віці чутливий до гербіцидів 2,4-Д, 2М-4Х, діалену та ін.

Гірчиця �польова

Опис,

Однорічний ярий ранній бур'ян. Стебло 30-70 см, прямостояче, розгалужене, в пазухах, часто з червонуватими або буро-ліловими плямами. Листки цілокраї, вкриті простими волосками, прикореневі й нижні яйцеподібні чи довгасті, нерівно- і крупновиїмчасто-зубчасті, черешкові, подекуди з вушками при основі, а самі нижні майже ліроподібно-перисто-надрізані. Верхні листки сидячі, крупно- і нерівно-зубчасті. Корінь стрижневий, досить товстий, короткий. Цвіте в червні – серпні. Квітки жовті, чашолистки близько 4 – 7 мм довжиною, пелюстки білі, 8 – 9 (11) мм. Суцвіття нещільне, китицеподібне. Плід – стручок довжиною 18 – 34 мм лінійний, циліндричний, хвилясто-горбкуватий, з двома стулками, що розкриваються, з чотиригранним носиком на короткій досить товстій плодоніжці. Насіння кулясте, буре або майже чорне, розміром 1,5 – 2 мм. Розмножується виключно насінням; одна рослина утворює до 32 тис. насінин, що достигають в липні. Насіння може зберігати життєздатність у грунті до 11 років (максимально 50). У зв'язку з тим, що насіння гірчиці польової не має періоду спокою, частина його може проростати восени, але основна маса сходів з'являється весною. Недостигле насіння має таку саму схожість, як і стигле. Мінімальна температура проростання +2...+4°С, а оптимальна +14...+20°С. Сходи з'являються з глибини 0-3 см, витримують морози до -3,8°С. Поширений на всій території України, особливо на чорноземних грунтах, дуже засмічує ярі посіви.

Основні заходи боротьби,

Гірчиця польова, як і інші види рослин з роду капустяних, є дуже чутливою до дії дикамби, 2,4-Д та 2М-4Х, тому в посівах зернових колосових, проса, кукурудзи ці бур'яни можуть ефективно контролюватися гербіцидами на базі 2,4-Д або баковими сумішами гербіцидів, до складу яких входить дикамба, а в посівах зернових колосових з підсівом конюшини – гербіцидами на базі 2М-4Х.

​

Грицики звичайні

Опис,

Однорічна трав'яниста рослина (10 – 15 см заввишки). Стебло пряме, просте або розгалужене. Прикореневі листки зібрані в розетці, перистороздільні, з трикутними, гострими, зубчастими частками, черешкові. Стеблові листки дрібніші, цілісні, ланцетні, сидячі, при основі стрілоподібні, стеблообгортні.

Квітки дрібні, правильні, зібрані у верхівкову китицю. Чашолистків і пелюсток по чотири, чашолистки яйцеподібні, пелюстки (2 – 3 мм завдовжки) білі, майже вдвоє більші від чашолистків. Тичинок шість, з них дві коротші за інші. Маточка одна, з верхньою зав'яззю, одним стовпчиком і головчастою приймочкою.

Плід – стиснутий з боків трикутно-оберненосерцеподібний стручечок (5 – 8 мм завширшки).

Росте як бур'ян на лісокультурних площах, лісових розсадниках, поблизу доріг, жител.

Тіньовитривала рослина. Цвіте у квітні – червні.

Основні заходи боротьби,

З цим буряном необхідно розпочинати боротися восени, а також рано навесні. При весняних обробках слід враховувати температурний режим, який складається в цей період. Оскільки здебільшого він нестійкий, часто спостерігається зниження температур, то краще використати гербіциди, які можуть ефективно пригнічувати бур’яни при низьких температурах (Логран, Дербі, Пік) як самостійно, так і у сумішах.

Дурман звичайний

Опис,

Однорічна трав'яниста рослина з соковитим, дудчатим, голим, порожнистим усередині, виловитким стеблом заввишки до 1 м. Має неприємний запах. Корінь стержневий. Листя короткочерешкове, велике, чергове, яйцевидне, виямчатозубчате, майже лопатеве. Квітки великі, білі, з лійкоподібним віночком розташовані поодинці в пазухах листя; чашка трубчаста, п'ятигранна, п'ятизубчаста. Плід – багатонасінна коробочка яйцеподібної форми, покрита жорстким шипом, розкривається чотирма стулками. Насіння велике, сплюснуте, матово-чорне. Цвіте в липні-вересні, плодоносить з липня.

Основні заходи боротьби,

Рекомендовано застосовувати бакову суміш гербіцидів: формула (тифенсульфурон-метил, 750 г/кг) в нормі 10 – 12 г/га з додаванням голіаф (2,4-Д, 350 г/л у формі диметиламінної солі + дикамба, 125 г/л у формі диметиламінної солі) в нормі 0,6-0,7 л/га з додаванням ПАР «Тандем» 150 мл на 100 л води у фазу кущіння до виходу в трубку культури.

Роман�польовий

Опис:

Лобода біла – багаторічна трав'яниста сіро-зелена, вкрита сіруватим порошком рослина родини лободових.

Стебло прямостояче, розгалужене, борозенчасте, до 100 см заввишки. Листки чергові, прості, довгочерешкові, ромбовидно-яйцеподібні, цілокраї, тонкі. Квітки двостатеві, п'ятичленні, дрібні, малопомітні, зібрані в волотеподібне суцвіття. Цвіте у липні-вересні. Плід – однонасінний горішок з тонким плівчастим оплоднем. Росте в посівах, на городах, засмічених місцях, біля доріг.

Для виготовлення лікарських препаратів заготовляють траву лободи під час цвітіння рослини. Трава лободи білої містить алкалоїди, вітаміни, сапоніни, флавоноїди, барвник, ліпіди, органічні кислоти, мінеральні речовини та інші. Галенові препарати лободи білої мають антибактеріальні, болетамувальні, відхаркувальні, гіпотензивні, естрогенні, протизапальні, сечогінні властивості. Застосовують галенові препарати лободи білої при кашлі, бронхітах, бронхіальній астмі, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, метеоризмі, хворобах печінки і селезінки, істерії, мігрені, паралічах, гіпергідрозі, дерматитах, ревматизмі, радикуліті.

Тонконіг�однорічний

Опис,

Стебло – висхідне, а в перезволожених місцях полегле, висотою 10 – 30 см. Листки – вузьколінійні. Суцвіття – пірамідальна розлога волоть. Коренева система – мичкувата. Плід – плівчаста зернівка. Форма – човниково-тригранна, безоста, загострена доверху. Колір – зеленувато-сірий чи світло-коричневий. Розмір – довжина 2,5 – 3,5, ширина 0,75, товщина 0,75 – 1 мм. Маса 1000 зернівок – 0,25 – 0,5 г. Сходить – у березні - травні. Цвіте – в червні – серпні. Плодоносить – в липні – жовтні. Максимальна плодючість – до 1100 зернівок. Глибина проростання – не більше 3 – 4 см. Життєздатність в ґрунті – 3,5 роки. Період спокою – відсутній, літні сходи перезимовують. Температура проростання – мінімальна +3... +5, оптимальна +16...4 – 20°. Вимоги до вологи – вологолюбна влітку. Вимоги до ґрунту – родючі ґрунти. Росте на городах, полях, пасовищах, парах, у садах, біля доріг, по берегах водойм. Злісний засмічувач просапних культур.

Може засмічувати групи культур,

​

​

​

​

Основні заходи боротьби,

На луках і пасовищах боротьбу з цим бур'яном здійснюють при реконструкції і перезакладці пасовищ. 

На полях потрібно своєчасно проводити лущення і зяблеву оранку. 

У посівах ярих пророслі бур'яни знищують передпосівним обробітком. 

До післясходових гербіцидів бур'ян стійкий, добре пригнічується грунтовими гербіцидами (трофі, пірамін, фюзилад-супер, зенкор та ін.)

​

​

Хвощ �польовий

Опис,

Багаторічна трав'яниста рослина родини хвощевих  (15 – 40 см заввишки) з бурувато-чорним, розгалуженим кореневищем, у вузлах якого утворююся кулясті бульбочки. Стебла двох типів: спороносні і безплідні. Спороносні пагони рожевобурі, соковиті, нерозгалужені, членисті, листки розміщені кільцями, зростаються між собою, утворюючи дзвоникоподібно потовщені піхви, що мають 8 – 10 чорно-бурих зубців. Спороносні пагони з'являються рано навесні і несуть на верхівках яйцеподібно-циліндричні колоски з спорофілами, у спорангіях яких утворюються спори. Після дозрівання спор спороносні пагони відмирають і рослина розвиває безплідні зелені пагони (7 – 50 см заввишки). Безплідні пагони прості або розгалужені, з 6 – 12 ребрами і косо догори спрямованими багатогранними гілочками. Верхівки стебел без гілочок. Піхви вузькодзвоникуваті, знизу ясно-зелені, зверху з темно-бурими трикутноланцетними зубцями і білою облямівкою на них. Хвощ польовий росте в мішаних і листяних лісах як бур'ян на лісокультурних площах, лісосіках, розсадниках. Світлолюбна рослина. Спороносить у березні  – квітні.

Основні заходи боротьби,

Боротьбу із цим буряном можна проводити за допомогою застосування препарату альфа-Ефір (2-етилгексиловий ефір 2,4-Д, 850 г/л) – 0,6-0,8 л/га (пшениця, ячмінь), – 0,7-0,8 л/га (кукурудза), обприскування вегетуючих бур'янів у фазі кущіння пшениці та ячменю; кукурудзи – у фазі 3 – 5 листків у культури.

Вівсюг �звичайний

Опис,

Стебло – пряме, висотою 30-120 см, опушене або голе по вузлах. Листки – ланцетно загострені. Суцвіття – розлога або дещо стисла волоть, яка складається з окремих колосків, в одній волоті їх можє бути в середньому від 40 до 60. Колоскові луски довжиною 20-30 мм. Коренева система – мичкувата, проникає в грунт на глибину 136-160 см і розходиться в сторони від стебла на 50 см. Плід – плівчаста зернівка Форма – веретеноподібна. Нижня квіткова луска ланцетної форми, посередині до неї кріпиться колінчастий остюк, спірально закручений у нижній частині. Колір – ясно-коричневий, сірий або жовтуватий. Розмір – довжина 8 – 16, ширина1,8 – 2,5 і товщина 1;5 – 2,5 мм. Маса 1000 зернівок – 15 – 25 г. Сходить – у березні – травні. Максимальна плодючість – 400-600 зернівок. Глибина проростання – найкраще сходить з глибини 3 – 5 см, але може сходить і з глибини 20 – 30 см. Життездатність в грунті – 3 – 4 роки, а те, що знаходиться глибоко, може зберігати її до 7 – 8 років на різних грунтах. Період спокою – недостигле насіння немає, а достигле потребує не менше 5 місяців визрівання. Температура проростання - мінімальна +1...+2, оптимальна +16...+20°.

Поширений по всій Україні. Засмічує посіви ярих зернових культур і рідкі посіви озимих. Росте на парах, при дорогах.

Основні заходи боротьби,

Для знищення у посівах зернових колосових культур, найефективнішим гербіцидом є – зерновій (феноксапроп-етил, 69 г/л) в нормі 0,9 – 1,0 л/га. Його застосовують у період, починаючи із фази 2-го листка до фази появи прапорцевого листка зернових культур. Оптимальна фаза розвитку бур'янів для їх знищення – 2-3 листки до початку кущіння.

Мишій �сизий

Опис,

Стебло – пряме, висотою 10 – 60 см. Листки – лінійно-ланцетні, сизувато-зелені, зверху шорсткі. Суцвіття – циліндрична щільна колосоподібна волоть (султан) , довжиною 4 – 6 см. Колоски безості, щетинки, які їх оточують, жовтувато-рудуваті. Корінь – мичкуватий, проникає в грунт на 105 – 173 см і в сторони від стебла на 35 – 78 см. Плід – плівчаста зернівка. Форма – яйцеподібноовальна, однобічна, опукла. Поверхня – поперечнозморшкувата, Колір – лимонно-зелений або темно-бурий. Розміри – довжина 2 – 2,75, ширина 1,65 – 1,75, товщина до 1 мм. Маса 1000 зернівок – 2 – 2,75 г. Сходить – квітнень – травень (червень – липень) . Цвіте – червень – серпень, вересень. Плодоносить – липень – вересень. Максимальна плодючість – 13800 зернівок . Глибина проростання – не більше 16 – 18 см Життєздатність в грунті – до 30 років, не втрачають схожості при тривалому перебуванні в воді. Період спокою – відсутній. Температура проростання – мінімальна +6...+8° – оптимальна +20.. +24 °С. Вимоги до ґрунту – рясно на розпушених піщаних і суглинкових ґрунтах. Росте на полях, пасовищах. Поширений як післяжнивний бур'ян на полях після збирання ранніх озимих і ярих зернових а також у посівах пізніх ярих культур.

Основні заходи боротьби,

Хімічні засоби для боротьби з мишієм сизим:

1. Козак (клетодим, 120 г/л) – 0,4 – 0,8 л/га, обприскування вегетуючих бур'янів в посівах соняшнику, буряків, сої, гороху, ріпаку, овочевих культур.

2. Антизлак (клетодим, 240 г/л) – 0,2 – 0,4 л/га + ПАР «Омега» – 0,6 – 1,2 л/га, обприскування вегетуючих бур'янів в посівах соняшнику, буряків, сої, гороху, ріпаку, овочевих культур.

3. Багіра Супер (хізалофоп-п-етил, 50 г/л) – 1 – 2 л/га, обприскування вегетуючих бур'янів в посівах ріпаку, буряків, сої, гороху, овочевих культур у фазі 2 – 6 листків бур’яну.

4. Еталон (ацетохлор, 900 г/л) – 1,5 – 2,0 л/га, в грунт до посіву кукурудзи, соняшнику, сої.

5. Рамзес (похідні сульфонілсечовини) – 40 – 50 г/га + ПАР Альфалип – 100 мл / 100 л води обприскування посівів кукурудзи у фазі 3 – 5 листків у культури.

6. Отаман ізопропіламінна сіль гліфосату, 480 г/л, у кислотному еквіваленті – 360 г/л) – 2 – 4 л/га, обприскування вегетуючих бур'янів восени після збирання врожаю.

​

​

Щириця �звичайна

Опис,

Стебло  – пряме, розгалужене, опушене, висотою 20 – 150 см. Листки  – яйцевидно-ромбічні або видовжено-ромбічні, чергові, на черешках. Суцвіття – квітки зібрані в густе коротке волотеподібне суцвіття зеленого кольору. Приквітки з довгим кінцевим вістрям, довші за оцвітину. Корінь – стрижневий, проникає у ґрунт на глибину 135 – 235 см, а в ширину на 75-130 см. Плід  – сочевицеподібна сім`янка. Колір  – блискучий, чорний. Розмір  – діаметр 1-1,25, товщина 0,5-0,75 мм. Маса 1000 насінин 0,3- 0,4 г. Цвіте в червні  –  липні. Плодоносить - у липні жовтні і зберігає життєздатність в ґрунті до 40 років. Максимальна плодючість  – до 1 млн, 70 тисяч насінин. Поширена повсюдно, в посівах ярих просапних культур, часто є переважаючим видом. Злісний бур'ян.

Основні заходи боротьби,

Із щирицею звичайною рекомендується боротись за допомогою хімічних заходів:

1. Альфа-Ефір 2-етилгексиловий ефір 2,4-Д, 850 г/л) – 0,6-0,8 л/га (пшениця, ячмінь), – 0,7-0,8 л/га (ку­курудза), обприскування вегетуючих бур'янів у фазі кущіння пшениці, ячменю та 3 – 5 листків у кукурудзи.

2. Альфа-Стар-Дуо (тифенсульфурон-метил, 500 г/кг + трибенурон-метил, 250 г/кг) – 30-60 г/ га, обприскування посівів зернових колосових від фази 2-3 листків до прапорцевого листка включно.

3. Альфа-Стар (трибенурон-метил, 750 г/кг) – 20 – 25 г/га (озимі пшениця та ячмінь), – 15 г/га (ярі пшениця та ячмінь), обприскування вегетуючих бур'янів у посівах озимих культур від фази 2 – 3 листків до прапорцевого листка у культури включно, ярих - від фази 2 – 3 листків до виходу у трубку культури.

4. Альфа-Маїс (тифенсульфурон, 750 г/кг) – 10 – 15 г/га + ПАР Альфалип – 100 мл / 100 л води (ярі пшениця та ячмінь), обприскування посіву від фази 2-3 листків до початку кущіння культури; 15 – 20 г/га + ПАР Альфалип – 100 мл / 100 л води (озима пшениця), обприскування посіву уфазі кущіння культури; – 10 г/га + ПАР Альфалип – 100 мл / 100 л води (кукурудза), обприскування посіву у фазі 3 – 7 листків у культури – 10 – 25 г/га (льон-довгунець), обприскування посіву у фазі ялинки – 6 – 8 г/га + ПАР Альфалип – 100 мл / 100 л води (соя), обприскування посіву у фазі 1 – 2 справжніх листків у культури.

5. Альфа-Прометрин (прометрин, 500 г/л) – 3 – 5 л/га (горох), 2 – 4 (соняшник), 3 – 4 л/га (картопля, соя), обприскування грунту до появи сходів культури.

​

​

​

​

​