1 of 13

МІЖНАРОДНА КАРПАТСЬКА ШКОЛА, весняна сесія, 1-4 травня 2025 року,

Яремче, Івано-Франківська область, Україна

Надія Шевченко, МБО «Інформаційний центр «Зелене досьє»

2 of 13

Пасторалізм – пріоритет у збереженні природних та культурних ландшафтів Карпат

  • Традиційна форма тваринництва, що базується на сезонному випасі худоби (овець, кіз, великої рогатої худоби) на відкритих пасовищах, в тому числі на гірських полонинах із використанням природних ресурсів.
  • Культурна та екологічна практика, яка сприяє збереженню біорізноманіття, сталому управлінню пасовищами та підтримці культурної спадщини карпатських громад.
  • Стала система господарювання, що поєднує економічні, екологічні та соціальні аспекти, включаючи сезонний перегін худоби, толочний відгінний випас, традиційні знання та ремесла (наприклад, виробництво бриндзі).

  • виник близько 9000 р. до н.е.,
  • поширений приблизно на 25% земної суші,
  • у 75% країн,
  • є основою життєдіяльності 200-500 млн домогосподарств.

Більше інформаціі:

https://www.dossier.org.ua/library/pastoralism_general/

3 of 13

Пасторалізм є однією з найбільш сталих виробничих систем на планеті

Пасторалізм пропонує природоорієнтовані рішення для подолання майже всіх проблем екосистем:

    • Має високу адаптивність, оскільки пастухи мають унікальні знання для реагування на зміни
    • У 2-10 разів продуктивніший за інші альтернативи, оскільки ефективно та гнучко використовує природні та людські ресурси
    • Пасовища є притулком та зберігають 35% "гарячих точок" біорізноманіття та є осередком існування для 28% видів, що під загрозою зникнення   
    • Перегінний випас є кліматично позитивним, пасовища можуть зберігати до 35% світових запасів CO2  
    • Випас тварин контролює ріст рослинності, сприяючи різноманітності та зменшуючи ризик пожеж, оскільки тварини споживають суху траву
    • Ротаційний випас підтримує здоров'я ґрунту.   
    • Пастухи розвивають водну інфраструктуру, що також корисна для дикої природи.   

Більше інформаціі:

https://www.dossier.org.ua/library/pastoralism_general/

4 of 13

Нематеріальні цінності та культурна спадщина - "Програмне забезпечення" Карпат

    • Традиційні знання: методи випасу, управління пасовищами, ремесла (виготовлення бриндзі, плетіння кошиків).
    • Культурні практики: музика (гра на трембіті, сопілці), танці (гуцульські аркани), традиційний одяг (кептарі, вишиванки).
    • Святкування: весняні проводи отар, осіннє свято Міра (вимірювання молока після повернення овець), фестивалі вівчарства в Бессарабії.
    • Соціальна роль: пасторалізм зміцнює ідентичність громад, сприяє згуртованості через спільні ритуали.
    • Збереження спадщини: передача знань молодшим поколінням, підтримка локальних традицій у Карпатах.

Більше інформації: https://www.dossier.org.ua/news/intangible-values-of-carpathian-shepherds/

5 of 13

Пасторалізм: загрози та виклики

    • Екстремальні умови, деградація земель, зміна клімату.
    • Конкуренція з іншими землекористувачами за пасовища, джерела води та інші природні ресурси та витіснення пасторалістів із традиційних пасовищ та міграційних шляхів.
    • Ринкові виклики.
    • Гендерна нерівність, недостатній доступ до освіти, охорони здоров'я, соціальних послуг та інфраструктури, що поглиблює бідність та вразливість таких громад, посилює міграцію.
    • Маргіналізація пасторальних громад, недостатня політична підтримка, дискримінація та виключення з основних політик і програм розвитку.
    • Втрата знань та культури пасторалізму, деградація культурних ландшафтів.

Більше інформаціі:

https://www.dossier.org.ua/library/pastoralism_general/

6 of 13

Пасторалізм - міжнародне визнання та підтримка

  • Генеральна Асамблея ООН проголосила 2026 рік Міжнародним роком пасовищ та пасторалізму.   
  • Сьома Конференція Сторін Карпатської конвенції підтримала цю ініціативу.   
  • Робоча група Карпатської конвенції зі сталого розвитку сільського господарства та сільських територій обрала підтримку пасторалізму пріоритетом своєї діяльності.
  • Триває процес номінування карпатського пасторалізму до списку ЮНЕСКО (в Національний список України внесені бриндзя, вівчарство, свято Міра). 
  •  Альпійська конвенція: форуми шкіл пасторалізму, обговорення ролі жінок.
  • Forum Carpaticum 2025 (Братислава): сесії про пасторалізм, освіту та зелене відновлення України

  •  

Більше інформації: https://www.dossier.org.ua/news/intangible-values-of-carpathian-shepherds/

7 of 13

Проект з ревайлдингу Knepp Wildland Foundation у графстві Сассекс, Англія

Приклади позитивного впливу пасторалізму:

https://www.dossier.org.ua/news/pastoralizm/

Проект відновлює вільний випас тварин, зберігаючи елементи традиційного фермерства в місцевості, де раніше були лісові пасовища, поширені у середньовіччі, з багатою фауною.  

  • Вільний випас тварин створює середовище для відновлення біорізноманіття.   
  • Сприяє секвестрації вуглецю, покращує якість води та повітря, зменшує ризик повеней та забезпечує комфорт для людей.   
  • Проект отримує державні субсидії, але планує бути життєздатним завдяки екотуризму та продажу м'яса.   
  • М'ясо з вільно випасних тварин має низьку собівартість та низький рівень викидів вуглецю, забезпечуючи більший прибуток, ніж звичайне фермерство.

8 of 13

Відродження аборигенної породи поліського коня на Київщині (станція «Глибокі Балики»): тварини можуть бути "дизайнерами простору".  �� �

  • Відновлюється різноманіття екосистем, збільшується травостій за допомогою природного випасу, відтворюючи роль диких коней-тарпанів.   
  • Моделювання простору для "праці" диких тварин: ротаційний випас для 20 тварин на 30 гектарах: 5 місяців на одних ділянках, а на інших - відновлення рослинності.   
  • На ділянках з недостатньою кількістю трави для відновлення різнотрав'я використовують підсів луговим сіном.   
  • Коні збільшують травостій та біорізноманіття, "виборюючи місце під сонцем» у підліску для трави. 
  • Для посилення відновлення біорізноманіття на пасовищі додали корів аборигенної сірої української породи.   

Приклади позитивного впливу пасторалізму

https://www.dossier.org.ua/news/pastoralizm/

9 of 13

Еко-ферма «Буковий гай»

  • На еко-фермі «Буковий гай» у Чернівецькій області кози щодня проходять близько 5 км, вибираючи корисну їжу серед полонинського різнотрав'я.   
  • Власниця ферми, Марина Нікіфорак, біолог за освітою, спостерігає позитивний вплив кіз на травостій та якість сіна.   
  • Різнотрав'я робить молоко кіз особливо корисним.   
  • Ферма виробляє козиний сир (буц), але прибуток невеликий, оскільки сезон виробництва триває лише 5 місяців.   
  • Державні субсидії могли б допомогти фермі, але їх поки що немає.   
  • Кози на фермі вільно випасаються і не мекають так голосно, як у селі на прив'язі.   
  • Вони також "пасуть" овець, приводячи їх додому.   

Приклади позитивного впливу пасторалізму

https://www.dossier.org.ua/news/pastoralizm/

10 of 13

Карпатський Редик�

    • Проєкт польської фундації «Pasterstwo Transhumancyjne» та румунської «Asociatia Transhumanta» 2013 року.
    • Перегін 300 овець на 1000 км давніми шляхами волоських пастухів (XV-XVI ст.).
    • Вшанування традицій, що сформували полонинську культуру Карпат.
    • Виклики: Україна не змогла повноцінно долучитися через бар’єри поза ЄС.
    • Перспективи: участь у подібних проєктах після вступу до ЄС.

Приклади розумного відновлення

11 of 13

�Висновки нашого проєкту

  • Постійний обмін інформацією про наявні можливості допомагає фермерам знаходити шляхи до сталого розвитку.
  • Комунікація та співпраця з міжнародними структурами (ЮНЕСКО, Рік пасовищ та пасторалізму), популяризація пасторальних громад та руху в Україні – це спосіб збереження традиційного землеробства, культури та способу життя, а також розвитку туризму, престижу та популяризації місцевих цінностей.
  • Розбудова потенціалу співпраці між карпатськими країнами та мешканцями Карпат для подолання спільних викликів та розробки стратегічних планів, узгоджених з Європейським зеленим курсом та політикою Європейського Союзу.
  • Популяризація та збереження традиційного способу господарювання, культури та способу життя, розвиток туризму, престижу та місцевих цінностей.
  • Підтримка культури місцевих продуктів та соціального життя - це ключ до того, щоб Карпати стали територією інновацій та передової аграрної політики.

12 of 13

Проєкт «Поєднання біорізноманіття, пасторалізму та культурної спадщини через освіту для сталого розвитку в Карпатському регіоні»

  • Захист та популяризація біорізноманіття, пасторалізму та культурної спадщини через освіту для сталого розвитку.
  • Сприяння транснаціональній міжсекторальній співпраці, підвищенню обізнаності про пасторалізм, кращій узгодженості між Карпатською конвенцією та відповідними структурами в ЄС та в світі.
  • Діяльність регіональної експертної групі, інформаційні матеріали та заходи, внески до платформ з питань пасторалізму й біорізноманіття, рекомендації щодо подальшої політики Конвенції.
  • Внесок у реалізацію Карпатської програми «Візія 2050»: «До 2050 року Карпати стануть процвітаючим та сталим регіоном, де люди живуть у гармонії з природою. Біорізноманіття та природна краса Карпат зберігаються, відновлюються та розумно використовуються, забезпечуючи здорове довкілля та важливі екосистемні послуги для всіх людей регіону та за його межами».

Більше інформаціі:

https://www.dossier.org.ua/projects/esd-in-carpathians/

13 of 13

Дякую за увагу!

Надія Шевченко, Тамара Малькова

Nadia.sko@gmail.com, tamara@dossier.org.ua

https://www.dossier.org.ua