Китай у міжвоєнний період
Становище Китаю після Першої світової війни
Рух 4 травня 1919 р.
У 1919 р. на Паризькій мирній конференції було ухвалено рішення про передачу Шаньдунського півострова Японії, війська якої захопили цю територію під час Першої світової війни. Це рішення викликало хвилю невдоволення в Китаї. Стала приводом до розгортання антиімперіалістичної, національно-визвольної боротьби. Боротьбу розпочали студенти Пекіна. 4 травня 1919 р. вони вийшли на демонстрації та мітинги з вимогами до уряду повернути півострів, звільнити прояпонськи налаштованих чиновників та оголосити бойкот японських товарів.
Поліція розігнала демонстрантів і заарештувала їхніх лідерів. Наступного дня мітинги й демонстрації тривали. До студентів приєднались учні гімназій, ліцеїв, а згодом робітники й ремісники Шанхая. Рух підтримали китайські підприємці та промисловці. Тривав він понад два місяці і закінчився тим, що уряд пішов на деякі поступки: було знято з посад прояпонських чиновників, звільнено заарештованих студентів, китайська делегація не підписала Версальського миру.
Національно-визвольний рух в Китаї у 20 – 30-х рр. ХХ ст.
Громадянська війна в Китаї між КПК і Гомінданом
Північний похід КПК
Вторгнення Японії у 1931 р.
Вторгнення Японії у 1937 р.
Японська агресія та тиск СРСР змусила КПК і Гоміндан у квітні 1937 р. знову об’єднати сили. Під час переговорів між КПК і Гомінданом було досягнено домовленості про припинення бойових дій один проти одного. КПК зобов’язувалася перетворити ради в органи демократичної влади, а Червону армію — у військові з’єднання Народно-революційної армії, припинити конфіскацію земель у землевласників і передачу її селянам.
До 1939 р. весь Східний Китай — від Маньчжурії до в’єтнамського кордону окупувала Японія.