А

Зміна положення частин або тіла в просторі

1

Живлення

Б

Відтворення собі подібних, що веде до збільшення кількості особин

2

Дихання

В

Надходження поживних речовин, необхідних для життєдіяльності

3

Транспорт речовин

Г

Переміщення речовин в організмі за допомогою певних рідин

4

Виділення

Д

Видалення з організму продуктів обміну речовин

5

Рух

Е

Формування кількісних змін, збільшення розмірів, маси істот

6

Подразливість

Є

Сприйняття впливів довкілля і відповідь на них

7

Розмноження

Ж

Надходження в організм кисню і виділення вуглекислого газу

8

Ріст

З

Формування якісних змін організмів упродовж життя

9

Розвиток

Білі ведмеді у пошуку їжі здатні пересуватися по кризі та можуть пропливати до 600 км без відпочинку

Геторотрофне живлення

• від грец. ἕτερος (гетерос) - інший, τροφή (трофос) - їжа);

• процес надходження в організм готових органічних речовин, які використовуються для життєдіяльності

В залежності від їжі розрізнять організми

Рослиноїдні

М’ясоїдні

Всеїдні

• споживають тільки рослини;

• живляться тільки іншими тваринами;

• вживають рослинну та тваринну їжу;

• олень, заєць

• вовк, лисиця

• ворони, ведмеді бурі

За споживанням їжі розрізняють

Мікофаги

Бактеріофаги

Сапрофаги

• живляться грибами;

• живляться за участю бактерій;

• живляться органічними речовинами відмерлих решток організмів;

• личинки комарів

• глибоководні черви

• детритофаги – споживають дрібні нерозкладені рештки (дощовий черв’як, личинки деяких комах);

• некрофаги, або мертвоїди (жук-гробарик, гієна);

• копрофаги, або послідоїдні (жуки-гнойовики, личинки мух)

У тварин виділяють

Організмове травлення

Позаорганізмове травлення

Риби, птахи, рептилії

Павуки

• готова їжа надходить в організм і зазнає під час травлення перетворень у травній системі;

• органи, що входять до її складу, забезпечують подрібнення, хімічне розщеплення складних речовин на прості та їхнє всмоктування в кров;

• травної системи в певних тварин може не бути;

• деякі паразитичні черви споживають уже розщеплену їжу в кишечнику хазяїна, де вони живуть, через покриви шляхом всмоктування простих органічних сполук

Риба

Амфібія

Рептилія

Птах

Ссавець

Кольорами позначено

​

стравохід

​

воло

​

шлунок

​

другий шлунок

​

кишечник

​

печінка

​

жовчний міхур

​

підшлункова залоза

​

сліпа кишка

​

пряма кишка

​

клоака

Бичачий ціп’як

Дихання

кисень, який надходить під час дихання необхідний для розщеплення їжі в клітинах та отримання енергії. Таке дихання називають аеробним. У багатьох безхребетних тварин (наприклад, у медуз, дощового черв’яка) кисень надходить через покриви шляхом дифузії, а в складнорганізованих тварин є органи дихання: зябра (водні молюски, риби), трахеї (комахи), легені (плазуни, птахи, ссавці). Паразитам, які живуть у кишечнику, кисень взагалі не потрібен. Вони отримують енергію за допомогою анаеробного безкисневого розщеплення їжі

Транспорт речовин

транспорт кисню, вуглекислого газу, гормонів, поживних сполук у тілі більшості тварин здійснюється за допомогою дифузії (у багатьох дрібних безхребетних тварин) або кровоносної системи (наприклад, у хребетних тварин), у якій циркулює рідина. Рідиною кровоносної системи може бути кров або гемолімфа

Виділення

позбавляє тварину від кінцевих продуктів обміну речовин (вуглекислий газ, надлишок води), шкідливих сполук (амоніак, сечова кислота), що утворюються в результаті хімічних реакцій. У більшості тварин для організації виділення є спеціалізовані органи - нирки, видільні залози, видільні трубочки тощо

Подразливість

сприйняття впливів середовища забезпечують чутливі клітини покривів або органи чуттів, якими є очі, вуха, ніс, язик. Відповідь тварин на різні подразнення відбувається у вигляді рухових реакцій. У тварин без нервової системи такі реакції називаються таксисами, а в тварини з нервовою системою відбуваються рефлекси

Ріст

більшості тварин обмежений, але досить часто спостерігається й необмежений. Наприклад, молюски, риби, земноводні, черепахи, слони ростуть усе своє життя

Розмноження

основна властивість живих організмів, сутність якої у відтворенні собі подібних. Тварини можуть розмножуватися нестатево й статево. Нестатеве розмноження відбувається поділом тіла на фрагменти (наприклад, у червів), брунькуванням (наприклад, у гідри). Для більшості тварин характерне статеве розмноження, яке здійснюється за допомогою статевих клітин (сперматозоїдів і яйцеклітин)

Розвиток

із заплідненої яйцеклітини починається розвиток, у якому виділяють два основних періоди: зародковий та післязародковий. Період зародкового розвитку проходить усередині материнського організму або в яйці. Після вилуплення з яйця або народження починається післязародковий період. Виділяють два типи такого розвитку - прямий і непрямий. При прямому розвитку народжується організм, схожий на дорослий, але значно менший за розмірами (птахи, ссавці). За непрямого розвитку народжується личинка, яка за будовою та способом життя відрізняється від дорослого організму (бджоли, жаби, тритони)

Регуляція

розрізняють нервову й гуморальну регуляцію функцій. Нервову регуляцію забезпечує нервова система, побудована з нейронів. Гуморальну регуляцію здійснює ендокринна система, органами якої є залози внутрішньої секреції. Вони виділяють особливі речовини - гормони, які можуть сповільнювати або пришвидшувати життєві функції організму в залежності від умов середовища