2 of 25

�ПОНЯТТЯ САМОРЕГУЛЯЦІЇ�

Саморегуляція – це управління своїм психоемоційним станом, який досягається шляхом впливу людини на самого себе за допомогою слів, уявних образів, управління м’язовим тонусом і диханням.
Методи саморегнуляції - антистресове дихання, аутогенне тренування, медитація, релаксація, візуалізація ресурсного стану, кінезіологічний комплекс.

Ефекти саморегуляції:

ефект заспокоєння (усунення емоційної напруженості),
ефект відновлення (ослаблення проявів втоми),
ефект активізації (підвищення психофізіологічної реактивності).

3 of 25

�СПОСОБИ САМОРЕГУЛЯЦІЇ�

Cміх, посмішка, гумор;
роздуми про хороше, приємне;
різні рухи типу потягування, розслаблення м’язів;
розглядання квітів в приміщенні, пейзажу за вікном, фотографій, інших приємних або дорогих серцю речей;
уявне звернення до вищих сил (Бога, Всесвіту, великої ідеї);
«купання» (реальне або уявне) в сонячних променях;
вдихання свіжого повітря;
читання віршів;
висловлювання похвали, компліментів кому-небудь просто так.

4 of 25

СПЕЦІАЛЬНІ СПОСОБИ САМОРЕГУЛЯЦІЇ

способи, пов,язані з керуванням тонусом м,язів для заспокоєння і розслаблення різних їх груп;
способи, пов,язані із впливом слова, зокрема такі як: самонакази, самопрограмування, самосхвалення;
способи, пов’язані з використанням образів для саморегуляції при відчутті напруги.

5 of 25

У межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я та за ініціативою Олени Зеленської МОН спільно із ГО «Підтримай дитину» та проєктом «Подбай про себе», ГО «Асоціація дієвих психологів України» продовжує нагадувати про базові речі на щодень, які дозволять підтримувати психоемоційний стан.�1. Відновлюйте внутрішні ресурси�2. Даруйте собі щоденні маленькі радощі та смійтеся�https://mon.gov.ua/ua/news/psihoemocijna-pidtrimka-rol-resursnosti-ta-usmishki�

6 of 25

�ПІДВИЩЕННЯ СТРЕСОСТІЙКОСТІ ТА РЕСУРСНОСТІ�

Стрес сам собою не є ні хорошим, ні поганим для організму. Це просто наша здатність до адаптації.
Необхідно, щоб вегетативна нервова й система гормонів стресу зайнялися управлінням реакції тіла.
Разом з антистресовими методиками необхідно використовувати методи з розвитку функцій префронтальної кори головного мозку (гімнастика для мозку – гачки, установки тощо).

7 of 25

СТІЙКІСТЬ

Стійкість - це здатність довго зберігати і виявляти свої властивості, не піддаватися руйнуванню, псуванню, витримувати зовнішній вплив, протидіяти чомусь.
Стійкість - це загальна концепція стосовно необхідності встановлення балансу між задоволенням потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи потребу в безпечному і здоровому довкіллі.

8 of 25

РЕСУРСНІСТЬ

Ресурсність - це можливість справлятися зі стресом, проходити труднощі, приймати важкі рішення, приймати партнера таким, яким він є, проявляти терплячість до дітей.
Ресурс – це наш енергетичний потенціал, життєва енергія, задовольняти базові потреби.
Ресурси – це особливі властивості і здібності, що є для людини цінними, допомагають адаптуватися до стресових ситуацій і долати їх (самоповага, професійні уміння, самоконтроль, життєві цінності).

9 of 25

МІЖПІВКУЛЬНА ВЗАЄМОДІЯ

Міжпівкульна взаємодія – це взаємодія між півкулями головного мозку, що забезпечує злагоджену комунікацію всього органу.
Мозок людини являє собою «співдружність» функціонально асиметричних півкуль – лівої і правої, кожна з яких – не дзеркальне відображення, а необхідне доповнення.

10 of 25

Мієлінізація – головний механізм розвитку ЦНС

Мієлін забезпечує підвищення швидкості проведення нервового імпульсу шляхом збільшення провідності і через економію простору (завдяки наявності мієліну досягається компактність НС) та енергії.�Біла речовина мозку людини на понад 50% складається з мієліну, тому порушення в утворенні мієліну під час онтогенезу (індивідуального розвитку протягом життя) чи зміни в його структурі у вже розвинутій НС призводять до тяжких порушень.

11 of 25

Що потрібно мозку?

Рух. Безпека. Креативно використовувати інформацію. Задіювати різні канали сприйняття. Повітря. Вода.
Межі мозку: Розпізнавати – що вивчати?
Для навичок і стратегій: як вивчати?
Мотиваційна складова навчання (ставлення та визначення пріоритетів) - для чого вивчати?

12 of 25

КІНЕЗІОЛОГІЯ

Кінезіологія - це наука про розвиток розумових здібностей і фізичного здоров'я через певні рухові вправи.
Сучасні кінезіологічні методики спрямовані на активізацію різних відділів кори великих півкуль, що дозволяє розвивати здібності людини або коригувати проблеми в різних областях психіки.
У прогресивних школах всього світу в шкільних розкладах є щоденний урок - кінезіологія.
В ході систематичних занять з кінезіологічних програм у дитини зникають явища дислексії, розвиваються міжпівкульні зв'язки, покращуються пам'ять, концентрація уваги, просторові представлення.

13 of 25

РОЗУМОВИЙ РОЗВИТОК

Розум людини – функція мозку, яка полягає у точному адекватному відображенні закономірностей явищ навколишнього життя, а також у відповідній регуляції діяльності.
Розумовий розвиток – це ступінь розвитку в дитини пізнавальних процесів (відчуттів і сприймання, мислення і мовлення, пам,яті і уяви), сформованість уміння міркувати, обгрунтовувати свої думки, виявляти інтерес до пізнання навколишнього середовища, здатність швидко і правильно розуміти те, що їй говорять, вибудовувати власні судження, користуватися поняттями та узагальненнями.

14 of 25

Кінезіологія – здоров’язберігаюча технологія, використовуючи яку людина зможе зняти емоційне та фізичне напруження, забезпечити такі процеси:
синхронізацію роботи півкуль мозку;
покращення зорово-моторної координації,
формування просторового орієнтування,
стимулювання інтелектуального розвитку тощо.

15 of 25

НЕЙРОГІМНАСТИКА

Нейрогімнастика – це комплекс тілесно-орієнтованих вправ, які дозволяють через тіло м’яко впливати на мозок.
Тілесно-орієнтовані вправи покращують розумову діяльність, сприяють запам’ятовуванню, підвищують стійкість уваги, допомагають відновленню мовленнєвих функцій, полегшують процеси читання, письма.

16 of 25

ВПРАВИ ТА ІГРИ НА РОЗВИТОК МІЖПІВКУЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ

Вправи, спрямовані на розвиток міжпівкульної взаємодії, які потрібно виконувати з дітьми, поступово ускладнюючи і збільшуючи час і складність.

1. Постукайте по столу розслабленою кистю правої, а потім лівої руки.

2. Поверніть праву руку на ребро, зігніть пальці в кулак, випряміть, покладіть руку на долоню. Зробіть те ж саме лівою рукою.

3. З'єднайте кінцеві фаланги випрямлених пальців рук. Пальцями правої руки із зусиллям натисніть на пальці лівій, потім навпаки. Відпрацюйте ці рухи для кожної пари пальців окремо.

4. Постукайте кожним пальцем правої руки по столу під рахунок "1, 1-2,1-2-3 і т. д".

5. Зафіксуйте передпліччя правої руки на столі. Вказівним і середнім пальцями візьміть олівець із столу, підведіть і опустіть його. Зробіть те ж лівою рукою.

6. Розкочуйте на дошці невелику грудочку пластиліну по черзі пальцями правої руки, потім лівої.

17 of 25

7. Обертайте олівець спочатку між пальцями правої руки, потім лівої (між великим і вказівним; вказівним і середнім; середнім і безіменним; безіменним і мізинцем; потім у зворотний бік).
8. Зафіксуйте передпліччя на столі. Беріть пальцями правої руки сірника з коробочки на столі і складайте поруч, не зрушуючи руки з місця. Потім укладете їх назад в коробку. Зробіть те ж лівою рукою.
9. Сидячи, зігніть руки в ліктях, стискайте і розтискайте кисті рук, поступово прискорюючи темп. Виконуйте до максимальної втоми кистей. Потім розслабте руки і струсіть.
10. Витягніть руки перед собою, згинайте кисті вгору і вниз. Потім обертайте обома кистями по і проти годинникової стрілки, зводите і розводите пальці обох рук. Спробуйте з рухами рук одночасно широко відкривати і закривати рот.
11. Стежте очима по контуру уявної фігури (круг, трикутник, квадрат) або цифри.

18 of 25

12. Притисніть долоню до поверхні столу. Спочатку по порядку, а потім хаотично піднімайте пальці по одному і називайте їх.

13. У кімнаті ховається іграшка або цукерка. Знайдіть її, орієнтуючись на команди ведучого, наприклад: "Зроби два кроки вперед, один направо і т. д".

14. Хлопніть кілька разів в долоні, щоб пальці обох рук стикалися. Потім виконаєте хлопання кулаками, орієнтованими тильною поверхнею спочатку вгору, а потім вниз.

15. Закрийте очі. Спробуйте пізнати невеликий предмет, який дадуть вам в руку. Іншою рукою намалюйте його на папері (пропишіть в повітрі).

16. Вправи в парах: встаньте лицем один до одного. Один з партнерів виконує рухи руками або ногами, інший повинен їх дзеркально відобразити.

17. Дзеркальне малювання. Покладіть на стіл чистий аркуш паперу. Візьміть в обидві руки по олівцю або фломастеру. Почніть малювати одночасно обома руками дзеркально - симетричні малюнки, букви. При виконанні цієї вправи відчуйте, як розслабляються очі і руки. Коли діяльність обох півкуль синхронізується, помітно збільшиться ефективність роботи усього мозку.

18. Затисніть олівець середнім і вказівними пальцями. Згинайте і розгинайте ці пальці так, щоб олівець не опускався нижче великого пальця. Вправа виконується спочатку однією, потім іншою рукою.

19 of 25

19. Покладіть на стіл 10-15 олівців. Необхідно зібрати однією рукою в кулак усі олівці, беручи їх по одному. Потім по одному викласти їх на стіл.

20. Горизонтальна вісімка. Витягнути перед собою праву руку на рівні очей, пальці стиснути в кулак, залишити витягнутими вказівний і середній. Намалювати в повітрі цими пальцями знак нескінченності як можна більшого розміру. Коли рука з центру цього знаку піде вгору, почніть стеження немигаючими очима, спрямованими на проміжок між закінченнями цих пальців, не повертаючи голови. Ті, у кого виникли труднощі в дослідженні (напруга, часте моргання), повинні запам'ятати відрізок "горизонтальної вісімки", де це трапляється, і кілька разів провести рукою, як би загладжуючи цю ділянку. Необхідно домагатися плавного руху очей без зупинок і фіксацій. У місці зупинки втрати стеження треба провести рукою кілька разів туди-назад по лінії горизонтальної вісімки. Одночасно з очима стежити за рухами пальців по траєкторії горизонтальної вісімки з добре висунутим з рота язиком.

1 of 25