Організація та планування

виховної роботи

в Червоногригорівському ліцеї

у 2024-2025 навчальному році

​

​

Виклики та проблеми, що потребують розв'язання:

-завдання та напрямки виховної роботи

-реалізація Концепції національно-патріотичного виховання

-волонтерство

-цілісність виховної системи

-мотивація виховного процесу

-роль класного керівника

В умовах війни значення виховної роботи виняткове. Цей процес має значні переваги, зважаючи на свою специфіку – мобільність, варіативність, соціально-педагогічну спрямованість, добровільність, доступність та можливості здійснення у різноманітних формах (години спілкування, акції, флешмоби, турніри, челенджі, презентації, творчі об’єднання та ін..); дотримання принципів інклюзивності, безбар’єрності, доступності, забезпечення безпекової складової для учасників освітнього процесу.

Розвиток технологій, соціальних мереж, поява та актуалізація нових професій на ринку праці, освітня реформа, зміна світогляду дітей та молоді, повномасштабна війна – все це спонукає шукати нові підходи та напрями виховної роботи.

Законодавчо-нормативне забезпечення

організації виховного процесу

у 2024-2025 н.р. в умовах воєнного стану

​

Організація виховної роботи в ліцеї має бути спрямована на формування національно свідомої та соціально активної особистості з високою громадянською відповідальністю, громадянина України - носія цінностей та загальнолюдських надбань, з глибокими духовними, патріотичними почуттями, здатної до неперервного розвитку і самовдосконалення.

Виховна робота як складова освітнього процесу має здійснюватись за чинними правовими документами, зокрема:

- загальні документи:

- Конституція України;

- «Декларація прав дитини»;

- Конвенція «Про права дитини»;

- Концепція «Нова українська школа»;

- Програма «Нова українська школа» у поступі до цінностей;

- Програма «Про Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України»;

- Укази Президента:

- «Про введення воєнного стану»;

- «Про Стратегію національно-патріотичного виховання»;

- «Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України»;

- «Про Національну стратегію розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі»;

- Закони України:

- «Про освіту»;

- «Про повну загальну середню освіту»;

- «Про охорону дитинства»;

- «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу»;

- «Про основні засади молодіжної політики» ;

- Розпорядження та Постанови Кабінету Міністрів України:

- «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року»;

- «Про схвалення Концепції Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання на період до 2025 року»;

- «Про затвердження Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання на період до 2025 року та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»;

- «Про затвердження плану дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання на 2020-2025 роки»;

- «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2024-2025 роках».

​

Перед вихованням окреслені важливі завдання, які потребують від освітян передовсім створювати різностороннє освітнє середовище, здійснювати пошук таких форм організації цього процесу, які б апелювали до власного досвіду учнів, активізували б їхню емоційну, інтелектуальну сфери, поєднуючи з процесом пізнання, переформатовувати педагогічний інструментарій, форми й методи освітньої діяльності, які б враховували потреби та виклики, пов’язані з війною. Зазначені завдання актуальні для всіх учасників освітнього процесу (учителів-предметників, класних керівників, педагогів-організаторів, батьків учнів).

Тож пріоритетне завдання освітян - не просто навчити, дати знання з певного навчального предмета, забезпечити виконання освітніх програм, а порадити, визначити життєві орієнтири та компетентності. Важливо навчити учнів долати невизначеність та складність, умінню вчитися самостійно, застосовувати знання, підтримувати фізичне та емоційне благополуччя своє власне й родини, співпереживати й дипломатично вирішувати конфлікти, долучатися до підтримки ЗСУ та допомагати дітям з-поміж ВПО.

Система виховної роботи в закладі освіти має бути зорієнтована на формування національної ідентичності підростаючого покоління, патріотичної свідомості, здатності до самореалізації та самовдосконалення.

Основні завдання виховної роботи у 2024/2025 н.р.

1. Національно-патріотичне виховання – пріоритетний напрям у національній системі освіти. Із перших днів військової агресії російської федерації проти України особливо важливим стало продовжити формувати громадянина – патріота України, підготовленого до життя, з високою національною свідомістю, який здатний захищати Україну і будувати її майбутнє. Основні засади формування рис національно-патріотичного та громадянського спрямування повинні базуватися на:

- посиленні національно-патріотичного й військово-патріотичного виховання з метою формування ціннісного ставлення особистості до Батьківщини, нації, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання й традицій, гуманізму, соціального добробуту, демократії, свободи, толерантності, виваженості, відповідальності за природу як за національне багатство, здорового способу життя, готовності до змін та виконання обов’язку із захисту незалежності й територіальної цілісності України;

- утвердженні української національної ідентичності та громадянської освіти:

Основні напрямки виховної роботи у 2024/2025 н.р.:

​

• формування активної громадянської позиції на основі поваги до прав людини, духовних цінностей українського народу, національної самобутності; оборонної свідомості та громадянської стійкості; патріотизму; поваги до державних символів, державної мови, суспільно-державних (національних) цінностей України, розуміння їх важливості для становлення держави);
• поширення інформації про ветеранів війни, формування у суспільстві традицій вшанування пам’яті загиблих захисників;
• залучення ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, учасників Революції Гідності до здійснення заходів національно-патріотичного виховання, їх участь у реалізації програм, проектів;

- усуненні впливу держави-агресора в інформаційній, освітній, культурній сферах України;

- формуванні готовності громадян до виконання конституційного обов’язку щодо захисту незалежності та територіальної цілісності України;

- популяризації історії України, зокрема боротьби українського народу за самовизначення і творення власної держави, етапів державотворення та борців за незалежність і територіальну цілісність, а також українців, досягнення яких увійшли до світової історії, вшанування видатних особистостей українського державотворення, ветеранів війни, героїв які полягли в боротьбі за захист незалежності і територіальної цілісності України;

- удосконаленні нормативно-правової бази закладу освіти: стратегія розвитку, планування в умовах воєнного стану, що забезпечить утвердження української національної та громадянської ідентичності, реалізацію права кожної дитини на освіту.

2. Виховання здорового способу життя.

Безпечний простір, фізична безпека, збереження життя і здоров’я усіх учасників освітнього процесу залишається й надалі одним з найактуальніших питань у 2024/2025 н.р. МОН України пропонує алгоритм дій для вчителів на той випадок, коли під час занять у школі пролунає сигнал повітряної тривоги, алгоритм складено на основі рекомендацій ДСНС України (URL: http://surl.li/kdiyfq). Важливо продовжити інформаційно-роз’яснювальну роботу з учнями щодо безпечної поведінки та алгоритму дій у певних ситуаціях (сигнал тривоги, перебування в укритті, виявлення невідомих предметів тощо).

25 травня 2020 року Указом Президента України схвалена Національна стратегія розбудови безпечного і здорового освітнього середовища в Новій українській школі за №195/2020. Національна стратегія розроблена на основі аналізу сучасного стану освітнього середовища та забезпечення охорони життя і здоров’я учасників освітнього процесу і ґрунтується на тому, що здобувачі освіти повинні опанувати знаннями, уміннями, навичками, способами мислення стосовно:

– створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини як у повсякденному житті (у побуті, під час навчання та праці тощо), так і в умовах надзвичайних ситуацій;

– основ захисту здоров’я та життя людини від небезпек, оцінки наявних ризиків середовища та керування ними на індивідуальному рівні.

Основні напрямки виховної роботи у 2024/2025 н.р.:

​

​

Концепція безпеки закладів освіти

(розпорядження КМУ

від 07.04.2023 року №301-р):

​

​

- запобігання вчиненню правопорушень під час освітнього процесу;

- відсутність будь-яких проявів насильства;

- профілактика насильства, булінгу, формування ненасильницької моделі поведінки та розв’язання конфліктів у мирний спосіб;

- реалізація Національної стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього середовища в Новій українській школі:

- формування звичок здорового харчування, фізичної активності, безпечної комунікації;

- упровадження принципу недискримінації;

- запобігання вживанню учнями, іншими учасниками освітнього процесу тютюну, алкоголю, наркотичних засобів, інших речовин з психоактивною дією;

- впровадження програм з протидії проявам насильства та булінгу (цькування) та їх попередження; домашнє насильство (забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків – розпорядження КМУ від 20.12.2022 № 1163-р щодо впровадження Стратегії гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року та Операційного плану заходів на 2022-2024 роки);

- проведення кампаній, спрямованих на популяризацію здорового способу життя, вакцинації, профілактики інфекційних та неінфекційних захворювань тощо;

- використання оздоровчих технологій терапевтичного спрямування: арт-терапія, піскова терапія, ігрова терапія, казкотерапія тощо;

- забезпечення безпеки учасників освітнього процесу, зокрема проведення просвітницьких заходів щодо мінної безпеки і вибухонебезпечних предметів; надання першої домедичної допомоги та ін.

3. Запобігання та профілактика кримінальних правопорушень.

Листом МОН України «Про здійснення превентивних заходів серед дітей та молоді в умовах воєнного стану в Україні» від 13.05.2022 року № 1/5119-22 зосереджено увагу на тому, що одним із важливих пріоритетів у діяльності ліцею є профілактика шкідливих звичок та протиправної поведінки здобувачів освіти.

​

Основні напрямки

виховної роботи у 2024/2025 н.р.:

​

Наказом МОН України від 06.06.2022 № 527 затверджено Заходи щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти України до 2025 року.

Основними складовими національно-патріотичного виховання в Концепції виокремлені такі виховні напрями:

громадянсько-патріотичне, духовно-моральне, військово-патріотичне та екологічне виховання, що відповідають як нагальним вимогам і викликам сучасності, так і закладають основи для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь, які будуть аналізувати розвиток держави як запоруку власного особистісного розвитку з огляду на ідеї патріотизму, повагу до культурних цінностей українського народу, його історико-культурні надбання і традиції, гуманізм, соціальний добробут, демократію, свободу, толерантність, виваженість, відповідальність за природу як за національне багатство, здоровий спосіб життя, готовність до змін та виконання обов’язку із захисту незалежності та територіальної цілісності України.

Реалізація Концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти України до 2025 року

Реалізацію системних виховних заходів спрямовано на посилення національно-патріотичного виховання дітей та молоді – формування українця-патріота, що керується національними та європейськими цінностями, такими як:

• повага до національних символів (Герба, Прапора, Гімну України);
• активна участь у громадсько-політичному житті країни;
• верховенство права, повага до прав людини;
• готовність до природоохоронної діяльності;
• толерантне ставлення до цінностей і переконань представників іншої культури, а також до регіональних та національно-мовних особливостей;
• готовність захищати суверенітет і територіальну цілісність України.

​

Окремими векторами реалізації Концепції є:

- створення сприятливих умов, встановлених на законодавчому рівні, для діяльності молодіжних організацій, дитячих та молодіжних громадських об’єднань, що беруть участь у процесі національно-патріотичного виховання;

- розроблення та впровадження системи виховних заходів з метою реалізації Концепції.

​

З метою вшанування світлої пам’яті, громадянської відваги й самовідданості, сили духу, стійкості та героїчного подвигу воїнів, полеглих під час виконання бойових завдань із захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, мирних громадян, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, відповідно до Указу Президента України від 16 березня 2022 року № 143/2022 «Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України» щоденно о 9:00 годині долучатися до загальнонаціональної хвилини мовчання.

Події, що відбуваються нині в нашій країні вимагають від нас посилення ролі національного-патріотичного виховання. Дієвим методом цього напрямку є залучення учнів до різнопланової волонтерської діяльності. Здобувачі освіти можуть бути корисними, залучившись до благодійної діяльності та волонтерства. Активна діяльність учнів відповідно до віку, спільна діяльність з дорослими, дає можливість учням зреалізувати потребу у власній спроможності допомагати, бути потрібним, впливати на події в конкретний спосіб. Волонтерство має багато напрямів, і кожен, хто відчуває потребу допомагати, може обрати цікаву або близьку йому сферу діяльності (виготовлення маскувальних сіток, окопних свічок, енергетичних батончиків, сувенірів, збір допомоги для армії (солодощі, засоби гігієни, ліки, книги), чергування у волонтерських осередках).

Слід також зазначити, що залучення здобувачів освіти до роботи у волонтерському штабі формує творчі, організаційні та комунікативні навички в молодіжному середовищі, стимулює потреби молоді до активної участі у взаємодії з соціумом.

Волонтерська діяльність

Класний керівник є тим організатором, котрий об’єднує виховні зусилля вчителів, батьків та здобувачів освіти, адже поєднує високу духовність, творчість і педагогічну майстерність, що формується і вдосконалюється впродовж його педагогічної діяльності в освітньому закладі.

У час воєнного стану багато батьків та учнів перебувають за кордоном, і завдання класного керівника – утримувати зв’язок учня з ліцеєм.

Особливу увагу треба проявляти і до учнів із сімей ВПО та їх адаптації у класних колективах.

В умовах дистанційного навчання основну увагу треба приділити індивідуальній виховній роботі.

Класним керівникам слід спрямувати свою роботу за такими напрямками:

- забезпечення умов для засвоєння учнями знань та розвитку їх здібностей;

- створення умов для організації змістовного відпочинку;

- профілактика булінгу, бездоглядності, проведення відповідних заходів;

- важливо тримати на контролі охоплення дітей позашкільною освітою, особливо підлітків, схильних до правопорушень та підлітків з девіантною поведінкою; дітей із сімей, батьки яких є учасниками бойових дій та зниклих безвісти; організацію змістовного дозвілля в позаурочний час.

Класний керівник - організатор, новатор

Заходи, що ініціюються у виховному процесі, передбачають добровільність, власну зацікавленість і вмотивованість участі в них здобувачів освіти. Одним із важливих викликів для педагогів, зокрема класних керівників, педагогів-організаторів, стало те, що з початком воєнних дій мотивація учнів в освітньому процесі помітно знизилась. Аби підвищити мотивацію учнів, варто:

• інтегрувати у виховний процес заходи, що спрямовують у майбутнє, навчають прогнозувати, планувати й долати синдром відкладеного життя;
• важливо помічати, цінувати та відзначати успіхи й досягнення учнів (сумнів у власній спроможності послаблює мотивацію), це допомагає формувати позитивні навички;
• доречно активно використовувати групові форми роботи, сумісні проєкти, дослідження, спільний пошук способів розв’язання проблем тощо, адже мотивація посилюється під час колективної діяльності;
• реалізовувати спільну діяльність не лише в освітній сфері, але й соціальній: волонтерство, посильна допомога тим, хто її потребує;
• важливим чинником залишається особистість педагога, його власний приклад, підтримка й активна участь у процесах, які відбуваються в житті здобувачів освіти.

Мотивація у виховному процесі

При організації та плануванні виховної роботи в ліцеї

на 2024/2025 необхідно забезпечити:

​

• проведення заходів щодо пам’ятних та ювілейних дат 2024-2025 н.р., зустрічі з волонтерами, відвідування учасників бойових дій;
• проведення загальнонаціональних заходів за загиблими внаслідок збройної російської агресії;
• виховання в учнів ціннісного ставлення до державних символів України, почуття власної гідності, обов`язків, прав і свобод людини та громадянина, відповідальності перед законом за свої дії;
• формування критичного фільтру протистояння російській ворожій пропаганді;
• виховання ціннісного ставлення до родинних цінностей українського народу, відповідального ставлення до свого здоров’я, здорового способу життя. Збереження і зміцнення здоров’я учнів;
• виконання вимог державного стандарту щодо підготовки здобувачів освіти до подальшої освіти і трудової діяльності;
• передбачити заходи щодо поведінки учнів у воєнний час, правил безпеки при виявленні невідомих предметів;
• спланувати діяльність органів учнівського самоврядування відповідно до рекомендацій МОН України. Запроваджувати в роботу соціальні проєкти, що допомагають розвивати здібності, компетентності, вміння, таланти дитини відповідно до її віку та особливостей.

Виховна робота з ЗЗСО – потрібна і важлива

​

Проведення виховних заходів у сучасних реаліях підкреслює наявність важливих національних стимулів, до яких необхідно наближати молодь через використання нетрадиційних і розвиток традиційних педагогічних технологій.

Зміни, що відбуваються в сучасній освіті, спонукають нас до розуміння актуальності цінностей громадянської освіти. Дедалі більше звертаємося до понять, що в основі побудови навчання на таких цінностях як: відповідальність, рівність, права людини, демократія, повага до людської гідності. Конкретніше обговорюємо їхнє практичне значення і важливість, підходимо до спільного розуміння їхньої сутності, усвідомлюємо, чому вони необхідні для кожного громадянина України.

Організація виховного процесу повинна спонукати педагогів на пошук нових альтернативних форм роботи відповідно до нинішніх умов, які забезпечать належний рівень життєвої компетентності здобувачів освіти, що дасть можливість брати участь у розбудові держави в повоєнний час та віднайти там своє місце.