1 of 10

ПРИЙМЕННИК

СПОЛУЧНИК

ЧАСТКА

​

СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ

​

2 of 10

ПРИЙМЕННИК -

службова частина мови,

яка виражає залежність

іменника, займенника,

числівника від інших слів у

словосполученні й реченні:

трави в росі, підійшла до

нього, о першій годині

3 of 10

Групи прийменників за будовою

​

ПРОСТІ

СКЛАДНІ

СКЛАДЕНІ

Без, до, біля, близько, між, у, в, на, під, по

поміж, понад, з -над

із-за, з –понад, з –поміж

​

Зверніть увагу!

Складні прийменники з першою частиною з, із пишуться через дефіс:

із-за, з-посеред

У зв’язку з, відповідно до, згідно з, на чолі

4 of 10

СПОЛУЧНИК -

службова частина мови,

яку вживають для сполучення

однорідних членів речення або частин складного речення

5 of 10

Групи сполучників

за значенням

​

СУРЯДНІ

ПІДРЯДНІ

Поєднують однорідні члени речення або рівноправні частини складносурядного речення

Поєднують головну і залежну частини складнопідрядного речення

​

  • єднальні: і, й, та(і), і…і, ні…ні, ані…ані;
  • протиставні: а, але, проте, зате, однак, та (але);
  • розділові: чи, або, чи то…чи то, не то…не то

​

  • з’ясувальні: що, щоб, чи, як
  • часові: коли, як, тільки
  • причинові: бо, тому що, оскільки
  • умовні: якщо, якби, коли б, як
  • мети: щоб, аби, для того щоб
  • допустові: хоч, дарма що, хоч, хай
  • порівняльні: як, мов, наче, ніби
  • наслідкові: так що
  • міри й ступеня: що, що аж, що й

6 of 10

Групи сполучників за будовою

​

ПРОСТІ

СКЛАДНІ

СКЛАДЕНІ

І, й, а, але, та, чи, або, як, хоч, що оскільки

якби (як+би), щоб (що+б),

зате (за+ те), немовби (не+мов+би)

Зверніть увагу!

Разом пишемо сполучники:

мовби, нібито, неначебто, притому, причому

Через дефіс пишемо сполучники з підсилювальними частками - бо, -но, -то:

тим-то, отож -то, тому-то

​

незважаючи на те що, дарма що, так що,

тому що

7 of 10

ЧАСТКА -

службова частина мови,

яка надає реченню чи окремим його членам відтінків значення або слугує для творення певних граматичних форм

8 of 10

Групи часток за значенням

​

ФОРМОТВОРЧІ

​

СЛОВОТВОРЧІ

МОДАЛЬНІ

утворюють форми дієслів:

  • умовного способу;
  • наказового способу:

б, би, хай, нехай

​

утворюють нові слова:

де, аби, не, ні, ані, сь, казна-, хтозна-, будь-,

-небудь

​

​

надають додаткових відтінків у значенні:

заперечні: не, ні, ані

питальні: чи, хіба, невже

стверджувальні: так, еге

підсилювальні: як, та, що за

видільні: навіть, тільки, хоч

вказівні: от, це, то, он, ген

означальні: майже, мало не

спонукальні: годі, -бо, -но

власне модальні: мовляв, ніби, наче

​

​

9 of 10

Правопис часток

​

РАЗОМ

ЧЕРЕЗ ДЕФІС

ОКРЕМО

де, аби, ні, ані, чим, чи, як, що

​

Наприклад:

дехто, ніщо, абиякий, чимдуж, щогодини

казна-, хтозна-, бозна, -будь, -небудь

​

Наприклад:

казна-що, хтозна-як, будь-коли, будь-як,

де-небудь

​

Зверніть увагу!

Якщо між часткою і словом стоїть прийменник або інша частка, то всі слова пишуться окремо:

казна в кого, усе ж таки

​

​

​

б, би, же, ж, то

​

​

Наприклад:

читала б, писав би, знав же, що то за

​

​

Зверніть увагу!

Разом пишуться частки б, б, же, ж, то

у складі інших часток або сполучників:

немовби, немовбито, аякже

10 of 10

ВИГУК -

особлива незмінна частина

мови, що виражає почуття й

волевиявлення, не називаючи

їх ( ой, ах, ого-го, ну, привіт).

Вигук не належить ані до самостійних, ані до службових

частин мови.