Урок 28. Дата: 12.12-16.12�Давньогрецьке суспільство за поемами Гомера

Гомер та його поеми «Іліада» і «Одіссея».

У творах давньогрецького поета Гомера відображений період панування дорійців у Греції.

Історики називають його “гомерівським” або “темними віками”.

​

�Гомер�(ІХ - VIII ст. до н. е.)�

• Точні біографічні дані невідомі. В античній літературі існує аж дев'ять біографій Гомера, які складаються з міфів та казкових оповідок.
• Народився на о. Хіос.
• Був сліпим мандрівним поетом.
• Йому приписують об´єднання міфів про Троянську війну.
• Поеми були записані за наказом афінського правителя Пісістрата в VІ ст. до н. е.

“Іліада” (близько 800 р. до н. е.)

• Гомер описує останній день Троянської війни.

“Одіссея” (близько 800 р. до н. е.)

• Продовження оповіді про Троянську війну – опис казкових пригод царя Ітаки Одіссея.

“Іліада” про владу:

​

• В гніві своєму страшні богородні бувають державці, - Їх-бо достойність – од Зевса, і любить їх Зевс-промислитель. А як з народу натрапив кого, хто голос підносить, Жезлом його уперіщить і гострим нагримає словом: От божевільний ! Ти б тихо сидів та інших би слухав, Кращих за тебе, - ти ж, боягуз, воювати нездатний , Ні на війні, ані в раді на тебе не зважають ніколи. Адже не кожному тут поміж нас панувать, між ахеїв. Блага нема в многовладді , - один хай буде державець. Владар один, що йому хитромудрого Кроноса сином Берло дано і закон, щоб над людом своїм панувати.

“Одіссея” про поділ суспільства на бідних і багатих

• З ласки Гермеса-посла, що людям у різноманітних Справах і радість, і успіх, і славу дарує велику, З смертних зі мною ніхто не зрівняється в жодній роботі: Швидко розкласти вогонь, сухих на те дров нарубати, Різати й смажити м´ясо, вино розливати по кубках - Все, що на службі в заможних людина виконує проста.

«Іліада» про приватну власність

• Так наче двоє мужів, зустрівшись на нивах суміжних, З мірою кожен в руці, про межу сперечаються спільну, Про щонайменший окраєць, щоб поля однаково мати…

“Іліада ” про торгівлю й обмін

• Двом Атрея синам, Агамемнону та Менелаю, Тисячу мірок вина послав Ясонід у дарунок. Там же черпали вино собі довговолосі ахеї, Хто обмінявши на мідь, а хто за блискуче залізо, Хто за шкуру волячу, а хто і за цілу корову, Хто за невільника навіть…

“Іліада” про ремесла

• В жвавому танці на звиклих ногах вони легко кружляли, Наче той круг у руках гончаревих, коли забажає Він перевірити тільки, як круг обертатися буде…

​

• Так, наче шкуру велику з бика, наповнену жиром, Людям своїм доручає господар як слід розтягнути, Ті ж, ухопившись за неї і ставши навкруг, на всі боки Тягнуть її, і з неї вологість виходить із жиром, Поки від спільних зусиль поволі розтягнеться шкура. Так же туди і сюди на малому просторі тягнули Тіло ті й другі…

“Іліада” про роботу в кузні

• Зразу ж міхи скерував на вогонь і звелів працювати. Всі вони разом – аж двадцять було їх – задихало в горна Різноманітним диханням, щоб сильно вогонь роздувало, Й допомагали то швидше кувати, а то повільніше. Як того волив Гефест, щоб виконать працю найкраще.

“Іліада” про землеробство

• Він бушував на рівнині, немов та ріка в водопілля, Що від зимових набухла дощів і всі греблі зриває. Стримать не зможуть її ні міцно збудовані греблі, Ні огорожі навкруг виноградників, рясно розквітлих, - Раптом нахлине вона, обтяжена зливою Зевса, Й гине багато у ній прекрасної праці людської. Так перед сином Тідея троян захитались фаланги…

“Одіссея” про землеробство

• Так, як вечері жадає ратай, що майстерно плуга На новині цілий день йому тягнуть воли винно-темні, Й серцем радіє, коли вже на захід схиляється сонце Й близько вечеря, і вже він іде, ледве тягнучи ноги, Так же радів Одіссей…

“Одіссея” про рабів

• В мене й челядників було досить, і усього багато, З чим у нас добре живеться і за що нас звуть багачами.

​

​

• Челядь, яка над собою не чує хазяйської влади, Зовсім не квапиться те, що належить їй, вчасно робити, Тож половину від гідності Зевс одбира громовладний У чоловіка, якому дні рабської долі прирік він.

“Іліада” про озброєння воїна

• Спершу наклав наголінники гарні собі на голінки, Срібною пряжкою кожен до місця як слід прикріпивши. Потім і лати міцні прудконогого внука Еака, Зорями квітчані рясно, на груди свої надягнув він І через плечі срібноцвяхований меч перевісив, Кутий із міді, та щит величезний узяв і незламний. А на могутнє чоло шолом він добрий насунув З кінським хвостом, що над гребенем страшно вгорі розвівався.

Взяв ще два списи міцні, що немов приросли до долоні.

Домашнє завдання:

• Прочитати § 25
• Переглянути презентацію

​

​

Використані джерела:

1. І.Щупак Всесвітня історія. Історія України. (інтегрований курс).
2. Інтернет ресурси.