Культура українських

земель XIV–XV століть

пригадаємо

?

?

?

?

80 % населення

Кріпацтво

Фільварок

У XIV-XV ст. розвиток культури на українських землях мав свої особливості.

• українці не мали власної держави, їхні землі були роз’єднані й перебували в складі інших держав, які не дбали про розвиток української культури.
• українським землям продовжували дошкуляти турецько-кримські набіги.

Під час цих нападів у вогні пожеж згоріли церкви, монастирі, школи й інші освітні та благодійні заклади, бібліотеки й архіви. Це затримувало розвиток освіти та культури в цілому.

• В українських містах збільшується кількість іноземних колоністів, що, з одного боку, спричиняє поступове витіснення з великих міст руської (староукраїнської) мови, культури, православної церкви, а з іншого — приносить із собою здобутки західноєвропейської культури, освіти, науки та технічні досягнення.

Освіта

Православні церкви та монастирі й надалі були центрами освіти.

У школах, що діяли при монастирях, церквах, благодійних установах і маєтках, навчалися діти

• феодалів і багатого міщанства,
• селян і ремісників.

Підручниками були церковні книги, а вчителями — духовенство.

• Діти вивчали азбуку та склади, потім — читання, ще пізніше — арифметику, навчалися церковних співів і письма.

Наприкінці XIV ст. на українських землях при католицьких монастирях і костелах починають відкривати латинські школи.

Знання латини, що була в ті часи мовою католицької церкви, держави, науки та школи, відкриває українській молоді шлях до європейської освіти. Дедалі частіше українці їдуть здобувати вищу освіту в європейські університети.

У 1347 р. був відкритий Карлів університет у Празі, у якому навчалися вихідці з Великого князівства литовського. У Карловому університеті був створений спеціальний литовський колегіум.

в 1364 р. відкрився Краківський університет (Польща), то багато українців почали там здобувати вищу освіту. Більшість із них була синами ремісників і походила з великих міст.

• Він народився в сім'ї дрогобицького ремісника.
• Першу освіту отримав у священика церкви святого Юра о. Евтимія. Тоді ж отримав перші знання про розрахунок пасхалій і основні знання з латини.
• 1469 вступив до Яґеллонського університету (Краків), де здобув наукові ступені бакалавра (1470) і магістра (1473).
• Вивчав медицину та вільні мистецтва в Болонському університеті, де став доктором філософії (бл. 1478) і медицини (бл. 1482)
• У Болоньї в 1478–1479 і 1480–1482 роках читав лекції з астрономії.
• З 1481 до 1482 був ректором Болонського університету — в історію якого він увійшов під іменем «Джорджо да Леополі» — Юрія зі Львова.

Найяскравішим прикладом такого українського студента є Юрій Котермак

(1450—1494 рр.).

Книгодрукування

• У XIV-XV ст. продовжує розвиватися світська й церковна література.
• Книги, як і раніше, були рукописними.
• Основним центром книгописання залишався Київ.

Наприкінці XV століття виникло книгодрукування церковнослов’янською мовою. Першодрукарем став німець Швайпольт Фіоль, котрий у 1491 році в місті Краків видрукував кирилицею чотири книги для церковної служби в православних церквах: «Октоїх», «Часослов», «Тріодь Постна», «Тріодь Квітна».

Окрім церковної, поширювалася світська література, зокрема збірник «Ізмарагд», який містив повчання про книжну мудрість, повагу до вчителів, доброчинність і гріхи.

Популярними стали перекладені повісті про Троянську війну, Олександра Македонського.

Усна народна творчість

У XV ст. зароджується епічна поезія — історичні пісні, балади та думи. Історичні пісні прославляли боротьбу героїв із татарами й турками.

​

Новим оригінальним жанром усної народної творчості стали ДУМИ. Вони виникли в козацькому середовищі. Головна ідея дум — любов до Батьківщини, необхідність її захисту від ворогів. Думи виконувалися під музичний супровід на кобзі чи бандурі.

АРХІТЕКТУРА

У центральній частині міста відповідно до норм маґдебурзького права розташовувалася прямокутна торгова (ринкова) площа.

У ХІV—ХV ст. середину ринку щільно забудовували.

Тут була ратуша, торгові лавки, міська вага, інколи майстерні ремісників і житлові будинки.

У містах формувалася прямокутна сітка вулиць, головні з яких ішли до ринкової площі.

Поряд із площею були розташовані головні храми.

Упродовж XIV-XV ст. на українських землях активно продовжується будівництво оборонних споруд.

Кам’янець-Подільська фортеця

П'ятничанська вежа

Свято-Покровська церква

(Сутківці)

Олеський замок

Замок Паланок

Хотинська фортеця

Аккерманська фортеця або Білгород-Дністровська фортеця

Церква Святого Духа (Потелич)

образотворче мистецтво

В образотворчому мистецтві тієї доби найбільш поширеними видами були фрески, іконопис, книжкова мініатюра.

• З-поміж відомих фресок, що збереглися до сьогодення варто виділити розписи Вірменського собору у Львові, каплиці в селі Горяни біля міста Ужгород, Бакотського монастиря
• Іконописними центрами були Київ, Перемишль, Луцьк, Львів. В іконах з’явилися зображення рослин, предметів побуту. Із XV століття поширились ікони, намальовані на дошках. Зразками тогочасного іконопису є ікона Богородиці з пророками з церкви у Підгірцях, Богородиця Одигітрія з Луцька.
• Книжкову мініатюру тієї доби яскраво ілюструє Київський Псалтир, створений у 1397 році. В ньому вміщено понад три сотні ілюстрацій.

Вірменський собор (Львів)

Ікона Богородиці з пророками з церкви у Підгородцях. 

Ікона Богородиці із с. Красова

Ікона св. Юрія Переможця

зі Станилі

Київський Псалтир

Домашнє завдання

​

§ 32. Культура українських земель XIV–XV століть

​

***

Укладіть туристичний маршрут «Фортеці та замки України».

​

• Історія України. 7 клас. Хлібовська
• Історія України. 7 клас. Сорочинська § 26. Культура українських земель у другій половині ХІV–ХV ст.
• Підручник з Історії України. 7 клас. Гупан - Нова програма § 27—28. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ (друга половина XIV—XV ст.)
• Історія України. 7 клас. Дрібниця§ 32. Культура українських земель XIV—XV ст.
• Історія України. 7 клас. Власов § 25. Розвиток культури на українських землях у XIV-XVI ст.
• Історія України. 7 клас. Гісем§ 25. Культура українських земель у другій половині XIV — XV ст.

​

​

​

https://uk.wikipedia.org/

https://www.pinterest

https://ukrainaincognita.com/khramy/virmenskyi-spadok-u-lvovi-sobor-uspinnya-bogorodytsi

https://www.pslava.info/KrasivS_CerkSvParaskevy_241,210767.html

https://vseosvita.ua/library/prezentatsiia-kultura-ukrainskykh-zemel-xiv-xv-stolit-564524.html

​

​