Світоглядні та наукові погляди на походження та історичний розвиток життя.

��За даними космології , усі планети, і Земля в тому числі , були колись розпеченими тілами . Очевидно , у цей період на Землі не було і не могло бути життя , тому що однією з умов її існування є температура навколишнього середовища - не вище + 50…. + 70. �Яким чином на мертвій , абсолютно стерильній Землі виникло життя , з´явилися організми , здатні до розмноження і розвитку?

Життя - це процес існування складних систем, що складаються з великих органічних молекул і неорганічних речовин і здатних самовідтворюватися, саморозвиватися і підтримувати своє існування в результаті обміну енергією і речовиною з навколишнім середовищем.

Отже, що ж таке життя?

Гіпотези виникнення життя

Біогенез

(живі істоти можуть виникати лише від живих)

Абіогенез

(виникнення живого з неживої матерії)

Гіпотези абіогенезу

Демокріт

Платон

Арістотель

….живі істоти виникають з мулу , гною, води, грунту…

“Первинний бульйон” �Чотири елемента з яких утворилося все живе .

Нове життя гіпотезі абіогенезу у ХХ ст. з розвитком геологічних знань і молекулярної біології

1820. Автор Ж.Б.Ламарк , пізніше Е. Геккель

і К. А Тімірязєв.

​

У первісному океані в результаті певних біохімічних процесів виникли спочатку органічні речовини , а потім – неклітинні форми життя , які поступово перетворилися в клітинні організми.

����������Біохімічна гіпотеза�Дж. Холдейн – О.І. Опарін .��Первинна атмосфера Землі складалась із вуглекислого газу , метану , аміаку, оксидів сірки , сірководню та водяної пари.�Озонового екрану не було і до поверхні суходолу Світового океану надходив потік космічного та ультрафіолетового сонячного випромінювань.�� Унаслідок підвищеної вулканічної активності у води Світового океану й атмосферу з надр Землі потрапляли різноманітні хімічні сполуки. �� Такі умови вчені неодноразово відтворювали в лабораторіях. У результаті цих дослідів , у водному розчині солей , близьких за складом до морської води , в умовах опромінення �Утворились нуклеотиди , амінокислоти та невеликі ланцюжки з амінокислот , моносахаридів та ін.�Вони утворили скупчення, відокремлені від води поверхнею розділу – коацерватні краплини , які існували досить тривалий час.

• Нічого , що нагадувало б живих істот , ученим більше ніж за 60 років експериментів здобути подібним чином не вдалось.
• Незважаючи на це , гіпотеза Опаріна – Холдейна стверджує , що коацерватні краплини якимось чином перетворились на “доклітинні” живі організми, від яких виникли прокаріоти , а потім і еукаріоти.
• Отже, абіогенез у минулому Землі як спосіб виникнення життя , довести не вдалось!

Гіпотеза самозародження

• Ван Гельмонт (1577 -1644), знаменитий і вдалий вчений, описав експеримент, в якому він нібито створив за два тижні мишей. Для цього потрібні були брудна сорочка, темна шафа і жменя пшениці. Активним зародком він вважав людський піт.

У 1860-1862 роках Пастер вивчав само- зародження мікроорганізмів. Він провів дослід, взявши термічно стерилізоване живильне середовище і, помістивши його у відкриту посудину з загнутою вниз довгою шийкою. Скільки б посудина не стояла на повітрі, ніяких ознак життя в ній не спостерігалося, оскільки бактерії, які містяться в повітрі, осідали на вигинах горлечка. Але варто було відламати його, як незабаром на середовищі виростали колонії мікроорганізмів. 

У 1862 році Паризька Академія присудила Пастеру премію за вирішення питання про самозародження життя.

​

​

Луї Пастер

Тосканський лікар Франческо Реді (1626-1698 рр..) Був першою людиною, яка документально довела помилковість теорії самозародження. Він зробив ряд дослідів, які доводили, що мухи, всупереч існуючій в ту пору думку, не можуть зароджуватися самі по собі в гниючому м'ясі. Реді брав два шматки м'яса, розкладав їх у глиняні горщики, і один з них накривав найтоншою неаполітанської тканиною. Через якийсь час він знімав тканину, і що ж він бачив? Ніяких мух або навіть їх личинок у м'ясі не було. З цього вчений зробив цілком закономірний висновок: мухи сідають на гниюче м'ясо і відкладають в нього личинки, в результаті чого народжуються нові мухи. Народжуються, а не з'являються самі по собі .. Отже, «більшість комах і черв'яків не самозароджуються».

Гіпотеза креаціонізму.

Креаціоністами були такі видатні біологи

Карл Лінней

Чарльз

Лайель

Жорж Леопольд Кюв‘є

{

{

Креаціонізм - віра в те ,що світ, людина та різні форми життя на Землі створені вищою, надприродна силою. Креаціонізм НЕ є цілісною доктриною - існує багато різновідів креаціонізму з різними уявленнями про годину акту творіння та різним ставленням до сучасних наукових поглядів на біологічну та геологічну еволюцію.

Історія креаціонізму є частиною історії релігії, хоча сам термін виник нещодавно. Термін «креаціонізм» став популярним лише приблизно з кінця 19 — початку 20 століття.

Згідно з цією теорією, Земля ніколи не виникала, а існувала вічно, вона завжди була здатна підтримувати життя, а якщо і змінювалася, то дуже мало.

Життя існувало завжди (гіпотеза стаціонарного стану)

Гіпотези біогенезу

Теорія панспермії:

​

​

Панспермія (від грец.πάς/πάν - весь, всякий і грец.σπέρμα - насіння) —космогонічна гіпотеза про появу життя на Землі в результаті перенесення з інших планет якихось «зародків життя».

Гіпотеза була висунута Ю. Лібіхом і Г.Ріхтером в середині XIX століття.Найбільш повно виклав Сванте Арреніус у 1895 р.Відповідно до гіпотези панспермії життя існує вічно і переноситься з планети на планету метеоритами.Найпростіші організми або їхні спори («насіння життя»), потрапляючи на нову планету і знайшовши тут сприятливі умови, розмножуються, даючи початок еволюції від найпростіших форм до найскладніших.Можливо, що життя на Землі виникло з однієї-єдиної колонії мікроорганізмів, занесених з космосу.

Гіпотеза біогенезу

Для обгрунтування цієї теорії використовуються багаторазові появи НЛО, наскальні зображення предметів, схожих на ракети і «космонавтів», а також повідомлення нібито про зустрічі з інопланетянами. При вивченні матеріалів метеоритів і комет в них було виявлено багато «попередників живого» - такі речовини, як ціаногени, синильна кислота і органічні сполуки, які, можливо, зіграли роль «насіння», що падали на голу Землю.

Гіпотеза фагоцители� І.І Мєчнікова (1886р.)

Згідно теорії фагоцители вихідною формою багатоклітинних є гіпотетична тварина - фагоцитела (інша назва - паренхімула), яка побудована, як і личинка сучасних нижчих хребетних - паренхімула, з шару поверхневих клітин - ектодерми (кінобласт) і внутрішньої клітинної маси - паренхіми (фагоцитобласт). Кінобласт виконує функцію відмежування, зовнішнього обміну і руху; фагоцитобласт - внутрішнього обміну і внутрішньоклітинного травлення. З кінобласта і фагоцитобласта, згідно теорії фагоцители, в ході еволюції виникла вся різноманітність форм тканин багатоклітинних тварин.

фагоцитела

{

В даний час живе  походить тільки від живого (біогенне походження -«Живе з живого»).