Ідеї та розробки �українських науковців, винахідників і раціоналізаторів �(до Всесвітнього дня науки)
Санковська І.М.,
старша викладачка кафедри ІПО Університету Грінченка
Якості дослідника
Досліджувати – піддавати що- небудь ретельному науковому розгляду з метою пізнання, з’ясування чогось.
Ретельно обстежувати кого- чи що-небудь, уважно знайомити з чим-небудь для встановлення чогось.
Формуємо дослідника з певними якостями:
Мотивація — це психофізіологічний процес, який під дією зовнішніх або внутрішніх факторів, стимулює у людей бажання займатися тією чи іншою діяльністю.
Зовнішня мотивація
Внутрішня мотивація
Юрій Котермак �(Юрій Дрогобич,�Джорджо ла Леополі)
Народився в Дрогобичі. Вчився в Кракові. 1481-1482 – ректор найстарішого європейського університету – Болонського. Був вчителем Миколи Коперника.
07.02.1483 року у Римі вийшла книжка «Прогностична оцінка поточного 1483 року», яка є першою відомою друкованою книгою, написаною українцем.
ЗИЗАНІЙ �(КУКОЛЬ-ТУСТАНОВСЬКИЙ) ЛАВРЕНТІЙ
Педагог, церковний діяч, перекладач (нар. в XVI ст.) «Грамматіка словенска…» була першим вітчизняним систематичним підручником церков-нослов’янської мови, призначеним для шкіл.
Перший в Україні словник Лаврентій Зизаній упорядкував як додаток до попередніх підручників - «Лексис сиречь реченія, в кратце собранны и из словенскаго языка на простый діялект истолкованы» (Вільно, 1596). У словнику автор вмістив 1 061 слово, більшість з яких - церковнослов’янські та іноземні, переважно грецькі.
Лаврентій належав до культурного оточення гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, а Петро Могила запросив його до участі в культурно-освітній діяльності.
Юрій Федорович Лисянський
Народився 12.04.1773 р. в Ніжині. Навчався в Крон-штадському морському кадетському корпусі. Служив на Балтійському флоті. У 1793 р. Був відряджений во-лонтером для набуття досвіду на британський флот.
Щоденники подорожей 1793-1799 р. - яскраве свід-чення дослідницького хисту та спостережливості мандрівника.
Ю. Лисянський став першим навколосвітнім море-плавцем українського походження, здійснивши при цьому низку географічних відкриттів. Виданою книжкою та складеними під час мандрівки картами впродовж багатьох років будуть користуватися мореплавці.
Відкритий безлюдний островів Гавайського архіпелагу, який отримав назву «острів Лисянського». Наразі острів входить до складу заповідника, що охороняється урядом США як пам'ятка природи.
Розбірний �рамковий вулик
В 1814 р. чернігівець Петро Прокопович винай-шов розбірний рамковий вулик, найкраще при-стосований до клімату в роботі бджоляра з бджо-лами, який оберігає бджіл під час відбору меду.
В 1827 р. Прокопович відкрив у своєму рідно-му селі першу в російській імперії школу бджіль-ництва, яку утримував власним коштом.
Розбірний рамковий вулик
Володимир Олексійович Бец
Народився на Чернігівщині в 1834 р. Анатом, гістолог, громадський діяч, доктор медицини, професор. Закінчив Київський університет, згодом там працював. Досліджував мозок людини, відкрив найбільші клітини, які названі на його честь.
Брав активну участь у громадському житті Києва, зокрема в створенні Товариства дослідників природи, був членом багатьох наукових товариств.
Палкий патріот міста та Київського університету, подарував останньому величезну колекцію гістологічних препаратів мозку (10 тис. штук).
Популяризував історію України.
Олександр Опанасович Потебня
Олександр Потебня народився 22.09.1835 р. на Сумщині.
Професор Харківського університету і лідер харківської школи мовознавства, редактор та видавець творів Гулака-Артемовського, Квітки-Основ’яненка і Манжури. Перекладав "Одіссею" рідною мовою, серед найвідоміших його наукових праць - коментар до «Слова о полку Ігоревім».
У 1875 р. захистив докторську дисертацію, став професором історії мови і літератури Харківського університету. Тут прой-шла його наукова діяльність впродовж решти життя.
Мав багато праць, у яких довів, що українська мова є уні-кальною, впливає не тільки на думки конкретної людини, а й на розвиток цілого народу.
Хведір Кіндратович Вовк
Народився Хведір Кіндратович 17.03.1847 р. в Пол-тавській губернії.
Хведір Вовк заклав основи сучасної української етнології. Виявив себе в царині історії, археології, ан-тропології, музеєзнавства, літературознавства.
Його ім’я понад 70 років перебувало під забороною.
Майже чверть століття вчений провів за межами Батьківщини – в Женеві та Парижі. Там став відомим антропологом і етнологом, який прокладав “місток” між українською і західноєвропейською наукою.
Одним із найбільших відкриттів вважають пізньо-палеолітичну стоянку в селі Мізин (Чернігівська обл.) Найважливіший здобуток вченого – доведення, що українці – це окремий зі слов’янських народів.
Йосип Тимченко - першовідкривач кіно, який зробив це раніше від відомих французів Люм’єр.
В Одесі, у готелі “Франція” в листопаді 1893 р., на розі вулиць Дерибасівської та Колодязного провулку відбувається безпрецедентна подія. Виходець із Харківщини проводить публічну демонстрацію двох фільмів, знятих кінескопом на іподромі: “Вершник” та “Метальник списа”.
У ті часи навіть самого слова “кіно” тому прорекла-мували відкриття художньої виставки “живих фото-графій”, які приводить у дію електрична машина. Ці-єю машиною якраз і був перший кінескоп, або ж “кі-нетоскоп”, як його називав сам Тимченко.
Йосип Андрійович Тимченко
Це сталося за 2 роки до появи кінематографа в Західній Європі і на три місяці раніше презентації кінетоскопа Едісона у Нью-Йорку.
Перших глядачів дивувало дві речі:
Створений Тимченком разом із фізиком Миколою Любимовим механізм «равлик» став основою для створення «кінескопу». Винахіднику подякували, але апарат не запатентували. Зараз він зберігається в Політехнічному музеї москви.
Альфред Федецький.�Український кінематограф.
Історія українського кінематографа почалася у вересні 1896 року в місті Харкові.
Фотограф Альфред Федецький зняв кілька короткометражних документальних сюжетів і в грудні 1896 року в Харківському оперному театрі він же влаштував перший публічний кіносеанс у російській імперії.
Ігрові стрічки в Україні з’явилися 1907 р., з 1909 почали випускались комедії, драми, водевілі з репертуару та у виконанні акторів українських театрів: «Шельменко-денщик», «Москаль-чарів-ник», «Ніч перед Різдвом».
Володимир Аронович Хавкін
Володимир Хавкін народився 15.03.1860 р. в Одесі. Винахідник вакцини від холери та чуми. Працював в Україні, Індії, Англії та Франції. Ініціював створення і став першим директором протичумної лабораторії в Бомбеї (нині Мумбаї), яка з 1925 називається Інститут імені Хавкіна.
У 1888 р. переїжджає до Швейцарії і проводить дослідження в лабораторії Пастера. В 1891 р. розробив протихолерну вакцину - мікробіологу вдалося вакцину-вати 42 тисячі індійців.
У 1896-му в тій же Індії знову стався спалах епідемії. У Бомбеї створив лабораторію і за 3 місяці розробив перші зразки вакцини. Їх вчений також випробував на собі, а потім на ув’язнених. Результати показали майже стовідсоткову ефективність.
Юрій Валентинович Кнорозов
Народився 19.11.1922 р. Недалеко від Харкова.
Історик та етнограф, спеціаліст з епіграфіки та етно-графії, засновник радянської школи маяністики. Док-тор історичних наук, Кавалер Ордена Ацтекського орла та Великої золотої медалі.
У 1939 р. Вступив до Харківського університету, там захопився шаманськими практиками та давньоєгипет-ськими ієрогліфами. Побачив статтю історика Пауля Шелльхаса «Дешифрування писемності майя - нерозв'язна проблема». Майже не залишаючи кабінет впродовж 5 років (1950-1955), він перевершив усіх попередників і світових авторитетів. Є версія, що ключем було слово «какао».
У 1990 р. вчений нарешті відвідав Гватемалу, а в 1992 – Мексику.
Максим Шумаков
розробив систему
відстеження
переміщення безпілотників
Сергій Дівянин �створив бандаж, який замінює МРТ
Михайло Литовченко
перетворює морську воду на прісну
Валентин Фречка�запропонував технологію �виготовлення паперу з опалого листя