Обрання Карпа за десяцького

Одруження Лавріна

Усихання старої груші

Похід Мелашки до Києва

на словах, як на цимбалах, грає

у неї серце з перцем

широкий в плечах, з батьківськими карими гострими очима; гострі темні очі були ніби сердиті

все подихало молодою парубочою красою; був схожий з виду на матір

Висока на зріст, рівна станом,не дуже тонка, з кремезними ногами, чорними косами, була ніби намальована на білій стіні…

Дівчина була невеличка на зріст, але рівна, як струна,гнучка, як тополя,гарна, як червона калина, була з поетичною душею, ласкавим серцем…

Вона замолоду служила у панів і набралася від них трохи панства…

''Вона була дуже богомольна'', '' Вона за великий піст так спостилась, що в неї тільки очі блищали''

«Ви знаєте, що хто сьогодні спостить цілий день, той ніколи не потопатиме в воді і не вмре наглою смертю».

«Я люблю, щоб дівчина була трохи бриклива, щоб мала серце з перцем...»

«Коли я буду вибирать собі дівчину, то візьму гарну, як квіточка, червону, як калина в лузі, а тиху, як тихе літо».

«Ой боже мій! Це не Мотря, а бендерська чума. Вона мене з світу зжене!»