«У багатьох з нас одразу після ХХ з’їзду було багато наївного, рожевого оптимізму, багато ілюзій, побудованих на піску, і багатьом здавалося, що всі проблеми народного життя вирішуються одним махом, і нам нічого не лишається, як з високо піднятими прапорами урочисто марширувати до комунізму», – згадував український дисидент І. Світличний про настрої, що охопили суспільство в результаті *