Вона дивилася на білу орхідею, подаровану друзями.
Недобрі думи крутяться тут, над головою, висять хмарами, котяться туманом.
Коли з дерев, сумно кружляючи, падало жовтогаряче листя, повернувся додому Оксен.
Завжди будуть питання, на які людство, вочевидь, відповіді не знайде ніколи.
Усміхнений, із-за мари визирнув яскравий промінь.