Про «Кобзар» Тараса Шевченка 1840 р. відомо, що

«...Маркіян Шашкевич хотів видати книжку, у якій були б вірші, казки, наукові розвідки... Шашкевич з товаришами вирішили видати книжку в Угорщині, де була вільніша цензура. Організатором цього заходу став Яків Головацький»: .

«посіяв між семінаристами ідею виголошувати урочисті промови народною мовою і врешті схилив до цього й керівництво, і сам перший викликався проголосити таку промову. Він написав промову тією ж мовою, якою писав свої твори, ректор схвалив – промова вийшла блискуча; вся семінарія була в захопленні, і руський дух піднявся на сто процентів» (Я. Головацький).

За реформою 1861 р. до укладення викупних угод селяни залишалися у становищі тимчасово зобов'язаних –

«Євангеліє, перекладене малоросійською мовою,є у великій мірі знаменною працею як із науково-філологічного погляду, так і з релігійно-морального... Якість, характер слів і якість словосполучень українських ніде не спотворює ні суті, ні змісту думок...»

«Справа національна полягала коротко ось у чому: Ми, свідомі українці, рішучо і назавжди пориваємо зв'язок з українофілами. Ми, свідомі українці, оддаємо наші сили на творення української культури, на національно-політичне визволення поневоленого українського народу. Ми вживаємо тільки українську мову. Ми працюємо тільки для українського народу. Скрізь, де б ми не були, ми мусимо говорити українською мовою. Ми мусимо агітувати за наші думки, переводячи їх у життя, між іншим, і тим, що кожен член гуртка повинен протягом року вивчити грамоти по-українському не менше двох неграмотних, освідомити й придбати не менше двох членів для нашої організації... Але «святая святих»... це була самостійна Україна» (І. Липа).

Емський указ 1876 р. російського імператора Олександра II забороняв

«Рознеслась по нашому краю звістка про те, що постає якась нова партія... з'їзд був першим Народним З'їздом партії, під час якого у самому вступі до народної програми проголошено ось таку декларативну постанову: "Ми, галицькі Русини, частина українсько-руського народу... заявляємо, що остаточною метою наших народних змагань є досягти того, щоб цілий українсько-руський народ здобув собі культурну, економічну і політичну самостійність та з'єднався з часом в цілісний національний організм, у якому б народний загал керував всіма своїми справами на свою загальну користь: культурними, економічними і політичними"...Цей Народний З'їзд вибрав: Тіснійший Народний Комітет... на чолі з Юліяном Романчуком...»

У творі «Україна ірредента» («Україна уярмлена») Юліан Бачинський з позиції соціалістичних ідей обґрунтовував

У 60-х роках 19 ст. у ______ розпочалася промислова розробка нафтового родовища, яка досягла апогею на початку 20 ст.

А автор першого твору, що засвідчив появу нової української літератури й нової української літературної мови, водночас уособлюючи початок національного відродження
Б перший дослідник і видавець українських народних дум; його збірка, що складалася з 10 текстів (творів), започаткувала українську фольклористику
В вчений-енциклопедист, визнаний фахівець у царині історії, філології, етнографії, ботаніки; впорядкував і видав три збірки народних пісень, що започаткували наукову фольклористику
Г вчений, громадський діяч, з ініціативи якого було засновано Харківський університет
Д член Кирило-Мефодіївського товариства, .автор першого в українській літературі історичного роману «Чорна рада»

А організатор і лідер «Руської трійці», автор першого у західноукраїнських землях шкільного підручника народною мовою - «Читанки»
Б закарпатський будитель, автор вірша «Я Русин був, єсм і буду...»
В перший професор новоствореної – першої в нашій історії – кафедри української мови і літератури у Львівському університеті
Г учений-славіст і церковний діяч, автор шеститомної «Історії карпатських русинів»
Д єпископ, перший голова Головної руської ради, згодом греко-католицький митрополит