Моніторинг готовності переходу на вільно поширюване програмне забезпечення
Увага: будуть зараховані лише відповіді, надіслані у листопаді 2016 року.

Питання, розташовані після персональних даних, запозичено з рішень конференції «Перспективи платформно незалежної та Linux-орієнтованої інфор­матики в Україні» (Київ, 30 жовтня 2014 року).

Питання щодо програмного забезпечення, починаючи зі слів: «Чи готові Ви навчати об'єктно та подійно орієнтованому програмуванню з використанням такого програмного забезпечення?» спричинені запровадженням навчальної програми курсу «Інформатика, 5–9 класи загальноосвітніх навчальних закладів (для учнів, які вивчали інформатику в 2-4 класах)», затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 02.02.2016 № 73 та змістом доповідей на Всеукраїнських семінарів методистів (завідувачів кабінетів) інформатики обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти «Актуальні питання навчання інформатики в базовій школі: моделювання, алгоритмізація, програмування» 2016 року: 26–27 квітня (Харків) і 1 червня (Суми).

Персональні дані
Кількість повних років викладання інформатики у школі
Your answer
Регіон України, у якому працюєте *
Район або місто регіону, у якому працюєте *
Required
Констатація поточного стану - чи погоджуєтеся Ви з таким висловлюванням?
Все більшу популярність здобувають обчислювальні системи на основі вільного відкритого програмного коду, зокрема операційної системи Linux. Саме тому вивчення інформатики має стати платформно-незалежним. *
Якість і стан перекладу користувацького інтерфейсу основних вільних програмних засобів, необхідних для забезпечення навчально-виховної роботи, дозволяє розпочати перехід навчальних закладів до платформно незалежної інформатики. *
З фінансових, правових і моральних міркувань викладати інформатику і поглиблювати інформатизацію освіти в Україні на основі вільно поширюваного програмного забезпечення з відкритим кодом підстав істотно більше, ніж на основі іншого (платного) ПЗ. *
Є суперечності між фінансово-правовою політикою держави і діями МОН щодо навчально-методичного забезпечення викладання інформатики: використовуване навчально-методичне забезпечення у переважній більшості шкіл майже повністю є платформно залежним і орієнтоване саме на використання комерційних продуктів. Зміст навчальної літератури переважно орієнтований на використання такого програм-ного забезпечення. *
У тому вигляді, в якому навчально-методичне забезпечення існує зараз, воно не дає можливості надати якісну освіту: 1) програми і підручники мають бути незалежними від платформи; 2) потрібні електронні інтерактивні підручники й посібники, що містять науково-методологічну основу курсу та серію додатків для різних платформ — на вибір учителя. Така форма дасть змогу їх швидко оновлювати і розповсюджувати. *
Є нагальна потреба замінити грифування підручників і посібників на погодження щодо відповідності програмі. *
Гриф або свідоцтво МОН не можуть бути надані електронним засобам навчального призначення, що розповсюджують під не власницькими (вільними) ліцензіями. Таким чином, з формальних причин значну кількість якісних та ефективних з методичної точки зору електронних матеріалів та засобів не рекомендують і не дозволяють до використання в навчальному процесі. Вирішити цю проблему можна запровадженням окремої процедури надання грифів (рекомендацій щодо використання) та свідоцтв електронним засобам навчального призначення, поширюваних під вільними (GNU GPL та подібними) ліцензіями. *
Доцільно підтримувати відкриті репозитарії електронних засобів навчального призначення (в т.ч. програмних навчальних засобів), що поширюються під вільними (GNU GPL та подібними) ліцензіями. Базовими принципами роботи репозитарію мають бути такі: 1)доступність — будь-хто без жодних обмежень може скористатися матеріалами, розміщеними в репозитарії; 2)відкритість — будь-хто може розмістити будь-який матеріал у репозитарії, якщо цей матеріал відповідає попередньо сформульованому вичерпному й однозначному переліку вимог до матеріалів в репозитарії, що узгоджений з чинним українським законодавством; 3) незалежність — жодні державні установи, комерційні структури чи фізичні особи не можуть впливати на основоположні принципи роботи репозитарію, втручатися в його поточну діяльність чи впливати на розміщення матеріалів в ньому.Фінансування діяльності репозитарію можна здійснювати за рахунок спонсорських коштів юридичних та фізичних осіб, грантів тощо. Розпорядником коштів може виступати створений з цією метою громадський фонд. Засновниками фонду можуть виступати громадські організації, фізичні та юридичні особи, зацікавленні в розвитку та поширенні вільного програмного забезпечення у сфері освіти. *
Вже зараз навчальні заклади України можуть самостійно розв’язати проблему переходу до безплатних платформно незалежних або орієнтованих на ОС Linux інформаційних технологій — найгострішу специфічну проблему викладання інформатики й інформатизації освітніх закладів. І зробити це можна швидко, успішно, без додаткового фінансування чи зриву навчальних планів. *
Наразі Всеукраїнська учнівська олімпіада з інформаційних технологій виглядає рекламною акцією компанії Microsoft, яку проводять коштом державного та місцевих бюджетів. Нормативно-правове забезпечення проведення цієї олімпіади вимагає перегляду. *
На перешкоді впровадження інформаційних технологій на основі вільного програмного забезпечення є відсутність загальноприйнятих методик оцінки економічного ефекту та сукупної вартості володіння. *
Гостро стоїть проблема відсутності технічних кадрів. У більшості випадків учитель інформатики відповідає не лише за підготовку та проведення уроку, а ще й за облаштування кабінету. І, здебільшого, на чистому ентузіазмі. *
Чи має Міністерство освіти й науки здійснити такі кроки?
Переглянути навчальні програми й завдання Державної підсумкової атестації для учнів ЗНЗ і вилучити явні посилання на назви програмних продуктів чи особливості їхнього інтерфейсу. *
У підручниках з інформатики не здійснювати прив'язку викладу матеріалу до власницьких програмних продуктів або ж до конкретного програмного забезпечення. *
Навчальне програмне забезпечення, яке є платформно залежним або платним для школи чи учня, виключити з переліку такого, яке є обов’язковим для використання. *
Сприяти створенню та діяльності репозитаріїв електронних засобів навчального призначення, поширюваних під вільними (GNU GPL та подібними) ліцензіями. *
Сприяти широкому використанню вільно поширюваного ПЗ в освітніх установах, рекомендувати здійснювати електронний документообіг на основі відкритих стандартів (ODT, PDF тощо). *
Розглянути питання щодо використання методики оцінки економічної ефективності ІТ проектів та сукупної вартості володіння (WIBE), яка є загальновідомою у світі та обов'язковою для використання для державних ІТ проектів у Німеччині, в освітніх закладах України. *
Створити центр надання науково-методичної, технічної та юридичної допомоги навчальним закладам України щодо переходу на вільне програмне забезпечення. *
У методичних рекомендаціях щодо вивчення інформатики подавати переліки наявних напрацювань українських фахівців щодо створення дистрибутивів для школи та навчально-методичного забезпечення використання вільно поширюваного програмного забезпечення. *
У співпраці з іншими органами державної влади і місцевого самоврядування вирішити проблему кадрового забезпечення загально освітніх навчальних закладів інженерно-технічним персоналом. *
Створити робочу групу з перекладу українською мовою користуваць-кого інтерфейсу та довідкових систем вільних програмних засобів, необхідних для навчально-виховного процесу. Крім підготовки нових перекладів така група має налагодити контакти з наявними командами перекладу. *
Ініціювати створення робочої групи для аналізу типових навчальних планів і програм з інформатики на відповідність багатоплатформному підходу, вироблення пропозицій щодо їх зміни чи корекції; формулювання загальних вимог до навчально-методичних матеріалів з інформатики (підручників, посібників, електронних навчальних засобів тощо) у контексті їх відповідності багатоформному підходу. *
Чи повинно керівництво обласних інститутів післядипломної освіти педагогічних працівників здійснити такі кроки?
Передбачити опанування операційною системою Linux та багатоплатформним програмним забезпеченням на основі відкритого коду при проведенні курсів підвищення кваліфікації вчителів. *
Чи повинні вчителі й викладачі вищих навчальних закладів робити таке?
Залучати учнів (особливо у класах з поглибленим вивченням англійської мови чи інформатики) і студентів (особливо педагогічних внз відповідних спеціальностей) до участі у проектах, пов'язаних з перекладом інтерфейсу та довідкових систем вільних програмних засобів, матеріалів для Вікіпедії тощо. *
Популяризувати серед учнів, студентів, вчителів конкурси, пов'язані з розробкою та підтримкою вільних програм (Google Code-In, Google Summer of Code тощо). *
Чи мають розробники електронних навчальних засобів робити таке?
Використовувати лише платформно-незалежні технології. *
Чи готові Ви навчати об'єктно та подійно орієнтованому програмуванню з використанням такого програмного забезпечення?
Scratch *
Lazarus *
С++ *
С# *
Java *
Javascript *
PHP *
Python *
Ruby *
Вкажіть програмний засіб, відмінний від перелічених вище, який Ви можете використати для навчання подійно та об'єкто орієнтованому програмуванню *
Your answer
Submit
Never submit passwords through Google Forms.
This content is neither created nor endorsed by Google. Report Abuse - Terms of Service - Additional Terms