Моніторинг готовності переходу на вільно поширюване програмне забезпечення
Увага: будуть зараховані лише відповіді, надіслані у листопаді 2016 року.

Питання, розташовані після персональних даних, запозичено з рішень конференції «Перспективи платформно незалежної та Linux-орієнтованої інфор­матики в Україні» (Київ, 30 жовтня 2014 року).

Питання щодо програмного забезпечення, починаючи зі слів: «Чи готові Ви навчати об'єктно та подійно орієнтованому програмуванню з використанням такого програмного забезпечення?» спричинені запровадженням навчальної програми курсу «Інформатика, 5–9 класи загальноосвітніх навчальних закладів (для учнів, які вивчали інформатику в 2-4 класах)», затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 02.02.2016 № 73 та змістом доповідей на Всеукраїнських семінарів методистів (завідувачів кабінетів) інформатики обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти «Актуальні питання навчання інформатики в базовій школі: моделювання, алгоритмізація, програмування» 2016 року: 26–27 квітня (Харків) і 1 червня (Суми).

Персональні дані
Кількість повних років викладання інформатики у школі
Your answer
Регіон України, у якому працюєте
Район або місто регіону, у якому працюєте
Required
Констатація поточного стану - чи погоджуєтеся Ви з таким висловлюванням?
Все більшу популярність здобувають обчислювальні системи на основі вільного відкритого програмного коду, зокрема операційної системи Linux. Саме тому вивчення інформатики має стати платформно-незалежним.
Якість і стан перекладу користувацького інтерфейсу основних вільних програмних засобів, необхідних для забезпечення навчально-виховної роботи, дозволяє розпочати перехід навчальних закладів до платформно незалежної інформатики.
З фінансових, правових і моральних міркувань викладати інформатику і поглиблювати інформатизацію освіти в Україні на основі вільно поширюваного програмного забезпечення з відкритим кодом підстав істотно більше, ніж на основі іншого (платного) ПЗ.
Є суперечності між фінансово-правовою політикою держави і діями МОН щодо навчально-методичного забезпечення викладання інформатики: використовуване навчально-методичне забезпечення у переважній більшості шкіл майже повністю є платформно залежним і орієнтоване саме на використання комерційних продуктів. Зміст навчальної літератури переважно орієнтований на використання такого програм-ного забезпечення.
У тому вигляді, в якому навчально-методичне забезпечення існує зараз, воно не дає можливості надати якісну освіту: 1) програми і підручники мають бути незалежними від платформи; 2) потрібні електронні інтерактивні підручники й посібники, що містять науково-методологічну основу курсу та серію додатків для різних платформ — на вибір учителя. Така форма дасть змогу їх швидко оновлювати і розповсюджувати.
Є нагальна потреба замінити грифування підручників і посібників на погодження щодо відповідності програмі.
Гриф або свідоцтво МОН не можуть бути надані електронним засобам навчального призначення, що розповсюджують під не власницькими (вільними) ліцензіями. Таким чином, з формальних причин значну кількість якісних та ефективних з методичної точки зору електронних матеріалів та засобів не рекомендують і не дозволяють до використання в навчальному процесі. Вирішити цю проблему можна запровадженням окремої процедури надання грифів (рекомендацій щодо використання) та свідоцтв електронним засобам навчального призначення, поширюваних під вільними (GNU GPL та подібними) ліцензіями.
Доцільно підтримувати відкриті репозитарії електронних засобів навчального призначення (в т.ч. програмних навчальних засобів), що поширюються під вільними (GNU GPL та подібними) ліцензіями. Базовими принципами роботи репозитарію мають бути такі: 1)доступність — будь-хто без жодних обмежень може скористатися матеріалами, розміщеними в репозитарії; 2)відкритість — будь-хто може розмістити будь-який матеріал у репозитарії, якщо цей матеріал відповідає попередньо сформульованому вичерпному й однозначному переліку вимог до матеріалів в репозитарії, що узгоджений з чинним українським законодавством; 3) незалежність — жодні державні установи, комерційні структури чи фізичні особи не можуть впливати на основоположні принципи роботи репозитарію, втручатися в його поточну діяльність чи впливати на розміщення матеріалів в ньому.Фінансування діяльності репозитарію можна здійснювати за рахунок спонсорських коштів юридичних та фізичних осіб, грантів тощо. Розпорядником коштів може виступати створений з цією метою громадський фонд. Засновниками фонду можуть виступати громадські організації, фізичні та юридичні особи, зацікавленні в розвитку та поширенні вільного програмного забезпечення у сфері освіти.
Вже зараз навчальні заклади України можуть самостійно розв’язати проблему переходу до безплатних платформно незалежних або орієнтованих на ОС Linux інформаційних технологій — найгострішу специфічну проблему викладання інформатики й інформатизації освітніх закладів. І зробити це можна швидко, успішно, без додаткового фінансування чи зриву навчальних планів.
Наразі Всеукраїнська учнівська олімпіада з інформаційних технологій виглядає рекламною акцією компанії Microsoft, яку проводять коштом державного та місцевих бюджетів. Нормативно-правове забезпечення проведення цієї олімпіади вимагає перегляду.
На перешкоді впровадження інформаційних технологій на основі вільного програмного забезпечення є відсутність загальноприйнятих методик оцінки економічного ефекту та сукупної вартості володіння.
Гостро стоїть проблема відсутності технічних кадрів. У більшості випадків учитель інформатики відповідає не лише за підготовку та проведення уроку, а ще й за облаштування кабінету. І, здебільшого, на чистому ентузіазмі.
Чи має Міністерство освіти й науки здійснити такі кроки?
Переглянути навчальні програми й завдання Державної підсумкової атестації для учнів ЗНЗ і вилучити явні посилання на назви програмних продуктів чи особливості їхнього інтерфейсу.
У підручниках з інформатики не здійснювати прив'язку викладу матеріалу до власницьких програмних продуктів або ж до конкретного програмного забезпечення.
Навчальне програмне забезпечення, яке є платформно залежним або платним для школи чи учня, виключити з переліку такого, яке є обов’язковим для використання.
Сприяти створенню та діяльності репозитаріїв електронних засобів навчального призначення, поширюваних під вільними (GNU GPL та подібними) ліцензіями.
Сприяти широкому використанню вільно поширюваного ПЗ в освітніх установах, рекомендувати здійснювати електронний документообіг на основі відкритих стандартів (ODT, PDF тощо).
Розглянути питання щодо використання методики оцінки економічної ефективності ІТ проектів та сукупної вартості володіння (WIBE), яка є загальновідомою у світі та обов'язковою для використання для державних ІТ проектів у Німеччині, в освітніх закладах України.
Створити центр надання науково-методичної, технічної та юридичної допомоги навчальним закладам України щодо переходу на вільне програмне забезпечення.
У методичних рекомендаціях щодо вивчення інформатики подавати переліки наявних напрацювань українських фахівців щодо створення дистрибутивів для школи та навчально-методичного забезпечення використання вільно поширюваного програмного забезпечення.
У співпраці з іншими органами державної влади і місцевого самоврядування вирішити проблему кадрового забезпечення загально освітніх навчальних закладів інженерно-технічним персоналом.
Створити робочу групу з перекладу українською мовою користуваць-кого інтерфейсу та довідкових систем вільних програмних засобів, необхідних для навчально-виховного процесу. Крім підготовки нових перекладів така група має налагодити контакти з наявними командами перекладу.
Ініціювати створення робочої групи для аналізу типових навчальних планів і програм з інформатики на відповідність багатоплатформному підходу, вироблення пропозицій щодо їх зміни чи корекції; формулювання загальних вимог до навчально-методичних матеріалів з інформатики (підручників, посібників, електронних навчальних засобів тощо) у контексті їх відповідності багатоформному підходу.
Чи повинно керівництво обласних інститутів післядипломної освіти педагогічних працівників здійснити такі кроки?
Передбачити опанування операційною системою Linux та багатоплатформним програмним забезпеченням на основі відкритого коду при проведенні курсів підвищення кваліфікації вчителів.
Чи повинні вчителі й викладачі вищих навчальних закладів робити таке?
Залучати учнів (особливо у класах з поглибленим вивченням англійської мови чи інформатики) і студентів (особливо педагогічних внз відповідних спеціальностей) до участі у проектах, пов'язаних з перекладом інтерфейсу та довідкових систем вільних програмних засобів, матеріалів для Вікіпедії тощо.
Популяризувати серед учнів, студентів, вчителів конкурси, пов'язані з розробкою та підтримкою вільних програм (Google Code-In, Google Summer of Code тощо).
Чи мають розробники електронних навчальних засобів робити таке?
Використовувати лише платформно-незалежні технології.
Чи готові Ви навчати об'єктно та подійно орієнтованому програмуванню з використанням такого програмного забезпечення?
Scratch
Lazarus
С++
С#
Java
Javascript
PHP
Python
Ruby
Вкажіть програмний засіб, відмінний від перелічених вище, який Ви можете використати для навчання подійно та об'єкто орієнтованому програмуванню
Your answer
Submit
Never submit passwords through Google Forms.
This content is neither created nor endorsed by Google. Report Abuse - Terms of Service - Additional Terms