Умови «Вічного миру» 1686 р. передбачали

Про Перший Кримський похід відомо, що

«Близько 10-ї години з великого табору прибув генералісимус Василь Голіцин із боярами й визначними людьми. Генералісимус сказав козакам, що царі, згідно зі старим звичаєм, дозволили їм вибрати вільними голосами гетьмана... Згодом почулися голоси, що хочуть вибрати Мазепу...»

1 обмеження гетьманської влади, введення в українські міста московських військових залог та гарнізонів
2 прагнення царя ліквідувати козацьке військо або перетворити його на регулярні драгунські полки
3 заходи московської влади, спрямовані на ліквідацію етнічної окремішності українців шляхом асиміляції

«Вельми охоче оздоблює свою розмову латинськими цитатами, а досконалістю знання цієї мови може суперничати з найкращими нашими отцями єзуїтами. При його дворі — два лікарі-німці, з якими розмовляв їхньою мовою, а з італійськими майстрами, яких є кілька у гетьманській резиденції, говорив по-італійському. Я розмовляв із господарем України польською та латинською мовами, бо він запевняв мене, що недостатньо володіє французькою. Не знаю тільки, чи в цьому твердженні нема якоїсь особливої причини, бо сам бачив у нього газети французькі й голландські» (Французький дипломат Жак Балюз).

1 Росія стала найвпливовішою державою в тогочасній європейській політиці; її дії щодо України були спрямовані на обмеження автономії Гетьманщини
2 Україна як автономія у складі Росії здобула нові права
3 російські солдати зруйнували столицю Гетьманщини — Батурин, столицю Запорізької Січі — Чортомлицьку Січ

«...З тими генеральними старшинами, полковниками і генеральними радниками повинен теперішній ясновельможний гетьман, а також його наступники радитися про безпеку Вітчизни, про спільне благо і про всі громадські справи і не має права нічого вирішувати, розпочинати і здійснювати своєю волею без попереднього розгляду і схвалення ними. Тому-то призначаються три сесії Генеральної ради... Між Радами Україною правитиме гетьман з генеральною старшиною. Листи з інших держав гетьман повинен зачитувати старшині, так само й відповідь».

«...Граф Мазепа, головнокомандувач козацьких військ, перейшов на сторону короля Швеціі:.. 3а кілька днів після приєднання козацького головнокомандувача до шведів князь Меншиков на чолі численного війська й артилерїі пішов на Батурин, резиденцію гетьмана Мазепи... Здобувши місто силою, Меншиков віддав усе живе мечу та вогню...»

Про Полтавську битву відомо, що

«Козацький гетьман... який служив під прапорами славетного гетьмана Мазепи, як генеральний комісар і писар, що вважається в козаків першим урядом після гетьманського, був обраний козацьким гетьманом замість вищезгаданого Мазепи після смерті останнього в Бендерах... Ми знаємо гетьмана... як людину розумну й відважну, вельми шановану в Україні між козаками, в яких цар відібрав майже усі давнішні вольності».

«Канцелярист Іван Романович подав чолобитну від усього війська малоросійського за підписом рук усієї полкової старшини й товариства бунчукового й значкового до рук його імператорської величності, що з церкви святої Троїці по службі божій листопада 10 числа йшов. Так зараз у кофейний дім увійшовши й вичитавши, вийшов з того дому й наказав своїми вустами... з великим гнівом лютістю взяти під варту , суддю генерального Івана Черниша, Семена Савича — писаря генерального, які там-таки стояли».

«Рішительні пункти» Данила Апостола

3а гетьманування Данила Апостола

Іменний указ Петра І, надісланий у відповідь на гетьманські статті, що підтверджував українські «права та вольності» відповідно до інтересів Московії і в якому, зокрема, повідомлялося, що під час походів під командуванням російських генералів мусять перебувати не тільки рядові козаки, а навіть і гетьман, що воєводи перебуватимуть в українських містах, як і раніше, в українські справи не втручаючись, крім таких «державних», як зpaда (під зрадою розумілися будь-які дії, що суперечили бажанням царя), що український народ має стільки вольностей, як жоден народ у світі.

3а правління гетьмана Івана Скоропадського російський уряд

Літопис складається з двох частин: oпиcy подій від 1648 р. до 1660 р. та від 1660 р. до 1700 р. Дійшов до нас пошкоджений, без закінчення із прогалинами, особливо в першій частині. Рукопис супроводжено десятьма портретами гетьманів, містить безліч документів, поетичних текстів. Починався такими словами: «Сказання про війну козацьку з поляками, що через Зиновія Богдана Хмельницького, Гетьмана військ запорізьких, вісім літ точилася...»

Про Преображенську церкву у Великих Сорочинцах відомо що вона

А Троїцька соборна церква Густинського монастиря
Б Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві
В Покровський собор у Харкові собор
Г Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Черігові
Д Спасо-Преображенська церква y Beликиx Сорочинцях

А історична драма «Володимир»
Б публіцистично-богословський трактат «Нова міра старої віри»
В збірник проповідей «Ключ розуміння»
Г історичний твір «Хроніка з літописців стародавніх»
Д чотиритомна книжка про житія святих «Четьї мінеї»

1 протягом 1650-1657 рр. — ректор Києво-Могилянської академії; з 1657 р. — чернігівський архієпископ та виконувач обов'язків київського митрополита
2 народився на Київщині в сім'ї козацького сотника; у 1669 р. висвятився під іменем Димитрій; з 1679 р. — ігумен монастирів в Україні; з 1702 р. — митрополит ростовський
3 учений-енцикпопедист; був ректором Києво-Могилянської академії; у 1716 р. за царським наказом поїхав до Петербурга; став одним із найближчих радників царя з питань церковної реформи та державної політики
4 за наказом Петра І переведений до Росії, де став митрополитом рязанським та муромським, а згодом екзархом і блюстителем всеросійського патріаршого престолу, а з 1721 р. — президентом Синоду та протектором Слов'яно-греко-латинської академії

1 здобув гетьманську булаву після зречення з гетьманства Юрася Хмельницького; спирався на підтримку Польщі
2 найвидатніший запорізький кошовий отаман, який зажив слави невтомного борця проти турецьких військ і татарських орд
3 обіймаючи гетьманську посаду в еміграції, наполегливо відвідував провідні європейські країни з метою залучення їх до боротьби за відновлення самостійності Української держави
4 обраний гетьманом після відновлення гетьманства, скасованого Петром І; у своїй діяльності керувався «Рішительними пунктами», прагнув упорядкувати державне життя Гетьманщини

А протягом гетьманування намагався послабити тиск царського уряду та обстоювати залишки автономії Гетьманщини, однак, позбавлений реальної влади, не міг впливати на становище в Україні; за його правління запроваджено Малоросійську колегію
Б фастівський полковник, під владою якого в останні десятиліття 17 ст. перебувала значна частина Правобережної України; очолив національно-визвольне повстання початку 18 ст. на Правобережжі
В за правління Малоросійської колегії обстоював автономні права Гетьманщини; влітку 1723 р. під час свого перебування у військовому таборі на р. Коломак організовував подання цареві колективної чолобитної на захист козацьких прав і вольностей
Г під час свого гетьманування в еміграції вів переговори з найвпливовішими Європейськими політиками з метою створення антимосковської коаліції
Д гетьман, який, усвідомивши небезпеку перебування Гетьманщини у складі Московії, вдався до укладення союзу зі шведами під час Північної війни

На карті «Українські землі у першій половині 18 ст.» заштриховано терени