Особи 9 клас

JavaScript isn't enabled in your browser, so this file can't be opened. Enable and reload.

Особи 9 клас

Український письменник, поет, драматург, громадський діяч. Стояв біля джерел сучасного українського театру. Автор п‘єс «Москаль-чарівник» і «Наталка Полтавка». Поема «Енеїда» (1798) стала першим в українській літературі твором, написаним народною мовою. Вважається засновником сучасної української літератури.

Член Київської громади, 1862-1863рр.було написано «Ще не вмерла Україна». З 1876 р. заборонено жити в Україні. Писав «Із рідного краю Привіту не маю, Один на чужині Сльози виливаю».

Ботаник, видав 3 збірки пісень («Малоросійські пісні» 1827, «Українські народні пісні» (1834), «Збірник українських пісень» 1849). Перший ректор Київського університету. У фольклорі вбачав поетичний вияв народних почуттів і прагнень і таким чином хотів ознайомити широкий загал з національним характером українців.

«Український Робін Гуд», за висловом Т.Шевченка, «славний лицар». Мав 2-х синів. Але відданий в солдати.1813 р. втік з армії. Повстання з 1814-1830 р. протягом 23 років Поділля та сусідні райони Волині, Київщини, Бессарабії. Кармелюк шість разів він тікав із в’язниць і каторги. Кармелюкові довелося витримати численні катування, він спромігся вижити після тисячі ударів шпіцрутенами. Втікши із Сибіру, пішки повернувся на Поділля і продовжив боротьбу.

Композитор, співак, драматург, соліст опер у Флореції та Петербурзі, автор першої української лірико-комічної опери «Запорожець за Дунаєм».

Учасник «Руської трійці», під час «весни народів» перейшов на полонофільські позації, став редактором газети угрупування української шляхти «Собор Руський» — «Дневник руський».

Греко-католицький священик. Член «Руської трійці». У1836 р. підготував підручник для молодших школярів – «Читанку», написану живою українською мовою.

Член «Руської трійці», автор праці «Становище русинів у Галичині» (1846 р.). Головна руська рада, у 1848 р., поклала в основу своєї діяльності. Очоли кафедру української мови у Львівському університеті (1848). Основоположник москвофільства.

Літературні твори, праці з педагогіки, філософії, історії. Мрія - створення фундаментальної праці з історії закарпатських русинів. Статті «Становище русинів в Угорщині», ідея об‘єднання, 1849 р. у «Зорі галицькій». У 1850–1852 рр. 3 літературні альманахи «Поздоровлення русинів».

1819 р. «Граматика язика словено-руського» Греко-католицький священик. Став засновником у 1816 р. у Перемишлі "Товариства священиків" (разом з Михайлом Левицьким), що стало початком відродження у Галичині. Створив першу граматику української мови в Галичині

Засновник сучасної української прози. 1812 р. директор харківського театру. Участь у видавництві «Украинсого весника». 1833 р. «Супліка до пана іздателя» - «маніфест» на захист укр. літератури. «Пан Халявський», «Українські дипломати», «Маруся», п’єси «Сватання на Гончарівці», «Шельменко – волосний писар». повість «Сердешна Оксана».

Син польки та угорського революціонера , 1859 р. хлопомани при Київському університеті заснували Київську громаду. Учасник руху народовців в Галичині. Сприяв кооперативному руху. Співзасновник ЗУБО (1897). Історик, рекомендував свого учня М.Грушевського на посаду очільника кафедри ураїнської історії у Львівському університеті в 1894 р.

Математик, історик, філософ, літературознавець, правознавець, член Кирило-Мефодіївського товариства. Зокрема, він написав 9 навчальних програм для Рішельєвського ліцею (згодом Новоросійського університету) в Одесі.

Член Київської громади. Сприяв кооперативному руху. Після Емського указу 1876 року виїхав в Женеву, видавав часопис «Громада». Общинний соціалізм Драгоманова поєднання боротьби за національне та соціальне визволення, орієнтувався на селянство.

Винахідник, агроном і метеоролог, створив першу метеорологічну станцію, ініціатор відкриття Харківського університету 1805 р.

Створив фундаментальні праці переважно з історії Київської Русі та Гетьманщини. Після збірки Максимовича став патріотом. «Богдан Хмельницький», «Руїна», «Мазепа і мазепинці». Засновник Кирило-Мефодіївського товариства, автор програмних документів. Учасник Петербурзької громади.

Байки, «Пан та собака» 1818 р, етико-філософське послання «Справжня добрість». Ректор Харківського університету 1841-1848 р.

Очолив селянське повстання на Буковині у 1843-1844 рр. 1948-1849 рр. депутат рейхстагу. Коли імператор розпустив рейхстаг, Кобилиця повернувся додому і називав себе «правитель» Буковини, виганяв звідти австрійських чиновників і землевласників, передавав землю селянам. 1850 р. ватажка бунтівників схопили. 1851 р. помер.

Очолював кафедру математики в паризькому коледжі, зсновник Петербурзької наукової математичної школи, член академій наук Нью-Йорка, Італії, Росії. Дружні стосунки з Т.Шевченком.

«Батько українського правопису» (абетка). Перший український історичний роман «Чорна рада», збірка віршів «Досвітки», поема «Україна», про події від часів князя Володимира до гетьмана Богдана Хмельницького. Переклад українською мовою Біблії, поем Дж.Байрона та драм В.Шекспіра. Член Кирило-Мефодіївського товариства, автор програмних документів. Учасник Петербурзької громади.

Submit

Clear form

This content is neither created nor endorsed by Google. Report Abuse - Terms of Service - Privacy Policy

Forms