Або не сокіл я, або спалила мені неволя крила.
Як тільки літо, так я і в дорогу!
Хмарки біжать - милуюся.
На душі радісно, хочеться співати, і пташки витьохкують щосили.
Найменший шерхіт, хруст гіллячки, шум пташиного крила, цокання копит - все резонувалось тут надзвичайно лунко, чисто, повноголосо.