Голові Верховної Ради України Дмитру Разумкову
Голові Комітету Верховної Ради України
з питань бюджету Юрію Арістову
Прем’єр-міністру України Денису Шмигалю
Ми, представники культури, науки, медіа, правозахисники, звертаємося до народних депутатів, членів уряду щодо необхідності виділення коштів на реконструкцію Архіву національної пам'яті (Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті).
У 2015 році Україна спеціальним законом "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" остаточно відкрила архіви репресивних органів Радянського Союзу. Відтоді кожен громадянин, історик, журналіст, науковець як з України, так і з-за кордону, може вільно отримати доступ до справи свого репресованого родича, дослідити питання репресій комуністичного та нацистського режимів, депортацій та іншої інформації з документів КҐБ та інших репресивних органів.
Відкриття архівів є важливим кроком, яким може похизуватися далеко не кожна країна колишнього СРСР. Україна, надавши доступ до колись таємних документів, пішла шляхом європейських країн, що були у складі або під контролем СРСР – Німеччини, Литви, Чехії, Польщі, Угорщини та ін. Водночас документи комуністичних спецслужб досі під замком у Росії та Білорусі, що уможливлює існування у цих державах авторитарних режимів, а тисячі людей і досі не можуть отримати інформацію про своїх репресованих предків.
Закон передбачив створення Архіву національної пам’яті, який має зібрати в одному місці близько 4 мільйонів документів за 1917-1991 роки. Наразі ці справи зберігаються у Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Міністерстві внутрішніх справ, судах, прокуратурах та інших органах. Це створює ряд додаткових труднощів для дослідників, а також і для згаданих органів, оскільки покладає на них невластиві функції.
Архів національної пам'яті вже має приміщення в 11 тис. м² на вулиці Пухівській, 7 у Києві. Проте будівля архіву потребує комплексної реконструкції і пристосування для архівних потреб, з урахуванням вимог до безпеки зберігання, клімат-контролю, реставраційних лабораторій, а також сучасних приміщень для дослідників.
На сьогодні Архів розробив проєкт реконструкції та отримав позитивний експертний звіт, що містить в собі найсучасніші будівельні рішення, надійне обладнання та цифровізацію. Загальна сума реконструкції становить 685,7 мільйонів гривень. За умови належного фінансування архівна будівля може бути повністю реконструйована і здана в експлуатацію вже протягом двох років.
Однак у квітні 2020 року Верховна Рада вилучила в Архіву 57,6 мільйонів гривень, передбачених на реконструкцію приміщення. Проєкт Державного бюджету на 2021 рік також не містить жодних видатків, що мали б бути спрямовані для проведення реконструкції, попри подану бюджетну заявку в обсязі 349,8 мільйонів гривень.
Архів національної пам’яті – це проєкт світового рівня, на який вже звертають увагу наукові спільноти Європи. Успіх його реалізації є питанням зовнішнього іміджу України як модерної європейської держави. Закритість архівів і відсутність належної суспільної рефлексії на власне минуле створило ґрунт для дієвості російської пропаганди, а надалі – і військового вторгнення на територію України та окупацію Криму та частин Донецької та Луганської областей.
Ми закликаємо Кабінет Міністрів та Верховну Раду передбачити у проєкті Державного бюджету України на 2021 рік кошти на проведення реконструкції Архіву національної пам'яті як однієї з важливих культурних та наукових інституцій України.
Акім Галімов, журналіст, продюсер
Альона Артюх, провідна наукова співробітниця Національного музею літератури України
Анатолій Подольський, кандидат історичних наук, керівник Українського центру вивчення історії Голокосту, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України
Акім Галімов, журналіст, продюсер
Анатолій Подольський, кандидат історичних наук, керівник Українського центру вивчення історії Голокосту, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України
Андрій Козлов, юрист, член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (2016-2019)
Анжеліка Рудницька, заслужена артистка України, президентка мистецької агенції "Територія А"
Анна Олійник, керівниця Центру досліджень визвольного руху
Вахтанг Кіпіані, журналіст, історик, головний редактор сайту “Історична правда”
Віктор Бронюк, фронтмен гурту "ТІК"
Віта Думанська, координаторка руху ЧЕСНО
Володимир Бірчак, історик, журналіст, керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху, редактор інтернет-видання "Історична правда"
Володимир В'ятрович, народний депутат України, Голова Українського інституту національної пам'яті (2014-2019), директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України (2008–2010)
Ганна Бондар, мистецтвознавець, Заслужений архітектор України, народний депутат України
Геннадій Іванущенко, керівник архіву Української Інформаційної Служби в Лондоні
Дмитро Дрозд, білоруський історик, архівіст, публіцист, поет
Йосиф Зісельс, колишній політв'язень, учасник Ініціативної групи "Першого грудня"
Ігор Галагіда, професор, історик, Гданський Університет (Польща)
Ігор Пошивайло, кандидат історичних наук, заслужений діяч мистецтв України, генеральний директор Національного музею Революції Гідності
Ігор Розкладай, медіаюрист, співавтор Закону України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"
Ірина Матяш, провідна наукова співробітниця відділу історії міжнародних відносин та зовнішньої політики України Інституту історії України НАН України, Голова Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин.
Ірина Плехова, директорка кінотеатру "Ліра", кандидатка наук із соціальних комунікацій
Ірма Вітовська, акторка театру і кіно, Заслужена артистка України
Мирослав Маринович, член Ініціативної групи "Першого грудня", колишній політв'язень (1977-1987)
Олег Турій, директор Інституту історії Церкви УКУ
Олександр Сидоренко "Фоззі", гурт "Танок на майдані Конго"
Олександра Матвійчук, голова правління "Центру громадянських свобод"
Олексій Гарань, доктор іст. наук, Професор Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи"
Олексій Скорик, Президент ТО "Фонд розвитку Криму"
Ольга Гнатюк, професорка НаУКМА та Варшавського університету
Побережний Генадь, дослідник геноцидів, Гарвардський інститут українознавства
Роман Подкур, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України
Руслан Забілий, директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького"
Сергій Жадан, письменник
Юрій Бутусов, головний редактор видання "Цензор.нет"
Повний перелік підписантів можете побачити тут:
https://bit.ly/2IZoIka 