«Помер Рюрик. Княжіння своє він передав Олегові, що був його роду, віддавши йому на руки сина свого Ігоря, бо той був дуже малий... І сів Олег, князюючи, в Києві. І мовив Олег: “Хай буде се мати городам руським ”».

«Ігор сей, славен князь, міццю розум оперезав, мужністю сердечною нагострив, ратного духу виповнився та й повів полки свої хоробрі на землю , за землю Руську!»

« Перестали князі невірних воювати, стали один одному казати: се моє, а се теж моє, брате! Стали вони діла дрібні вважати за великі, на себе самих підіймати чвари, - а невірні з усіх сторін нахобили, землю Руську долали».

У1581 р. було видано

«За кордон на війну не піду, на турків і татар шаблі не підніму, досить маю на: Україні, на Поділлі й Волині, досить вигоди, достатку й пожитку в землі та князівстві своєму, по Львів, Холм і Галич. А ставши над Віслою, скажу дальшим ляхам: сидіть, мовчіть, ляхи! А будуть і за Віслою кричати, знайду я їх там напевно. Не залишиться нога жодного князя і шляхетки тут, на Україні; а схоче котрий з нами хліб їсти, хай буде послушний Запорозькому Війську».

«Договорилися ми й постановили, що всієї Малої Росії цієї сторони Дніпра... міста і землі, і місця... з усіма своїми повітами, селами і поселеннями... залишатися мають, на стороні їхньої царської ве¬личності на вічні часи; ...а за Дніпром-рікою Київ має лишитися також на стороні їхньої царської величності... Вниз ріки Дніпра, що називаються Запороги, козаки, що живуть на січі, і в Кодаку... мають бути... у володінні і в державі... їхньої царської величності».

1 кошового отамана та Коша Запорозької Січі
2 малоросійського генерал-губернатора
3 Другої Малоросійської колегії
4 «Правління гетьманського уряду» на чолі з князем О. Шаховським

«Минулого місяця управління цензур надіслало мені як цензорові руських книг для офіційного цензурування складену руською мовою книжечку під назвою “Русалка Дністрова”, видану в Угорщині. Цензурування названої збірки народних пісень цими днями закінчене й прийняте рішення про її заборону... Крім того, вважаю за потрібне додати, що згаданим особам у зв’язку з виданням ними в Угорщині названої книжечки без дозволу тутешньої цензури ректорат виніс сувору догану й під загрозою найсуворішого покарання заборонив їм усяке листування в літературних справах».

Найбільша політична партія на західноукраїнських землях. Кінцеву мету своєї діяльності вбачала в досягненні державної незалежності українців.

«...Коли й залишалися хвилини для відпочинку, треба було їх віддати якій-небудь громадській справі... Треба дивуватися, звідки він відривав якісь миті для'творчості. А вона не припинялась. За цей час закінчив “Тараса Бульбу” і майже зовсім оркестрував його, написав для дітей три опери».

А Найосвіченіша верства тогочасного суспільства, її становище було зумовлене тією роллю, яку відігравала за тих часів церква..
Б Була найбільш закритою верствою, до якої можна було належати тільки за народженням. Ця верства мала найбільшу владу в державі.
В Найчисленніша група тогочасного населення, представники якої були особисто вільними, мали власне господарство, землю, мешкали в князівських селах і платили князеві данину.
Г Належачи до панівних верств, вони не лише брали участь у воєнних походах, а й обіймали певні урядові посади. За вірну службу князеві отримували грошову винагороду, а також землю, що ставала їхнім умовним володінням.
Д Прошарок вільних вояків-землеробів, які займалися охоронною службою в прикордонних місцевостях або степовими промислами.

1 Єдина мурована пам’ятка Лівобережної України часів розквіту Київської Русі, що збереглася до наших днів у первісному, хоча й дещо перебудованому вигляді. Храм закладений братом Ярослава Мудрого - Мстиславом Володимировичем.
2 Перлина давньоруської архітектури, найвеличніша споруда Києва й усієї держави часів Ярослава Мудрого. Найдавніший християнський храм, що зберігся на східнослов’янських теренах. На межі 17-18 ст. храм, «вбраний у барокові шати», набув вигляду, який у своїх основних рисах зберігається донині.
3 Споруджений наприкінці 12 ст. храм є найяскравішим зразком нового, оригінального архітектурного напряму. Через витонченість форми та пропорцій дослідники порівнюють церкву із сучасним їй літературним шедевром - «Словом о полку Ігоревім», називаючи її поемою в архітектурі.
4 Головна церква найавторитетнішого монастиря Київської Русі, закладена навесні 1073 р. преподобним Феодосієм Печерським. У наступні століття храм неодноразово відновлювався та перебудовувався. У 1722-1729 рр. його перебудували: церква, колись скромних розмірів, зведена за візантійською традицією, перетворилася на величну, розкішно декоровану барокову споруду.

1 Здобула світове визнання як драматург-новатор. Авторка драм і драматичних поем «Одержима», «Вавилонський полон», «Кассандра», «Руфін і Прісцілла», «Оргія», «Кам’яний господар». Творчою вершиною поетеси стала драма-феєрія «Лісова пісня».
2 Актриса, одна з основоположників українського національного театру. Творчий шлях розпочався 1882 р. у Єлисаветграді у першому професійному українському театрі (театрі корифеїв). Пізніше працювала в найпопулярніших і найпрофесійніших українських трупах М. Кропивницького, М. Садовського, П. Саксаганського та ін.
3 Неперевершена оперна співачка світового рівня. Володіла винятковими природними вокальни¬ми і сценічними даними, виступала на сценах провідних театрів світу - у Львові, Відні, Вар¬шаві, Кракові, Петербурзі, Одесі, Парижі, Римі, Мілані, Буенос-Айресі тощо, виконуючи партії з 60 опер.
4 Письменниця, авторка першої української соціальної повісті «Інститутка», у якій створено реалістичні образи кріпаків.