Аналіз поезії «Книжки в обкладинках червоних»
1. Автор. Назва. М. Цвєтаєва «Книжки в обкладинках червоних». Вірш входить у розділ «Дитинство» збірки "Вечірній альбом"
2. Жанр. Тематика. Ліричний вірш
3. Тема. Про улюблені книги, які супроводжували дитинство ліричної героїні
4. Ідея. Захоплення книгами, класичною музикою робить людину духовно багатою, розширює її кругозір, робить життя емоційно наповненим, змістовним. Потрібно цінувати золоту пору дитинства.
5. Композиція. Вірш складається з 35 рядків.
І частина – спогади про дитинство, про любов до читання, музики, фантазій.
ІІ частина – опис хвилюючих моментів із улюблених книг.
ІІІ частина – печаль від неможливості повернення в минуле, у щасливу пору дитинства.
6. Образи. Книги, музика, Мама, Гріг, Шумана, Кюї, Діоген, Том, Беккі, Гек, Принц, Жебрак, Дитинство
7. Настрій. Мрійливий, надзвичайно схвильований, емоційний
8. Художні засоби
Епітети: дитячих раювань, червоні палітурки, тремкі вогники, друзі незрадливі, золоті часи, золоті імена
Метафора: книги несуть розраду
9. Висновок. Вірш М.Цвєтаєвої учить нас уміти побачити незвичайне у буденності життя, радіти кожній миті нашого існування, зберігати в серці чудові хвилини дитинства.
10. Характеристика ліричної героїні поезії М. Цвєтаєвої: розумна, начитана, любить музику і художню літературу, романтична, любителька пригод, знає світову історію, співчуває знедоленим, уболіває за справедливість, цінує золоту пору дитинства, сумує за своєю матір’ю, рідним домом, щира, відверта, тонко відчуває красу мистецтва, яке викликає в неї творчу уяву
Словникова робота
Едвард Гріг (Норвегія), Роберт Шуман (Німеччина), Цезар Кюї (Росія) – композитори XIX століття. Композиторів об’єднує те, що в їхніх творах знаходили втілення народні образи, казкові сюжети, природа рідного краю. Їхня музика сповнена світла і радості, у ній немає тривоги й напруження.
Діоген — давньогрецький філософ, який за легендою жив у діжці.
«Принц і жебрак» — герої повісті Марка Твена - схожі один на одного англійський принц Едуард Тюдор і маленький жебрак Том Кенті за велінням долі помінялися своїми ролями; Том Кенті, випадково опинившись на троні, зробив багато гарного для людей. А принц Едуард, відчувши на собі тяжку долю обірванця, став добрим і справедливим монархом.