13 листопада 2019 року на сайті Верховної Ради були опубліковані основні тези нового закону про медіа https://bit.ly/358hGQ7 

В цих тезах, в тому числі, пропонується введення в законодавство поняття “дезінформація” та введення кримінальної відповідальності за її поширення.

В якості механізму контролю за діяльністю медіа пропонується введення співрегулювання медіа, в тому числі і за участі держави.

При цьому поняття “дезінформація” в цих пропозиціях виписане нечітко, загально і залишає дуже широкий простір для суб’єктивного трактування інформаційних повідомлень в медіа. Ситуація ускладнюється тим, що до кримінальної відповідальності за “систематичне умисне поширення дезінформації” пропонується притягувати медіа, а не тих, хто цю інформацію створює.  Наприклад, якщо державний діяч, депутат або політик систематично маніпулює фактами, виступаючі в медіа, публікація будь-яких його висловлювань може загрожувати журналістам кримінальною відповідальністю.

Наприклад, журналісти видання Voxcheck опублікували статтю із аналізом висловлювань Президента України, які були озвучені ним в рамках прес-марафону 10 жовтня 2019 року.  В публікації журналісти стверджують, що як мінімум шість тез президента містили маніпуляції, перебільшення або ж були відверто неправдивими.

Якщо в новому законі про медіа поняття дезінформації та відповідальності за неї буде виписано в такому вигляді, як зараз запропоновано - це означає, що за систематичну публікацію маніпулятивних і неправдивих висловлювань політиків журналісти будуть нести кримінальну відповідальність.

Наразі в країні існують невирішені проблеми фактичної залежності судових та правоохоронних органів від інших владних інституцій та масштабної корупції в них. В поєднанні з механізмом співрегулювання медіа за участі держави, запропоновані формулювання дезінформації, можуть бути використані будь-якими представниками владних інституцій, як нині діючого, так і всіх наступних урядів для політичної розправи над неугодними медіа та масштабного згортання свободи вираження поглядів в Україні.

Крім того, в разі включення подібних формулювань в законодавство під загрозу повного знищення попадають деякі інформаційні видання, зокрема Uareview.com , які свідомо систематично публікують завідомо неправдиві сатиричні новини, не тільки з метою розваги, але й з метою підвищення медіаграмотності та розвитку критичного мислення колег журналістів та інших громадян.

Ситуація ускладнюється тим, що подібні ініціативи по згортанню свободи вираження поглядів також були як мінімум два рази озвучені діючим міністром культури, молоді та спорту Олександром Бородянським, який 6 листопада, виступаючи у Верховній раді, публічно заявив про необхідність введення кримінальної відповідальності для українських медіа за “маніпулювання суспільною свідомістю”.

Після цього, 8 листопада 2016 року на сайті Президента України опубліковано указ  №837/2019 “Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави”.

Згідно цього указу, президент України Володимир Зеленський постановив до 31 грудня 2019 року провести розробку, внесення на розгляд Верховної Ради України та супроводження законопроектів щодо врегулювання діяльності медіа в Україні, передбачивши, зокрема, положення щодо вимог та стандартів новин;

В зв’язку з цим підписанти цієї заяви наголошують на неприпустимості введення в нове законодавство про медіа формулювань “небезпечна інформація”, “викривлена інформація”, “маніпулювання фактами”, “маніпулювання суспільною свідомістю”  в тих формах, що були запропоновані представниками уряду, та  представниками Комітету Верховної ради з питань гуманітарної та інформаційної політики. Крім того, підписанти цієї заяви наголошують на неприпустимості введення кримінальної відповідальності для медіа за публікацію подібних висловлювань і неприпустимості створення державою будь-яких нових “положень щодо вимог та стандартів новин”, які суперечать основним міжнародним принципам свободи вираження поглядів, зокрема  ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб будь-які обмеження свободи отримувати та поширювати інформацію були чіткими, однозначними та обґрунтованими.

Підписанти цієї заяви також наголошують на тому, що чинне законодавство вже передбачає відповідальність за поширення мови ворожнечі, заклики до вчинення терористичних чи будь-яких інших насильницьких дій, поширення яких, проте, на сьогодні майже не розслідується, а винні – не притягуються до відповідальності.

Замість впровадження законодавчих норм, які загрожують стати зручними інструментами цензури, закликаємо представників влади враховувати рекомендації експертів Ради Європи та спрямувати свої зусилля на забезпечення ґрунтовного дослідження природи та способів поширення дезінформації та її впливу, результати якого мають лягти в основу заходів протидії, а також підтримувати та сприяти належному розвитку суспільного мовлення та локальних медіа, які мають стати якісною альтернативою будь-яким інформаційним маніпуляціям.

Ірина Сєдова, журналістка, правозахисниця
Троян Валентина, журналістка Громадського радіо
Олена Лисенко, журналіст
Марія Зав‘ялова, редактор Громадського
Юрій Луканов, журналіст, медіаексперт
Ліза Кузьменко, журналістка, правозахисниця
Марина Курапцева, незалежна журналістка, членкиня правління Громадської організації "Альянс за громадянські права"
Сергій Томіленко, голова Національної спілки журналістів України
Анастасія Станко, журналістка Громадського
Микола Іващенко, журналіст Zmina
Олександр Курбатов, журналіст видань Наші гроші, Bihus.info  
Ліна Кущ, перша секретар Національної спілки журналістів України
Євгеній Гапич, журналіст
Ольга Войцехівська, редактор журналу "Журналіст України"
Любов Василик, завкафедри журналістики ЧНУ, медіаекспертка ІДПО
Олена Шарпанська, оглядач Головної редакції мовлення іноземними мовами UA Українське радіо
Андрій Щекун, газета "Кримська світлиця"
Інна Тесленко, заступник головного редактора газети "Україна молода"
Всеволод Новохатько, редактор zovzakona.org
Ольга Юркова, журналістка, медіаекспертка
Вікторія Гончаренко, журналістка
Тетяна Печончик, голова Центру прав людини Zmina
Вікторія Єрмолаєва, членкиня правління Громадського радіо


Заява відкрита до підписання