Request edit access
10 тез для Православної Церкви України
Великим святом для всього нашого православного народу стало отримання Томосу про автокефалію від нашої Церкви-Матері Константинопольської. Це справжній Дар Божий й успіх багатьох поколінь, що спонукає до нових звершень. Ці успіхи надихають нас, і радість зобов'язує до того, щоб не зупинятись у спільній праці. Наша Православна Церква України отримала незалежність, якої прагнула останнє століття. Перед усією повнотою Церкви відкривається епоха нових ризиків і можливостей. Церква має провіденційне покликання і, як дар, спроможність пережити відродження, стати всім для всіх, сіллю для світу. З іншого боку, є ризики задовольнитися тим, що маємо, чи покластися на державу, що несе небезпеку підміни Божого кесаревим і відвернення українців від Церкви. Ми б хотіли цим документом запросити всіх вірян Церкви до спільності та спілкування, до співучасті у роботі, яку провадить Церква завжди, нині й повсякчас, у праці над обоженням людини і свідченням Євангелія, перед обличчям нових сучасних обставин та викликів.

На наш погляд, для цього Українська Церква потребує таких змін.

1. Справжньої соборності. У теорії всі члени Церкви є Тілом Христовим, які виконують різні ролі. На практиці миряни, царственне священство, наразі виключені з більшості процесів церковного життя, а у відносинах між єпископами, священиками та мирянами панує жорстка ієрархічність, яка походить з часів самодержавства. Потрібні зміни, щоби всі члени Тіла Христова відчували свою цінність та відповідальність, маючи різні ролі, але рівну гідність. Церковна децентралізація, коли частина рішень з приводу церковного життя ляже на плечі самої громади, дозволить досягти цього.

2. Оновлення парафіяльного життя і євхаристійне відродження. У теорії, парафія - євхаристійна спільнота, основа Церкви, жива клітина її Тіла, її самодостатня одиниця. На практиці ж реальність парафіяльного життя (там де воно є) часто визначається настоятелем та закінчується богослужінням, а парафія залишається замкненою на собі. Ми бачимо, що шлях до ефективних змін у Церкві лежить у взаємовідповідальності єпископа, священика, диякона і вірян, прийнятті та заохоченні міжпарафіяльних рухів (доброчинних, молодіжних, вивчення Біблії, служіння людям з особливими потребами тощо), які, як кровоносні судини всередині Церкви, сприятимуть обміну думками та ідеями, щоб краще служити Богу та суспільству. Приклади таких рухів можемо сьогодні бачити в спільнотах «Віра і світло», «Тезе», «Синдесмос» тощо. На жаль, сьогодні подібні рухи майже відсутні в сучасній Православній Церкві в Україні, попри нашу історичну традицію церковних братств. Настав час це змінити.

3. Залучення вірян. Критика явища “номінальних православних” стала загальним місцем. Проте сучасна церковна практика - хрещень, вінчань, відспівувань - сприяє утворенню прошарку номінальних віруючих, які до Церкви ставляться як до бюро ритуальних послуг, маючи віддалене уявлення про її віровчення та моральні настанови. Нам у Церкві потрібно переосмислити поняття свого членства, щоби високе звання православного християнина було наповнене змістом. Необхідна катехизація як обов'язкова частина підготовки до цих Таїнств. Форми такої катехізації варто розробити, враховуючи позитивний досвід Помісних Церков.

4. Якісного перекладу богослужбових текстів українською мовою та богослужіння, яке промовляє до людини XXI століття. Літургія Церкви, безсумнівно, є великим скарбом, що містить кращі досягнення теології та поетики. Проте сучасна людина майже не розуміє і не сприймає цей скарб. І винні в цьому - не лише церковнослов'янська мова чи низька освіченість. Сама структура Літургії ділить церковну громаду на її активних та пасивних учасників, що спричиняє відстороненість від її змісту. Ми мусимо відновити ясність розуміння Літургії і всього богослужіння, зберігши повноту смислу та адаптувавши її до сприйняття сучасною людиною, відроджуючи українські літургійні традиції. Ми закликаємо активно шукати, як зробити Літургію більш зрозумілою для людей, надати вірянам більше можливостей розуміти й активно брати участь у спільній молитві. Задля долучення всіх нас до повноцінного літургійного життя, вважаємо, що необхідно творчо поєднати працю теологів, служителів Слова і всього народу Божого, зі збереженням різноманітності й свободи у Христі.

5. Посилення Христоцентричності та відновлення біблійної свідомості Церкви або Нова євангелізація. 85% православних номінальних християн не читали Біблію, або не можуть відтворити зміст Євангелія. На жаль, на тому місці, де мало би бути читання та вивчення Біблії, у багатьох вірян знаходяться повчання різних ченців і старців, міфологічні уявлення і забобони та елементи, що доходять до ритуалізму, або ж і гіпертрофована етнографічна, патріотична, або культурна складова.
Але Слово Боже є основним джерелом істини і натхнення Духу. Відповідно, ми потребуємо нової євангелізації православних християн. Цього можна досягнути, як приділяючи особливу увагу Біблії на богослужінні, так і сприяючи читанню та обговоренню Святого Письма поза ним. Для цього необхідна постійна праця удосконалення українських перекладів біблійних текстів та усього літургійного надбання Церкви, яке в Святому Письмі закорінене. У цій справі має бути простір для творчого підходу і відкритого богословського діалогу.

6. Відмови від парадигми «церковно-державні стосунки», будь-якої «симфонії» візантійського чи західного типу, відмови від політизації Церкви. Насамперед, Православна Церква в Україні має свідчити про Царство Боже, про Його Правду, а не про минуще світу цього. Шлях до цього - вчитися жити у Христі, починаючи із семінарій та академій, щоби являти життя у Христі в храмах і поза ними, відновити і зміцнювати проповідання Царства Божого в академіях та на церковних амвонах. Православна Церква України як спільнота громадян України, що мають християнські цінності й переконання, а також право і покликання на їхнє проголошення, має відігравати активну роль у суспільних процесах і дискусіях на всіх рівнях, при цьому твердо стояти на ґрунті Христового Євангелія, любові та людяності, зміцнюючи мир і діалог у суспільстві
Пріоритетними мають бути стосунки Церкви і громадянського суспільства, а не Церкви та держави. Щодо держави Церква має відновити давнє служіння Заступника і Посередника у діалозі між державою і суспільством заради підтримки усіх громадян, їх захисту від насильства і репресій. Властиво український ідеальний приклад такої позиції – становище Церкви на Майдані.

7. Прозорості, підзвітності, єдності в різноманітності та представництва всього церковного народу.
Церква, яка також є суспільним інститутом, потребує підзвітності, відкритості, системи стримувань та противаг, убезпечення від зловживання владою. Чіткі правила, можливість виборності духовенства, справедливий церковний суд будуть сприяти вірянам Української Церкви зростати у благочесті та наближатися до істини. У цьому ключовим є переосмислення ролі єпископів як люблячих пастирів, які з перших вуст знають про проблеми церковного народу, знаходячись посеред нього і забезпечуючи його єдність.

8. Соціального служіння, активної соціальної позиції Церкви щодо різних питань суспільного життя. Члени Церкви мають навчитися мати і проявляти активну соціальну позицію в позитивних суспільних трансформаціях, будуючи суспільне життя на основі християнських цінностей людяності, свободи і справедливості, а також нести своє служіння як світло світові, допомагаючи знедоленим та освячуючи суспільство, відповідаючи на найгостріші проблеми сьогодення.
Всередині Церкви ми повинні орієнтуватись на принцип «менше пишних будівель, ближче до людей». Бо «не в рукотворних храмах Бог живе».
Важливо, зокрема для розуміння парафіян, рухатися до відкритого бюджету парафій і усієї Церкви. Постає питання про зміну акцентів у розподілі бюджету – насамперед на користь соціальних програм і проектів Церкви, а також підтримки рядового священства, яке перебуває у дуже складних фінансових умовах. Також важливо заохочувати взаємопідтримку парафій, мирян і духовенства, зокрема допомагати бідним парафіям та духовенству за рахунок багатших, створивши для цього особливий церковний підрозділ.

9. Реформи церковної освіти. Існуюча система церковної освіти постала у XVII-XVIII століттях. У наш час ця освіта не виконує своїх завдань – підготовки сучасних, відкритих, активних проповідників Слова Божого і віри православної, справжніх лідерів, що можуть очолити християнські спільноти у буремному та плинному світі. Можливості для церковної освіти мирян ще гірші. Але освіченість членів Церкви - передумова не лише до їхнього розуміння суті Церкви та віри, але і до діалогу зі світом. Ми потребуємо створення сучасного Відкритого Православного Університету, паростки якого вже має православна спільнота.

10. Діалогічності та відкритості.
Ми покликані до діалогу в любові з українськими православними, які до Православної Церкви України поки не приєдналися, залишивши ворожу риторику та антагонізм, спричинений суспільними розломами. Ми покликані реалізувати в Православній Церкві України такі підходи, які забезпечать співбуття, спілкування і співпрацю з усіма християнами України. Ми покликані до всеохопного діалогу з іншими Православними Церквами і християнськими спільнотами для відновлення єдності у Євхаристії, насамперед із Церквами апостольської традиції, але не забуваючи і про інші християнські спільноти. Ми покликані до діалогу з вірними нехристиянських релігій. Ми покликані до діалогу із секулярним світом, запрошуючи всіх громадян України знайти Христа і його любов серед нас, у помісній Православній Церкві України.
Відкритість, діалогічність, інклюзивність, готовність до критики і самокритики мають стати нашими основними принципами. “Для всіх я став всім, щоби врятувати принаймні деяких”, - ці слова апостола Павла мають стати для нової Церкви новою реальністю. Бо «любов перемагає страх».


Анатолій Александрук, протоієрей ПЦУ
Артемій Бабленюк, священик, викладач ЛПБА
Роман Бацвін, священик
Назар Белейко, Священик ПЦУ
Іван Бобов, ієрей
Артем Бондаренко, Священник ПЦУ
Микола Варивода, Священик ПЦУ
Василь Венгльовський, Священослужитель ПЦУ
Сергій Висланько, Ієрей
о. Богдан Гладьо, Священик УПЦ Канади
Микола Гінайло, протоієрей ПЦУ, голова правління благодійного фонду "Матері Божої неустанної помочі"
Архім. Кирило (Говорун), Професор університету Лойола Мерімаунт у Лос-Анджелесі
Валерій Грисюк, священник ПЦУ
Олександр (Даманський), військовий священик, ПЦУ
Микола Денисенко, Диякон, Професор Валпарайсо Університету, Індіана, США
Володимир Дерев'янко, священик
прот. Дмитро Долгий, священик УПЦ
Андрій Дудченко, Пресвітер (священик) ПЦУ, викладач КПБА
Євген Заплетнюк, протоієрей ПЦУ
Йосиф (Зеліско), ієромонах, докторант
Сергій Кирилюк, Священик; лікар-психіатр, психотерапевт за напрямком груповий та індивідуальний аналіз; доцент кафедри психіатрії та психотерапії факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького
Георгій Коваленко, священик ПЦУ
Віктор Кулигін, священик УПЦ
Віталій Ейсмонт, пресвітер ПЦУ
Олег Кожушний, протоієрей ПЦУ, викладач КНУ імені Тараса Шевченка
Михайло Лівіцький, Священик ПЦУ
Назарій Лозинський, священик ПЦУ
Владимир Маглена, Священник ПЦУ
Архимандрит Константин (Марченко)
Богдан Огульчанський, священик
Андрій Пономаренко, священик УПЦ
Михайло Посоленик, священик ПЦУ, Миколаїв.єпархія
Павло Проценко, священик ПЦУ, Луганська єпархія
Віктор Пушко, протоієрей ПЦУ
Ігор Савва, священик ПЦУ
Archpriest Isaac Skidmore
Игорь Смаженный, Дьякон
Віктор Урбанський, Священик ПЦУ
Андрій Хромяк, викладач, священик ПЦУ
Ярослав Черенюк, священик ПЦУ, Луцьк
Дмитро Шаповалов, ієрей
Андрій Шиманович, протоієрей ПЦУ
о. Мирослав Шмигельський, священик УПЦ Канади
Костянтин Яковенко, священник ПЦУ
Олександр Ярмольчик, Священик ПЦУ


В'ячеслав Агеєв
Еміль Акімов, Інженер
Олена Аккаш, науковець
Іван Альмес, історик
Антуан Аржаковский, Директор исследования
Інна Архипова, Підприємець
Бабинін Дмитро, програміст
Ірина Батуліна
James Bouse
Наталія Безбородова, докторант Альбертського університету, Канада
Ілля Бєй
Олексій Биканов, Програміст
Ольга Биканова, Музикант
Людмила Білоусова, Психолог
Анатолій Блащук, вчитель
Ігор Богуцький
Тетяна Богуш
Алла Бойко, Професор Київського національного університета ім. Тараса Шевченко, журналістка
Виктор Больбат, Религиовед
Ладимир Бондар, менеджер
Олександр Бондарчук, підприємець
Володимир Борисюк
Юрій Браніцький, Засновник Православного молодіжного веб-порталу hram.lviv.ua
Олександр Бурейко
Буркуш Іван, Лікар
Бучацька Катерина, митець
Алла Вайсбанд, Викладач
Святослав Варення
Юрій Вестель, Редактор
Яна Вестель, редактор
Раїса Вітановська, художник
Роман Войтков
Володимир Волковський, філософ, науковець
Володимир Галуза, Інженер
Valentyna Gladchenko, Nurse
Вадим Голданов
Яків Гольденберг, Голова Ліберально-демократичної партії України
Андрій Горбач, військовий в запасі
Дмитро Горєвой, релігієзнавець, директор Центру релігійної безпеки
Вячеслав Горшков, релігієзнавець
Giovanni Granata, Teacher, Theology student
Віктор Гребенюк, редактор наукової літератури, член Спілки християнських письменників України
Антонiна Грек, фiлолог-мовознавець
Юрій Гречин, художник-іконописець
Станіслав Гречуха, керівник підприємства
Євгеній Грибан, Музикант
Олег Григола, Брендист
Віктор Григорчук
Олена Гула, громадська журналiстка, голова правлiння ГО "Сiчова допомога"
Юлія Дащук
Марина Дановська
Валентин Дановський, Художник
Юрій Дегтярьов, сходознавець
Світлана Дем’янко
Віталій Дем‘янюк, інженер
Тетяна Деркач. Релігійний оглядач
Ігор Дмитрук, Релігієзнавець
Maryna Doig, Manager
Олег Дрига, адвокат
Любомир Дударчук, студент
Олександр Єленич, Інженер
Єрємєєв Олександр, викладач
Ігор Єрмаченок, учитель
Ігор Журавель, перекладач теологічної літератури з англійської і французької мов
Gary Zabolusky, Retired
Богдан Загорулько, Студент
Вадим Залевський, Виконавчий директор видавництва “Дух і Літера”
Євгеній Заремба, філософ, релігієзнавець
Ярослав Зварич, ст.спеціаліст, Укртелеком
Андрій Зубков, копірайтер
Іванченко Олег Федорович, трубопровідник-судовий
Володимир Івасюк, адвокат
Валерій Капітоненко, Підприємець
Ігор Капустянський, Науковий співробітник
В'ячеслав Карпов, професор соціології
Іван Кепещук, Студент
Людмила Кибальник, Вчитель
Віталій Кітовський
Артем Клименко, адвокат, староста парафії ПЦУ
Кирило Клименко
Олександр Клименко, Художник
Артем Ключніков
Василь Кметь, історик, богослов, директор Наукової бібліотеки ЛНУ імені Івана Франка
Іван Кобець
Ігор Коваль, головний інженер
Неллі Ковальська, Журналіст
Ліна Ковальчук, Лікар
Олег Козловський, вчитель
Людмила Кокошко, Пенсіонерка
Ларіон Конторер, Правник
Василь Корецький
Ірина Корченова, Режисер
Василь Костюк, коректор
Костянтин Кравченко, радіоінженер
Наталія Кравченко, пенсіонерка
Дмитро Кузьменко, письменник
Дмитро Кулібаба, Підприємець
Володимир Іванов, художник
Андрій Лаврентович
Ladouceur, Paul, Professor
Дмитрій Лаушкін
Ірина Левандовська, психолог
Сергій Логвінов, філософ
Сергій Лончук, Юрисконсульт
Наталія Лошковська
George Majeska, Historian
Олена Макушненко , Бухгалтер
Василь Мандзюк
Павло Марач, юрист
Віктор Маринчак, Священник ПЦУ
Надія Маркова, вчитель
Мартинюк Андрій, пресвітер ПЦУ
Віталій Масненко,історик, професор Черкаського національного університету ім.Б.Хмельницького
Людмила Машкіна, адвокат
Євген Меліченко
Юлия Милакова, Пенсионер
Сергій Місевич, викладач ЧНУ
Можарівська Валентина, Пенсіонер
Мороз Наталія
Нельга Марія, «Фонд збереження книжкової спадщини України»
Марина Никончук
Олексій Новіков, підприємець
Роман Новосад, Журналіст, студент
Овсиенко Олександр, релігієзнавець (Німеччина)
Дмитро Овсянников, Мирянин
Роман Оськін, фінансовий менеджер
Орішкевич Станіслав, Software Developer
Богдан Павликевич, системний аналітик
Василь Павлов, історик
Наталя Павлусенко, Художник - живописець, педагог
Падалкін Олександр, Дизайнер
Микола Палієнко, Підприємець
Олексій Панич, філософ, перекладач
Вікторія Панфілова, Вчитель
Олександр Панченко, протестант у православ'ї
Антон Панькін, музикант
Сергій Пасіченко
Андрій Переволочанський, науковець, економіст
Петриченко Ольга
Петрущак Іван
Анна Пилипчук, фандрейзер Центру "Емаус"
Michael Plekon, Professor Emeritus, City University of New York
Олег Потоцький, Фінансист
Петро Політило, Священик ПЦУ, завідувач кафедри церковно-історичних та практичних дисциплін ЛПБА
Дарья Примакова, адвокат
Леонід Присмицький, директор ТОВ "Віра"
Леонід Прокопович
Пухлій Володимир, художник-іконописець
Андрій Ракецький
Teva Regule
Маргарита Редько
Игорь Резниковский
Андрій Рибалко, голова ВГО "Молодий Народний Рух"
Сергій Рощук
Кирило Рубановський, правознавець
Сергій Русаков, менеджер
Тарас Рябчевський, Церковнослужитель
Марія Савва, Студентка, музикант
Саган Олександр, релігієзнавець
Жакомо Санфіліппо, Аспірант богослов'я, редактор Orthodoxy in Dialogue
Михайло Свистун
Василь Сидоренко, редактор "Катедральні Дзвони", Торонто, Канада
Ситник Олександр, студент
Костянтин Сігов, директор видавництва “Дух і Літера”
Олексій Сігов, Редактор
Костянтин Сільвейстров
Богдан Скубко, дизайнер, видавництво "Дух і Літера"
Вікторія Скубко, іконописець
Юрій Смик
Андрій Смирнов, історик
Ілля Смирнов
Володимир Собчук, історик, доцент Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка
Мар'яна Сорочук, Радник міського голови
Олександр Спічак, Священник УПЦ
Ernest Stefanuk, Pharmacist
Валерій Стеців
Роман Стоянович, Програміст, автор
Оксана Стрільчук
Степан Стрільчук, Церковнослужитель (псалт)
Вадим Супрунюк, редактор ютуб-каналу "Християнство в Україні"
Антон Суслов, політолог
Володимир Сущенко, правник
Людмила Тарковська, економіст
Сергій Терешин, Інженер
Ткач Богдан
Леся Тиліна, Експерт з охорони здоров'я
Роман Тищенко, Журналіст, Український католицький університет
Віктор Трегубов, головний редактор сайту "Петро і Мазепа"
Ірина Трегубова, графічний дизайнер
Вячеслав Турченко
Сергій Фазульянов, генеалог, сімейний історик
Наталія Фаталієва
Вячеслав Федорчук, підприємець
Людмила Филипович, релігієзнавець
Т. Фірманюк
Роман Франків, науковець
Віта Франко
Валентин Чалюк
Сергій Чекуе, Інженер
Олена Чемоданова, аспірантка, історик
Михайло Черенков, теолог, філософ
Микола Чмир
Остап Чорний, аналітик/економіст
Юрій Чорноморець, філософ, релігієзнавець
Ганна Чуприна, журналістка
Сергій Чутченко, священик ПЦУ
Дмитро Шевчук, філософ, НУ "Острозька академія"
Аля Шандра, редакторка euromaidanpress.com
Валентина Шевцова, Пенсіонерка
Михайло Шелудько
Наталія Шкнєєва
Олександр Шкулета
Володимир Шолох, перекладач
Юрій Юрченко, інженер
Ivan (John) Jaworsky, Professor Emeritus
Олена Яковенко, інженер
Юрій Яковенко, фізик-теоретик



Email address *
Ім'я, прізвище *
Your answer
Професія (за бажанням)
Your answer
Бажаєте отримувати новини по цьому маніфесту? *
Ваші коментарі
Your answer
Submit
Never submit passwords through Google Forms.
reCAPTCHA
This content is neither created nor endorsed by Google. Report Abuse - Terms of Service