Хто промовив : «Укрили мене, — каже, — звечора Чорним запиналом на ліжку тисовому, Черпали мені синього вина, З отрутою мішаного, Сипали мені на лоно Сагайдаками порожніми поганськими Перли великі, Та ще й мене голубили, — А вже в моїм теремі злотоверхім Покрівля розвалена, З вечора до ранку самого Сизокрилі ворони крякали Коло Плісненська на оболоні, Похоронні сани їхали До синього моря» *