Це унікальна можливість потрапити до музею просто з дому, зі своєї школи чи з будь-якого куточку світу.

Ми подбали, щоб під час віртуального відвідування збереглася жива взаємодія з екскурсоводом.

Формат відеоекскурсії дає змогу зануритися в атмосферу музею, дізнатися про історію Голодомору, переглянути уривки відеохронік, почути свідчення очевидців та побачити унікальні предмети, яких немає в основній експозиції музею.

❓Як відбувається відеоекскурсія?

Відеоекскурсія розрахована на школярів від 13 років і дорослих. Вона складається з двох частин. Перша – це відеоролик-подорож музеєм Голодомору. Друга – спілкування зі співробітницею музею.

Музей Голодомору навчає протистояти ненависті та порушенню прав людини, застерігає суспільство від повторення вчинення злочину геноциду шляхом накопичення і поширення знань про Голодомор.

Команда музею під час заняття допомагає дітям сформувати розуміння сучасних прав людини, закріплені в міжнародному та національному праві. Як наслідок, діти усвідомлюють небезпеку байдужості до дискримінації та порушення свобод.
 
На тренінгу група також досліджує порушення прав людини під час Голодомору — геноциду українського народу. Знання про один із найбільших злочинів у людській історії застерігає від його повторення та закликає до збереження нашої правової держави — України.

Заняття має на меті сформувати у школярів знання про походження і значення терміну «геноцид». На уроці співробітник музею розповідає про Рафаеля Лемкіна та «Конвенцію про запобігання злочину геноциду». Учні ознайомлюються з документами 1932–33 років, аналізують події в Україні того часу, а для того, щоб простежити, як саме впроваджувалися геноцидні дії, переглядають свідчення очевидців Голодомору.

На занятті учні навчаться працювати з джерелами особистого походження (щоденники) та візуальними джерелами (світлини), дізнаються про основні аспекти політики комуністичного тоталітарного режиму (процеси колективізації і розкуркулення) та становище українців у 1930–1933 роках (зокрема під час Голодомору-геноциду 1932–1933 років) крізь призму спогадів вчительки з Харківщини Олександри Радченко.

На уроці група навчиться аналізувати первинні історичні документи; критично мислити, формувати особистісне ставлення до історії та розуміти її уроки; розвивати історичне мислення.