ПОЛОЖЕННЯ  

про організацію освітнього процесу в Івано-Франківському  національному технічному університеті нафти і газу

{назву змінено згідно з наказом ректора

 від 31 березня 2022 року № 68

введено у дію наказом ректора від 25 лютого 2019 року № 60

{Із змінами, внесеними згідно з наказом ректора від 24 лютого 2020 року № 43,

від 31 березня 2022 року № 68}

1. Загальні положення

1.1. Освітній процес — це інтелектуальна, творча діяльність у сфері вищої  освіти і науки, що провадиться в Івано-Франківському національному технічному  університеті нафти і газу (далі – університет) через систему науково-методичних і  педагогічних заходів та спрямована на передавання, засвоєння, примноження і  використання знань, умінь та інших компетентностей в осіб, які навчаються, а також  на формування гармонійно розвиненої особистості.

1.2. Освітній процес базується на принципах науковості, гуманізму,  демократизму, наступності та безперервності, незалежності від втручання будь-яких  політичних партій, інших громадських та релігійних організацій.

Мова навчання визначена у статті 48 Закону України «Про вищу освіту».

1.3. Освітній процес організується з урахуванням можливостей сучасних  інформаційних технологій навчання та орієнтується на формування освіченої,  гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових  знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до змін i розвитку в соціально культурній сфері, в галузях техніки, технологій, системах управління та організації  праці в умовах ринкової економіки.

1.4. Організація освітнього процесу базується на багатоступеневій системі вищої освіти.

2. Нормативно-правова база організації освітнього процесу

2.1. Організація освітнього процесу в університеті базується на Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», стандартах вищої освіти, інших актах  законодавства України з питань освіти.

Стандарт вищої освіти — це сукупність вимог до змісту та результатів  освітньої діяльності закладів вищої освіти і наукових установ за кожним рівнем  вищої освіти в межах кожної спеціальності.

Освітня (освітньо-професійна чи освітньо-наукова) програма — система  освітніх компонентів на відповідному рівні вищої освіти в межах спеціальності, що  визначає вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією  програмою, перелік навчальних дисциплін і логічну послідовність їх вивчення,  кількість кредитів Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи  (далі – ЄКТС), необхідних для виконання цієї програми, а також очікувані  результати навчання (компетентності), якими повинен оволодіти здобувач  відповідного ступеня вищої освіти.

2.2. Освітні програми формуються за ліцензованими в університеті  спеціальностями з метою забезпечення потреб держави (суспільства) у  висококваліфікованих фахівцях, а громадян України – в освітніх послугах  гарантованої якості, виконання замовлення ринку праці та регуляторних органів  (зокрема за прямими угодами), забезпечення професійної успішності випускників.

Розроблення проекту освітньої програми можуть ініціювати кафедри та/або  окремі науково-педагогічні працівники. Для розроблення проекту програми  ініціатори пропонують ректорату університету склад робочої групи.

2.3. Запровадження освітніх програм складається з таких етапів:

1) обґрунтування необхідності запровадження освітньої програми (формування  пояснювальної записки);  

2) попереднє погодження вченою радою навчально-наукового інституту; 3) розроблення проекту опису освітньої програми, відповідно до «Методичних  рекомендацій до розроблення та оформлення освітньо-професійної програми», проекту навчального плану та затвердження навчально-методичним об’єднанням  спеціальності (далі – НМОС);

4) експертиза проектних матеріалів (пояснювальної записки, опису освітньої  програми та проекту навчального плану): внутрішнє оцінення на рівні навчально наукового інституту, зовнішнє оцінення на рівні навчального відділу і навчально- методичної комісії вченої ради університету, за потреби – роботодавців  (представників галузі);

5) ухвалення проекту освітньої програми в установленому порядку. Рішення про запровадження або завершення дії освітньої програми ухвалює  вчена рада університету за поданням навчально-методичної комісії вченої ради.

2.4. Основними підставами для зміни та/або завершення дії освітніх програм є:

‒ зміни у нормативних документах, які регулюють питання змісту освіти за  відповідним рівнем та/або спеціальністю, зокрема прийняття нових освітніх та  професійних стандартів;

‒ результати моніторингу, якщо встановлено факти, що свідчать про  недосягнення визначених освітньою програмою цілей та/або недотримання вимог  стандартів забезпечення якості;

‒ перевищення витрат на реалізацію освітньої програми над плановими  показниками та/або суттєве зменшення надходжень, що унеможливлює її  фінансування в повному обсязі;

‒ результати моніторингу ринку праці, які виявляють невідповідність освітньої  програми його потребам;

‒ інші визначені в законодавстві України обставини.

Змінюють освітні програми і приймають рішення про припинення їх дії  дотримуючись тих самих умов і в тому самому порядку, що й ухвалюють.

2.5. Організовують освітній процес структурні навчальні підрозділи  університету (інститути, центри, кафедри тощо). Основним нормативним  документом, що визначає організацію освітнього процесу, є навчальний план. Випускова кафедра на підставі відповідної освітньої програми за кожною  спеціальністю розробляє проект навчального плану для денної та заочної форм  навчання, який визначає перелік та обсяг навчальних дисциплін у кредитах ЄКТС,  послідовність вивчення дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг,  графік навчального процесу, форми поточного і підсумкового контролю та  затверджує проект у порядку, визначеному пунктом 2.3 цього Положення. 

Навчальний план спеціальності заочної форми навчання є адаптованою до  меншої тривалості аудиторних занять версією навчального плану денної форми  навчання. Перелік дисциплін, їх кредитний розмір, види навчальних занять і форми  контролю повинні збігатися з планом денної форми навчання.

Відсоток скорочення кількості аудиторних занять (порівняно з планом денної  форми) за всіма дисциплінами навчального плану становить для 1-2 курсу (на базі  повної загальної середньої освіти) – 80 %, для 3-4 курсу (1-2 курсу на базі здобутого  ОКР/освітнього ступеня) – 70 %. Також слід враховувати тривалість сесії (з  урахуванням вихідних та святкових днів) та робочого дня науково-педагогічних  працівників, а також необхідність виділення часу на складання заліків та екзаменів. 

Навчальний план є частиною документації освітньої програми, яку ухвалює  вчена рада університету. Вимоги до змісту та оформлення навчальних планів, з  дотриманням яких вони розробляються, містять «Методичні рекомендації щодо  підготовки навчальних планів в Івано-Франківському національному технічному  університеті нафти і газу».

Внесення змін до чинних навчальних планів складається з таких етапів:

1) обґрунтування необхідності внесення змін (формування пояснювальної  записки);

2) погодження проекту змін з тими структурними підрозділами, на діяльність  яких вони впливають/можуть вплинути і вченою радою навчально-наукового  інституту в межах якого здійснюється підготовка за освітньою програмою;

3) експертиза пояснювальної записки на рівні відділу ліцензування та акредитації, навчального відділу та відділу забезпечення якості освіти і навчально методичної комісії вченої ради університету та прийняття рішення про доцільність  внесення проекту змін до порядку денного засідання вченої ради;

4) ухвалення змін до навчального плану та (за необхідності) до освітньої  програми.

 Внесення змін до навчального плану ухвалює вчена рада університету за рекомендацією навчально-методичної комісії вченої ради. 

2.6. Індивідуальний навчальний план – документ здобувача освіти, за яким він  навчається (як правило, впродовж навчального року). План містить інформацію про перелік обов’язкових та вибіркових освітніх компонентів, послідовність вивчення  навчальних дисциплін і проходження практик, обсяг навчального навантаження (усі  види навчальної діяльності), типи індивідуальних завдань (курсові і кваліфікаційні  роботи/проекти). Результати оцінювання (семестровий контроль знань, атестація здобувача освіти) записують, як правило, до залікової книжки студента. 

Індивідуальні навчальні плани здобувачів вищої освіти розробляють на основі  навчального плану дирекції навчально-наукових інститутів^[1], у межах яких  здійснюється підготовка за відповідними освітніми програмами. Ухвалює індивідуальні навчальні плани здобувачів вищої освіти вчена рада навчально наукового інституту, в межах якого здійснюється підготовка за відповідною  освітньою програмою – до початку навчального року для здобувачів вищої освіти,  що зараховані на навчання не в поточному році, не пізніше, ніж за 10 днів після  початку навчального року – для здобувачів вищої освіти, що зараховані на навчання  в поточному році. Для здобувачів вищої освіти, що поновлені/переведені до  університету після початку навчального року індивідуальний навчальний план  ухвалюють протягом трьох робочих днів після видання наказу ректора про  поновлення/переведення. 

2.7. З метою оптимізації освітнього процесу за поточних соціально економічних умов діяльності закладів вищої освіти України університет на підставі  навчальних планів може формувати на кожен навчальний рік узагальнений графік  освітнього процесу для всіх форм навчання, за якими відбувається підготовка  фахівців в університеті. Для врахування особливостей програм підготовки і  необхідної деталізації структурні підрозділи можуть укладати власні графіки  навчального процесу в розрізі програм і форм навчання.

Навчальні плани та графіки затверджує ректор університету. Індивідуальні  навчальні плани затверджує директор навчально-наукового інституту. 2.8. Терміни та час проведення різних видів навчальної роботи регламентовано  в розкладах занять, графіках екзаменів і роботи екзаменаційних комісій,  консультацій, захистів курсових робіт (проектів) і практик, а також у наказах на  проведення практик.

Відволікати здобувачів вищої освіти від участі в навчальних заняттях та  контрольних заходах, встановлених розкладами/графіками, крім випадків,  передбачених чинним законодавством, заборонено.

Розклад занять (в т.ч. проведення консультацій та екзаменів) формує  навчальний відділ на кожен семестр, відповідно до графіку навчального процесу  поточного навчального року. Розклад має забезпечити виконання навчального плану  в повному обсязі щодо навчальних занять.

Графіки захистів звітів з практики та/або курсових робіт (проектів) укладають  відповідні кафедри, накази на проходження практик на кожний семестр укладають  кафедри та затверджує ректор університету. Ці документи оприлюднюють у  необхідні для відповідного виду роботи терміни.

Графіки роботи екзаменаційної комісії, за поданням керівників структурних  підрозділів, погоджує навчальний відділ та ухвалює в наказі ректор. 2.8. Для кожної навчальної дисципліни, що входить до освітньо-професійної  програми підготовки, в університеті складають відповідно до встановлених вимог та  рекомендацій робочу навчальну програму дисципліни.

Робочу програму навчальної дисципліни розробляють як окремий документ у  паперовій та електронній формі і зберігають на відповідній кафедрі. Електронна  форма робочої програми навчальної дисципліни має бути доступна структурним  підрозділам, які контролюють організацію освітнього процесу (дирекції інститутів,  навчальний відділ).

Робочу програму навчальної дисципліни ухвалює кафедра, що відповідає за  викладання дисципліни, за погодженням із завідувачем кафедри, яка є випусковою  за відповідною освітньо-професійною програмою, та директором відповідного  інституту. Робоча програма навчальної дисципліни оновлюється за необхідності або  при будь якій зміні її реквізитів (назва підрозділу тощо).

2.9. За відповідність рівня підготовки здобувача вищої освіти до вимог  стандартів вищої освіти відповідає завідувач випускової кафедри. За виконання індивідуального навчального плану відповідає здобувач вищої  освіти.

{пункти 2.3, 2.4 та 2.5 викладено у новій редакції згідно з наказом ректора від 31 березня 2022 року № 68}

3. Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

3.1. Навчальний процес в університеті здійснюється за такими формами:  навчальні заняття; самостійна робота; практична підготовка; контрольні заходи.

3.2. Основні види навчальних занять в університеті:

– лекція;

– лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;

– консультація.

Інші форми організації освітнього процесу та види навчальних занять  визначаються у порядку, встановленому університетом.

3.3. Лекція

3.3.1. Лекція — основна форма проведення навчальних занять у закладі вищої  освіти, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу.

Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний  теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Тематику  курсу лекцій визначає робоча навчальна програма.

Можливе читання деяких лекцій з проблем, які стосуються навчальної  дисципліни, але не охоплені навчальною програмою. Такі лекції проводять провідні  вчені або спеціалісти для студентів та працівників університету в окремо відведений  час.

Лекції читають лектори – професори, доценти, старші викладачі, а також  провідні науковці або фахівці, запрошені для читання лекцій. Допускається, за  окремим дозволом ректорату, читання лекцій асистентами / викладачами, що мають  наукові ступені та / або досвід науково-педагогічної та / або практичної роботи.

Лекції проводять у відповідно обладнаних приміщеннях – аудиторіях для однієї  або більше академічних груп.

3.3.2. Лектора, який уперше претендує на читання лекцій, кафедра може  зобов’язати провести пробну відкриту лекцію.

Лектор, як правило, зобов’язаний дотримуватися навчальної програми щодо тем лекційних занять, але не обмежується в питаннях трактування навчального  матеріалу, методах та засобах навчання, що забезпечують високу якість навчального  процесу.

3.4. Лабораторне заняття

3.4.1. Лабораторне заняття – вид навчального заняття під керівництвом  викладача, під час якого здобувачі освіти проводять експерименти чи дослідження,  використовуючи відповідне навчально-методичне забезпечення, устаткування,  комп’ютерну техніку з метою практичного підтвердження теоретичних положень  відповідної науки (дисципліни), набувають практичних навичок роботи з  лабораторним устаткуванням, обладнанням, комп’ютерною технікою, методикою  експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.

Лабораторні заняття проводять у спеціально обладнаних приміщеннях  (лабораторіях) з лабораторним обладнанням, пристосованим до навчального  процесу (хімічними реактивами, лабораторним посудом, приладами, лабораторними  установками, спеціальним ліцензованим програмним забезпеченням). Допуску  здобувачів освіти до лабораторних занять з будь-якої дисципліни передує  інструктаж з питань охорони праці та техніки безпеки. Лабораторне заняття  охоплює поточний контроль підготовленості до виконання конкретної лабораторної  роботи, виконання завдань за темою лабораторної роботи, оформлення  індивідуального звіту (протоколу) з виконаної роботи та його захист перед  викладачем.

В деяких випадках лабораторні заняття можуть проводити в умовах реального  професійного середовища (наприклад, на виробництві, в наукових лабораторіях тощо).

Перелік тем лабораторних занять визначає робоча навчальна програма  дисципліни.

Виконання лабораторної роботи оцінює викладач. Підсумкову оцінку  виставляють у журналі обліку роботи викладача. Оцінки, отримані здобувачем  вищої освіти за виконання лабораторних робіт, враховують під час виставлення  семестрової підсумкової оцінки з навчальної дисципліни.

3.5. Практичне заняття

3.5.1. Практичне заняття – вид навчального заняття, на якому викладач  організовує детальний розгляд здобувачами освіти теоретичних положень  навчальної дисципліни та формує вміння їх практичного застосування. Перелік тем  практичних занять визначає робоча програма навчальної дисципліни. Проведення  практичного заняття ґрунтується на попередньо підготовленому методичному  матеріалі – наборі завдань різної складності для розв’язання їх на занятті.

Перелік тем практичних занять визначено в робочій навчальній програмі  дисципліни.

Практичне заняття охоплює попередній контроль знань, умінь і навичок  здобувачів освіти, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення,  розв’язання завдань та їх обговорення, контрольні завдання, їх перевірення, оцінювання. Практичні заняття проводять в аудиторіях, обладнаних необхідними  технічними засобами навчання. Вказані методичні засоби готує викладач, якому  доручено проводити практичні заняття, за погодженням з лектором навчальної  дисципліни.

Оцінки за практичні заняття вносять у журнал обліку роботи викладача.  Оцінки, отримані за практичні заняття, враховують під час виставлення підсумкової  оцінки з навчальної дисципліни.

3.6. Семінарське заняття

3.6.1. Семінарське заняття – навчальне заняття у формі колективного  обговорення наперед визначених питань, доповідей, рефератів, задач, есе тощо.  Семінарські заняття спрямовані на поглиблення і систематизацію знань здобувачів  освіти, на організацію і підвищення рівня автономності їх самостійної пізнавальної  діяльності, на формування оцінних суджень.

Перелік тем семінарських занять визначено в робочій програмі навчальної  дисципліни.

На кожному семінарському занятті викладач оцінює якість виконання  здобувачами освіти завдань, їх виступи, активність, вміння формулювати і  відстоювати свою позицію тощо. Методику проведення семінарського заняття  (семінар-бесіда, семінар-заслуховування, семінар-диспут тощо) розробляють для  конкретної навчальної дисципліни викладачі і затверджують у робочій програмі

дисципліни.

Оцінки за семінарські заняття вносять у журнал обліку роботи викладача.  Отримані оцінки за семінарські заняття враховують у підсумковій оцінці з  навчальної дисципліни.

3.7. Індивідуальне заняття

3.7.1. Індивідуальне навчальне заняття проводять зі здобувачами вищої освіти з  метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих  здібностей.

Індивідуальні навчальні заняття організують за окремим графіком, вони можуть  охоплювати частину або повний обсяг занять з однієї або декількох навчальних  дисциплін, а в деяких випадках – повний обсяг навчальних занять для конкретного  освітнього або ступеневого рівня.

Кількість індивідуальних навчальних занять визначено в навчальному плані, а  їх види, форми та методи проведення – у робочій програмі навчальної дисципліни.

3.8. Консультація

3.8.1. Консультація – вид навчального заняття, на якому студент отримує від  викладача пояснення теоретичних положень чи аспектів їх практичного  застосування, а також відповіді на конкретні запитання в межах навчальної  дисципліни. Консультація може бути індивідуальною або для групи студентів,  залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов’язаних із  індивідуальними завданнями, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни.

Графік консультацій науково-педагогічних працівників складають та  оприлюднюють протягом перших двох тижнів поточного семестру з урахуванням  обсягу часу, виділеного працівнику для цього виду навантаження.

3.9. Індивідуальні завдання

3.9.1. Індивідуальні завдання з дисциплін (реферати, розрахункові, графічні,  курсові, бакалаврські/дипломні/магістерські проекти або роботи тощо) видають  здобувачам вищої освіти в терміни, передбачені в робочій програмі дисципліни. Індивідуальні завдання виконують здобувачі вищої освіти самостійно або після  консультації викладача.

Допускається виконання комплексної тематики кількома студентами. Курсові проекти (роботи) виконують з метою закріплення, поглиблення i  узагальнення знань, одержаних здобувачами вищої освіти за час навчання та їх  застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання. Тематика курсових проектів (робіт) повинна відповідати завданням навчальної  дисципліни i тісно пов’язуватися з практичними потребами конкретного фаху та, за  можливості, із тематикою кваліфікаційної роботи здобувача освіти. Керують курсовим проектом (роботою), як правило, найбільш кваліфіковані викладачі.

Виконаний в повному об’ємі курсовий проект (робота) подає здобувач вищої  освіти на відповідну кафедру керівнику проекту згідно з графіком виконання, як  правило не пізніше ніж за три робочі дні відносно встановленої дати захисту цього  проекту (роботи).

Захист курсових проектів (робіт) є обов’язковим, для здобувачів денної форми  навчання оцінку виставляють до початку поточного семестрового контролю (сесії). Захист курсового проекту (роботи) проводять перед комісією у складі двох  викладачів кафедри та керівника курсового проекту (роботи).

Результати захисту курсового проекту (роботи) оцінює комісія за  чотирибальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») та за  шкалою ЄКТС.

Невиконання у встановлені терміни визначених навчальним та/або  індивідуальним навчальним планом індивідуальних завдань, суттєве відхилення без поважних причин від графіка, отримання оцінки «незадовільно» є невиконанням  навчального плану і академічною заборгованістю.

Якщо здобувач освіти не з’явився на захист, ставлять «неявка». Про незалежні  від здобувача причини (тимчасову непрацездатність у зв’язку з хворобою тощо), які  можуть виправдати його відсутність, він зобов’язаний негайно повідомити дирекцію  інституту. У разі своєчасного (не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів після  тимчасової непрацездатності) подання відповідної заяви з достовірним  підтвердженням (довідка встановленого зразка) тимчасової непрацездатності,  здобувачу продовжують рішенням директора термін виконання або захисту  індивідуального завдання.

У випадку захисту курсового проекту (роботи) з оцінкою «незадовільно» кафедра за рекомендацією комісії, що оцінювала цей проект (роботу), може  дозволити здобувачу вищої освіти виконання додаткового завдання за темою  курсового проекту (роботи) з наступним захистом його разом з проектом (роботою);  виконання у повному об’ємі курсового проекту (роботи) за іншою темою у випадку  несамостійного виконання здобувачем вищої освіти проекту (роботи) чи плагіату.  Додаткове завдання формують на основі критеріїв оцінювання проекту (роботи):  поглиблення знань з теоретичних положень; усунення помилок в розрахунках,  програмному забезпеченні, графічній частині та оформленні проекту (роботи);  додаткові розрахунки до розділів проекту (роботи) тощо.

Курсові проекти (роботи) зберігають на кафедрі один рік, потім списують в  установленому порядку.

Виконання кваліфікаційних робіт (бакалаврських/дипломних/магістерських  проектів або робіт) регламентовано в окремих Положеннях (бакалаври/магістри).

3.10. Самостійна робота

3.10.1. Самостійна робота здобувача вищої освіти є основним засобом  оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних  занять.

3.10.2. Навчальний час, відведений для самостійної роботи здобувача вищої  освіти, регламентує навчальний план.

3.10.3. Зміст самостійної роботи здобувача вищої освіти над конкретною  дисципліною визначають робоча навчальна програма дисципліни, методичні  матеріали, завдання та вказівки викладача.

3.10.4. Самостійну роботу здобувача вищої освіти забезпечує система навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної  дисципліни: підручник, навчальні та методичні посібники, конспекти лекцій  викладачів, практикум тощо.

Методичні матеріали для самостійної роботи здобувача вищої освіти повинні передбачати можливість проведення самоконтролю здобувача вищої освіти. Для  самостійної роботи здобувача вищої освіти також рекомендують відповідну наукову  та фахову монографічну i періодичну літературу.

3.10.5. Самостійну роботу здобувача вищої освіти над засвоєнням навчального  матеріалу з конкретної дисципліни можна виконувати в бібліотеці університету,  навчальних кабінетах, комп’ютерних класах (лабораторіях), а також в домашніх  умовах.

У необхідних випадках ця робота проводиться відповідно до заздалегідь  складеного графіка, що гарантує можливість індивідуального доступу здобувачавищої освіти до потрібних дидактичних засобів. Про графік повідомляють здобувача  вищої освіти на початку поточного семестру.

3.10.6. В організації самостійної роботи здобувача вищої освіти зі складним  обладнанням чи устаткуванням, складними системами доступу до інформації  (наприклад, комп’ютерних баз даних, систем автоматизованого проектування тощо)  передбачено можливість необхідної консультації або допомоги фахівця.

3.10.7. Навчальний матеріал навчальної дисципліни, передбачений робочою програмою дисципліни для засвоєння здобувачем вищої освіти в процесі  самостійної роботи, винесено на підсумковий контроль поряд з навчальним  матеріалом, який опрацьовували під час проведення навчальних занять.

3.11. Практична підготовка

3.11.1. Практична підготовка – обов’язковий компонент освітньо-професійних  програм, спрямований на набуття здобувачем вищої освіти професійних та  загальних компетентностей. Організація практичної підготовки здобувача  проводиться на засадах, визначених відповідним Положенням.

Практики, залежно від спрямованості та умов проведення, специфічних для  конкретного фаху навчальних цілей, поділяються на такі види:

‒ навчальна (тренінг, екскурсійно-оглядова, ознайомча, технологічна,  навчально-виробнича експлуатаційна, навчально-виробнича конструкторська та інші), під час якої здобувач вищої освіти під постійним керівництвом викладача у  складі групи або індивідуально виконує навчальні завдання;

‒ виробнича (педагогічна, асистентська, переддипломна, науково-дослідна,  технологічна, експлуатаційна, конструкторська та інші), під час якої здобувач вищої  освіти повністю або частково виконує функціональні обов’язки працівника  відповідного фаху і рівня та вирішує реальні завдання. Структура виробничої  практики залежить від змісту практичного навчання і повинна забезпечити  виконання основних професійних функцій тих посад, на які може претендувати  студент після здобуття відповідного освітнього ступеня.

Перелік видів практик, їх зміст та форми визначено в освітній програмі та / або  навчальних планах з урахуванням того, що, як правило, не менше як 6 тижнів за  весь період навчання має бути виділено на проходження практики з відривом від  навчання. Тривалість та терміни практики визначає графік навчального процесу для  відповідної форми навчання. Під час практик навчальні заняття, як правило, не  проводять.

Практичну підготовку здобувачів освіти проводять на базах практики, в органах державної влади, в наукових установах, на підприємствах, в організаціях, в  закладах освіти і культури України та інших країн. Здобувачі вищої освіти можуть  самостійно підбирати для себе місце проходження практики і пропонувати його, з  дозволу відповідних кафедр. 

Після закінчення терміну практики студенти звітують про виконання програми  та індивідуального завдання. 

Загальна і характерна форма звітності студента за практику - це подання  письмового звіту, який підписує й оцінює керівник від бази практики. Письмовий  звіт разом з іншими документами, установленими кафедрою (щоденник,  характеристика та інше), подають на рецензування керівнику практики від  університету. 

Звіт має містити відомості про виконання усіх розділів програми практики та  індивідуального завдання, мати висновки і пропозиції, список використаної  літератури та інші складники. Оформлюють звіт за вимогами, які встановлює  кафедра. 

Звіт із практики захищає студент (з диференційованою оцінкою) в комісії,  призначеній завідувачем кафедри. До складу комісії входять керівники практики від  університету і, за можливості, від баз практики, викладачі кафедри, які викладали  практикантам спеціальні дисципліни. Чисельність комісії регламентує університет. 

Комісія приймає залік у студентів на базах практики в останні дні її  проходження або в університеті протягом десяти робочих днів після завершення  практики. Оцінку за практику вносять у заліково-екзаменаційну відомість і в  залікову книжку студента за підписами членів комісії. 

Оцінку студента за практику враховує стипендіальна комісія. 

Студенту, який не виконав програму практики без поважних причин (наприклад, у встановлені терміни не представив звітність із практики, отримав  оцінку «незадовільно») та який звернувся до університету протягом 15 робочих днів  після завершення практики/отримання оцінки, може бути надано право  проходження практики повторно та/або захисту звіту за рекомендацією завідувача  кафедри, підтримки директора навчально-наукового інституту та за дозволу проректора з науково-педагогічної роботи. Виконання програми за таких умов є ліквідацією академічної заборгованості. 

Невиконання у встановлений термін програми практики, повторне отримання  оцінки «незадовільно» на захисті звіту в комісії є невиконанням навчального плану і  підставою для відрахування з числа здобувачів вищої освіти. 

3.12. Контрольні заходи

3.12.1. Контрольні заходи – це поточний та підсумковий контроль. Поточний контроль під час проведення практичних, лабораторних та  семінарських занять має на меті перевірку рівня підготовленості здобувача освіти до  виконання конкретної роботи. Форму проведення поточного контролю під час  навчальних занять і систему оцінювання рівня знань визначено у робочій програмі відповідної навчальної дисципліни (програмі практики).

Підсумковий контроль проводять з метою оцінювання результатів навчання на  певному освітньому рівні. Присвоюють здобувачу освіти кредити ЄКТС та  присуджують кваліфікації виключно за результатами підсумкового контролю.  Підсумковий контроль охоплює семестровий контроль та атестацію здобувачів  освіти.

Університет може використовувати кредитно-модульну та інші форми  підсумкового контролю після закінчення логічно завершеної частини лекційних та  практичних занять з певної дисципліни i їх результати враховувати під час виставлення підсумкової оцінки.

3.12.2. Семестровий контроль

3.12.2.1. Семестровий контроль проводять у формах семестрового екзамену,  диференційованого заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального  матеріалу, визначеного навчальною програмою, i в терміни, встановлені навчальним  планом.

Здобувач освіти може бути не допущений до семестрового контролю з  конкретної навчальної дисципліни, якщо у встановлені графіком освітнього процесу терміни він не підтвердив опанування на мінімальному рівні результатів навчання (за шкалою ЄКТС отримав ≤34 бали з навчального предмета/дисципліни),  оцінювання яких, згідно з робочою програмою навчальної дисципліни, має  відбутися під час семестру та/або не виконав у повному обсязі завдання, визначені індивідуальним навчальним планом практичних, семінарських та лабораторних  занять, зокрема через відсутність на заняттях.

Здобувач освіти може бути допущений до семестрового контролю з конкретної  навчальної дисципліни, якщо він був відсутнім на лекційних заняттях (один або  кілька разів) та не відпрацював їх до здійснення семестрового контролю з  дисципліни. Рішення щодо допуску здобувача до семестрового контролю у цьому  випадку приймає науково-педагогічний працівник, який здійснює підсумкове  оцінювання з цієї навчальної дисципліни.

Здобувач освіти допущений до семестрового контролю з конкретної навчальної  дисципліни (семестрового екзамену, диференційованого заліку), якщо він виконав  усі види робіт, передбачені навчальним планом та робочою навчальною програмою  на семестр з цієї дисципліни, підтвердив опанування на мінімальному рівні  результатів навчання (за шкалою ЄКТС отримав ≥35 бали з навчального  предмета/дисципліни).

Відпрацювання пропущених занять здійснюється згідно з окремим  «Положенням про відпрацювання студентами навчальних занять, що передбачені  чинними навчальними планами».

Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння  теоретичного та практичного матеріалу з навчальної дисципліни за семестр, що  проводять як окремий контрольний захід. Форму проведення екзамену та вид  завдань встановлює відповідна кафедра.

Семестровий диференційований залік — це форма підсумкового контролю, що  полягає в оцінці засвоєння здобувачем вищої освіти навчального матеріалу з певної  дисципліни лише на підставі результатів поточних оцінок протягом семестру та  виконаних індивідуальних завдань (розрахункових, графічних тощо). Невиконання  індивідуальних завдань, які в навчальному плані визначені як частина навчальної дисципліни, може бути підставою виставлення з дисципліни оцінки «незадовільно».  Семестровий диференційований залік застосовують також в оцінюванні практик і  курсових робіт (проектів), планують за відсутності екзамену i не передбачає  обов’язкову присутність здобувача освіти очної форми навчання.

Семестрова залікова оцінка здобувачам вищої освіти денної форми навчання виставляється до початку поточного семестрового контролю.

Терміни семестрового контролю визначено в графіку освітнього процесу і  графіках захисту курсових робіт (проектів) та практик на підставі навчальних планів  освітньо-професійних програм. Екзамени проводять згідно з розкладом. Порядок і  методика проведення заліків та екзаменів визначені у відповідних нормативних

документах університету, зокрема наказах та/або розпорядженнях ректора. За  наявності об’єктивних підстав здобувачу освіти за розпорядженням директора  навчально-наукового інституту може бути встановлений індивідуальний графік  семестрового контролю.

Якщо здобувач освіти, допущений до семестрового контролю, не бере в ньому  участі із залежних від нього причин, вважається, що контроль не складено й отримано оцінку «незадовільно». Про незалежні від здобувача причини (тимчасову непрацездатність у зв’язку з хворобою), які можуть виправдати його відсутність, він  зобов’язаний негайно повідомити заступника директора з навчальної роботи або  директора інституту. У разі своєчасного (не пізніше ніж упродовж трьох робочих  днів після періоду тимчасової непрацездатності) подання відповідної заяви з  достовірним підтвердженням (довідка встановленого зразка) тимчасової  непрацездатності, здобувачу продовжують термін складання семестрового  контролю: в межах, визначених графіком навчального процесу – за рішенням  директора, на більш пізній термін – за розпорядженням проректора з науково педагогічної роботи. Термін продовження складання семестрового контролю не  може перевищувати термін тимчасової непрацездатності.

3.12.2.2. Результати складання екзаменів i диференційованих заліків оцінюють  за чотирибальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») та  за шкалою ЄКТС, i вносять у передбачені відповідними наказами та/або  розпорядженнями документи.

3.12.2.4. Здобувачів вищої освіти, які не з’явились на екзамени без поважних  причин, вважають такими, що одержали оцінку «незадовільно».

3.12.2.5. Здобувачів вищої освіти, які за підсумками семестрового контролю  мають академічну заборгованість допускають до її ліквідації в порядку та впродовж  термінів, визначених університетом. 

Академічна заборгованість виникає у разі, коли здобувач освіти не допущений до  семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни/предмета; під час  семестрового контролю з будь-якого навчального предмета (дисципліни) здобувач  освіти отримав менше балів, ніж визначена в університеті межа незадовільного  навчання (отримано оцінку «незадовільно»). 

3.12.2.6. Повторне складання екзаменів допускають не більше ніж два рази з  кожної дисципліни: один раз науково-педагогічному працівнику, як правило тому,  який здійснював підсумковий контроль з навчального предмета (дисципліни), другий  – комісії у складі не менше трьох науково-педагогічних працівників, яку створюють

за розпорядженням директора навчально-наукового інституту.

3.12.2.7. Здобувачі вищої освіти, які навчаються за кошти державного бюджету  та протягом навчального семестру до початку поточного семестрового контролю з  будь-якого навчального предмета (дисципліни) набрали ≤34 бали, можуть  покращити результати навчання та отримати допуск до семестрового контролю.  Вищезазначених здобувачів вищої освіти, які не покращили результати навчання та  не отримали допуск до семестрового контролю з цього/цих навчального  предмета/предметів (дисципліни/дисциплін) до дати початку наступного  навчального семестру (згідно з графіком навчального процесу за відповідною  спеціальністю (напрямом підготовки)) підлягають відрахуванню з числа осіб, які  навчаються за державним замовленням. Перед відрахуванням може бути надана можливість переведення на навчання за кошти фізичних та/або юридичних осіб.

3.12.2.8. По завершенні семестрового контролю дирекція навчально-наукового  інституту розглядає питання про здатність успішно виконувати вимоги відповідної  освітньо-професійної програми та, як результат, про допуск до ліквідації  академічної заборгованості та/або покращення результатів навчання за результатами  семестрового контролю поточного семестру здобувачів, які мають академічну  заборгованість з 4 (чотирьох) та більше навчальних дисциплін/предметів. Допуск до  ліквідації академічної заборгованості та/або покращення результатів навчання  здійснюється за розпорядженням директора інституту. Здобувачів освіти, які не  отримали допуску до ліквідації академічної заборгованості та/або покращення  результатів навчання, відраховують як таких, що не виконали індивідуальний  навчальний план.

Здобувачів вищої освіти, які не ліквідували академічну заборгованість  впродовж визначених університетом термінів, відповідно до статті 46 Закону  України «Про вищу освіту» відраховують з університету за невиконання  індивідуального навчального плану.

3.12.3. Атестація здобувачів вищої освіти

3.12.3.1. Атестацію здобувачів освіти здійснює екзаменаційна (кваліфікаційна)  комісія після завершення навчання на певному освітньому (освітньо кваліфікаційному) рівні або його етапі з метою встановлення фактичної  відповідності рівня та обсягу знань, умінь, інших компетентностей вимогам  стандартів освіти та освітньої програми. Форми атестації визначає відповідний стандарт освіти та освітня програма.

3.12.3.2. Атестацію осіб, які здобувають ступінь бакалавра чи магістра,  здійснює екзаменаційна комісія, до складу якої можуть входити представники  роботодавців та їх об’єднань.

Екзаменаційну комісію створюють як єдину для всіх форм навчання з кожної  спеціальності. За наявності великої кількості випускників створюють комісії за  освітніми програмами; може бути також створено декілька комісій для однієї  програми.

3.12.3.3. Університет на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує  особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти,  відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.

3.12.3.4. Порядок створення екзаменаційної комісії, її склад та функції, порядок  і розклад роботи, форми звітності визначаються «Положенням про екзаменаційну  комісію ІФНТУНГ».

3.12.4. Процедури розгляду звернень здобувачів освіти щодо оцінювання

3.12.4.1. Звернення здобувачів вищої освіти щодо оцінювання подаються у порядку, визначеному “Положенням про звернення здобувачів вищої освіти з питань, пов’язаних з освітнім процесом”

{пункт 3.12.4.1 викладено у новій редакції згідно із наказом ректора від 24 лютого 2020 року № 43}

4. Навчальний час здобувача вищої освіти

4.1. Навчальний час здобувача вищої освіти визначається обсягом кредитів  ЄКТС, необхідних для здобуття відповідного ступеня вищої освіти. Обліковими одиницями навчального часу здобувача вищої освіти є кредит  ЄКТС, академічна година, навчальний день, тиждень, семестр, курс, рік.

Навчальний рік – 12 місяців, розпочинається, як правило, 1 вересня і для  студентів складається з навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю (екзаменаційних сесій), вихідних, святкових і канікулярних днів.

Тривалість навчального року становить 52 тижні, з яких сумарна тривалість  канікул для всіх курсів (крім останнього) становить не менше, ніж 8 тижнів (але не  більше за 12). Тривалість теоретичного навчання, практичної підготовки,  семестрового контролю становить 40 тижнів на рік. Решту, 4 тижні на рік, визначено  для атестації (на останньому році навчання), а також може бути використано для  перескладання та повторного вивчення дисциплін тощо.

Тривалість теоретичного навчання впродовж періоду навчання здобувача вищої  освіти визначається як різниця його загальної тривалості та тривалості  екзаменаційної сесії. Тривалість екзаменаційної сесії (денна форма навчання), як  правило, складає 2 тижні (з розрахунку не менше за 2/3 тижня на один екзамен).  Кількість навчальних дисциплін (обов’язкових з урахуванням практик та  вибіркових) повинна становити до 16 на рік та, відповідно, до 8 на семестр.

Для проведення кожної форми підсумкової атестації (державний екзамен,  захист кваліфікаційної роботи) в графіку навчального процесу виділяється, як  правило, 1 тиждень.

У випадку, якщо навчальний план передбачає захист кваліфікаційної роботи, в  графіку навчального процесу виділяють час для її завершення: за освітнім рівнем  бакалавра, як правило, до 4 тижнів і за освітнім рівнем магістра, як правило, до 8  тижнів. Допускається паралельне написання кваліфікаційної роботи і продовження  теоретичного навчання, але тривалість часу для написання в цьому разі має бути  еквівалентно збільшена.

Для здобувачів освіти денної форми, як правило, не менше як 6 тижнів за весь  період навчання має бути виділено на проходження практики з відривом від  навчання, яка є обов’язковим компонентом нормативної частини програми  підготовки. Під час практик навчальні заняття, як правило, не проводять. Форма

контролю практики – диференційований залік.

Навчальний тиждень – частина навчального часу студента тривалістю не  більше ніж 45 академічних годин. Навчальний день – складова частина навчального  часу студента тривалістю не більше за 9 академічних годин. Академічна година – це  мінімальна облікова одиниця навчального часу, тривалість якої становить, як  правило, 40 - 45 хвилин. Максимальне тижневе аудиторне навантаження студентів  не повинно перевищувати для: бакалавра – 30 годин, магістра – 18 годин.

Для студентів заочної (дистанційної) форми навчання тривалість теоретичного  навчання, обов’язкової практичної підготовки, семестрового контролю та виконання  індивідуальних завдань повинна становити 44 тижні на рік (до 40 тижнів в останній  рік навчання). Максимальний тижневий бюджет часу студента заочної  (дистанційної) форми навчання становить 27 годин (вимоги до державних  стандартів вищої освіти, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 7  серпня 1998 р. № 1247), що використовують для розрахунку бюджету часу студента  в міжсесійний період. У період сесій заочники мають такий самий тижневий бюджет  часу, як і студенти денної форми навчання (45 годин).

Кодекс законів про працю України передбачає додаткові відпустки у зв’язку з  навчанням у навчальних закладах для студентів, які поєднують роботу з навчанням.  Тривалість лабораторно-екзаменаційних сесій визначено залежно від днів відпусток (ст. 15 Закону України «Про відпустки»: І, ІІ курси – 30 календарних днів, ІІІ і  наступні курси – 40 календарних днів). Для студентів, які прийняті на навчання на  базі здобутого освітньо-кваліфікаційного рівня (освітнього ступеня) тривалість сесії  встановлюють як для старших (ІІІ і наступних) курсів.

Допускається планування більшої кількості кредитів на навчальний рік за  рахунок власного часу здобувачів вищої освіти у разі наявності їх письмової згоди. Навчальний семестр — це частина навчального часу здобувача вищої освіти,  що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру  визначається в графіку навчального процесу.

Навчальний курс — це завершений період навчання здобувача вищої освіти протягом навчального року. Тривалість перебування здобувача вищої освіти на  навчальному курсі охоплює час навчальних семестрів, підсумкового контролю та  канікул. Початок i закінчення навчання здобувача вищої освіти на конкретному  курсі здійснюється відповідними (перевідними) наказами. Для здобувачів освіти на  базі молодшого спеціаліста/бакалавра може використовуватись поняття року  навчання поряд із навчальним курсом.

Кредит ЄКТС - одиниця вимірювання обсягу навчального навантаження  здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених (очікуваних)  результатів навчання. Обсяг одного кредиту ЄКТС становить 30 годин.  Навантаження одного навчального року за денною формою навчання, як правило,

становить 60 кредитів ЄКТС.

Встановлення кредитів компонентам навчального плану не повинно  порушувати кількості кредитів навчального плану, навчального року та періодів  навчання.

Навантаження студента з дисципліни впродовж періоду навчання (семестру)  складається з аудиторних годин (лекцій, практичних, семінарських, лабораторних  занять), самостійної роботи, підготовки та контрольних заходів.

На підготовку та складання екзамену виділяють один кредит на один екзамен.  Цей кредит в обов’язковому порядку є частиною тільки обсягу самостійної роботи  студента.

Якщо курсовий проект (роботу) планують як окремий модуль дисципліни, то на  нього виділяють не менше, ніж один кредит. Решта кредитів дисципліни  перераховують в години, які розподіляються на аудиторні години та самостійну  роботу.

Максимальна кількість аудиторних годин на один кредит для денної форми  навчання повинна становити: для бакалавра – до 50 % (15 годин), магістра – до 33 %  (10 годин) від кількості годин на 1 кредит (30 год.) Решту часу відведено на  самостійну роботу. Допускається відхилення до 5 %, оскільки кількість аудиторних  годин в одному кредиті ЄКТС може відрізнятися залежно від галузі знань та  спеціальності: підготовка у сфері природничих наук, на інженерних спеціальностях  потребує більшого часу на роботу в лабораторіях та практичну підготовку, під час підготовки студентів за спеціальностями соціально-гуманітарного спрямування  більше часу може виділятися на самостійну роботу.

Практична складова дисциплін військово-професійного спрямування для  військової спеціалізації «Забезпечення військ (сил) ракетним паливом, пальним та  мастильними матеріалами» може проводитись за рахунок резерву навчального часу (в міжсеместровий період у вигляді навчальних зборів, стажувань, практик,  комплексних та тактико-стройових занять).

4.2. Навчальні дні та їх тривалість визначає річний графік навчального процесу.  Вказаний графік складають на навчальний рік з урахуванням перенесень робочих та  вихідних днів.

Навчальні заняття у закладі вищої освіти тривають, як правило, дві академічні години з перервами між ними i проводять за розкладом.

4.3. Відвідування навчальних занять і проходження передбачених навчальним  планом практик є обов’язковим для здобувача освіти.

За мотивованою заявою здобувача освіти, погодженою науково-педагогічним  працівником, який читає лекції, директор навчально-наукового інституту своїм  розпорядженням може надати йому дозвіл на вільне відвідування лекційних занять  (як правило, такі дозволи не надаються студентам 1-2 курсів за рівнем бакалавра на  базі повної загальної середньої освіти), причому відвідування інших видів  навчальних занять (крім консультацій) є обов’язковим для здобувача вищої освіти.

5. Робочий час науково-педагогічних працівників

5.1. Робочий час науково-педагогічних працівників університету становить 36  годин на тиждень (скорочена тривалість робочого часу).

5.2. Робочий час науково-педагогічного працівника охоплює час виконання  навчальної, методичної, наукової, організаційної роботи та інших трудових  обов’язків. Робочий час науково-педагогічного працівника університету  регламентує стаття 56 Закону України «Про вищу освіту» та Кодекс Законів про  працю України.

5.3. Графік робочого часу науково-педагогічного працівника визначається  розкладом аудиторних навчальних занять i консультацій, розкладом або графіком  контрольних заходів та іншими видами робіт, передбаченими його індивідуальним  планом роботи, згідно «Положення про планування і облік навчальної, методичної  та організаційної роботи науково-педагогічних працівників». Час виконання робіт,  не передбачених розкладом або графіком контрольних заходів, визначається у  порядку, встановленому університетом, з урахуванням особливостей спеціальності  та форм навчання.

Зміни в обов’язковому навчальному навантаженні та в інших видах трудових  обов’язків науково-педагогічного працівника вносяться в його індивідуальний план роботи.

Науково-педагогічний працівник зобов’язаний дотримуватися встановленого  йому графіка робочого часу.

5.4. Залучення науково-педагогічних працівників до роботи, не передбаченої  трудовим договором, може здійснюватися лише за їхньою згодою або у випадках,  передбачених законодавством.

6. Форми навчання

6.1. За статтею 49 Закону України «Про вищу освіту» університет здійснює  освітній процес з використанням таких форм:

– денна;

– заочна (дистанційна).

Можливе поєднання різних форм навчання.

6.2. Денна форма навчання є основною формою здобуття певного рівня вищої  освіти.

6.3. Заочна (дистанційна) форма навчання є формою здобуття певного рівня  вищої освіти без відриву від виробництва.

Організація освітнього процесу на заочній/дистанційній формах навчання  здійснюється університетом за відсутності відповідних обмежень у стандартах вищої освіти i згідно з окремим «Положенням про дистанційне навчання в  ІФНТУНГ» та «Положенням про дистанційне навчання».

6.4. Дуальна форма здобуття освіти - це спосіб здобуття освіти, що передбачає  поєднання навчання осіб у закладах освіти з навчанням на робочих місцях на  підприємствах, в установах та організаціях для набуття певної кваліфікації, як  правило, на основі договору про навчання за дуальною формою здобуття освіти.

Дуальну форму здобуття освіти можуть обирати здобувачі освіти, які  навчаються за денною формою або іншими формами здобуття освіти, виявили  особисте бажання, пройшли відбір у роботодавців та отримали погодження  університету.

Обов’язковими компонентами надання дуального навчання є:

1) договір про дуальне навчання;

2) індивідуальний навчальний план дуального навчання, узгоджений з  організацією (підприємством, установою, фірмою);

3) наявність наставника теоретико-виробничого навчання та професійної  практики в організаціях (підприємствах).

6.5. Післядипломну освіту здобувають в Інституті післядипломної освіти  університету. Організацію післядипломної освіти регулює Положення про Інститут  післядипломної освіти університету.

7. Студентська академічна група

7.1. Академічна студентська група – це тимчасова мала соціальна група, члени  якої об’єднані спільними навчальними цілями і завданнями, вступають у навчально виховну взаємодію із науково-педагогічними працівниками, керівниками  структурних підрозділів університету, адміністрацією університету та між собою.  Під час такої взаємодії студенти вирішують поставлені освітні завдання, набувають  професійного досвіду, проходять підготовку до подальшої фахової діяльності. Чисельність академічної групи становить, як правило, 25 – 30 студентів.

7.2. Представником студентів академічної групи перед дирекцією інституту та  іншими структурними підрозділами університету для організаційного забезпечення  навчального процесу в групі, а також для управління студентським колективом  групи при залученні її до офіційних заходів, що проводяться дирекцією інституту

та/або ректоратом або за їх дорученням є староста академічної групи. Староста співпрацює із куратором групи та заступником директора інституту з навчально-виховної роботи. Староста навчальної групи, як правило, бере участь у  роботі органів студентського самоврядування інституту.

Старостою академічної групи є один із студентів групи, який має, як правило, високий рейтинг навчальних досягнень, відзначається високими моральними і  організаційними рисами, має авторитет і повагу серед студентів групи і науково педагогічних працівників, має позитивний вплив на колектив групи і володіє  організаторськими здібностями.

Староста несе відповідальність за виконання обов’язків та використання прав, передбачених цим Положенням, і дотримується конфіденційності в індивідуальній роботі зі студентами навчальної групи.

7.3. Староста:

7.3.1. Має право:

- рекомендувати кращих студентів групи до матеріального та морального  заохочення за відмінне навчання, активну участь у науково-дослідній, громадській,  спортивній та культурно-масовій роботі тощо;

- вносити власні пропозиції щодо необхідності накладання на студентів  стягнень за порушення навчальної і трудової дисципліни та їх види; - виступати з ініціативами від імені групи щодо питань, важливих для  студентів;

- давати доручення студентам, пов’язані з їх участю в освітньому процесі,  громадській діяльності та виконанням доручень адміністрації інституту та  університету;

- брати участь у плануванні, організації та проведенні заходів, пов’язаних з  навчально-виховним процесом в інституті/університеті.

7.3.2. Зобов’язаний:

- своєчасно інформувати студентів про накази та розпорядження ректора,  директора інституту стосовно організації освітнього процесу, громадських та інших  заходів;

- за необхідності або за дорученням директора інституту - готувати та  проводити збори студентів групи, на яких обговорюють успішність, стан дисципліни, інші актуальні питання з життя студентського колективу; - добросовісно вести журнал обліку роботи академічної групи;

- стежити за станом дисципліни та поведінки в групі, за збереженням  навчального обладнання та інвентаря в аудиторіях, лабораторіях, навчальних  корпусах;

- забезпечувати участь студентів групи у заходах, які проводять в інституті  та/або в університеті із залученням студентів групи;

- невідкладно інформувати дирекцію та/або інші структурні підрозділи про  будь-які проблеми із проведенням навчальних занять, зокрема у розкладі занять  тощо;

- інформувати органи студентського самоврядування та адміністрацію  інституту про порушення прав здобувачів вищої освіти та інші важливі питання.

7.4. У першому семестрі першого курсу (першого року навчання) директор інституту призначає старосту. Староста призначається, як правило, на весь період  навчання.

Звільнення старости може здійснюватися: за власним бажанням, з ініціативи  адміністрації інституту, куратора групи, органів студентського самоврядування або  студентів даної академічної групи (не менше половини спискового складу групи).

У випадку звільнення старости проводяться збори щодо переобрання. Збори  групи проводяться за присутності куратора відповідної академічної групи та/або  представника дирекції інституту (директора або особи за його дорученням). Рішення  про переобрання приймають простою більшістю від загальної кількості студентів  академічної групи шляхом прямого голосування (за наявності не менше ніж 2/3 складу групи), що фіксується у відповідному поданні (заяві, протоколі тощо) до дирекції.

Директор інституту має право обґрунтовано відмовити у призначенні старости,  у такому випадку академічна група може двома третинами голосів від свого складу  підтвердити попереднє рішення, після чого директор інституту зобов’язаний  протягом 3 робочих днів видати розпорядження про призначення старости.