ЗАТВЕРДЖЕНО
наказ Драбівецького
навчально-виховного комплексу
«загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-
дошкільний навчальний заклад»
від «__» серпня 2024 №__
Директор Галина ОХРІМЕНКО
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
ДРАБІВЕЦЬКОГО НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО КОМПЛЕКСУ «ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА
І-ІІІ СТУПЕНІВ - ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД»
НОВОДМИТРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ЗОЛОТОНІСЬКОГО РАЙОНУ
ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
НА 2024-2025 НАВЧАЛЬНИЙ РІК
СХВАЛЕНО
Рішення педагогічної ради
(Протокол №1 від 09.08.2024)
Драбівецький НВК знаходиться в комунальній власності, є юридичною особою, має печатку.
Навчальний заклад розташований за адресою: вулиця Центральна, 15, с. Драбівці Золотоніського району Черкаської області, 19731
Засновником НВК є Новодмитрівська сільська рада
Рік заснування – 1968
Тип закладу – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.
Мовою освітнього процесу в закладі є українська мова.
Метою освітньої діяльності закладу є надання якісної повної загальної середньої освіти дітям шкільного віку, забезпечення їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості, через формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.
Основним засобом реалізації мети закладу загальної середньої освіти є формування в учнів компетентностей, визначених Законом України «Про освіту» та державними стандартами.
Відповідно до Статуту головною метою Драбівецького НВК є забезпечення реалізації прав громадян на здобуття повної загальної середньої освіти.
Головними завданнями Драбівецького НВК є:
- сприяння в реалізації державної політики у галузі освіти з врахуванням особливостей соціально-культурного середовища Новодмитрівської громади;
- забезпечення реалізації права громадян на повну загальну середню освіту;
- виконання Державного стандарту початкової освіти;
- виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;
- виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;
- розвиток особистості учасників освітнього процесу, його здібностей і обдарувань, наукового світогляду;
- реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;
- формування в учасників освітнього процесу свідомого й відповідального ставлення до власного здоров’я та здоров’я оточуючих, навичок безпечної поведінки;
- створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство.
− організація освітнього процесу в умовах очної/дистанційної / змішаної форм навчання;
− підвищення результатів навчання учнів 1-4 класів засобами компетентнісно орієнтованого навчання на засадах індивідуального й диференційованого підходів;
− посилення національно-патріотичного виховання, формування громадянської позиції;
− посилення заходів безпеки життєдіяльності, зокрема просвіта щодо цивільного захисту;
− психологічний супровід освітнього процесу в умовах воєнного й післявоєнного часу.
Освітня програма на 2024-2025 навчальний рік розроблена відповідно до:
З урахуванням поетапного переходу закладу освіти на здійснення діяльності за новим Державним стандартом у 2024/2025 навчальному році освітня програма закладу освіти розроблена на основі:
Структура програми:
1 розділ– початкова освіта,
2 розділ – базова середня освіта,
3 розділ – профільна середня освіта.
Напрямки реалізації.
Згідно з чинним законодавством організувати освітній процес відповідно до рівнів типових освітніх програм трьох ступенів навчання:
І ступінь – початкова освіта тривалістю чотири роки;
ІІ ступінь – базова середня освіта тривалістю п’ять років;
ІІІ ступінь – профільна середня освіта тривалістю два роки.
Структура навчального року
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України віл 23.07.2024 №841 «Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні», освітній процес у 2024/2025 навчальному році розпочинається в День знань 2 вересня і закінчується до 30 червня 2025 року. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України в сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану» на період тривалості воєнного стану призупиняє дію положення частини третьої статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» в частині тривалості освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти не менше 175 навчальних днів. Тому 2024/2025 н. р. може тривати більше або менше 175 днів, при умові повного виконання навчальних програм.
Поділ на семестри
Навчальні заняття для учнів 1-11 класів організовуються за семестровою системою:
І семестр – з 01 вересня по 27 грудня 2024 року
ІІ семестр – з 27 січня по 30 травня 2025 року
Тривалість уроку | Перерва |
1 урок – 8.30 – 9.15 | 10 хв. |
2 урок – 9.25 – 10.10 | 20 хв. |
3 урок – 10.30 – 11.15 | 20 хв. |
4 урок –11.35 - 12.20 | 10 хв. |
5 урок – 12.30 – 13.15 | 10 хв. |
6 урок – 13.25 – 14.10 | 10 хв. |
7 урок – 14.15 – 15.00 | 5 хв |
Розклад дзвінків
1 клас | 2-4 клас |
1 урок – 8.30 – 9.05 2 урок – 9.25 – 10.00 3 урок – 10.30 – 11.05 4 урок –11.35 - 12.05 | 1 урок – 8.30 – 9.10 2 урок – 9.25 – 10.05 3 урок – 10.30 – 11.10 4 урок –11.35 - 12.15 5 урок – 12.30 – 13.10 |
Кількість класів – 11
Кількість учнів – 101
Мова навчання – українська, 5-денний режим роботи.
Режим дня в закладі підпорядкований створенню оптимальних умов для здійснення успішної освітньої діяльності.
Розклад уроків складається з урахуванням динаміки працездатності учнів протягом дня, тижня, семестру, чергування видів діяльності і раціонального розподілу навчального навантаження.
Вимоги до осіб, які будуть розпочати навчання за освітньої програмою, заклад керується чинними нормативними документами у сфері освіти.
Згідно зі ст. 9 Закону України «Про освіту» загальна середня освіта в закладі освіти організована за інституційною (очною (денною) формою, за потреби заклад освіти організовує індивідуальні форми здобуття освіти (зокрема екстернатну, сімейну (домашню), інклюзія, реалізовувати індивідуальну освітню траєкторію учня.
Індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня)) форма навчання організовується відповідно до Положення про індивідуальну форму навчання в системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОН України від 10.07.2019 року № 955, листа МОН України від 15.06.2022 №1/6435-22 «Щодо забезпечення освіти осіб з особливими освітніми потребами».
Формат навчання залежить від безпекової ситуації в Україні. Відповідно до рекомендаційних положень наказу від 07.08.2024 року №1112 «Про затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні», Постанови КМУ від 23.07.2024 № 841 «Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні» освітній процес у закладі проводиться в очному та дистанційному режимі.
Під час освітнього процесу, що відбуватиметься в змішаному режимі у разі здійснення сигналу «Повітряна тривога» або інших сигналів оповіщення, керівництво закладу освіти, учителі забезпечують переривання процесу навчання, що здійснюється в приміщенні закладу освіти, та організовують швидку евакуацію дітей в укриття за раніше відпрацьованим алгоритмом дій.
У закладі наявне облаштоване найпростіше укриття, що є головною умовою для змішаної форми навчання.
У залежності від безпекової ситуації в Україні, форма організації освітнього процесу може змінюватися впродовж навчального року.
Під час воєнного стану в Україні, виникнення епідемічної ситуації, введення протиепідемічних заходів та неможливості здобувачам освіти відвідувати заклад, навчання учнів здійснюється з використанням технологій дистанційного навчання згідно з Положенням про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженим наказом МОН України від 08.09.2020 року №1115 (Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 201 від 24.02.2023), відповідно до навчального плану та розкладу.
Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним Державним стандартом вимог до обов’язкових результатів навчання учнів є освітня програма Драбівецького НВК.
Навчально освітній заклад має відповідне кадрове забезпечення.
Створюються необхідні умови для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
Навчально-методична та матеріально-технічна база відповідає вимогам.
На основі освітньої програми закладу освіти, складений та затверджений навчальний план закладу освіти, що конкретизує організацію освітнього процесу.
Заклад освіти у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України, розпорядженнями, наказами відділу освіти, іншими нормативно-правовими актами та Статутом Драбівецького НВК.
Освітню програму схвалено педагогічною радою закладу та затверджено директором, оприлюднено на веб-сайті закладу https://okhrimenkomaryna72.wixsite.com/drabivtsi
1 РОЗДІЛ
Освітня програма
І ступеня
Драбівецького навчально-виховного комплексу «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Новодмитрівської сільської ради
Золотоніського району Черкаської області
1-4 класи
ПОЧАТКОВА ОСВІТА
Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою
Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту») з урахуванням досягнень попереднього етапу розвитку здобувачів освіти. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку. Продовження навчання у 2-4-х класах відбувається відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 № 367 «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти».
Місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування закріплюють за школою відповідну територію обслуговування і до початку навчального року беруть на облік учнів, які мають її відвідувати.
Зарахування учнів до закладу освіти здійснюється на основі чинних нормативно-правових актів.
Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.
Загальний обсяг навчального навантаження
Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін визначено у типовому навчальному плані.
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.
Перелік та пропонований зміст освітніх галузей. Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
Мовно-літературна, зокрема: українська мова, мови корінних народів та національних меншин, літератури (МОВ1); іншомовна освіта (ІНО)
Математична (МАО)
Природнича (ПРО)
Технологічна (ТЕО)
Інформатична (ІФО)
Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО)
Громадянська та історична (ГІО)
Мистецька (МИО)
Фізкультурна (ФІО)
Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної галузі.
Вони наведені в типових освітніх програмах:
1-2 класи
3-4 класи
Навчальний план та його обґрунтування
Навчальний план на 2024/2025 навчальний рік складено відповідно до вимог Закону України «Про освіту»; Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти».
Навчальний план на 2024/2025 н. р. для першого та другого класів розроблено на основі типової освітньої програми для 1-2 класів (під керівництвом Шияна Р. Б.), для третього та четвертого класів – на основі типової освітньої програми для 3-4 класів (під керівництвом Шияна Р. Б.), затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 та 3-4 класів закладів загальної середньої освіти та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Міністерства освіти і науки України».
Навчальний план Драбівецького НВК охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів початкової освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності. З метою забезпечення виконання Державного стандарту освіти забезпечено викладання предметів інваріантної складової, що визначені Типовими навчальними планами для кожного класу, в повному обсязі.
При розподілі годин складової робочого навчального плану враховано, що гранично допустиме навантаження вираховується на одного учня, а уроки фізичної культури не враховуються при визначенні цього показника.
Реалізація завдань мистецької освітньої галузі здійснюється через вивчення окремих предметів «Образотворче мистецтво» та «Музичне мистецтво».
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-х класів закладу освіти складає 805 годин/навчальний рік; для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік; для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік; для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у річному навчальному плані закладу освіти, далі – навчальний план (Додаток 1, Додаток 2)
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.
Опис очікуваних результатів навчання за освітніми галузями
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які реалізує вчитель/вчителька у рамках кожної галузі.
Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Діяльність педагогів грунтується не лише на демонстрації виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевірці його на практиці й встановленні причиннонаслідкових зв’язків. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
Спільними для усіх компетентностей є наскрізні уміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.
Перелік навчальних програм
Для виконання освітньої програми закладу на 2024-2025 навчальний рік передбачено використання затверджених Міністерством освіти і науки України навчальних програм з усіх предметів інваріантної частини, що забезпечує інтеграцію загальноосвітніх програм у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти
Перелік навчальних програм для 1-4-х класів (НУШ)
№ | Назва навчального предмета | Клас | Назва навчальної програми |
1. | Початкові класи | 1-2 | Типова освітня програма для 1-2 класів (автор Шиян Р.Б.), (затверджена наказом МОН України від 12.08.2022 № 743-22) |
2. | Початкові класи | 3-4 | Типова освітня програма для 3-4 класів (автор Шиян Р.Б..), (затверджена наказом МОН України від 12.08.2022 № 743-22) |
Форми організації освітнього процесу та методи навчання
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок; використання технологій дистанційного навчання.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Заклад освіти відповідно до законодавства та своїх установчих документів може організовувати здобуття освіти за індивідуальною формою навчання, а саме: екстернатною формою (екстернат), сімейною (домашньою) формою та педагогічним патронажем.
За заявою батьків заклад освіти може організувати здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем та/або його батьками, схвалюється педагогічною радою закладу освіти, затверджується його керівником та підписується батьками.
Освітня програма передбачає освітні компоненти для вільного вибору здобувачів освіти; має корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами. З метою належної організації освітнього процесу в закладі освіти формуються класи та/або групи, зокрема, інклюзивні, з дистанційною формою здобуття освіти.
У школі працює одна група продовженого дня для учнів 1-4 класів
Режим роботи груп продовженого дня. Відповідно до Закону України “Про повну загальну середню освіту”, наказу Міністерства освіти і науки України від 24 червня 2018 року № 677 "Про затвердження Порядку створення груп подовженого дня у державних i комунальних закладах загальної середньої освіти" порядок створення груп подовженого дня у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.
Фінансування ГПД здійснюється за кошти місцевого бюджету.
ГПД створюється, якщо є письмові звернення батьків чи інших законних представників учнів. Режим роботи групи подовженого дня та організацію освітнього процесу, схвалюється педагогічною радою і затверджується керівником школи.
Режим роботи групи продовженого дня передбачає:
Тривалість перебування учнів у групі подовженого дня становить 3 годин на день.
Для профілактики стомлюваності, порушення статури, зору учнів початкових класів необхідно через кожні 15 хвилин заняття проводити фізкультхвилинки та гімнастику для очей.
Вихователь працює з учнями відповідно до щоденного плану роботи вихователя, який, як правило, включає: прогулянку, самопідготовку, виховні бесіди, дидактичні та рольові ігри тощо.
У закладі освіти щоденно о 9:00 годині має проводитись загальнонаціональна хвилина мовчання за співвітчизниками, загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України
За необхідності у закладі здійснюється організація дистанційного навчання.
В освітньому процесі можуть використовуватися цифрові платформи, які дають змогу реалізовувати авторські методичні задуми, створювати навчальні курси, гнучко розподіляючи контент між онлайн- та офлайн-частинами, диференціювати навчальні завдання, проводити онлайн уроки, оперативно надавати зворотній зв'язок, відстежувати навчальний поступ кожного учня, створювати та наповнювати потрфоліо. Дистанційне навчання може відбуватися за допомогою онлайн занять через Zoom, Google Meet, месенджер Viber; заздалегідь записаних відеоуроків, презентацій від вчителів чи із зовнішніх освітніх ресурсів; ретельно підібраних завдань для самостійної роботи із подальшою перевіркою «На Урок», «Classtime»; використання вебсерверів та платформ Google Classroom.
В умовах компетентнісно орієнтованого навчання посилюється увага до роботи з формування навичок самоорганізації і самонавчання, уміння виокремлювати серед потоку інформації ту, яка цікавить найбільше, яка потрібна для виконання певного навчального завдання тощо. У зв’язку з цим зростає актуальність самоосвітньої діяльності учнів у позаурочний час.
Індивідуальне навчання в Драбівецькому НВК організовується відповідно до Положення про індивідуальне навчання, затвердженого наказом МОН України 12.01.2016 №8 (назва із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства освіти і науки № 955 від 10.07.2019, № 160 від 10.02.2021).
Важливим є чітка організація навчання в школі з самостійним опрацюванням матеріалу (розклад, критерії оцінювання, узгодження кількості контрольних робіт (не більше 3 на тиждень), врахування вікових особливостей щодо виконання домашніх завдань).
Домашні завдання мають бути посильними для самостійного виконання дітьми (мати чіткі поради та інструкції). Домашні завдання мають бути цікавими і посильними для учнів, формувати в них впевненість і відповідальність за власні дії, розвивати творчість та ініціативність. З метою підготовки матеріалів для навчальних проєктів варіантами домашніх завдань може бути ознайомлення з довідковими матеріалами в бібліотеці, спостереження і замальовки/фотографування результатів, інтерв’ю батьків/друзів тощо.
Інструментарій оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти
Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.
Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.
Результат оцінювання особистісних надбань учня/учениці у 1-4 класах виражається вербальною оцінкою, а об’єктивних результатів навчання учня/учениці у 1-2 класах – вербальною оцінкою, у 3-4 класах – рівневою оцінкою.
Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях (до наказу МОНУ від 13.07.2021 №813 «Про методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 –х класів закладів загальної середньої освіти»).
Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними типовою освітньою програмою.
Облік результатів завершального (підсумкового) оцінювання, що здійснюється з урахуванням динаміки зростання рівня навчальних досягнень учня/учениці, фіксується учителем/учителькою у свідоцтві досягнень.
Оцінювання особистих досягнень учня/учениці та характеристики результатів навчання відбувається вербально, фіксується стан сформованості обов’язкових результатів навчання (сформовано – √; ще формується – нічого не записувати). У 3-4 класах використовується рівнева оцінка та ставиться рівень сформованості.
Свідоцтво досягнень має бути зрозумілим документом для батьків дитини або осіб, які їх замінюють, що дає розгорнуте уявлення про навчальний поступ дитини в школі під час навчального року. У свідоцтві досягнень рівні сформованості вмінь, які є обов’язковими результатами навчання, визначеними за кожною освітньою галуззю, фіксуються в кінці навчального року.
Учитель роздруковує два екземпляри свідоцтва. Батькам або особам, які їх замінюють, видає один екземпляр, другий залишається в школі і зберігається в особовій справі. За бажанням, батьки можуть залишити свій коментар у свідоцтві, для цього, зустрітись з учителем і написати свої побажання на екземплярі, що зберігається в школі.
Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти. Державна підсумкова атестація учнів 4 класу проводиться відповідно до Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07.12.2018 №1369, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 02.01.2019 № 8/32979.
Освітня програма початкової освіти Драбівецького НВК передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.
Реалізація освітньої програми початкової освіти Драбівецького НВК забезпечує всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.
Освітня програма школи та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднені на веб-сайті школи.
Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти
Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:
За організацію системи внутрішнього забезпечення якості освіти відповідає заступник директора з навчально-виховної роботи О.А.Баранник, який опікується:
Додаток №1
№743 від 12.08.2022
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
для 1-2 класів
Навчальні предмети | Кількість годин на тиждень у класах | |
1клас | 2клас | |
Кількість учнів | 9 | 5 |
Українська мова | 5 | 5 |
Англійська мова | 2 | 3 |
Математика | 3 | 3 |
Я досліджую світ: | ||
мовно-літературна | 2 | 2 |
математична | 1 | 1 |
природнича | 1 | 1 |
технологічна | 1 | 1 |
інформатична | - | 1 |
соціальна і здоровʹязбережна | 1 | 1 |
громадянська та історична | 1 | 1 |
Образотворче мистецтво | 1 | 1 |
Музичне мистецтво | 1 | 1 |
Фізична культура | 3 | 3 |
Разом (без фізичної культури) | 19+3 | 21+3 |
Додаткові години: | - | - |
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня | 20 | 22 |
Всього фінансується (без урахування поділу класів на групи) | 22 | 24 |
Всього використано годин по школі | 22 | 24 |
Додаток №2
№743 від 12.08.2022
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
для 3-4 класів
Навчальні предмети | Кількість годин на тиждень у класах | |
3 клас | 4клас | |
Кількість учнів | 3 | 8 |
Українська мова | 4 | 5 |
Англійська мова | 1 | 3 |
Математика | 3 | 4 |
Я досліджую світ | ||
мовно-літературна | 1 | 2 |
математична | 1 | 1 |
природнича | 0,5 | 1 |
технологічна | 0,5 | 1 |
соціальна і здоровʹязбережна | 0,5 | 1 |
громадянська та історична | 0,5 | 1 |
Інформатика | 1 | 1 |
Образотворче мистецтво | 0,5 | 1 |
Музичне мистецтво | 0,5 | 1 |
Фізична культура | 1 | 3 |
Разом (без фізичної культури) | 14+1 | 22+3 |
Додаткові години:
| -
| -
|
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня | 15 | 23 |
Всього фінансується (без урахування поділу класів на групи) | 15 | 25 |
Всього використано годин по школі | 15 | 25 |
2 РОЗДІЛ
Освітня программа
ІІ ступеня
Драбівецького навчально-виховного комплексу «загальноосвітня школа І- ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Новодмитрівської сільської ради
Золотоніського району Черкаської області
5-7 класи
Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою
Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).
У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року.
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.
Визнання результатів навчання здобувачів освіти із числа внутрішньо переміщених осіб здійснюється на основі довідки a6o іншого документа, виданого закладом освіти, у якому дитина здобувала освіту за місцем тимчасового перебування.
ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА АДАПТАЦІЙНОМУ ЦИКЛІ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ТА ЦИКЛІ БАЗОВОГО ПРЕДМЕТНОГО НАВЧАННЯ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ЙОГО РОЗПОДІЛ МІЖ ОСВІТНІМИ ГАЛУЗЯМИ ЗА РОКАМИ НАВЧАННЯ
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-6 класів (адаптаційний цикл базової середньої освіти) та 7-9 класів (цикл базового предметного навчання базової середньої освіти ) закладів загальної середньої освіти в освітній програмі закладу відповідає загальному обсягу навчального навантаження, визначеному для цього типу освітнього закладу в Державному стандарті базової середньої освіти та Типовій освітній програмі для 5-9 класів (Додатки 1).
Розподіл навчального навантаження здійснено за освітніми галузями та роками навчання та визначено відповідно до базових навчальних планів базової середньої освіти (додаток 23 Державного стандарту).
Загальний обсяг річного навчального навантаження для закладів із навчанням українською мовою (5-7 класи) згідно з типовим планом (Додаток 1).
Таблиця 1
Назва освітньої галузі | 5 клас | 6 клас | 7 клас | |||||||
Мін. | Макс. | Різниця по галузі | Мін. | Макс. | Різниця по галузі | Мін. | Макс. | Різниця по галузі | ||
Мовно-літературна ** | На тиждень | 10 | 13 | 3 | 10 | 13 | 3 | 9 | 12 | 3 |
На рік | 350 | 455 | 105 | 350 | 455 | 105 | 315 | 420 | 105 | |
Математична | На тиждень | 4 | 6 | 2 | 4 | 6 | 2 | 4 | 6 | 2 |
На рік | 140 | 210 | 70 | 140 | 210 | 70 | 140 | 210 | 70 | |
Природнича | На тиждень | 1,5 | 3 | 1,5 | 2 | 3 | 3 | 7 | 9 | 2 |
На рік | 52,5 | 105 | 52,5 | 70 | 105 | 105 | 245 | 315 | 70 | |
Соціальна і здоров’я-збережувальна | На тиждень | 1 | 3 | 2 | 1 | 3 | 2 | 1 | 3 | 2 |
На рік | 35 | 105 | 70 | 35 | 105 | 70 | 35 | 105 | 70 | |
Громадянська та історична | На тиждень | 1 | 2 | 1 | 1,5 | 3 | 1,5 | 1,5 | 3 | 1,5 |
На рік | 35 | 70 | 35 | 52,5 | 105 | 52,5 | 52.5 | 105 | 52,5 | |
Технологічна | На тиждень | 1 | 3 | 2 | 1 | 3 | 2 | 1 | 2 | 1 |
На рік | 35 | 105 | 70 | 35 | 105 | 70 | 35 | 70 | 35 | |
Інформатична | На тиждень | 1 | 2 | 1 | 1 | 2 | 1 | 1 | 2 | 1 |
На рік | 35 | 70 | 35 | 35 | 70 | 35 | 35 | 70 | 35 | |
Мистецька | На тиждень | 1 | 3 | 2 | 1 | 3 | 2 | 1 | 3 | 2 |
На рік | 35 | 105 | 70 | 35 | 105 | 70 | 35 | 105 | 70 | |
Фізична культура*** | На тиждень | 3 | 3 | 0 | 3 | 3 | 0 | 3 | 3 | 0 |
На рік | 105 | 105 | 0 | 105 | 105 | 0 | 105 | 105 | 0 | |
Години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами | На тиждень | 7,5 | 9,5 | 6,5 | ||||||
На рік | 262,5 | 332,5 | 227,5 | |||||||
Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) | На тиждень | 31 | 34 | 35 | ||||||
На рік | 1085 | 1190 | 1225 | |||||||
Гранично допустиме навантаження учнів**** | На тиждень | 28 | 31 | 32 | ||||||
На рік | 980 | 1085 | 1120 |
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5 класу складає 1085 годин/навчальний рік.
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 6 класу складає 1190 годин/навчальний рік
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 7 класу складає 1225 годин/навчальний рік
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах базової школи.
ТИПОВІ НАВЧАЛЬНІ ПЛАНИ
Освітня програма Драбівецького НВК ІІ ступеня (5-7 класи) розроблена на основі Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України 19.02.2021р. №235 (додаток 3) із змінами затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України № 1120 від 09 серпня 2024 року «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти».
Типовий навчальний план містить орієнтовний перелік предметів для реалізації кожної освітньої галузі. (Згідно з додатком 3).
Години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами заклад освіти використовує для збільшення кількості годин на обов'язкові освітні компоненти (навчальні предмети) (Додаток 1).
Сума годин на вивчення всіх освітніх галузей у навчальному плані закладу не перевищує загальну річну кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету, визначену базовим навальним планом, із дотриманням вимог гранично допустимого річного навчального навантаження.
Рішення про перерозподіл годин між освітніми галузями навчальними предметами було схвалено на педагогічній раді під час затвердження освітньої програми закладу.
МОДЕЛЬНІ НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ
Відповідно до навчального плану визначено перелік модельних навчальних програм, що використовуються закладом освіти в освітньому процесі.
Модельні навчальні програми, які використовуються в закладі освіти та забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти мають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти i науки України» та затверджені педагогічною радою закладу ( протокол № 1 від 09.08.2024 р.)
Модельні навчальні програми для 5 -7 класу
у 2024/2025 навчальному році
Додаток 2
Освітня галузь | Модельна навчальна програма | Автор |
Мовно-літературна освітня галузь | Модельна навчальна програма «Українська мова. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти | Заболотний О. В., Заболотний В. В. та інші |
Модельна навчальна програма «Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти | Архипова В.П., Січкар С.І., Шило С.Б | |
Модельна навчальна програма «Українська література. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти | Яценко Т. О., Пахаренко В. І., Слижук О. А., Тригуб І. А. | |
Модельна навчальна програма «Українська мова. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти | Заболотний О. В., Заболотний В. В., Лавринчук В. П., Плівачук К. В., Попова Т. Д. | |
Модельна навчальна програма «Зарубіжна література. 5–9 класи» для закладів загальної середньої освіти | Ніколенко О.М., Ісаєва О.О., Клименко Ж.В. та інші | |
Модельна навчальна програма «Іноземна мова 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти(5-7 класи) | Редько В. Г. та інші | |
Математична освітня галузь | Модельна навчальна програма «Математика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти | Скворцова С.О, Тарасенкова Н.А. та ін. |
Модельна навчальна програма « Алгебра 7-9 класи» | Бурда М.І., Тарасенкова Н.А., Васильєва Д.В. | |
Модельна навчальна програма « Геометрія 7-9 класи» | Бурда М.І., Тарасенкова Н.А., Васильєва Д.В. | |
Природнича освітня галузь | Модельна навчальна програма «Пізнаємо природу». 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти | Біда та ін. |
Модельна навчальна програма «Хімія» 7 клас для закладів загальної середньої освіти | Григорович О.В. | |
Соціальної та здоров'язбережувальної освітньої галузі | Модельна навчальна програма «Здоров’я, безпека та добробут. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти | Воронцова Т.В. та ін. |
Етика і предмети морального спрямування | Модельна навчальна програма «Культура добросусідства. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти | Араджионі М.А., Козорог О.Г., Лебідь Н.І. та ін. |
Громадянська та історична освітня галузь | Модельна навчальна програма «Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас» для закладів загальної середньої освіти | Бурлака О.В. та ін. |
Модельна навчальна програма «Історія України. Всесвітня історія. 6 клас» для закладів загальної середньої освіти | Піскарьова І.О., Бурлака О.В. та ін. | |
Модельна навчальна програма «Історія України. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти | Бурлака О.В. та ін. | |
Модельна навчальна програма «Всесвітня історія. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти | Щупак І. Я., Посунько А. С., Бакка Т. В., Бурлака О. В. та інші | |
Інформатична освітня галузь | Модельна навчальна програма «Інформатика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти | Пасічник О.В., Чернікова Л.А. |
Модельна навчальна програма «Інформатика. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти | Пасічник О. В., Козак Л. З., Ворожбит А. В. | |
Мистецька освітня галузь | Модельна навчальна програма «Мистецтво. 5-6 класи» (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти | Масол Л. М., Просіна О.В. |
Модельна навчальна програма «Мистецтво. 7-9 класи» (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти | Масол Л. М., Просіна О.В. | |
Технологічна освітня галузь | Модельна навчальна програма «Технології. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти | Ходзицька І.Ю., Горобець О.В., Медвідь О.Ю., Пасічна Т.С, Приходько Ю.М. |
Модельна навчальна програма «Технології. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти | Ходзицька І. Ю., Горобець О. В., Медвідь О. Ю., Пасічна Т. С., Приходько Ю. М. |
На основі затвердженої педагогічною радою навчальної програми предмета вчитель складає календарно-тематичне планування з урахуванням навчальних можливостей учнів класу. Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Під час розроблення календарно-тематичного та системи поурочного планування вчитель самостійно вибудовує послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в навчальній програмі. Учитель може переносити теми уроків, відповідно до того, як учні засвоїли навчальний матеріал, визначати кількість годин на вивчення окремих тем.
Навчальні програми, розроблені на основі модельних навчальних програм, розміщені на сайті закладу освіти:
5 клас
https://drive.google.com/drive/folders/10t2Tuy1cGKJJUFFacEQ325llcfOsYl8Q?usp=sharing
6 клас https://drive.google.com/drive/folders/1IPHGOJAv27guWHkeWfEdAYZEPHaf6NgR?usp=sharing
7 клас
https://drive.google.com/drive/folders/1fFFHA9I65zeco8EvCb95tIHwDsYJeZJ?usp=sharing
Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх освітніх потреб.
Організація освітнього процесу в дистанційній формі запроваджується наказом (розпорядженням) закладу освіти.
Організація освітнього процесу в змішаному режимі, що поєднує очну і дистанційну форми навчання. Таке поєднання можливе для різного виду занять, наприклад, практичні, лабораторні заняття проводяться в очному режимі, лекційні – у дистанційному. Форма організації освітнього процесу може змінюватися впродовж навчального року залежно від безпекової ситуації.
У рамках академічної свободи форми організації освітнього процесу визначено педагогічною радою закладу освіти та відображаються в освітній програмі закладу освіти. Форми організації освітнього процесу, які може запропонувати навчальний заклад: очне навчання, дистанційне навчання, змішане навчання. За потреби заклад організує індивідуальні форми здобуття освіти зокрема екстернатну, сімейну домашню, педагогічний патронаж.
Форми організації освітнього процесу уточнюються та розширюються у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм i методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. За необхідності освітній процес буде проходити в дистанційному та змішаному режимах із використанням сучасних освітніх інструментів: поєднання онлайн-занять через Google Meet, Zoom; презентацій від вчителів чи із зовнішніх освітніх ресурсів; ретельно підібраних завдань для самостійної роботи із подальшою перевіркою; використанням платформи Classroom.
За заявою батьків заклад освіти організовує здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем та/або його батьками, схвалена педагогічною радою Драбівецького НВК, затверджена керівником та підписується батьками.
ОПИС ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНЮВАННЯ
Оцінювання учнів 5-7 класів здійснюється відповідно до наказу МОН України №1093 від 02.08.2024 року. «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання»
Основними функціями оцінювання є:
Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є формувальне оцінювання, підсумкове оцінювання та державна підсумкова атестація.
Формувальне оцінювання спрямоване на відстеження динаміки начального поступу учнів, визначення їхніх навчальних (освітніх) потреб i скерування освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням встановлених результатів навчання.
Підсумкове оцінювання показує результат навчання та розвитку.
Державна підсумкова атестація передбачає оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту. Особливості проведення, вимоги до змісту та критерії оцінювання державної підсумкової атестації Міністерство освіти i науки України визначає в установленому законодавством порядку.
Оцінювання результатів навчання учнів здійснюються згідно з вимогами до обов'язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом на основі компетентісного підходу. Оцінювання дає інформацію про досягнення результатів навчання на певному етапі освітнього процесу. Результати оцінювання виражаються в балах (від 1 до 12) та в оціночних судженнях.
Оцінювання може здійснюватися як у процесі навчання (поточне), так i на різних його етапах (підсумкове).
Оцінювання результатів навчання здійснюється за допомогою різних методів, вибір яких зумовлюється особливостями змісту навчального предмета, його обсягом, рівнем узагальнення, віковими особливостями учнів із застосуванням різних способів i засобів:
Оцінювання здійснюється із застосуванням завдань різних когнітивних рівнів: на відтворення знань, на розуміння, на застосування в стандартних i змінених навчальних ситуаціях, уміння висловлювати власні судження, ставлення тощо.
Частотність та процедури проведення оцінювання, а також види діяльності, результати яких підлягають оцінюванню визначають педагогічні працівники з урахуванням дидактичної мети, особливостей змісту навчального предмета з урахуванням етапу опанування програмовим матеріалом та етапу досягнення очікуваного результату навчання.
Оцінювання результатів навчання учнів потребує гнучкості. Підходи до оцінювання в різнях класах можуть мати відмінності, спрямовані на реалізацію освітньої програми закладу освіти та автономії вчителя.
Під час оцінювання результатів навчання важливо враховувати дотримання учнями принципів академічної доброчесності (самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання; покликання на джерела інформації в разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей).
У разі порушення учнями принципів академічної доброчесності, зокрема, списування (виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання під час певного виду навчальної діяльності), учитель може ухвалити рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності i запропонувати учню повторне проходження оцінювання.
Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учнівства та його батьків (a6o осіб, що їх замінюють). Інформування батьків про результати навчання може відбуватися під час індивідуальних зустрічей, шляхом записів оцінювальних суджень у носіях зворотного зв'язку з батьками (паперових / електронних щоденниках учнів тощо), фіксації результатів навчання у свідоцтві досягнень.
Формувальне оцінювання — інтерактивне оцінювання учнівського прогресу, що дає змогу вчителям визначати потреби учнів, адаптуючи до них процес навчання. Формувальне оцінювання результатів навчання учнів виконує діагностувальну, коригувальну, орієнтувальну, мотиваційно-стимулювальну, розвивальну, прогностичну та виховну функції.
Формувальне оцінювання (оцінювання в процесі навчання) відображає як процес навчання учнівства так i результат його навчальної діяльності на певному етапі навчання та дозволяє вчителю зрозуміти, як краще підготувати учнів до підсумкового оцінювання та відслідковувати їхній пporpec протягом навчального року. Формувальне оцінювання передбачає використання різноманітних методів збору інформації i повинне відповідати цілям i завданням, які встановлені для конкретного навчального предмета / інтегрованого курсу. Його здійснюють у формі самооцінювання взаємооцінювання, оцінювання вчителем із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостережень учителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учня тощо).
Для отримання інформації щодо рівня досягнення очікуваних результатів навчання учнями, визначених в окремому елементі навчальної програми (тема / розділ тощо), здійснюється тематичне оцінювання,. Результати тематичного оцінювання можуть бути використані для коригування освітнього процесу.
Метою підсумкового оцінювання є співвіднесення фактичних результатів навчання, яких досягли учні із обов’язковими очікуваними результатами навчання, визначеними Державним стандартом / модельною навчальною програмою за певний період навчання.
Підсумкове оцінювання здійснюють періодично. Кількість підсумкових робіт, час їх проведення вчитель може встановлювати самостійно. Підсумкові роботи можуть забезпечувати охоплення одного, декількох a6o всіх rpyп результатів, визначених у Державному стандарті, у межах вивченого впродовж певного періоду, i мають забезпечувати об’єктивність оцінювання.
Підсумкове оцінювавши за семестр здійснюють за групами результатів навчання, що передбачені Критеріями оцінювавши за освітніми галузями (додаток 2) до наказу МОН від 02.08.2024 №1093 з урахуванням різних форм i видів навчальної діяльності. Для формування висновків щодо рівня досягнення обов'язкових результатів навчання за семестр учитель може запропонувати учням:
1) виконати комплексну підсумкову роботу, завдання якої дозволяють установити результати навчання за всіма трупами результатів, визначеними в Критеріях оцінювання за освітніми галузями;
2) виконати окремі підсумкові роботи для кожної групи результатів, визначеної у Критеріях оцінювавши за освітніми галуззями.
Семестрова оцінка підлягає коригуванню, за рішенням педагогічної ради, протокол №1 від 09.08.2024.
Підсумкове оцінювання за рік не здійснюють. Річну оцінку виставлять на підставі загальних оцінок за I та II семестри a6o скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним оцінок за I та II семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих досягнень учня протягом року. Річне оцінювання не підлягає коригуванню за рішенням педагогічної ради.
Результати семестрового та річного оцінювання фіксують у класному журналі та Свідоцтві досягнень Результати ДПА — у класному журналі та додатку до Свідоцтва про здобуття базової середньої освіти.
Оцінювання здійснюється за визначеними критеріями, які дозволяють встановити відповідність між вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначеними Державним стандартом, i фактичними результатами навчання, яких досягли учні.
Загальні критерії оцінювання визначають загальні підходи до встановлення результатів навчання учнів i слугують основою критеріїв оцінювання за освітніми галузями.
Критерії оцінювання реалізуються за чотирма рівнями (початковий, середній, достатній, високий). Кожний наступний рівень охоплює вимоги до попереднього, а також додає нові. Критерії оцінювання дають змогу здійснювати оцінювання результатів навчання у 12-бальній шкалі оцінювався. Один рівень складається з 3 балів, які в сумі дають 12.
початковий (1–3 бали);
середній (4–6 балів);
достатній (7–9 балів);
високий (10–12 балів).
Свідоцтво досягнень складається з двох частин:
1. Характеристика навчальної діяльності. Тут учителі оцінюють рівень сформованості наскрізних умінь в учня наприкінці навчального року. Йдеться про розуміння прочитаного, висловлення власної думки, критичне і системне мислення, ініціативність тощо.
Оцінок у цьому розділі нема. Учитель лише визначає один із рівнів сформованості того чи того уміння: «Має значні успіхи», «Демонструє помітний прогрес», «Потребує уваги і допомоги». Заповнювати цю частину свідоцтва вчителі можуть колегіально або це може робити класний керівник.
2. Характеристика результатів навчання. У цьому розділі виставляють бали за навчальні предмети щосеместрово й за рік. Спочатку вчитель виставляє бал за окремі групи результатів навчання, які визначено в Державному стандарті базової освіти. Після цього виводить загальну оцінку за семестр
За кожну з цих груп результатів навчання вчитель виставляє оцінку. Загальна оцінка за семестр формується на підставі чотирьох оцінок за групами результатів, а річна — на основі семестрових.
За рішенням педагогічної ради від 09.08.2024 року № 1 визначено адаптаційний період для учнів 5 класу ( з 02.09 по 16.09.2024 року), впродовж якого не здійснювати поточне та тематичне оцінювання.
ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК
ІНСТРУМЕНТІВ ФОРМУВАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ
№ | Назва | Опис інструмента |
1 | Аналіз портфоліо | Перевірка рівня навчальних досягнень за допомогою портфоліо учня. Портфоліо – це підібрані учнем роботи із зазначенням дати, призначення яких – розповісти історію учнівських досягнень або поступу. Портфоліо зазвичай містить особисті роздуми учня з поясненнями, чому обрано ту чи ту роботу і як саме вона показує досягнення цілей навчання |
2 | Відповідь хором | Учні одночасно усно реагують на певну репліку. Це може бути відповідь на запитання, висловлення згоди чи незгоди із запропонованим твердженням, повторення сказаного вчителем тощо |
3 | Візьми і передай | Спільна групова робота, яку використовують, щоб поділитися думками або зібрати інформацію від кожного учасника групи; учні записують відповіді, потім передають вправо, додають власну відповідь на іншому аркуші і продовжують, доки їхній папірець обійде всю групу і знову повернеться до них. Потім обговорюють результати в групі |
4 | Внутрішнє / зовнішнє коло | Учні стають у два кола, внутрішнє та зовнішнє, обличчям одне до одного. Учні, що стоять навпроти, ставлять одне одному запитання по темі, які вони попередньо написали. Зовнішнє коло рухається і утворюються нові пари. Потім процедура повторюється |
5 | Газетний заголовок | Вигадайте газетний заголовок, який може бути написаний до теми, яку ми вивчаємо. Передайте основну ідею події |
6 | Гра в кубик | Покажіть 6 запитань до уроку. Об’єднайте учнів у групи по 4. У кожної групи є один кубик. Кожен кидає кубик та відповідає на запитання з відповідним номером. Якщо номер випав більш ніж один раз, учень може доповнити попередню відповідь або кинути кубик ще раз. Відповіді можна записувати |
7 | Доповни думку | Письмова перевірка розуміння стратегії, коли учні заповнюють пропуски у пропонованому твердженні |
8 | Есе «хвилинка» | Питання для есе на одну хвилину– це конкретне питання з орієнтацією на очікуваний(і) результат(и) навчання, на яке можна відповісти за одну-дві хвилини |
9 | Запис у журнал | Учні записують у свій журнал або зошит розуміння предмету, поняття або те, що вони вивчили на уроці. Вчитель переглядає записи, щоб дізнатися чи зрозумів учень певну тему, урок, поняття або вивчене |
10 | Записні книжки учнів | Інструмент для учнів для відстежування навчального поступу: куди я рухаюся? де я зараз? як туди дістатися? |
11 | Збір ідей | Учитель ставить запитання або дає завдання. Учні самостійно відповідають на аркуші паперу, зазначаючи не менше трьох думок / відповідей / тверджень. Учні, що завершили, встають. Вчитель звертається до певного учня і просить його поділитися записаними ідеями. Учні викреслюють пункти, попередньо озвучені однокласниками і сідають, коли в них а аркушах закінчилися всі записані ідеї, незалежно від того, чи вони були озвучені саме ними. Вчитель продовжує опитувати учнів, доки сядуть усі |
12 | З-Х-В та ЗХВ+ | Учні відповідають групами, в парах або індивідуально на запитання «Що ми вже знаємо?» (З), «Що ми хотіли б дізнатися?» (Х) та «Що вже вивчили за темою?» (В). Плюс (+) просить учнів класифікувати отримані знання за допомогою концептуальної карти або наочної схеми, яка відображає ключову інформацію. Потім кожен учень записує короткий підсумок (на один абзац) про вивчене |
13 | Картка на вихід | Це письмові відповіді учнів на запитання на картках, які учням роздають наприкінці уроку, після завершення певного виду роботи, теми тощо |
14 | Концептуальна карта | Будь-яка можлива форма схематичної наочності, яка допомагає учням побачити взаємозв'язки між поняттями за допомогою побудованих схем ключових слів, що позначають такі поняття |
15 | Лідер за номером | Учні об’єднуються в групи по чотири і кожному члену групи присвоюється номер. Учитель ставить питання / проблему і всі чотири учні її обговорюють. Вчитель називає номер і відповідний учень у кожній групі відповідає |
16 | Найзаплутаніший (або найясніший) момент | Це варіант однохвилинки. Можна дати учням трохи більше часу для відповіді на запитання. Запитайте (в кінці уроку або під час паузи, яка утворилася після пояснення теми): «Який найбільш заплутаний момент» сьогоднішнього заняття?» або «Що вам здалося незрозумілим у понятті «_________»? |
17 | Перевірка неправильного розуміння | Учитель надає учням поширені або передбачувані помилкові твердження з певної теми, щодо певного принципу або процесу і запитує, чи згодні вони з цим чи ні та чому. Учні мають дати аргументовані відповіді. Перевірка неправильного розуміння може також застосовуватися у формі тесту з декількома варіантами відповіді або гри «правильно-неправильно» |
18 | Перефразування | Учні мають висловити власними словами основну ідею уроку чи щойно поясненої теми |
19 | Підбиття підсумків | Форма роздумів одразу після певного виду роботи |
20 | Підказка за аналогією | Учні мають сформулювати думку на основі підказки-аналогії: (певне поняття, принцип або процес) ________ виглядає як _______________тому що ___________________ |
21 | Підсумок А-Б-В | Кожному учневі в класі присвоюється окрема літера алфавіту, а він обирає слово, яке починається на цю літеру та пов'язане з вивченою темою |
22 | Підсумок або питання на картках | Учитель час від часу роздає картки й просить учнів писати з обох сторін за такими правилами: (Один бік) на підставі вивченого (теми, розділу), опишіть основну велику ідею, яку ви зрозуміли, у формі короткого висновку. (Другий бік) запишіть те, що ви ще не повністю зрозуміли у вигляді твердження або запитання |
23 | Підсумок одним реченням | Учнів просять написати підсумкове речення, яке відповідає на запитання «хто», «що», «де», «коли», «чому», «як» щодо певної теми |
24 | Підсумок одним словом | Учні мають обрати з-поміж наведених варіантів (або запропонувати самостійно) слово, яке найкраще підсумовує тему |
25 | Подумай – запиши – обговори в парі – поділися | Учні обдумують відповідь самостійно, записують її, об’єднуються в пари та обговорюють відповідь із партнерами, а потім озвучують її всьому класу |
26 | Подумай – розкажи в парі | Вчитель ставить учням запитання. Учні самостійно формулюють відповіді протягом визначеного часу, потім повертаються кожен до свого партнера та надають йому відповідь. Вчитель викликає декілька пар на вибір, які озвучують свої відповіді у класі |
27 | Пригадай – підсумуй – запитай – пов’яжи за 2 хвилини (ППЗП2) | За дві хвилини учні повинні пригадати та назвати у правильному порядку найважливіші ідеї, отримані на попередньому занятті; за дві хвилини підсумувати ці пункти одним реченням, записати одне основне запитання, на яке вони хочуть отримати відповідь та знайти одну прив'язку цього матеріалу до основної теми предмету чи курсу |
28 | Рішення-рішення | Учитель висловлює певну думку, потім просить учнів зайняти сторону, що відповідає їхній думці з цієї теми і поділитися аргументацією. Учні можуть змінювати сторону після обговорення |
29 | Самооцінювання | Процес, під час якого учні збирають дані про власне навчання, аналізують що саме відображує їхні успіхи в досягненні навчальних цілей та планують наступні кроки |
30 | Семінар за Сократом | Учні ставлять питання одне одному з певного важливого питання або теми. Питання ініціюють розмову, яка триває як серія відповідей та додаткових запитань |
31 | Сигнали руками | Учні на прохання вчителя показують визначені сигнали рукою, щоб повідомити про рівень розуміння певного поняття, принципу або процесу: «Розумію ______ і можу пояснити» (наприклад, великий палець вгору). «Ще не зовсім розумію _______» (наприклад, великий палець вниз). «Не впевнений щодо ______» (наприклад, помахати рукою) |
32 | Скажи щось | Учні по черзі обговорюють у групі певний прочитаний розділ або переглянуте відео |
33 | Сортування слів | Учням дають набір словникових термінів, які вони сортують за заданими або створеними ними категоріями |
34 | Спінер ідей | Учитель створює спінер, розділений на 4 сектори з написами «Спрогнозуй», «Поясни», «Підсумуй», «Оціни». Після пояснення нового матеріалу вчитель крутить спінер та просить учнів відповісти на запитання залежно від місця зупинки спінера. Наприклад, спінер зупиняється на секторі «Підсумуй», тоді вчитель може сказати: «Назви ключові поняття, про які щойно йшлося» |
35 | Спостереження | Учитель готує протокол спостереження із переліком учнів у класі, де буде зазначено, за якими саме очікуваними результатами він буде спостерігати. Рухаючись класом, він спостерігає за учнями, коли вони працюють, і робить необхідні записи та позначки в протоколі спостереження |
36 | Тестування | За допомогою тестування вчитель перевіряє опанування учнями фактичної інформації, понять. Орієнтовні типи тестових завдань: Декілька правильних варіантів Правильно/Неправильно Коротка відповідь Знайди відповідність Розширена відповідь |
37 | Трикутна призма (червоний, жовтий, зелений) | Учні дають вчителеві зворотний зв'язок, показуючи колір, що відповідає рівню розуміння |
38 | Усне опитування | Учитель пропонує учнями відповісти на запитання, наведені нижче: Чим це _________схоже на/відрізняється від_________? Які характерні риси/елементи________________? Як іще можна показати/проілюструвати________? У чому полягає головна ідея, ключова концепція, мораль _____________? Як _________стосується ________________? Які ідеї / деталі можна додати до_______________? Наведіть приклад ___________________? Що не так з___________________? Який висновок ви могли б зробити з__________________? Які висновки можна зробити з___________? На яке питання ми намагаємося відповісти? Яку проблему ми намагаємося вирішити? Що ви можете сказати про ____________________? Що може статися, якщо _______________ ? Які критерії можна взяти для оцінки ________________? Які докази підтверджують____________________? Як ми можемо довести / підтвердити ______________? Як це можна розглядати з точки зору_______________? Які альтернативи ____________________ слід розглянути? Який підхід/стратегію ви могли б використати для _____? |
39 | Учнівська конференція | Бесіда з кожним учнем особисто для перевірки рівня розуміння |
40 | Хрестики-нулики | Набір видів роботи, з яких учні самостійно можуть обирати ті, що можуть продемонструвати їхнє розуміння теми. Набір представлений у вигляді сітки з дев'яти квадратів, схожої на дошку для гри в хрестики-нулики, можна попросити учнів обирати так, щоб зрештою закреслити «три підряд». Завдання можуть відрізнятися за змістом, процесом та результатом і можуть бути адаптовані залежно від глибини знань |
41 | Хто швидше? | Робота в парі – слухач і ведучий. Обидва знають категорію (тему), однак ведучий стоїть спиною до дошки / екрану. З'являються слова на задану тему, слухач дає підказки, а ведучий намагається вгадати слово. Пара, яка завершила першою, встає |
42 | Швидкий запис | Попросіть учнів відповісти за 2-10 хвилин на відкриті запитання або твердження |
43 | Шкала Лайкерта | Учитель наводить 3-5 тверджень, які явно не є істинними або помилковими, але дещо спірними. Мета полягає в тому, щоб допомогти учням подумати над текстом, а потім обговорити його з однокласниками. Наприклад, «Герой (ім'я) не повинен був робити (що саме).» повністю погоджуюся не погоджуюся погоджуюся повністю погоджуюся |
44 | 3-2-1 | Учні виконують такі варіанти завдань, визначаючи за прочитаним текстом: три речі, які ви дізналися, два цікаві факти, одне питання, що залишилося; три ключові слова, дві відмінності між _, один вплив на _; три важливі факти, дві цікаві ідеї, одне уявлення про себе як учня; три нові терміни, дві нові ідеї, одна річ, яку потрібно обдумати; три питання до тексту (незнайомі слова або незрозумілі ідеї), два прогнози за текстом (що станеться далі, враховуючи вже прочитане), знайдіть один зв'язок у тексті (з тим, що ви вже знали або випробували) |
45 | Трихвилинна пауза | Трихвилинна пауза дає змогу учням зупинитися, обміркувати певні представлені явища та ідеї, прив'язати їх до вже наявних знань або досвіду та попросити роз'яснень. Я змінив(ла) ставлення до.... Я більше дізнався(лася) про... Мене здивувало... Я почувався(лася)... |
46 | Є питання, в кого є відповідь? | Учитель робить два набори карток. Перший набір має запитання за певним розділом навчання. У другому наборі містяться відповіді. Учитель роздає картки з відповідями учням, а потім він або учень зачитує класу питання на картці. Всі учні перевіряють свої картки з відповідями, щоб знайти правильну |
ОРІЄНТОВНА РАМКА ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ ЗДОБУВАЧІВ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Рівні Категорії критеріїв | Початковий рівень 1 – 3 балів | Середній рівень 4 – 6 балів | Достатній рівень 7 – 9 балів | Високий рівень 10 – 12 балів |
Планування та здійснення навчального пошуку, аналіз текстової та графічної інформації | Учень/учениця самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб: планує й здійснює навчальний пошук; опрацьовує текстову та/або графічну інформацію
| Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб: планує й здійснює навчальний пошук; ставить запитання до змісту навчального матеріалу; опрацьовує й інтерпретує текстову та/або графічну інформацію без істотних змістових і логічних неточностей | Учень / учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя або інших осіб: планує й успішно здійснює навчальний пошук, не обмежуючись навчальним матеріалом; ставить уточнювальні запитання; використовує інформацію з кількох джерел; опрацьовує й логічно інтерпретує текстову та/або графічну інформацію; порівнює інформацію з кількох джерел | Учень / учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя чи інших осіб: планує й успішно здійснює навчальний пошук, не обмежуючись навчальним матеріалом; ставить запитання на з’ясування причинно-наслідкових зв’язків; використовує інформацію з різних джерел; опрацьовує й логічно інтерпретує текстову та/або графічну інформацію; аналізує й порівнює інформацію з різних джерел; критично оцінює надійність джерела й достовірність інформації |
Комунікація, зокрема з використанням інформаційно-комунікаційних технологій | Учень / учениця створює короткі усні й письмові повідомлення; відтворює почуту або прочитану інформацію, допускаючи істотні змістові та/або логічні неточності
| Учень / учениця створює короткі усні й письмові повідомлення; відтворює почуту або прочитану інформацію без істотних змістових та/або логічних неточностей; презентує результати своєї навчальної діяльності | Учень / учениця створює деталізовані усні й письмові повідомлення; висловлює власну думку й наводить приклади на її підтвердження; презентує результати навчальної діяльності, зокрема з використанням ІКТ (за умови доступності) | Учень / учениця створює деталізовані усні й письмові повідомлення; висловлює й логічно обґрунтовує власну думку, наводить приклади на її підтвердження; творчо презентує результати навчальної діяльності, зокрема з використанням ІКТ (за умови доступності) |
Виконання практичних завдань та розв’язання повсякденних проблем із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом | Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя або інших осіб: виконує навчальну дію на рівні копіювання зразка її виконання; розпізнає, називає окремі об’єкти вивчення
| Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб: виконує навчальну дію із застосування знань, що охоплюються навчальним матеріалом, за зразком; може порівняти окремі об’єкти вивчення | Учень / учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя чи інших осіб: застосовує знання, що охоплюються навчальним матеріалом, у типових ситуаціях на рівні свідомого вибору, а саме: формулює проблемні питання, пропонує можливі способи виконання завдання або розв’язання проблеми; складає план для виконання / розв’язання відповідно до інструкцій та/або успішно виконує окремі етапи такого виконання / розв’язання; може аналізувати та порівнювати об’єкти вивчення | Учень / учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя чи інших осіб: застосовує знання, що охоплюються навчальним матеріалом, для виконання практичних завдань та/або розв’язання повсякденних проблем у нетипових ситуаціях на рівні свідомого вибору, а саме: формулює проблемні питання, висуває гіпотези; успішно виконує завдання або розв’язує проблему відповідно до інструкцій; обґрунтовує обраний спосіб розв’язання / виконання, спираючись на знання й досвід; може класифікувати й узагальнювати об'єкти вивчення |
Рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності | Учень / учениця розпізнає помилки, логічні або змістові неточності в результатах навчальної діяльності після того, як на них вказує вчитель
| Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб: розпізнає й виправляє окремі помилки та робить часткові уточнення в результатах навчальної діяльності | Учень / учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя чи інших осіб : успішно виправляє окремі помилки й робить часткові уточнення в результатах власної навчальної діяльності; визначає окремі труднощі, що виникають у процесі власної навчально-пізнавальної діяльності й можливі шляхи їх подолання | Учень / учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя чи інших осіб аналізує результати власної навчальної діяльності із застосуванням критеріїв оцінювання, успішно виправляє помилки й робить уточнення; визначає труднощі, що виникають у процесі власної навчально-пізнавальної діяльності, та можливі шляхи їх подолання |
ОРІЄНТОВНІ ВИМОГИ ДО КРИТЕРІЇВ І ШКАЛ ОЦІНЮВАННЯ
Інструмент для оцінювання якості критеріїв і шкал оцінювання
Критерій | 1 Незадовільно | 2 Задовільно | 3 Добре | 4 Відмінно |
Чіткість і зрозумілість критеріїв | Критерії є незрозумілими, не стосуються змісту навчальної програми або за змістом істотно перекривають один одного | Критерії можна зрозуміти, але вони недостатньо чітко розмежовуються між собою або не повністю відповідають змісту навчальної програми та/або виду навчальної діяльності | Критерії загалом є зрозумілими, чітко розмежовуються між собою й загалом відповідають змісту навчальної програми та виду навчальної діяльності | Кожен критерій є виразним і чітко окресленим, повністю відповідає змісту навчальної програми й виду навчальної діяльності |
Чіткість розмежування між рівнями досягнень | Неможливо або майже неможливо розрізнити рівні досягнень між собою | Рівні досягнень можна розрізнити між собою, але розмежування недостатньо чітке | Розмежування між рівнями досягнень є очевидним | Кожен рівень досягнень є чітко окресленим і кожен наступний рівень відрізняється від попереднього за чіткими й логічними ознаками |
Надійність шкали оцінювання | Перехресне оцінювання часто призводить до істотних відмінностей у результатах | Перехресне оцінювання іноді призводить до відмінних результатів | Є загальна узгодженість між результатами при перехресному оцінюванні (різниця менше 5-10% або ½ рівня) | Результати перехресного оцінювання є послідовно однаковими |
Обізнаність учнів про критерії та шкалу оцінювання | Учні не знають про критерії та шкалу оцінювання | Учні знають про критерії та шкалу оцінювання і мають певне уявлення про очікувані результати їх навчальної діяльності | Критерії та шкала оцінювання відкрито використовуються для презентації завдання й супроводу учнів | Критерії та шкала оцінювання є предметом обговорення й постійного супроводу учнів у процесі навчальної діяльності |
Підтримка розвитку метакогнітивних навичок учнів | Учні не знають про критерії та шкалу оцінювання і не можуть використовувати її для регулювання власної навчальної діяльності | Учнів повідомлено про критерії та шкалу оцінювання, але під час навчальної діяльності критерії та шкала не перебувають у фокусі уваги | Учні знають про критерії та шкалу оцінювання як про інструмент, що допомагає зрозуміти, чого вони навчаються, що їм вдається добре, а над чим треба попрацювати | Критерії та шкала оцінювання постійно перебувають у фокусі уваги і використовуються як інструмент, що допомагає учням зрозуміти, чого вони навчаються, що їм вдається добре, а над чим треба попрацювати |
Участь учнів у розробленні та застосуванні критеріїв і шкали оцінювання | Учні не беруть участі ні в розробленні, ні в застосуванні критеріїв і шкали оцінювання в процесі навчання | Учням пропонують готові критерії та шкалу оцінювання для можливого самооцінювання в процесі навчання | Учні обговорюють і надають пропозиції до проєкту критеріїв і шкали, є відповідальними за їхнє застосування для самооцінювання та/або взаємооцінювання в процесі навчання | Учителі й учні разом відповідають за розроблення критеріїв і шкал оцінювання; учні постійно застосовують їх для самооцінювання й узаємооцінювання в процесі навчання |
Шкала оцінювання критеріїв:
0 – 5.0 = потребують доопрацювання 5.5 – 7.5 = застосовні 8.0 - 10 = добре 10.5 – 12.0 = відмінно
Кожний показник рівня 1 = 0.5 балів, рівня 2 = 1.0 бал, рівня 3 = 1.5 бали, рівня 4 = 2.0 бали.
За кожним критерієм кількість балів визначається лише за одним рівнем.
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ
https://drive.google.com/file/d/1UonpWkKg8jm-_7n1OVpmyE828DVwwmfY/view?usp=sharing
Критерії оцінювання навчальних досягнень Хімія
https://drive.google.com/file/d/13KAc54uwiEnQVjmeVoqjCKlt2wbCfhdh/view?usp=sharing
Додаток № 3
складений відповідно до Типової освітньої програми для 5-9 класів
закладів загальної середньої освіти затвердженої наказом МОН України
від 19.02.2021 №235 (із змінами від 09.08.2024 наказ МОН №1120)
Типовий навчальний план для 5 – 7 класу
з навчанням українською мовою
Освітні галузі | Навчальні предмети/ інтегровані курси | Кількість годин на тиждень з розрахунку мінімального навчального навантаження + години для перерозподілу | ||
5 клас | 6 клас | 7 клас | ||
Мовно-літературна | Українська мова | 4 | 4 | 3 |
Українська література | 2 | 2 | 2 | |
Зарубіжна література | 1,5 | 1,5 | 1,5 | |
Англійська мова | 3,5 | 3,5 | 3,5 | |
Математична | Інтегрований курс Математика | 5 | 5 | - |
Алгебра | - | - | 3 | |
Геометрія | - | - | 2 | |
Природнича | Інтегрований курс природничої освітньої галузі Пізнаємо природу | 2 | 2 | - |
Біологія | - | - | 2,5 | |
Географія | - | 2 | 2 | |
Фізика | - | - | 2 | |
Хімія | - | - | 1 | |
Соціальна і здоров’язбережувальна | Інтегрований курс соціальної і здоровязбережувальної освітньої галузі Здоров’я, безпека та добробут | 1 | 1 | 1 |
Громадянська та історична | Інтегрований курс історії та громадянської освіти Вступ до історії та громадянської освіти | 1 | ||
Історія України. Всесвітня історія | 2 | |||
Історія України | - | 1 | ||
Всесвітня історія | - | 1 | ||
Громадянська освіта | - | 0,5 | 0,5 | |
Інформатична | Інформатика | 1 | 1 | 1 |
Технологічна | Технології | 2 | 2 | 2 |
Мистецька | Образотворче мистецтво Музичне мистецтво | 1 1 | 1 1 | 1 1 |
Фізична культура | Фізична культура | 3 | 3 | 3 |
Міжгалузеві інтегровані курси | ||||
Соціальна і здоров’язбережувальна | Курс соціального емоційного та етичного спрямування Культура добросусідства | 0,5 | 0,5 | - |
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації | Моя Черкащина | 1 | ||
Години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами | 5 | 7,5 | 6,5 | |
Загальна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) | 28,5 | 32 | 35 | |
Гранично допустиме навантаження на учня | 28 | 31 | 32 | |
Усього (без фізичної культури + фізична культура; без урахування поділу на групи) | 25,5+3 | 29 +3 | 31 + 3 | |
Всього використано годин | 28,5 | 32 | 35 |
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
Драбівецького навчально-виховного комплексу «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад»
Новодмитрівської сільської ради
Золотоніського району Черкаської області
ІІ ступеня
8-9 клас
на 2024-2025 навчальний рік
ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧАТИ НАВЧАННЯ ЗА ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ
Мета освітньої програми базової школи визначає зміст та організацію освітнього процесу, забезпечення умов для інтелектуального, соціального, морального, фізичного розвитку і саморозвитку здобувачів освіти. Заклад активно використовує педагогіку партнерства (співробітництва), що ґрунтується на принципах гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості, рівного доступу до освіти, створення умов для соцільно-психологічного захисту учасників освітнього процесу. Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень.
Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті.
Базова середня освіта здобувається після здобуття початкової освіти.
ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 8-9 класів закладів загальної середньої освіти складає 3640 годин/навчальний рік:
для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік,
для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах базової школи.
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, установлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме навчальне навантаження здобувачів освіти встановлене відповідно до вимог Закону України «Про повну загальну середню освіту», з урахуванням вимог Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25.09.2020 року №2205 та охоплює інваріантну складову.
Інваріантна складова, розрахована на формування у кожного учня ключових компетентностей. З метою забезпечення виконання Державних стандартів освіти забезпечено викладання предметів інваріантної складової, що визначені Типовими освітніми програмами для кожного класу, в повному обсязі. Розподіл годин між освітніми галузями в навчальному плані відповідає загальним обсягам навчального навантаженням, визначеним в освітній програмі закладу на рівні року навчання.
ОПИС ОЧІКУВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ ЗА ОСВІТНІМИ ГАЛУЗЯМИ
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які мають реалізуватись у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
№ з/п | Ключові компетентності | Компоненти |
1 | Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами | Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем |
2 | Спілкування іноземними мовами | Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. |
3 | Математична компетентність | Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації |
4 | Основні компетентності у природничих науках і технологіях | Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу |
5 | Інформаційно-цифрова компетентність | Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів |
6 | Уміння вчитися впродовж життя | Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії |
7 | Ініціативність і підприємливість | Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі) |
8 | Соціальна і громадянська компетентності | Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту |
9 | Обізнаність і самовираження у сфері культури | Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва |
10 | Екологічна грамотність і здорове життя | Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя |
Основою формування ключових компетентностей є досвід здобувачів освіти, їх потреби, які мотивують до навчання, знання та вміння, які формуються у різному освітньому середовищі (школі, родині), різноманітних соціальних ситуаціях і зумовлюють формування ставлення до них.
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуються відразу засобами усіх предметів.
У навчальних програмах виокремлено такі наскрізні лінії ключових компетентностей, як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність», що спрямовано на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, вони є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується через організацію освітнього середовища, окремі навчальні предмети, предмети за вибором, роботу в проектах, позакласну роботи, роботу гуртків.
Наскрізна лінія | Коротка характеристика |
Екологічна безпека й сталий розвиток | Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. |
Громадянська відповідальність | Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. |
Здоров'я і безпека | Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. |
Підприємливість і фінансова грамотність | Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. |
ПЕРЕЛІК ВАРІАНТІВ ТИПОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ
Освітня програма базової середньої освіти окреслює організацію єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти. Освітня програма Драбівецького НВК ІІ ступеня розроблена на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №405.(таблиця 12 - 5-9 класи).
Освітню програму укладену за освітніми галузями, визначеними в Державних стандартах та Типових освітніх програмах, а саме:
- Мови і літератури;
- Суспільствознавство;
- Мистецтво;
- Математика;
- Природознавство;
- Технології;
- Здоров’я і фізична культура.
У навчальному плані відображено зміст і структуру другого рівня освіти, встановлено погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначено гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план основної школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Він охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні.
ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ТА МЕТОДИ НАВЧАННЯ
Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх освітніх потреб.
У рамках академічної свободи форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою закладу освіти та відображаються в освітній програмі закладу освіти.
Форми організації освітнього процесу, які може запропонувати навчальний заклад: очне навчання, дистанційне навчання, змішане навчання. За потреби заклад організовує індивідуальні форми здобуття освіти зокрема екстернатну, сімейну домашню, педагогічний патронаж.
Форми організації освітнього процесу уточнюються та розширюються у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм i методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. За необхідності освітній процес буде проходити в дистанційному та змішаному режимах із використанням сучасних освітніх інструментів: поєднання онлайн-занять через Google Meet; Zoom заздалегідь записаних відео- уроків, презентацій від вчителів чи із зовнішніх освітніх ресурсів; ретельно підібраних завдань для самостійної роботи із подальшою перевіркою; використанням платформи Classroom
За заявою батьків заклад освіти організовує здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем та його батьками, схвалена педагогічною радою Драбівецького НВК, затверджена керівником та підписується батьками.
ОПИС ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНЮВАННЯ
Оцінювання здобувачів освіти здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти затверджених наказом Міністерства освіти та науки №329 від 13.04.2011
Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.
Система внутрішнього забезпечення якості складається з таких компонентів:
Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
Інструменти для здійснення моніторингу системи внутрішнього забезпечення якості освіти регламентовано окремим планом, (окремими) (наказами) по школі.
Таблиця 1
( до наказу Міністерства
освіти і науки України
від 20.04.2018 № 405)
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
для 8-9 класів
з поглибленим вивченням окремих предметів (біологія)
Освітні галузі | Клас | 8 | 9 |
Кількість учнів | 16 | 12 | |
Предмети | |||
Мови і літератури | Українська мова | 2 | 2 |
Українська література | 2 | 2 | |
Іноземна мова | 2 | 2 | |
Зарубіжна література | 2 | 2 | |
Суспільство-знавство | Історія України | 1,5 | 1,5 |
Всесвітня історія | 1 | 1 | |
Основи правознавства | - | 1 | |
Мистецтво* | Мистецтво | 1 | 1 |
Алгебра | 2 | 2 | |
Геометрія | 2 | 2 | |
Біологія | 2+2 | 2+2 | |
Географія | 2 | 1,5 | |
Фізика | 2 | 3 | |
Хімія | 2 | 2 | |
Технології | Трудове навчання | 1 | 1 |
Інформатика | 2 | 2 | |
Здоров’я і фізична культура | Основи здоров’я | 1 | 1 |
Фізична культура** | 3 | 3 | |
Разом | 27.5+3 | 29+3 | |
Години на вивчення спеціалізованих навчальних предметів Біологія | 2 | 2 | |
Гранично допустиме навчальне навантаження | 33 | 33 | |
Всього годин до оплати | 32.5 | 34 |
Освітня програма
ІІІ ступеня
Дмитрівського навчально-виховного комплексу «загальноосвітня школа І- ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Новодмитрівської сільської ради
Золотоніського району Черкаської області
10-11 класи
ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧАТИ НАВЧАННЯ ЗА ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ
Повна загальна середня освіта (профільна освіта) здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Учні, які здобули базову середню освіту та склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття повної загальної середньої освіти (профільної середньої освіти) цього ж навчального року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.
ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ
Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів повної загальної середньої освіти для 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік:
для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік,
для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах освітнього закладу, які дають цілісне уявлення про зміст і структуру кожного рівня освіти, встановлюють погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначають гранично допустиме тижневе навантаження учнів.
Навчальний план передбачає реалізацію освітніх галузей Державного стандарту через окремі предмети та охоплює інваріантну та варіативну складову.
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру третього рівнія освіти, установлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме навчальне навантаження здобувачів освіти встановлене відповідно до вимог Закону України «Про повну загальну середню освіту», з урахуванням вимог Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25.09.2020 року №2205 та охоплює інваріантну та варіативну складові.
Інваріантна складова забезпечує реалізацію змісту освіти на рівні стандарту та залежно від обраного профілю навчання, розрахована на формування у кожного учня ключових компетентностей; за рахунок варіативної складової збільшено кількість годин на вивчення предметів профільного (українська мова та література), академічного рівня (математика) .
З метою забезпечення виконання Державних стандартів освіти забезпечено викладання предметів інваріантної складової, що визначені Типовими освітніми програмами для кожного класу, в повному обсязі.
ОПИС ОЧІКУВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ ЗА ОСВІТНІМИ ГАЛУЗЯМИ
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які мають реалізуватись у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
№ з/п | Ключові компетентності | Компоненти |
1 | Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами | Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем |
2 | Спілкування іноземними мовами | Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. |
3 | Математична компетентність | Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації |
4 | Основні компетентності у природничих науках і технологіях | Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу |
5 | Інформаційно-цифрова компетентність | Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів |
6 | Уміння вчитися впродовж життя | Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії |
7 | Ініціативність і підприємливість | Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі) |
8 | Соціальна і громадянська компетентності | Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту |
9 | Обізнаність і самовираження у сфері культури | Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва |
10 | Екологічна грамотність і здорове життя | Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя |
Основою формування ключових компетентностей є досвід здобувачів освіти, їх потреби, які мотивують до навчання, знання та вміння, які формуються у різному освітньому середовищі (школі, родині), різноманітних соціальних ситуаціях і зумовлюють формування ставлення до них.
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуються відразу засобами усіх предметів.
У навчальних програмах виокремлено такі наскрізні лінії ключових компетентностей, як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність», що спрямовано на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.
Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, вони є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується через організацію освітнього середовища, окремі навчальні предмети, предмети за вибором, роботу в проектах, позакласну роботи, роботу гуртків.
Наскрізна лінія | Коротка характеристика |
Екологічна безпека й сталий розвиток | Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. |
Громадянська відповідальність | Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. |
Здоров'я і безпека | Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. |
Підприємливість і фінансова грамотність | Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. |
ПЕРЕЛІК ВАРІАНТІВ ТИПОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ
Освітня програма Драбівецького НВК ІІІ ступеня розроблена на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №408 (таблиця 2 – 10-11 клас) у редакції наказу МОН України від 28.11.2019 року № 1493 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 31.03.2020 №464.
Освітню програму укладену за освітніми галузями, визначеними в Державних стандартах та Типових освітніх програмах, а саме:
Освітні галузі реалізуються через окремі предмети. Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах. У навчальному плані використовується ІІ варіант організації освітнього процесу, який включає окремі предмети суспільно-гуманітарного та математично - природничого циклів.
Навчальний план старшої школи реалізує зміст освіти відповідно обраного філологічного профілю навчання .
Варіант містить мінімальну кількість тижневих годин на вивчення базових предметів.
Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології»), що вивчаються на рівні стандарту.
ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ТА МЕТОДИ НАВЧАННЯ
Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх освітніх потреб.
У рамках академічної свободи форми організації освітнього процесу визначені педагогічною радою закладу освіти та відображаються в освітній програмі закладу освіти.
Форми організації освітнього процесу, які може запропонувати навчальний заклад: очне навчання, дистанційне навчання, змішане навчання. За потреби заклад освіти організувує індивідуальні форми здобуття освіти зокрема екстернатну, сімейну домашню, педагогічний патронаж, реалізовувати індивідуальну освітню траєкторію учня.
Форми організації освітнього процесу уточнюються та розширюються у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм i методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. За необхідності освітній процес буде проходити в дистанційному та змішаному режимах із використанням сучасних освітніх інструментів: поєднання онлайн-занять через Google Meet, Zoom; заздалегідь записаних відео- уроків, презентацій від вчителів чи із зовнішніх освітніх ресурсів; ретельно підібраних завдань для самостійної роботи із подальшою перевіркою; використанням платформи Classroom
За заявою батьків заклад освіти організовує здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем та його батьками, схвалена педагогічною радою Дмитрівського НВК, затверджена керівником та підписується батьками.
ОПИС ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНЮВАННЯ
Оцінювання результатів навчання здобувачів освіти врегульовано:
Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.
Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та ін.) та Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.2011 року № 329. Критерії, що розробляються вчителями спільно з учнями для оцінювання різних видів завдань, для різних занять або навчальних тем розміщуються в навчальних кабінетах або ж оголошуються перед початком виконанням робіт.
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з усіх предметів розміщені на офіційному сайті закладу.
https://drive.google.com/drive/folders/1ItNTqj1Uuv0fpdsYLU06uDswd20JQGTY
Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.
Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок. Формами поточного оцінювання є індивідуальне та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; зарисовки біологічних об’єктів; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів. Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.
Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).
Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:
- усунення безсистемності в оцінюванні;
- підвищення об’єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;
- індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;
- систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;
- концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.
Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.
Перед початком вивчення чергової теми всі учні ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання. У процесі вивчення значних за обсягом тем дозволяється проводити декілька проміжних тематичних оцінювань. І, навпаки, якщо на опанування матеріалу теми передбачено, наприклад, 2-3 навчальні години, вони можуть об'єднуватися для проведення тематичного оцінювання. При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається.
Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок. Учень (учениця) має право на підвищення семестрової оцінки. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.
Річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. При виставлення річної оцінки мають враховуватися: динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом року; важливість тем, які вивчались у І та ІІ семестрах, тривалість їх вивчення та складність змісту; рівень узагальнення й уміння застосовувати набуті протягом навчального року знання тощо. Відповідно до чинних нормативних актів і семестрова і річна оцінки можуть підлягати коригуванню. Коригування семестрової оцінки проводиться згідно з пунктом 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496. Коригування річної оцінки проводиться згідно з пунктами 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 14.07 2015 № 762 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 08 травня 2019 року № 621).
Освітня програма спрямовується на формування й розвиток ключових і предметних компетентностей учнів, тобто їхню здатність успішно вирішувати різні проблеми, з якими вони зустрічатимуться в реальних виявах своєї життєдіяльності – навчальної, професійної, громадської тощо. А управлінський аспект зміщується з контролю й оцінювання предметних знань, умінь і навичок у бік діяльнісно вмотивованого здобутку – рівня сформованості компетентностей як інтегрованого результату освіти, що має вимірюватися в процесі навчання.
Усвідомлюючи необхідність відстеження рівня оволодіння компетентностями, управлінські процеси мають орієнтуватися на реалізацію наступних функцій: аналітико-прогностичної, планування, організаційно-координаційної, регулятивно-консультативної, контрольно-діагностичної.
Аналіз реалізації освітньої програми відбуватиметься відповідно до Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти Драбівецького НВК, схваленого на засіданні педагогічної ради (протокол № 3 від 05.01.2022 року) за чотирма напрямами:
Для вивчення якості реалізації освітньої програми використовуватимуться такі методи збору інформації як:
Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти
Система внутрішнього забезпечення якості освіти Драбівецького НВК складається з наступних компонентів:
- кадрове забезпечення освітньої діяльності Драбівецького НВК;
- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності Драбівецького НВК;
- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності Драбівецького НВК;
- якість проведення навчальних занять Драбівецького НВК;
- моніторинг досягнення учнями результатів навчання (формування компетентностей).
Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
- оновлення методичної бази освітньої діяльності Драбівецького НВК;
- контроль за виконанням річного навчального плану Драбівецького НВК, освітньої програми та модельних програм для 5-х класів, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення Драбівецького НВК;
- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища Драбівецького НВК;
- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників Драбівецького НВК.
Освітня програма Драбівецького НВК передбачає досягнення учнями результатів навчання щодо формування компетентностей, визначених Державним стандартом.
На основі освітньої програми Драбівецький НВК складає та затверджує річний навчальний план на 2023/2024 навчальний рік, що конкретизує організацію освітнього процесу.
Таблиця 2
(до наказу
Міністерства освіти і науки України
від 28.11.2019 №1493)
Навчальний план для 10-11 класів
на 2023-2024 навчальний рік
(профільне вивчення біології)
Предмети | Кількість годин на тиждень у класах | |
10 | 11 | |
Базові предмети1 | ||
Українська мова | 2 | 2 |
Українська література | 2 | 2 |
Зарубіжна література | 1 | 1 |
Англійська мова | 2 | 2 |
Історія України | 1,5 | 1,5 |
Всесвітня історія | 1 | 1 |
Громадянська освіта | 2 | - |
Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія) | 3+1 | 3+1 |
Біологія і екологія | 2+3 | 2+3 |
Географія | 1,5 | 1 |
Фізика і астрономія | 3 | 4 |
Хімія | 1,5 | 2 |
Фізична культура | 3 | 3 |
Захист України | 1,5 | 1,5 |
Вибірково-обов’язкові предмети | ||
Інформатика | 1,5 | 2 |
Технології | 1,5 | 1 |
Разом | 30 | 29 |
Додаткові години 1на профільні предмети, окремі базові предмети | 4 | 4 |
Біологія | 3 | 3 |
Математика | 1 | 1 |
Гранично допустиме тижневе навантаження на учня | 33 | 33 |
Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи) | 34 | 33 |