Тема: Інтернет-банкінг: переваги та недоліки
Практичне заняття №10
Завдання. Ознайомитися з нижченаведеним матеріалом щодо розвитку Інтернет-банкінгу в Україні. За результатами його опрацювання і роботи з матеріалами банківських сайтів Приватбанку, Райффайзен-Аваль-банку, банку “Фінанси і кредит” відповісти на питання (у текстовому файлі звіта):
Активне впровадження онлайнових послуг допоможе банкам збільшити клієнтську базу і знизити витрати на утримання мережі відділень.
Керівник одного з підрозділів великої сінгапурської компанії Саймон Джефферсон звик керувати своїми рахунками в британському банку HSBC через Інтернет і дивується, чому українські фінансові установи рідко надають клієнтам таку послугу як Інтернет-банкінг. «Наше українське представництво обслуговується в банку, який не розвиває он-лайн послуги, тому, перебуваючи за кордоном, я не можу відслідковувати рух грошей чи здійснювати платежі», – шкодує підприємець. Якщо українцям Інтернет-банкінг поки в дивину, то жителі США і Західної Європи вже давно роблять банківські транзакції, не відриваючись від комп'ютера.
У вітчизняних підприємств можливість дистанційно керувати рахунками за допомогою системи «Клієнт-Банк» з'явилася ще в середині 1990-х. Інтернет-банкінг для приватних осіб в Україні почав розвиватися лише три роки тому. Завдяки йому власник рахунку може:
Обслуговувати приватних клієнтів через Мережу поки готові не всі українські банки. Однак у найближчі два роки ситуація зміниться. Розвитку Інтернет-банкінгу сприятимуть два чинники:
Перші проекти, пов'язані з управлінням банківськими рахунками через персональні комп'ютери, західними банками були реалізовані ще в 1980-х. Вкладникам надали можливість перевіряти свої рахунки, зв'язуючись з комп'ютером банку за телефоном (послуга отримала назву Home banking). Поширення Інтернету спонукало провідні банки світу впровадити системи доступу до інформації, а потім – і до операцій з самими рахунками. У 1995 році в Сполучених Штатах був створений перший у світі віртуальний банк - Security First Network Bank. За підсумками першого року роботи його активи склали 110 млн доларів, щомісячний приріст капіталу – 20%, а кількість клієнтських рахунків перевищила десять тисяч. У березні 2001-го р. японський уряд видав ліцензію на відкриття онлайнового банку корпорації Sony. Тільки за перший місяць роботи в ньому було відкрито двадцять одну тисячу рахунків. Успіхи американських і японських віртуальних банкірів надихнули інших. Зараз усі великі банки, крім стандартного обслуговування у відділеннях, пропонують клієнтам і повноцінний сервіс в режимі он-лайн. У світі поширилася мода на так званий direct-banking – банківські послуги без створення мережі відділень, тобто через Інтернет або телефон. Така тенденція має під собою об'єктивні підстави: зростає поширеність покупок та інших транзакцій через Інтернет, до того ж відбувається глобалізація банківської діяльності.
У США на Інтернет припадає три, а в Європі – чотири відсотки від загального обсягу всіх банківських операцій. Найбільш поширений Інтернет-банкінг на півночі Європи, наприклад, у Швеції до таких онлайнових послуг вдаються 54% Інтернет-користувачів.
В Україні ринок Інтернет-банкінгу тільки формується. За оцінками «Експерта», які базуються на опитуваннях банків, що надають цю послугу, у нас Інтернет-банкінгом користуються приблизно півмільйона чоловік. До он-лайн послуг найбільшого оператора – ПриватБанку – звертаються лише чотири відсотки його клієнтів-фізосіб, а, приміром, у шведському Swedbank до Інтернет-банкінгу підключені 49% приватних клієнтів. У Росії проникнення онлайнових банківських послуг ще нижче, ніж в Україні.
«Повноцінними системами Інтернет-банкінгу володіють лише три-чотири українських банки. Інші фінустанови пропонують рішення з обмеженим функціональним наповненням», – говорить заступник начальника відділу електронного банкінгу Укрексімбанку Григорій Гарбуз.
У тому чи іншому вигляді Інтернет-банкінг доступний клієнтам ВАБанку, Міжнародного комерційного банку, Ікар-банку, Кредитпромбанку, Першого Українського Міжнародного банку, Правекс-Банку, банків «Райффайзен-Аваль», «Фінанси і Кредит». Однак більша частина користувачів Інтернет-банкінгом в Україні – це клієнти банків, що входять до п'ятірки найбільших в країні – ПриватБанку, УкрСиббанку й Укрексімбанку. Ці фінансові інститути впровадили системи Інтернет-банкінгу, що дозволяють здійснювати безліч операцій, не відвідуючи банківські відділення.
Наприклад, за допомогою «Фінансового порталу» Укрексімбанку можна отримувати виписки по рахунках, замовляти SMS -і E-mail-інформування, а також проводити платежі в національній валюті з поточних рахунків і в будь-якій валюті між власними рахунками, блокувати/розблоковувати платіжні картки, встановлювати ліміти на видачу готівки.
За допомогою «Приват24» можна також замовити картку, поміняти валюту, здійснити платежі між картками платіжної системи VISA, оплатити мобільний зв'язок. Крім того, ПриватБанк вже пропонує і відкриття депозитів через Інтернет: гроші списуються з вказаної клієнтом картки, а після закінчення терміну депозиту разом з нарахованими відсотками на неї ж і повертаються. Ікар-банк пропонує через Інтернет поповнювати депозитний рахунок: самий рахунок відкривається у відділенні, але поповнити його можна, не відходячи від комп'ютера. Тобто спектр цих он-лайн послуг вже на рівні добротного європейського банку.
Головні споживачі послуги – малий і середній бізнес, а також фізичні особи.
За словами Григорія Гарбуза, дві третини користувачів Інтернет-банкінгу в Укрексімбанку – приватні особи. Найбільші шанувальники Інтернет-банкінгу – представники середнього класу, тобто менеджери, що цінують свій час і не бажають витрачати його на відвідування звичайних банківських відділень.
За словами банкірів, Інтернет-банкінг – один з найбільш швидкозростаючих напрямків банківського бізнесу.
Так, в Укрексімбанку клієнтська база щомісяця збільшується на 20%. Приватбанку, щоб привернути до Інтернет-банкінгу чотири відсотки своїх клієнтів, знадобилося п'ять років. Через Мережу українці найчастіше сплачують послуги мобільного зв'язку та комунальні рахунки.
Однак введення банком он-лайн послуг не гарантує активного припливу клієнтів – потрібна стратегія продажів банківських продуктів через Інтернет. У більшості вітчизняних фінустанов з цим проблеми. На думку заступника директора департаменту інформаційних систем банку «Фінанси і Кредит» Ігоря Тімановского, фінінститути не завжди вміють якісно подати і продати свої послуги: «Нещодавно в якості експерименту розмістив на сторінці Інтернет-банкінгу для корпоративних клієнтів інформацію по Інтернет-сервісах для фізичних осіб. Раніше така інформація знаходилася тільки у розділі для приватних осіб. В результаті кількість заявок на підключення до Інтернет-сервісів для фізосіб збільшилася втричі».
Щоб дізнатися, скільки коштує обслуговування в системі Інтернет-банкінгу в українських банках, необхідно відвідати розділ з назвою, наприклад, "Тарифи по розрахунково-касовому обслуговуванню підпріємств і підпріємців".
Впровадження системи Інтернет-банкінгу коштує банку від 20 тис. до 3,5 млн доларів залежно від різноманітності функцій системи та її виробника. Існує безліч технологічних рішень, що відрізняються по функціональності і можливостям інтеграції з банківськими інформаційними системами. Наприклад, УкрСіббанк використовує програмне забезпечення (ПЗ) російської компанії «БІФІТ», вартість якого в залежності від можливої кількості клієнтів коливається від 60 до 170 тис. доларів.
Система Інтернет-банкінгу Укрексімбанку побудована на базі програмного забезпечення фірми Hewlett Packard. ПриватБанк взагалі розробив власне ПЗ. За даними дослідницького інституту Forrester, витрати двадцяти найбільших банків Європи на розвиток і підтримку Інтернет-підрозділів складають від 20 до 50 млн євро на рік. Безпеку роботи системи Інтернет-банкінгу забезпечують захищені канали зв'язку, за якими відбувається обмін інформацією між клієнтом і банком.
Банки жорстко просять клієнтів дотримуватися інструкцій зі зберігання ключа з електронно-цифровим підписом. Крім того, клієнтам рекомендовано переглядати рахунки і здійснювати операції тільки з домашнього комп'ютера, оскільки при виході в Інтернет через ПК на роботі або в Інтернет-клубі зростають ризики втрати конфіденційності інформації, а також провокуються спроби інших людей покерувати вашим рахунком. Фахівці стверджують, що клієнти Інтернет-банкінгу ризикують не більше власників карток, що користуються банкоматами або POS-терміналами. Загроза для усіх електронних банківських систем – шахрайська схема, іменована фішингом. Шахраї розсилають листи клієнтам банків нібито від імені служби безпеки фінустанов з проханням пройти ідентифікацію на сайті. Шахрайський сайт, посилання на який дається в листі, назвою і дизайном нагадує портал банку. За допомогою цього сайту шахраї дізнаються про конфіденційну інформацію і спустошують рахунки довірливих користувачів.
Конкуренція на ринку Інтернет-банкінгу особлива: он-лайн послуги конкретного банку доступні тільки його клієнтам. Однак існують й інші варіанти оплати рахунків через Інтернет. Зокрема, міжбанківська система електронної доставки та оплати рахунків Portmone.com. Через її Інтернет-сайт оплатити послуги деяких компаній може клієнт будь-якого банку, що емітує картки Visa або Mastercard. Подібні електронні системи є і в Росії, і в Західній Європі. Інформація в них також надійно захищена, але Інтернет-банкінгом вони все ж не є: з допомогою цих систем клієнт лише оплачує деякі послуги, але не має повноцінного доступу до всього спектру банківських продуктів (це платіжний шлюз до кредитних електронних платіжних систем).
Для отримання доступу до Інтернет-банкінгу Укрексімбанку та Приватбанку не потрібно спеціального програмного забезпечення. Банк «Фінанси і Кредит» пропонує скачати зі свого сайту сертифікат відкритого ключа банку до списку сертифікатів Інтернет-браузера на робочому місці клієнта. Користувачі системи Ікар-банку повинні встановити спеціальне програмне забезпечення «Ікар он-лайн». Дискета з цією програмою видається клієнту після підписання договору та отримання заявки на підключення до системи електронного обслуговування. Користувачі Інтернет-банкінгу вносять абонентську плату і комісійні за кожну операцію. Середня абонплата – п'ять-десять гривень на місяць чи тридцять-сто двадцять гривень на рік, а комісія – одна-три гривні за операцію.
Про те, наскільки швидко окупається система Інтернет-банкінгу, банкіри говорять неохоче. За словами Ігоря Тімановского, щомісяця ця послуга може приносити банку до двохсот гривень з клієнта. Якщо вважати Інтернет-банкінг засобом залучення клієнтів до продуктів банку, то прибуток на одного клієнта може перевищувати й десять тисяч гривень. Так, у ПриватБанку, за п'ять років за допомогою системи Інтернет-банкінгу «Приват-24» вдалося залучити триста тисяч клієнтів-фізосіб.
За словами начальника департаменту електронного бізнесу та інформаційних технологій УкрСіббанку Віталія Шестопала, головною причиною впровадження Інтернет-банкінгу є прагнення банків знизити витрати. Зробивши ставку на роздрібний сегмент, фінустанови змушені активно відкривати відділення і стрімко збільшувати штат. Тоді як нинішня європейська тенденція – мінімізувати витрати шляхом переходу на відділення самообслуговування та Інтернет-банкінг. «Якщо на операціоніста припадає більше п'ятидесяти клієнтів на день, банку потрібно наймати на роботу другого. Інтернет-банкінг окупається за рахунок зменшення навантаження на операціоніста торгової мережі», – каже Шестопал. «Собівартість Інтернет-банкінгу нижче, ніж витрати на обслуговування банкоматної мережі. Інтернет-банкінг не передбачає витрат на утримання, інкасацію, а також страхування банкоматів. Тому Інтернет – дешевий канал продажів для банку», – додає начальник управління організації й розвитку каналів продажів Укрсоцбанку Антон Тютюн.
Стримує розвиток Інтернет-банкінгу обмеженість доступу в Інтернет – зараз Мережею постійно користуються менш трьох мільйонів українців, з яких більша частина – студенти і школярі. Решта факторів – прихід іноземних гравців, посилення конкуренції в рітейлі – сприяють розвитку банківських он-лайн послуг. Як свідчить досвід країн Східної Європи, через два роки усі вітчизняні банки з першої тридцятки будуть пропонувати клієнтам здійснювати банківські операції через Інтернет. За прогнозами експертів, введення онлайнових банківських послуг дозволить вітчизняним банкам збільшити клієнтську базу на тридцять-сорок відсотків.
Фінансисти розгорнули справжню кампанію по прищепленню клієнтам любові до нових технологій. Якщо вірити їхній статистиці, то кількість активних клієнтів Інтернет-банкінгу за останній рік зросла в декілька разів. Втім, як показує практика, банкіри, незважаючи на вражаючі декларації, все ще намагаються видавати за повноцінний банкінг банальні послуги з надання інформації про стан рахунку та заповнення кредитних анкет. Лише лічені фінустанови беруться сьогодні за здійснення платежів, грошових переказів з рахунку на рахунок, поповнення депозитів та внесення платежів за кредитами.
Значно функціональніше на цьому тлі виглядає Інтернет-банкінг Приватбанку, який існує вже кілька років: він дозволяє проводити найрізноманітніші платежі – як за комунальні послуги, так і на користь третіх осіб (наприклад, кошти можна перераховувати на рахунки фізосіб), конвертувати валюту і багато іншого. За час перебування на сайті Приватбанку доводиться отримувати через SMS відразу кілька кодів: присвоєний банком код діє протягом 20 хв.
Досить широкий перелік послуг через Інтернет-банкінг надає своїм клієнтам Укрексімбанк: окрім можливості переказу коштів між рахунками банку та оплати комунальних послуг, він також передбачає внесення платежів по кредиту і поповнення депозитів. Найбільш затребуваними послугами на сьогоднішній день є платежі (у тому числі комунальні, погашення кредитів, поповнення депозитів, платежі за навчання і дитячий садок), перегляд виписок і залишків по рахунках, SMS-інформування про зміну балансу рахунку. Приватні клієнти активно використовують можливість платити як з поточного, так і з карткового рахунку. Втім, незважаючи на це, портал банку не можна назвати повністю мобільним. Щоб отримати паролі та коди доступу до нього, недостатньо зв'язатися з фінустановою в Інтернеті (і там же скачати необхідні для роботи на порталі комп'ютерні програми), необхідно навідатися в банк і, тільки підписавши спецдоговор, отримати всю цю інформацію.
1