Суспільно-політичні течії та рухи

в Росії у 20-40-х рр. XIX ст.

   Відкритий урок

       з всесвітньої історії в 9 класі

     вчителя історії та правознавства

Шами Дарини Володимирівни

с. Новополтавка

2011 рік

Тема: Суспільно-політичні течії та рухи в Росії в 20-40-х роках XIX ст.

Мета: з’ясувати причини зародження, цілі й значення руху декабристів та інших суспільно-політичних течій цього часу, проаналізувати програмні документи декабристських організацій, розглянути ідеї цієї суспільно-політичної течії в Росії в 20-30-ті рр. XIX ст.; формувати вміння учнів давати об’єктивну оцінку програмовим документам декабристів, навички порівняння різних напрямків суспільно-політичної думки й робити висновки, висловлювати власне судження; виховувати учнів у дусі демократичних ідеалів та цінностей, розширювати їхній світогляд шляхом знайомства з прогресивними ідеями суспільно-політичних течій.

Основні події: 1816 р. – створення «Союзу порятунку», 1818 р. – створення «Союзу благоденства», весна 1821 р. – утворення в Україні «Південного товариства», 1822 р. – утворення в Петербурзі «Північного товариства», 14 грудня 1825 р. – повстання декабристів на Сенатській площі в Петербурзі.

Основні поняття: декабристи, західники, слов’янофіли, радикали.

Обладнання: підручник, карта, мультимедійна презентація, роздатковий матеріал.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Метод: проблемно-пошуковий

ХІД УРОКУ

  1. Організаційний момент.

Добрий день діти! Вітаю всіх вас на нашому відкритому уроці. Девізом нашого уроку я обрала слова Бернарда Шоу «Єдиний шлях, що веде до знання, – діяльність». Сподіваюсь, що наша з вами діяльність впродовж уроку буде плідною і увінчається вашими міцними знаннями з теми.

  1. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда

  1. Що являла собою Російська імперія наприкінці XVIII ст.?

Наприкінці XVIII ст. Росія була найбільшою державою світу з територією понад 18 млн. кв. км., що простягалася від Балтики до Тихого океану та від Арктики до Північного Причорномор’я і Кавказу. Населення імперії на той час становило близько 44 млн. чол.. і зосереджувалося у центральних і західних губерніях.

  1. Охарактеризуйте особливості соціально-економічного розвитку Російської імперії кінця XVIII ст.

Як і раніше, провідною галуззю економіки Росії залишалося с/г, що базувалося на феодально-кріпосницьких відносинах. Кріпосні селяни у складі населення імперії становили близько 20 млн чоловік., їх положення дедалі погіршувалося: вони були зовсім безправними, їх можна було продати, програти у карти, заслати за найменшу провину до Сибіру. Провідне місце у промисловості, як і раніше займала металургія, але розвивалися й інші галузі. Відбулися важливі зміни й у соціальній сфері: збільшилася чисельність вільнонайманої робочої сили. Незважаючи на всі успіхи в економіці, Росія відставала в економічному розвитку від інших європейських країн.

  1. Назвіть підсумки Вітчизняної війни 1812 р. для Росії.

У результаті війни 1812 р. загинуло багато людей, величезних втрат зазнала російська економіка та культура.  Але перемога Росії у цій війні згуртувала усе російське суспільство, викликала підйом національної свідомості, надзвичайно підняла міжнародний авторитет Росії, яка до того ж значно розширила свої території.

  1. Мотивація навчальної діяльності

Створення інтриги

Підйом національної свідомості, призвів до розвитку в Росії громадського руху та громадської думки, в тому числі опозиційної. Тому сьогодні на уроці мова буде йти про передових людей тієї епохи, про яких дослідники казали, що вони «явили собою особливий, новий тип людини, відмінний від усього того, що знала попередня історія». Представники вищих верств російської еліти, вони полишили багатство і добробут, навіть знехтували власним життям заради перемоги ідей свободи, рівності, братства.

        Представлення теми та очікуваних результатів.

Тема нашого уроку це «Суспільно-політичні течії та рухи в Росії в 20-40-х роках XIX»

Метою нашого уроку є:

Ми будемо працювати за таким планом:

  1. Росія на початку XIX століття.
  2. Повстання декабристів у Росії 1825 року
  3. Суспільні рухи 20-40-х рр. XIX ст. у Росії.
  1. Вивчення нового матеріалу.
  1. Росія на початку XIX ст.

Розповідь вчителя.

На початку XIX ст. Російська імперія опинилася в нових історичних умовах. Велика французька революція, поширення в Європі ідей свободи і демократії змушували європейських монархів рахуватися з ростом прогресивних сил, проводячи гнучку політику ліберальних обіцянок, поступок і перетворень. Російський імператор Олександр I не міг не рахуватися з «духом часу», необхідністю підтримувати престиж Росії в очах європейської громадськості. Початковий період його царювання відзначений цілою низкою ліберальних реформ (так у 1803 р. вийшов указ про вільних землеробів, він дозволяв звільняти кріпаків за викуп тільки із землею, були створені Харківський, Казанський та Петербурзький університети, проводилися деякі перетворення в сфері вищого управління). Однак далі Олександр I не пішов.

У другій половині свого царювання він активно боровся з революційними ідеями, а в ліберальних реформах вбачав шлях до революції. Вся внутрішня політика зосередилася в руках генерала Аракчеєва. Він уособлював сили консервативно налаштованого дворянства. По всій країні створювалися військові поселення, в яких солдати самі забезпечували себе, працюючи у вільний від військової муштри час на сільськогосподарських роботах. Вони жили в умовах жорсткої військової дисципліни і на працю ходили строєм, брали шлюб тільки з дозволу керівника офіцера, а дітей у них відбирали починаючи з 12 річного віку.

        Надії на перетворення Росії завдяки реформам згори виявилися даремними, що і було одною з причин зародження суспільного руху проти існуючого режиму.

        Першими його представниками стали офіцери-дворяни, які отримали назву декабристи за назвою місяця повстання.

  1. Повстання декабристів у Росії.

Постановка проблемного питання

Чому буржуазні революції в країнах Західної Європи очолювала буржуазія, а у Російській імперії – дворяни?

Розповідь вчителя про причини виникнення руху декабристів.

  1. Кріпосницький лад став сприйматися мислячою частиною російського суспільства як основна причина лих країни, її відсталості. Його ліквідація усвідомлювалася передовими російськими дворянами як найнагальніша задача, що відкриває країні дорогу до прогресу.
  2. Під враженням французької революції російські офіцери-дворяни стали прихильниками демократичних свобод. Під час закордонного походу вони переконалися в перевагах суспільного і політичного ладу європейських держав. Перемога у Вітчизняній війні 1812 р. висвітлила перед ними виняткову роль народу в житті держави. Необхідність революційного повалення влади царя, знищення кріпосництва вони розглядали як патріотичне завдання для порятунку Росії. (Слайд № 8 – причини повстання).         Прибічники революційного перетворення Росії початку XIX ст. відомі як декабристи (від російської назви місяця їхнього виступу проти царизму). Недарма декабристи говорили, що вони – діти 1812 року.
  3. Згасання останніх надій на царя-реформатора викликала згуртування передових людей епохи, які наважилися втілити в життя те, що так і не зумів зробити імператор.
  4. Зростання національно-визвольного руху в європейських країнах (Італії, Греції, Іспанії) призвело да активізації дій декабристів.

                 У 1816 р. група офіцерів створила таємну організацію – «Союз порятунку». До неї входило близько 30 чоловік. Організація поставила за мету знищити кріпацтво, ліквідувати самодержавство. В 1818 р. створюється Союз благоденства. За три роки товариство виросло в значну організацію, яка мала близько 200 членів. Ця організація існувала майже відкрито. Його члени сподівалися провести реформи мирним шляхом і залучити до організації не лише дворян, а й представників духівництва і третього стану. З членами союзу підтримували дружні зв’язки російські письменники О.Пушкін та О. Грибоєдов. Проте поступово під впливом революційного руху в європейських країнах у Союзі стали переважати прибічники відкритого виступу проти царизму. Через незгоди союз був розпущений, а навесні 1821 р. створюються нові об’єднання. В Україні – Південне товариство на чолі з П. Пестелем з центром у місті Тульчин (у вересні 1825 р. до його складу увійшло Товариство об’єднаних слов’ян, що діяло у Новоград-Волинському), у Санки-Петербурзі з ініціативи М. Муравйова виникає Північне товариство.

Робота з історичним документом.

(опрацювати історичний документ та закінчити речення)

Північне товариство

  1. Програма Північного товариства називалась … (Конституція).
  2. Її автором був … (Микита Муравйов).
  3. Політичний устрій … (конституційна монархія).
  4. Аграрне питання … (звільнення селян без землі, збереження поміщицького землеволодіння).
  5. Національне питання … (Росія має перетворитися на федерацію, в якій окремі області одержали б широкі права)

Південне товариство

  1. Програма Південного товариства називалась … (Руська Правда).
  2. ЇЇ автором був … (Павло Пестель).
  3. Політичний устрій … (встановлення республіки).
  4. Аграрне питання … (скасування кріпацтва, наділення селян землею).
  5. Національне питання … (заперечувалося право на самовизначення народів Росії, окрім польського).

Програма якого товариства була радикальнішою та більш прогресивнішою для того часу?

Розповідь учителя про повстання 14 грудня 1825 р.

Наприкінці 1825 р. члени таємних товариств почали готуватись до збройного виступу. Декабристи вважали, що «воєнна революція» - найбільш організований і швидкий переворот, який попереджує пугачовщину та анархію. В боротьбі за демократію та народні права свою головну опору вони вбачали не в народі, а в армії.  Вони панічно боялись повторення подій Великої французької революції, коли участь у революційних подіях простолюддя призвела до кривавої якобінської диктатури. Виступ намічався на літо 1826 року.

        Але в листопаді 1825 року раптово помер імператор Олександр I. У країні встановилося міжцарів’я через невирішеність питання про наступника престолу (так як Олександр I не мав дітей). Брат померлого царя, Костянтин, відмовився від трону, і на 14 грудня 1825 р. було призначено присягу Сенату новому імператору – Миколі I.

        Кризою влади і вирішили скористатися декабристи. Вони планували:

1) захоплення Зимового палацу та арешт царської родини;

2) оволодіння Петропавлівською фортецею, що тримала центр Петербурга під прицілами своїх гармат;

3) встановлення контролю за діями Сенату;

4) оголошення Маніфесту до народів Росії, у якому повідомлялося про повалення царського режиму та програма майбутніх суспільних реформ: знищення кріпацтва, ліквідацію рекрутства, проголошення громадянських свобод і скликання Установчих зборів.

З самого початку свого здійснення план зазнав невдачі. Сенатори рано-вранці присягнули імператору і роз'їхалися по домівках. Першим прибув на Сенатську площу Московський полк на чолі з Олександром Бестужевим. Пізніше – всі інші. Всі були зі зброєю, але артилерії не було. Народ, який зібрався на площі (декілька десятків тисяч людей), співчував повстанцям. Повстанці (понад 3 тис. солдатів на чолі з 30 офіцерами) чекали появи С.П.Трубецького, обраного диктатором, але він не з'явився. Декабристи діяли нерішуче, втрачаючи ініціативу і час. Боячись пролиття крові, не наважилися зі своїми збройними формуваннями на захоплення Зимового палацу та Петропавлівської фортеці. Був обраний новий диктатор  — князь Євген Оболенський, який тричі намагався (марно) зібрати військову раду.

Микола I перехопив ініціативу — повстанців оточили урядові війська. Після кількох спроб провести переговори з повстанцями Микола I, який боявся, що з настанням темряви, «бунт міг передатися черні», наказав застосувати артилерію. Постріли картеччю розсіяли повсталих і натовп. До 6 години вечора повстання було розгромлене. Під час придушення повстання загинула 1271 людина, з них 39 були солдатами, всі інші – мирне населення.

Намагаючись виправити становище та продовжити боротьбу, 29 грудня 1825 року С.І.Муравйов-Апостол і М.П.Бестужев-Рюмін підняли повстання Чернігівського піхотного полку на Київщині. Проте вже 3 січня 1826 року  повстанці зазнали поразки в бою з переважаючими силами лояльних Миколі I військ.

Слідство над декабристами перетворилося на перший у Росії політичний процес. До слідства були притягнуті 579 чоловік, з них Верховний суд визнав 121 декабриста винними і засудив на каторгу та поселення в Сибір, а п’ятьох – К. Рилєєва, П. Пестеля, С. Муравйова-Апостола, М. Бестужева-Рюміна, П. Каховського – до страти через повішення (при проведенні страти Муравйов-Апостол, Каховський та Рилєєв зірвалися з петлі і були повішені повторно, це суперечило традиції недопустимості повторної смертної кари).

Бесіда

  1. Хто відіграв провідну роль під час повстання?
  2. Чому повстання декабристів зазнало поразки? 
  3. Як царизм покарав повстанців? 
  4. У чому значення повстання декабристів для подальшого розвитку країни? 

        Повідомлення учня про дружин-декабристів

Подвигу дружин декабристів присвячена поема Миколи Некрасова «Російські жінки», яка спочатку мала назву «Декабристки». Дванадцяти  дружинам декабристів, які перебували на засланні разом зі своїми чоловіками, у місті Тобольськ у 2008 році у сквері поблизу історичного Завального кладовища встановлено пам’ятник. Також, відомий російський скульптор Зураб Церетелі, цього ж таки 2008 року, також виготовив скульптурну композицію «Дружини декабристів. Ворота долі».

Про дружин декабристів був знятий у 1975 році режисером Володимиром Мотилем художній фільм «Звезда пленительного счастья».

     Обговорення проблемного питання.

  1. У провідних країнах Західної Європи активно розвивалися буржуазні відносини, а в Росії переважав феодально-кріпосницький лад. Російська буржуазія була дуже малочисленою, а тому занадто слабкою для того, щоб очолити революцію.
  2. Першими носіями визвольних ідей в Росії виступили найкращі представники привілейованого стану – дворянства, а не позбавлені політичних і багатьох соціальних прав міщани, селяни і купці. Феномен дворянської революційності багато в чому пояснюється високими моральними якостями передової частини російського дворянства, а також усвідомленням того, що поняття честі, гідності та свободи особи, які вже вкоренилися в його духовне життя, несумісні з рабством більшості населення і з самодержавним режимом.
  1. Суспільні рухи 20-40-х рр. XIX ст. у Росії.

Розповідь вчителя.

Декабристи зазнали поразки але їхні ідеї отримали розвиток у руслі нових напрямів суспільно-політичного руху - слов’янофільства та західництва.

Під впливом політичної реакції в Європі серед частини російської інтелігенції поширювалася думка, «історичний розвиток Росії – йти своїм, самобутнім шляхом, відмінним від європейського». Прибічників цієї тези називали «слов’янофілами». До них належали Ю. Самарін, І. Кирієвський, О. Кошелєв. Вони стверджували, що бездуховний Захід помирає під ударами революції, а Росія має власний окремий шлях розвитку. Стверджували, що Петро I, запровадивши в Росії досягнення європейської економіки, науки і культури, порушив її природний шлях розвитку. Політичний ідеал вбачали в допетровській монархії. Вважали, що існуюча в Росії сільська громада нібито є гарантією від будь-яких соціальних потрясінь. Засуджували порушення прав і свобод людини, кріпосництво і самодержавство в тому вигляді, у якому воно існувало. Виступали за негайне скасування кріпосного права шляхом реформ, здійснених владою.

Інший суспільно-політичний напрям – західники (до них належали Т. Грановський, Є. Корш, В. Боткін) – стверджували, що Росія і Захід мають спільне історичне коріння і шлях розвитку. Звеличували роль Петра I в російській історії. Політичним ідеалом вважали конституційну монархію західноєвропейського зразка. Виступали за ліквідацію кріпосного права зверху. Вважали Росію відсталою країною. Вірили у можливість мирного реформування країни.

Слов’янофіли

(консервативна течія)

Західники

(ліберальна течія)

Ю. Самарін, І. Кирієвський, О. Кошелєв

Т. Грановський, Є. Корш,

В. Боткін

Захід – шкідливий для Росії

Орієнтуватися на захід, вивчати його історію

Винятковість Росії

Росія й Захід мають спільні корені

Повернення до допетровських часів

Тільки прогрес як майбутнє Росії

Російська община й православ’я – основа суспільства

Російська культура є відсталою

Держава – зло, влада - гріх

Особистість вища за державу, засудження кріпацтва

Чим вимоги західників та слов’янофілів відрізнялися від вимог декабристів?

  1. Узагальнення та систематизація нових знань і умінь.

Метод «Займи позицію»

        Олександр Герцен вважав, що декабристи – «це якісь богатирі, викувані зі сталі, воїни-сподвижники, що свідомо йшли на смерть, щоб розбудити до нового життя молоді покоління».

        Володимир Ключевський стверджував, що декабристи – це «історична випадковість, що обросла легендами», трактував це повстання «як один з гвардійських палацових переворотів зразка XVIII століття, які відбувалися з часу смерті Петра I».

        Учням слід посісти одну з позиція, обґрунтувавши свій вибір.

  1. Погоджуюся з О. Герценом.
  2. Погоджуюся з В. Ключевським.
  3. Не погоджуюся ні з ким.

VI. Підбиття підсумків.

Заключне слово вчителя.

Таким чином, на сьогоднішньому уроці ми з’ясували, що на початку XIX ст. у Росії склалися соціальні, політичні та ідеологічні умови для піднесення суспільного руху. Завданням руху було перетворення суспільного і політичного ладу в Росії: ліквідація самодержавства і кріпосництва.  Декабристи шляхом «воєнної революції» планували реалізувати поставлені завдання. Придушення повстання, прихід до влади Миколи I спричинили встановлення жорстокого поліцейського режиму в країні, відмову від політики ліберальних реформ. 30-40-ві рр. стали часом подальшого розвитку суспільного руху в Росії. Створюються його ідейні напрями, які по-різному відповідають на питання про майбутнє Росії: слов’янофіли, західники.

Дві гілки суспільно-політичного руху, слов’янофіли та західники, йшли в принципі до однієї мети, але різними шляхами. Головне, що  об’єднувало діячів цих двох напрямів суспільно-політичного руху – це їх патріотизм, любов до Вітчизни і народу. Можливо, саме тому вони не бажали для Росії революційного шляху.

  1. Домашнє завдання.
  1. Опрацювати § 11 підручника.
  2. Скласти сенкан про декабристів.
  3. Написати есе за темою «Як би склалася доля Росії в разі перемоги декабристів?»