Що приховує «Укр-Євро»? «Укр-Євро» — це західноукраїнська компанія, що є власником 180 тон забруднених гексахлорбензолом теплообмінників, про які під час своєї останньої прес-конференції повідомив убитий еколог Володимир Гончаренко. На рахунку «Укр-Євро» — не тільки кричуще екологічне, але й правове свавілля, через яке керівництво компанії, за умови гідної роботи відповідальних органів, може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, а також понести значні витрати. Перелічимо, що саме «Укр-Євро» намагається приховати: Гіперпосилання в тексті ведуть на відповідні документи чи фотографії 1. Транспортування та збереження в Кривому Розі 180 тон токсичного металобрухту Незважаючи на забруднення гексахлорбензолоом — хімічною речовиною першого класу небезпеки, керівництво підприємства планує поступово домішувати шматки брухту до основного металу, спричиняючи виділення у повітря тон страшної отрути. По це свідчать: — розповідь керівника відділу закупівель металобрухту «Міттал-Стіл» Войло Галини Іванівни про те, що робітники підприємства гостро отруїлися при спробі продути металоконструкції вакуумною пушкою — зовнішні ознаки (колір, запах), що співпадають із вказаними в ГОСТі — походження із Калуша, де розташовувалось виробництво, продуктом якого був гексахлорбензол. Похождення, підтверджене транспортними накладними Задля остаточного підтвердження забруднення теплообмінників необхідно провести експертизу, але відповідальні органи із нею не квапляться. Тим часом, зберігається ризик схову небезепечного металу підприємством, адже метал не заарештований. 2. Злочинні маніпуляції в суді задля підтвердження права власності З 2006 по 2012 рік забруднений гексахлорбензолом метал без належних документів знаходився на зберіганні на території підприємства «Югвторметпром», потрапивши туди за сприяння колишнього директора Куценка, що раніше працював саме на «Укр-Євро». Намагаючись повернути металобрухт, «Укр-Євро» вимушено було у судовому порядку надати документи на майно, які б підтверджували право власності. У випадку відсутності цих документів на момент оприлюднення екологічної небезпеки від металобрухту, «Укр-Євро» мала би спокусу взагалі від них відхреститись. Спочатку в господарському, а потім апеляційному суді, право власності «Укр-Євро» було закріплене, незважаючи на низку кричущих невідповідностей у документах та у позивах. Яких саме: 2.1. Зміна предмету позову В той час як у позові в суд господарський «Укр-Євро» вимагало від керівництва «Югвторметпром» повернути їм три металеві теплообмінники вагою 60, 61 та 62 тони, які начебто привезли у Кривий Ріг в 2009-му, під час апеляційного суду вимога різко змінилася: тепер «Укр-Євро» більше не вимагало теплообмінники, а металобрухт виду 500 масою 55, 69 та 69 тон, який був привезений в 2006 році. Керівництво «Укр-Євро» мотивувало таку зміну недосвідченістю першого адвоката, який вів їх справу, та насправді нова вимога означає, що незважаючи на позов «Укр-Євро» повернути їм металобрухт із іншими ознаками, апеляційний суд постановив повернення саме тих теплообмінників, що зберігались на «Югвторметпром». Більше судових документів — тут. 2.2. Кричущі нестикування у товарно-транспортних накладних Для зміни предмету позову, до якого вдалося «Укр-Євро», була проста причина: в автомобільних товарно-транспортних накладних, наданих у господарському суді, були знайдені кричущі ознаки фальсифікації. Перш за все, згідно із накладними, які надало «Укр-Євро», компанія-перевізник «Поділля-Центр» привезла до Кривого Рогу не 60-тонні, а 20-тонні металеві предмети, що разюче відрізняється від позовних вимог самого ж «Укр-Євро». Мотивували це тим, що теплообмінники начебто знаходились в розібраному вигляді, хоча насправді ще нікому не вдалося їх розпилити (усі працівники, що ризикували — оруювались та навіть потрапляли у лікарню). Така неточність у цифрах має свою причину: зазнач «Укр-Євро» у цих, скоріше за все куплених накладних вагу більше 20 тон — одразу постало б питання податків за перевезення, які ніхто і не думав платити, та необхідність отримання дозволів на перевезення негабаритного вантажу, тим паче металобрухту, через всю країну. А вантаж тим часом вже й так знаходився у Кривому Розі.
Цієї неточності уже достатньо для серьйозних сумнівів у тому, що ці накладні відбивають реальні події, але це не все. Згідно із відповіддю ДАІ, лише один із причепів, вказаних у накладних, здатен перевезти 30-тонну конструкцію, в той час як всі інші навіть і 20 тон за своєю вантажною здатністю перевезти не можуть. Також із відповіді ДАІ витікає, що з шести транспортних засобів, вказаних у транспортних накладних, один взагалі не існує, а чотири — належать не перевізнику «Поділля-Центр», а зовсім іншим особам. З метою зам’яти кричущі неточності, «Укр-Євро» подає інші накладні, які тепер уже більш реалістично свідчать: теплообмінники привезені ще в 2006 році, залізною дорогою, мають іншу вагу та відгружені на «Мітал Стіл». Більше документів по транспорту — тут. 2.3. Підтасовка актів на прийняття та договору на зберігання теплообмінників Право власності не підтверджується лише накладними — воно доводиться наявністю договорів та актів про передачу. Перший із них, акт-прийому передачі брухту до «Укр-Євро» від приватного підприємця Литвина, був начебто підписаний в Кам’янець-Подільському в 2009 році. Тобто, є ланкою низки підставних документів, що подавалася із автомобільними накладними, які далі було визнано недостатньо переконливими. Насправді ж, на 2009 рік металобрухт уже давно знаходився в Кривому Розі, що, фактично, підтвердив сам адвокат «Укр-Євро», різко змінивши предмет позову. Проте, документів, що свідчили б про долю теплообмінників в Кривому Розі з 2006 по 2009 не існує, їх передання на базу «Югвторметпром» відбувалося на усних домовленностях та за готівку. З боку «Югвторметпром» відповідальним за свавілля є колишній директор Куценко, що прийшов на підприємство саме з «Укр-Євро». Саме ним, згідно наданим акту про передачу та договору про відповідальне збереження, теплообмінники було прийнято від «Укр-Євро» начебто в 2009 році, що суперечить дійсності, адже теплообмінник зребігались там ще з моменту перевезення іх від «Мітал Стіл» у 2006 році. Акти та договір разом — тут. Захопившись махінаціями із документальним закріпленням права власності, керівництво «Укр-Євро» не брало до уваги, що одночнасно і закріплює за собою відповідальність за володіння небезпечним металобрухтом. 3. Порушення ліцензійних умов у сфері поводження із металобрухтом Про це було направлено відповідні роз’яснення в Генеральну прокуратуру України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі, голові СБУ, голові комітету з питань борьби із організованю злочинністю. Роз’яснення стосуються не тільки «Укр-Євро», а й також компанії «УкрКомплект», що належить тому ж самому власнику, що і «Укр-Євро» — Прусу М.М. Викриття, які мають слідувати за справедливим розслідуванням цієї корупційної схеми:
Та чи можемо ми, громадяни України, сподіватись на фундаментальне розслідування цієї спави, коли Гончаренко — убитий, а влада не зацікавлена в брудних новинах перед виборами? Матеріал підготовлено командою колег Гончаренка по громадській діяльності. Всі документи та фотографії можна подивитись тут. З радістю відповімо на ваші запитання та запити на уточнення, пишіть на адресу: komanda.goncharenka@gmail.com |
