Практична робота №1. ОСНОВНІ НАПРЯМИ І БІЗНЕС-МОДЕЛІ ЕЛЕКТРОННОГО БІЗНЕСУ І КОМЕРЦІЇ

1.1. Методичні поради до вивчення теми

При вивченні даної теми особлива увага має бути приділена розумінню основних понять і категорій. Для цього ознайомитися з презентацією “Сутність, напрями і моделі електронних бізнесу і комерції (ЕК)” в авторському блозі  http://e-commerceua.blogspot.com, а також з нижченаведеними теоретичними відомостями.

Наприкінці XX-го сторіччя відбулося зсунення акцентів з комунікаційної та ін формаційно-пошукової функ цій Інтернет на ведення з її допомо гою сучасного бізнесу. Мережні технології докорінно змінили спосіб взаємодії компаній зі споживачами і партнерами, шляхи купівлі-продажу товарів і послуг, взагалі – сутність бізнес-моделей і форми інформаційної взаємодії. Інтернет породив нові форми соціальної-економічної діяльності людей: компанії з мережною структурою, засновані на горизонтальних зв’язках, “віртуальні” підприємства, телероботу, дистанційне навчання та інш.

Поява ланцюжка постіндустріальне (інформаційне) суспільство – цифрова економіка (Інтернет-економіка) – мережна організація взаємодії її агентів вказала на початок чергової зміни домінуючої форми соціально-економічної організації суспільства, схожою на попередні, в результаті яких були побудовані аграрні і індустріальні цивілізації.

Нині немає і не може поки бути цілісної уяви про те, як буде виглядати економіка в цілому, коли мережні форми організації  і відповідні механізми управління стануть домінуючими. Поки інновації впливають на економічну надбудову: сферу управління і економічну інфраструктуру. Зміни в процесах матеріального виробництва вторинні і не такі радикальні. Однак спостерігається постійне зростання кількості учасників  соціально-економічних процесів, які обирають мережні форми взаємодії один з іншим.

Під електронною комерцією (e-commerce) сьогодні розуміють здійснення будь-яких форм ділових угод (реалізація процесів продажів товарів та послуг) за допомогою інформаційних мереж.

При цьому можуть бути забезпечені:

• он-лайнове надання інформації про товари та послуги;
• он-лайнове оформлення замовлення і видача рахунка;
• он-лайнова оплата й обробка трансакцій.

Слід розрізняти поняття «електронна комерція» та «електронний бізнес».

Так, електронний бізнес (e-business) – будь-яка ділова активність, що використовує можливості глобальних інформаційних мереж для перетворення внутрішніх і зовнішніх зв’язків компанії з метою створення прибутку.

Таким чином, «електронна комерція» відповідає процесам здійснення продажів, а «електронний бізнес» – бізнесу взагалі.

Виділяють 4 основні групи суб’єктів E-комерції (рис. 1):

• Споживачі (С-consumer) – фізичні особи.
• Бізнесові організації (В-business).
• Державні органи (G-government, інколи A-administ ration).
• Фінансові установи, що забезпечують розрахунки між іншими суб’єктами E-комерції.

Відповідно до того, як здійснюється взаємодія суб’єктів, виділяють різні напрями E-комерції (рис. 2):

В2С (business-to-consumer) – передбачає надання компаніями товарів та послуг кінцевим споживачам, яскравий приклад реалізації цього напряму – електронні  крамниці в мережі Інтернет;

В2В (business-to-business) – продаж товарів та послуг через Інтернет між компаніями – прикладом є різноманітні товарні біржі, торгові майданчики в Інтернеті.

С2С (consumer-to-consumer) – можливість здійснення угод через Інтернет між фізичними особами – прикладом є електронні аукціони типу www.ebay.com.

С2В (consumer-to-business) – надання послуг фізичними особами бізнесовим структурам.

G2C (government-to-consumer) – надання урядовими установами послуг кінцевим споживачам через Інтернет. Особливістю даного напряму E-комерції є те, що оплату послуг урядових установ ми здійснюємо наперед (сплачуючи податки). Даний напрям E-комерції на сьогоднішній день найменш розвинутий, однак має досить високий потенціал, особливо в соціальній та податковій сфері. Серед послуг, що можуть надаватися державою громадянам через Інтернет, можна назвати: заповнення податкових декларацій та збір податків; реєстрація транс порту; оплата квитанцій за комунальні послуги та штрафів; надання інформації з питань законодавства і права (правові бази даних) та ін.

Рис. 1. Основні суб’єкти E-комерції

C2G (consumer-to-government) – напрям, що передбачає надання громадянами послуг державі. Як приклади можна навести: електронні голосування; опитування громадської думки та ін.

G2G (government-to-government) – автоматизація відносин і документообігу між державними відомствами та між відомствами різних держав.

В2G (business-to-government) – надання комерційними компаніями товарів та послуг державним установам. Даний напрямок проявляється останнім часом у використанні Інтернету урядами розвинених країн для проведення закупівель – від публікації оголошень до опублікування результатів угод. Реалізація даного напряму може здійснюватися за допомогою B2G-торговельних майданчиків, на яких проводяться тендери чи аукціони.

G2В (government-to-business) – цей напрямок передбачає надання послуг державними органами бізнес-організаціям і включає: автоматизацію розрахунків за податками, сертифікацію, надання інформації з питань законодавства і права та ін.

На сьогоднішній день існує глобальний міжнародний ринок на базі мережі Інтернет. Цей ринок характеризується своїми правилами і принципами торгівлі. Виділяють декілька секторів ринку E-комерції:

• сектор роздрібної торгівлі;
• ринок торгівлі між підприємствами;
• фінансовий сектор.

Основою для функціонування роздрібного електронного ринку (B2C) є електронні торговельні ряди і крамниці та Інтернет-аукціони.

Відомі в українcькомовному сегменті Internet електронні торговельні ряди і крамниці:

• http://uatorg.com/, http://www.ukrshops.com.ua (сайти, з яких відкритий доступ до сукупності Internet-крамниць, наданий опис і ціни на техніку і hi-tech);
•  http://www.xshop.com.ua, http://www.mabilka.net.ua, http://www.matrix.ua (продаж мобільних телефонів і техніки);
• http://www.fotomarket.com.ua (продаж фототоварів);
•  http://www.azbooka.com.ua, http://www.bambook.com.ua, http://www.petrovka.ua (торгівля книжками, компакт-дисками, мультимедійними товарами);
• http://www.futbolka.ua (торгівля футболками, в т.ч. за власним ескізом);
• http://www.bonprix.ua/, http://www.quelle.ua, http://www.neckermann.ua (он-лайнові вітрини відомих західних каталогів одягу, взуття і товарів для дому).

Останнім часом все більші обсяги електронної торгівлі здійснюються через Інтернет-аукціони.

Інтернет-аукціон – аукціон, що проводиться за допомогою Інтернет-технологій.

Ставки за виставлений продавцем товар покупцям можна робити через сайт аукціону. Момент закінчення Інтернет-аукціону заздалегідь призначається самим продавцем при виставленні товару на торги. У звичайних же аукціонах боротьба йде до тих пір, поки підвищуються аукціонні ставки. Після закінчення Інтернет-аукціону покупець повинен перевести гроші продавцеві на безготівковий рахунок, рідше – готівкою, наприклад, при отриманні товару особисто, а продавець зобов'язаний вислати товар покупцеві поштою, часто – в будь-яке місце країни проведення аукціону або зовсім іншу країну світу. Регіони і країни можливої пересилки товару вказуються на аукціоні самим продавцем заздалегідь.

Найвідомішій Інтернет-аукціон у світі – Ebay (http://www.ebay.com/), заснований в 1995 році. Відомі українські Інтернет-аукціони http://www.auction.ua/; http://aukro.ua, http:// torg.alkar.net, http://stavka.dn.ua, http://tucha.km.ua.

Для ринку торгівлі між підприємствами (В2В) – різноманітні торгові майданчики, спеціалізовані за галузями промисловості. Обороти фінансового електронного ринку формують, надаючи свої послуги через Інтернет, банки, страхові компанії, а також інші фінансові компанії, наприклад, ті, що забезпечують можливість купівлі-продажу різноманітних фінансових активів через Інтернет.

Відомості про моделі E-комерції за її окремими напрямами узагальнено у таблиці 1.

1.2. Термінологічний словник

Електронна комерція (e-commerce) – здійснення будь-яких форм ділових угод (реалізація процесів продажів товарів та послуг) за допомогою інформаційних мереж.

Електронний бізнес (e-business) – будь-яка ділова активність, що використовує можливості глобальних інформаційних мереж для перетворення внутрішніх і зовнішніх зв’язків компанії з метою створення прибутку.

Система електронної комерції (СЕК) – сукупність технічних засобів, програмних продуктів і методів, що дозволяють реалізувати в автоматизованому режимі технологічні процеси в певній комерційній операції.

Таблиця 1

Моделі E-комерції за окремими напрямами

1.3. Методичні вказівки до виконання практичних завдань

Практичне заняття №1 (складено за матерілами [4], c. 8-10, 35-36)

План

1. Напрями застосування Інтернет-технологій в бізнесі.
2. Перспективні бізнес-моделі застосування Інтернет-технологій.

 Мета: отримати уяву про основні напрями і перспективні бізнес-моделі застосування Інтернет-технологій в бізнесі.

Завдання 1. У відповідності з даними таблиці 1 класифікувати сайти з наведеними у таблиці 3 адресами за основними напрямами і моделями ЕК. Результати оформити у текстовому файлі за формою таблиці 2. Файл зберегти двічі – під власним прізвищем у папці групи для перевірки викладачем і у власній мережній папці.

Завдання 2. Зареєструватися як покупець та учасник торгів на одному з  аукціонів та в одній з  електронних крамниць. З’ясувати інформацію:

- про партнерські програми в електронних крамницях;

- системи оплати і доставки товарів в електронних крамницях.

Інформацію надати у текстовому файлі додатково до виконання завдання 1.

 Таблиця 2 

Завдання 3 (домашнє).  Детально вивчити роботу в Інтернет двох установ обраного напрямку (варіант отримати у викладача), а саме:

1. Виділити основні функціональні можливості, що надаються при віддаленій роботі клієнтам, працівникам, партнерам тощо.
2. Порівняти між собою дві організації напрямку за виділеними характеристиками, описати результати в таблиці за взірцем у таблиці 3.
3. Проілюструвати з допомогою схеми за взірцем схеми на рис. 4 і пояснити текстом взаємодію учасників віртуальної організації – компаній, клієнтів, партнерів, посередників.
4. Інформацію надати у текстовому файлі додатково до виконання завдань 1 і 2.  Оформити повний звіт за роботою і захистити його у викладача.

Порядок виконання:

Група розбивається на робочі групи з 2 чоловік. За погодженням з викладачем робоча група має вибра ти один з напрямків діяльності Інтернет-установ з переліку:

Напрямок 1. Електронні портали магазинів:

1. Каталог українських Internet-крамниць

     http://www.shoplist.com.ua

2. Cайти, з яких відкритий доступ до сукупності Internet-крамниць, наданий опис і ціни на техніку і hi-tech:

• http://uatorg.com/
• http://www.ukrshops.com.ua

Напрямок 2. Електронні аукціони:

1. http://www.auction.ua/
2. http://aukro.ua
3. http:// torg.alkar.net
4. http://stavka.dn.ua
5. http://tucha.km.ua

Напрямок 3. Електронні  торговельні майданчики:

1. Україна промислова http://www.ukrindustrial.com/
2. Вина Украины http://www.ukrwine.kiev.ua/winemarket/
3. Сахар Украины http://www.ukrsugar.kiev.ua/

Напрямок 4.  Електронні уряди:

1. Кабінет Міністрів України http://www.kmu.gov.ua
2. США http://www.firstgov.gov/, http://www.whitehouse.gov/ 
3. Сервер органів державної влади Росії http://www.gov.ru/

Приклад виконання:

Для прикладу оберемо предметну область, пов’язану з організаціями, які надають можливість он-лайнового замовлення через Інтернет квит ків на літаки.

Розглянемо дві такі організації:

1. Lufthansa City Center (рис. 2);
2. WizzAir (рис. 3).

Опис функціональних можливостей обраних віртуальних організацій подано в табл. 3.

Таким чином, віртуальну організацію на Інтернет-ринку пасажирських авіаперевезень утворюють декілька типів суб’єктів (рис. 4):

• брокер-посередник (основа віртуальної організації);
• авіакомпанії;
• клієнти;
• платіжні системи.

Клієнти передають брокеру через Інтернет запит на потрібну кількість квитків на заданий час у певне місце тощо. Брокер зв’язується через Інтернет з авіакомпаніями, які беруть участь у даній віртуальній організації та отримує інфор мацію щодо наявності у них квитків із заданими параметрами та їх цін. Аналізує отриману інформацію, ранжує за критеріями та повідомляє клієнту. Після чого клієнт може вже безпосередньо замовляти квитки в обраної авіакомпанії та оплачувати їх зручним для себе способом, у тому числі через певну платіжну систему, яка є учасником цієї віртуальної організації.

Рис. 2. Бронювання авіаквитків у системі Lufthansa City Center

Рис. 3. Пошук рейсів у системі WizzAir

Таблиця 3

Опис функціональних можливостей організацій

Рис. 4. Учасники он-лайнової організації на Інтернет-ринку пасажирських авіаперевезень

1.4. Запитання для поточного контролю знань

1. В чому полягає визначення поняття «електронна комерція»?
2. Охарактеризуйте співвідношення електронного бізнесу і E-комерції.
3. Назвіть суб’єкти E-комерції.
4. Перелічіть переваги, які отримує учасник віртуального бізнесу.
5. Що означають абревіатури B2B,  B2C, G2C, С2С?
6. Назвіть сфери, у яких на сьогодні використовується ЕК.
7. Які існують основні сектори Інтернет-ринку?
8. На основі чого функціонує електронний споживацький ринок?
9. Охарактеризуйте сучасний стан електронного бізнесу і комерції у світі та в Україні.
10.  Яка, за вашою думкою,  найголовніша причина недостатнього рівня розвитку електронного бізнесу і комерції в Україні?