КОРОЛЬ КОМЕДІЇ МОЛЬЄР (Жан Батіст Поклен)
Естетичні погляди Мольєра
- Театр — дзеркало суспільства.
- Велика виховна роль театру.
- Дві цілі комедії: розважати й повчати.
- Завдання комедії - відображати вади людей загалом, зокрема вади сучасників.
- Природність і простота у структурі п'єси та грі акторів
- Сатира — активніша, ніж трагедія, сила у боротьбі з пороками.
- Типізація характерів (художні образи — наслідок спостережень за багатьма людьми
Художні відкриття Мольєра
- Правдиве зображення характерів.
- Дійові особи п'єс — не міфічні та історичні герої, а люди з реального життя.
- Використання у п'єсах музики, співів, танців, що веде до появи нових жанрів - опери, балету.
- Використання досягнень народного мистецтва, що значно оживило комедію.
- Створення двох типів комедії: комедії ситуацій ("Смішні манірниці", "Витівки Скалена") і комедії характерів ("Тартюф", "Дон Жуан", "Мізантроп"), їх поєднання ("Міщанин-шляхтич").
- Порушення правил класицизму в інтересах п'єси.
- Поєднання комічного і трагічного конфліктів.
Правила класицизму | Новаторство Мольєра |
Мета комедії — давати мо ральний урок суспільству | Мета комедії — викривати суспільні вади та людські не доліки |
Образи є носіями однієї ідеї, вони схематичні й незмінні протягом твору | Поведінка персонажів моти вується суспільним ста новищем, поєднується соціальної і любовної інтриги |
Персонажі поділяються на цілком позитивних і негативних | У деяких образах-персонажах поєднуються протилежні риси |
Герої комедії є представника ми нижчих суспільних кіл: міщани, селяни, солдати | В комедіях діють не лише прості люди, а й представни ки вищих суспільних класів |
Наявність трьох єдностей: часу, місця і дії | Необов'язкове дотримання всіх трьох єдностей |
Чітке дотримання жанрових рамок комедії | Поєднання комічних і трагічних елементів; використання комедії характерів і комедії ситуацій |
«МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ»
Вид комічного | Визначення | Приклад із твору | Функція |
гумор | Вид комічного, коли про людські вади говориться з добродушною посмішкою | Як Журден позичає гроші Доранту | Висміюється довірливість Журдена і шахрайство Доранта |
іронія | Засіб гумору і сатири, заснований на приховано-глузливому, зневажливо-осудливому зображенні людини, ситуації | Пані Журден іронізує над довірливістю Журдена | Висміюється плазування Журдена перед аристократією |
сарказм | зла й уїдлива усмішка, вищий ступінь іронії, в основі якого лежить гострий дошкульний глум, сповнений презирства. На відміну від іронії сарказм нічим не прикритий. | ||
сатира | Викриття зображуваного поєднано з гострим його осміюванням | ||
буфонада | комедійна манера гри актора, в якій використовуються засоби надмірного комізму, окарикатурення персонажів, явищ. | ||
фарс | вид народного театру та літератури західноєвропейських країн, відзначався комічною, іноді сатиричною спрямованістю, реалістичною конкретністю, вільнодумством. |