… Постійно шукай в дитині
багатство її душі.
Ш. Амонашвілі
Людина – диво-Світ, диво-Всесвіт, безмежний і неповторний. Але ж як буває складно знайти себе у житті, а значить, як уважив Григорій Сковорода, стати щасливим . Звичайно, школа не дасть “рецепту” щастя, проте може допомогти дитині розкрити потенційні можливості, стимулювати до саморозвитку та самовдосконалення. Саме створення передумов для всебічного розвитку особистості, запровадження особистісно орієнтованих педагогічних технологій визначено стратегічною метою школи у Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти. Традиційне навчання з його авторитаризмом, орієнтацією на середнього учня, перевагою репродуктивної діяльності над пошуковою не може забезпечити досягнення цієї мети.
Прагнення допомогти учням реалізовувати власні запити, заохотити школярів до активної діяльності, самопізнання, зробити навчання цікавим і змістовним спонукало мене до пошуків. Сприяти у вирішенні поставлених перед освітою завдань може особистісно зорієнтоване навчання, сутність якого полягає у створенні умов для внутрішнього розвитку школяра, формуванні життєвих компетентностей.
Ключовими ознаками особистісно зорієнтованого навчання є:
3. Діяльнісна основа.
У структурі особистісно зорієнтованого уроку можна виділити такі етапи:
а) з’ясування (забезпечення) емоційної готовності учнів до уроку;
б) актуалізація суб’єктного досвіду;
в) актуалізація опорних знань.
2. Цілевизначення й планування.
3. Опрацювання навчального матеріалу.
4. Рефлексивно-оцінювальний стан.
Оскільки в умовах особистісно зорієнтованого навчання акцент зміщується з процесу передачі знань на їх здобуття, надзвичайно важливого значення набуває мотивація діяльності. Для цього застосовую такі види робіт, як кольоровий (графічний, словесний) настрій; обмін усмішками, побажаннями і компліментами; незакінчене речення; передбачення; асоціювання.
Однією з вимог особистісно зорієнтованого навчання є оволодіння учнями загальнонавчальними уміннями. Школяр має усвідомити, для чого йому потрібно здобуті знання, збагнути особистісну значущість виучуваного.
Особистісно зорієнтована модель навчання передбачає розвиток критичного мислення учнів, а значить, звернення до діалогу, посилення ваги творчої діяльності.
Упровадження системи особистісно зорієнтованого навчання сприяє саморозвитку особистості, допомагає її самовизначенню й самореалізації. Діти усвідомлюють, що вони – “не безліч стандартних “я”, а безліч всесвітів різних”. І світиться в очах вогник неповторності любові до прекрасного, до світу.