ДОШКІЛЬНА ОСВІТА-ПРОСТІР ДЛЯ РОЗВИТКУ «ДОШКІЛЬНОЇ ЗРІЛОСТІ» ДИТИНИ
Оксана ЧУКІЙ
вихователь
Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 63 «Посмішка»
Анотація. У статті розглянуто питання ролі дошкільної освіти на розвиток дошкільної зрілості дитини; схарактеризоване поняття «дошкільна освіта» її мета, вплив на розвиток дитини; дано визначення «дошкільної зрілості» та її структурних компонентів. Розкрито важливість всебічного розвитку дитини як на фізичному, пізнавальному, так і психологічному рівні; розглянуто питання проблем комунікативного спілкування дошкільнят та способи їх подолання, а також фізичного розвитку та творчої активності дітей у різних видах діяльності, які мають великий вплив на розвиток особистості дитини;вказується на важливість батьківського піклування.
Ключові слова: Дошкільна освіта, розвиток дитини, дошкільна зрілість,розвиненість дитини, творча активність дитини, психологічна розвиненість дитини, комунікативне спілкування.
Дошкільна освіта є важливим етапом для цілісного розвитку дитини. Нині її зміст органічно пов’язаний з ідеями Нової української школи: він забезпечує наступність між дошкільною та початковою ланками освіти. Від того, який «старт» буде дано малюкові, значною мірою залежатимуть якість та динаміка особистісного розвитку, життєвої установи та світорозуміння дорослої людини.
Дошкільна освіта-цілісний процес, спрямований на забезпечення різнобічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її нахилів, здібностей, індивідуальних психічних та фізичних особливостей, культурних потреб; формування в дитини дошкільного віку моральних норм, набуття нею життєвого соціального досвіду [5].
Саме в дитячому садку дитина формує і розвиває свої комунікативні й пізнавальні навички, адаптується до соціуму. У дитячому колективі вона навчається спілкуватись із однолітками та дорослими, прислуховуватись та домовлятись, взаємодіяти з оточуючими навколо неї людьми. Зараз, в умовах воєнного стану, все частіше зустрічаємо дітей, які замикаються в собі, не хочуть йти на контакт зі своїми однолітками, відокремлюються від загального колективу.
Для подолання цієї проблеми проводжу спільні колективні ігри та вправи для згуртованості дітей у групі й відновлення контактної комунікації: «Ласкаве ім’я», «Хто до нас в гості прийшов», «Дракончик ловить свій хвіст», «Хто краще розбудить», «Ввічливі слова», «Подарунок на всіх», «Чарівний букет квітів», «Мені подобається в тобі…», «Знайди пару», «Прояви повагу до іншого», «Опиши друга» та багато інших ігр. Ці ігри та вправи допомагають дітям знайти спільну мову та порозумітись, вирішувати конфліктні ситуації та розвивають вміння домовлятись, як із однолітками так і з дорослими, розвивають комунікативні навички.
А що ж ми розуміємо під словом розвиток? Розвиток дитини— напрямок науки, що вивчає процеси та механізми, які супроводжують фізичний та психічний розвиток малюка під час дорослішання [2]. Отже це процес одночасно і природний (фізичний) і регульований. Важливе місце займає психічний розвиток особистості, адже він надає можливість знайти самого себе, свою індивідуальність та вдосконалити її. Навчання і виховання, за думкою сучасних науковців, є загальною формою розвитку, тому і зайшла мова про розвивальну освіту, яка може більш досконаліше впливати на розумовий чи особистісний розвиток вихованців. Психологічна розвиненість дитини дошкільного віку характеризується можливістю дитини проявити свою продуктивну активність у взаємодії з навколишнім світом через різні види діяльності. Така розвиненість передбачає фізичний, емоційний, пізнавальний і особистісний розвиток дитини. Вказані якості є фундаментальними для новоутворень дошкільного дитинства, вони визначають психічну активність дитини як суб’єкта розвитку та подальшого саморозвитку і забезпечують легку адаптацію дитини до нового соціального статусу – статусу учня початкової школи [7 с.1].
Дошкільна зрілість за Державним стандартом дошкільної освіти це психологічна розвиненість дитини дошкільного віку, що характеризується можливістю проявити свою продуктивну активність у взаємодії з навколишнім світом через різні види діяльності. Дошкільна зрілість прердбачає: фізичний розвиток, емоційний розвиток, пізнавальний розвиток, особистісний розвиток дитини, готовність до взаємодії з довколишнім світом, розвиток специфічних видів діяльності дошкільників, що визначають і забезпечують адаптацію дитини до нового соціального статусу-школяра і є фундаментальними для дошкільного дитинства [8,с.7].
В останні роки все частіше вплив інформаційних технологій на наше життя стає все більш пагубним, адже діти , сидячи біля сучасних ґаджетів почали мало часу проводити на свіжому повітрі і мало рухатися. Через це почастішали проблеми фізичного розвитку дошкільнят. Для подалання цієї проблеми використовую різноманітні рухливі ігри, фізкультхвилинки, динамічні паузи, гімнастику після денного сну, загартувальні процедури (ходіння по доріжці здоров’я, обливання ніг прохолодною водою, ходіння по сольовій доріжці, повітряні ванни на вулиці влітку), різні види масажу (масаж стоп, масаж пальців рук, масаж горіхами, каштанами, камінцями, олівцями, розтирання пальців рук, шишками і інші). Це допомагає подолати проблему малої рухливості дітей, а також сприяє профілактиці плоскостопості та сколеозу , зміцнює здоров’я дітей.
Дошкільна зрілість визначається сформованістю всіх психічних процесів: емоційних, які надають дитині можливість виявити свій настрій, проявити пізнавальні, етичні емоції; пізнавальних, що надають можливість дитині розвинути інтелектуальні, розумові здібності, краще пізнати навколишній світ і себе та розвинути пам’ять, увагу, мислення, уяву, мовлення; вольових процесів, що надають можливість малюкові регулювати поведінку під час ігор, долати труднощі, досягати поставленої мети.
Розвиненість і зрілість (сформованість) дитини у всіх процесах надає можливість дитині проявити своє «Я» у всіх видах діяльності. Дитина вже діє не лише за зразком, але і творчо, самостійно. Творчий рівень розвинутості дитини вказує на особистісний розвиток дитини, що скеровує нові завдання її розвитку-самостійне та гармонійне поєднання активності дитини («Хочу») та пошуку нових зань, умінь та навичок («Можу»). Також це впливає і на особисті механізми щодо регулювання на поведінку для досягення своєї мети («Буду»).
Творча активність дитини у всіх видах дитячої діяльності формує особистісні якості дитини -це і елементарні уявлення і позитивне ставлення до свого внутрішнього світу , свого «Я», так і до основ її світогляду і розвиненістю її свідомості. Сформованість самосвідомості (ідентифікації себе зі своїм «Я», адекватної самооцінки, домагання визнання іншими її чеснот, уміння співвідносити “хочу”, “можу”, “буду”, здатність уявляти себе в минулому, теперішньому, майбутньому часі; орієнтування в своїх основних правах і обов’язках) – характеризує ступінь психологічної зрілості дошкільника [7, с.2].
Якісний розвиток дитини всіх психологічних її досягнень вказує на здатність проявляти особисту активність у всіх видах діяльності: гра, пізнавальна, художньо-образна як за зразком так і творчо.
Головний фактор розвитку дошкільної зрілості - спосіб організації життєдіяльності дитини. Кожен день дитини насичений подіями за якими потрібно встигнути, адже саме в цей період життя потрібно дізнаватись так багато. Саме для цього потрібні помічники: батьки, педагоги, які допомагать забезпечити інформацію відповідно до віку дитини, допомагають сприйняти нове життя.
Як писав Ж. Піаже, відомий швейцарський психолог та філософ, дитячий світогляд глобальний. Дошкільники кожного дня дивують дорослих своїми чудернацькими запитаннями «Де спить сонечко?» «Чому краплинка прозора?» «Де живе сонечко?». На жаль, дорослі не завжди можуть приділити дітям достатньо уваги на діалог з ними. А це впливає на дитячий досвід, створення фантастичних творчих мініатюр, в основі яких лежить логіка.
Сучасними науковцями та дидактами оновлюються програми і додається велика кількість парціальних підпрограм, які спрямовують вихователів і батьків на важливість раннього розвитку дитини. При цьому дитині надається готова інформація та набуваються готові знання, уміння та навички і втрачається розвиток у дитини самостійно мислити і робити свої висновки. Це призводить до зниження пізнавального розвитку дошкільників старшого дошкільного віку до середнього рівня. Серед досліджуваних, що мають високі показники вмінь та навичок читання, рахунку, письма (85-93% в кожній з груп дітей старшого дошкільного віку) виявлено 54-72% дітей з середнім рівнем розвитку мисленнєвих операцій. При цьому 35-58% дітей демонструють низький рівень власної пізнавальної активності. Ці показники вказують на тривожні тенденції особистісного розвитку дитини, оскільки пізнавальна активність, демонструючи змістовну сторону особистісної активності, безпосереднім чином вказує на спрямованість дитини до пошуку різноманітних способів дії в ситуації, вказує на потенціальні можливості дитини у пізнанні світу. [7, с.4].
У сучасному інформаційному світі спостерігається дитяча втома і перевантаження дитячої психіки через велику різноманітність інформації, як у дитячому садку ,так із сучасних технічних засобів: комп’ютерів, планшетів, телефонів, якими батьки, замість іграшок оточують дітей змалечку. Недостатнє спілкування батьків зі своїми дітьми їх дистанціонування від реального життя дитини, призводить у старших дошкільників до проблем у спілкуванні із однолітками, провести діалог між дорослими та дошкільнятами. Це призводить до неготовності дитини до шкільного життя, до «дошкільної зрілості».
У своїй роботі активно залучаю батьків до співпраці. Це і проведення спільних свят, розваг. Декілька років поспіль змусили нас перейти на дистанційну роботу з батьками, мінізувавши живе спілкування, але все одно ми спілкуємось, проводимо роботу онлайн, долучаємо батьків до спільних проєктів: «Виготовлення новорічної книги-саморобки», конкурс «На найкращу ялинокову прикрасу», «Сімений різдвяний смаколик», «Родовідне дерево родини» та багато інших. Спільна робота батьків, дітей і вихователя - шлях до розвитку і подолання проблем «дошкільної зрілості» і це полегшує дошкільнятам період адаптації в початковій школі.
Дитячий садок - це місце, де дитина готується до майбутнього життя- навчання у школі. Тож багато залежить для дитини від того, хто буде першим помічником і прикладом, як вихователь зможе вплинути на розвиток особистості й здібності малюка, чи зможе він запалити маленьку іскорку, помножити й зацікавити для подальшого пізнання світу. Тож, правильна організація освітнього процесу створює сприятливі умови для набуття дітьми дошкільної зрілості, що допомагає перейти із дошкільної освіти у початкову ланку.
Список використаних джерел
https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/31201/1/L_Harashchenko_TSDDDVvRI_2020.pdf
https://ird.npu.edu.ua/files/pirozenko_laduvir.pdf
https://ru.calameo.com/read/003560517e3f844046b27