РОЗВИТОК ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ У ТЕАТРАЛІЗОВАНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАСОБАМИ ДИДАКТИЧНОЇ ЛЯЛЬКИ
Маргарита ДАНОВА
вихователь, ДНЗ № 52 «Казковий»
Анотація. У роботі розглянуто проблеми розвитку діалогічного мовлення дітей 6-го року життя та розкрито методику його формування за допомогою ляльок у сучасній практиці закладів дошкільної освіти. Представлено експериментальну модель розвитку діалогічного мовлення дітей 6-го року життя у процесі театралізованої діяльності за допомогою ляльки.
Ключові слова: діалогічне мовлення, дидактична лялька, спілкування, театралізована діяльність.
Україна - самостійна, демократична та незалежна держава. Дзеркалом душі українського народу є українська мова. Навчання українській мові починається з сім'ї, а удосконалюється у дошкільному навчальному закладі.
На сучасному етапі розвитку суспільства, внаслідок ще більшого використання інноваційних технологій, мовленнєві компетенції розвиваються дуже повільними темпами у дітей. Дитина 6-7 років найкраще засвоює мовленнєві компетенції. Одним з важливих складових мовлення є діалогічне мовлення.
Одним з завдань Базового компоненту дошкільної освіти є розвиток діалогічного мовлення «відповідає на запитання співрозмовника, звертається із запитаннями…» [1, с. 19].
Діалогічне мовлення – це підґрунтя для розвитку особистості дитини та становлення в подальшому її, як всебічно розвиненої людини. Діалогічна компетенція вихованцями краще засвоюється через театралізовану діяльність. Адже в ході театралізованої діяльності діти приймають активну участь у розмовах, побудові діалогу, розвиваються вміння відповідати на запитання під час діалогу та інше.
Для зацікавлення та активізації дітей на занятті доцільно використовувати дидактичну ляльку, яка мотивує дітей до розмови, гри, наслідування та створює умови гармонійного розвитку дитини.
Отже, театралізована діяльність є одним із засобів активного діалогічного мовлення дітей.
Проблемам розвитку зв’язного мовлення дошкільників засобами дидактичної іграшки присвятили свої дослідження Л. Бегас, О. Гнізділова, С. Ласунова, Г. Леушина, Т. Маркотенко, І. Масловська, Ю. Рібцун, Г. Чулкова та ін.
Питання організації та методики театралізованої діяльності розкриті в роботах науковців Л. Бочкарьової, Л. Ворошнін, Н. Карпінської, І. Медведєвої, А. Ніколаічевой, І. Реуцького, Р. Сігуткіна, Л. Фурмина та ін.
Театралізована діяльність дає широкі можливості щодо розвитку дітей. Розвиток відбувається всебічний, адже звертається увага на чинники впливу на дитину під час виконання ролі певного героя. Ці чинники впливають на емоційний стан дітей, на мовлення, естетичне сприйняття, моральну сферу тощо.
Дітям не можна нав’язувати ролі, адже вони різні за своїм темпераментом. Дитина повинна бути готова до виконання певної ролі. Одна дитина з радістю захоче виконувати певну роль, а іншій – необхідно спостерігати (тобто бути глядачем) і вже потім, за її бажанням вихователь починає готувати дитину до ролі. Для початку дитині, яка не впевнена в своїх силах зіграти ту чи іншу роль, надається не головна, а другорядна роль. В подальшому вихователь починає залучати дитину до більш складних ролей.
У процесі розподілу ролей вихователь звертає увагу на певні чинники: як дитина сприйняла казку, чи приймала активну участь у її обговоренні, чи грала в ігри-імітації (які проводяться на початковому етапі до театралізованої діяльності).
Окрему увагу вихователь звертає на підготовчий етап щодо виготовлення атрибутів до театралізованої діяльності. Атрибути виготовляються з різних матеріалів (паперу, картону, природничого, покидькового). Під час виготовлення атрибутів відбуваються тактильні дії з різними поверхнями матеріалів, що в свою чергу впливає на масаж долоньок і внаслідок чого мовлення дитини стає чіткішим.
На наші заняття з театралізованої діяльності приходить лялька. З нею діти знайомі. Лялька спілкується з дітьми через вихователя. Вихователь стає посередником між лялькою та дітьми. Таким чином вона виконує головну роль на занятті. Діти сприймають її з цікавістю та довірою. Завжди чекають на зустріч з нею, адже вона приносить цікаві завдання.
На початковому етапі підготовки до проведення гри-драматизації необхідно дітей познайомити з твором. Цей етап проводиться за допомогою дидактичної ляльки, яка приносить електронний носій (флешку) і пропонує дітям послухати казку чи оповідання. Після цього, лялька відкриває конверт, з якого дістає запитання для бесіди за даним твором. Активність дітей під час бесіди висока, оскільки вони виконують завдання, яке запропоноване їх подружкою – лялькою. Під час бесіди діти не тільки розкривають зміст, але і аналізують емоційний стан героїв. Для визначення емоційного стану героїв використовуються ілюстрації. У кінці заняття дидактична лялька дякує за виконане завдання і найбільш активним вихованцям надає подарунки – наклейки.
На друге заняття до групи знову приходить дидактична лялька, пропонує пограти в ігри, які сприяють збагаченню емоційного досвіду вихованців. У цих іграх діти в практичній діяльності намагаються відтворити емоції героїв. Це, в свою чергу, сприяє виключенню монотонного мовлення дітей під час виконання ролей, оскільки, якщо дитина просто механічно завчить роль, то відтворити емоції зможе не кожен вихованець.
Весь цей час лялька знаходиться і спостерігає за роботою дітей. У кінці заняття дидактична лялька дякує дітям за гарну роботу і роздає наклейки.
Вихователь, під час таких ігор, активізує роботу дітей за допомогою запитань, відповідаючи на які, діти відтворюють емоції.
На третє заняття приходить зовсім засмучена дидактична лялька, оскільки вона помітила, що не вистачає декорацій для проведення театралізованої діяльності та просить допомоги у дітей. Діти з радістю погоджуються допомогти ляльці.
У процесі виготовлення декорацій діти можуть використовувати різні матеріали: покидьковий, природничий, тканину, тощо. У ході такої роботи пальчики та долоньки дітей активно працюють з різними матеріалами, що в свою чергу масажує долоньки та розвиває дрібну моторику. Така робота дуже згуртовує дітей.
Весь час дидактична лялька контролює виконання завдань. У кінці таких занять лялька дякує за допомогу. Її настрій змінюється – тепер вона стає радісною, прощається з дітьми і йде з групи.
Вихователь на початку заняття активно обговорює з дітьми можливі матеріали, з яких буде виготовлена та чи інша декорація, обов’язково зазначає на дотримання правил поводження з ножицями, що сприяє розвитку діалогічному мовленню.
На наступному занятті лялька пропонує дітям спробувати відтворити частину твору, який діти готують для вистави. У проведенні репетицій беруть участь по черзі усі діти. Коли одна з груп виконують ролі, то інша частина дітей – спостерігає. Потім групи міняються ролями. Вихователь і лялька спостерігають за ходом роботи, за необхідності – допомагають дітям підказуючи текст. У кінці заняття лялька дякує дітям за виконане завдання і запрошує на виставу.
На виставу приходить лялька і сідає серед глядачів. У виставі беруть участь всі діти. Якщо дітей багато і їм не вистачає ролей, то потрібно провести виставу декілька раз, щоб кожна дитина змогла взяти в ній участь.
Якщо дитина категорично не бажає брати участь у виставі, то її треба зацікавити. Нехай перший раз спостерігає за виставою та емоціями, які діти отримують у результаті участі у виставі. Після такого спостереження в подальшому дитина сама захоче взяти в ній участь.
У кінці вистави лялька дякує дітям, зазначає, що вони молодці й впоралися з таким складним завданням, стали справжніми артистами та пропонує якийсь сюрприз.
У процесі такої театралізованої діяльності розвивається діалогічне мовлення, формуються уміння ведення діалогу (уміння слухати не перебиваючи, вступати в розмову, підтримувати її тощо), які реалізуються в процесі проведення занять з театралізованої діяльності та використанні дидактичної ляльки. Адже вихователь проводить бесіди від особи ляльки, на підготовчих заняттях з театралізованої діяльності грає в мовні ігри.
Велике значення в розвитку діалогічного мовлення має обігрування казок, в яких є діалоги. Адже старші дошкільники чітко фокусують свою увагу на діалозі, який їм необхідно відтворити. У процесі такої роботи з діалогом, в пам’яті дітей залишаються правила введення діалогу.
Висновки. Звичайно, тільки в ході планомірної, систематичної та послідовної роботи вихователя з дошкільниками ми отримаємо в результаті дітей, які активно можуть застосовувати діалогічне мовлення. Отже, можна зробити висновки, що працюючи з дітьми над театралізованою діяльністю, вихователі не тільки розвивають пам'ять, мислення, працюють над вмінням застосувати правильні емоції дітьми, працюють над створенням декорацій або прикрашанням костюмів, а й розвивають та стимулюють дітей до діалогічного мовлення.
Список використаних джерел