РЕАЛІЇ СЬОГОДЕННЯ У ФОРМУВАННІ ОСНОВНИХ ОСВІТНІХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ХІМІЇ
Тетяна ТЕРНАВСЬКА
кандидат педагогічних наук, доцент,
вчитель хімії Комунального закладу «Гімназія імені Олени Журливої Кропивницької Міської ради»
Анотація. У статті презентовано основні напрямки формування вчителем основних освітніх компетентностей здобувача освіти в результаті навчання у дистанційному форматі. Теоретично проаналізовано напрямки роботи педагогічного працівника та основні ключові компетентності, що мають формуватися у здобувачів в умовах дистанційного навчання під час воєнного стану у державі. Наголошено на необхідності паралельного формування основних освітніх компетентностей та збереження стабільного психологічного стану усіх учасників освітнього процесу.
Теоретично проаналізовано базові освітні нормативні документи та сучасні дослідження науковців, що розробляють основні засади ефективної освітньої діяльності відповідно до умов навколишньої дійсності, пояснюють поведінку педагогічних працівників та здобувачів освіти у складних умовах.
Розглянуто основні освітні компетентності в процесі вивчення хімії, а саме: вільного володіння державною, спілкування українською та іноземними мовами, математична грамотність, компетентності в природничих науках та технологіях, інформаційно-цифрова, екологічна грамотність і здорове життя, культурна, громадянська і соціальна компетентність, вміння вчитися, підприємливість і фінансова грамотність тощо. Зазначено, що для ефективного формування основних освітніх компетентностей необхідне дотримання педагогічним працівником пропорційних вимог щодо складання змістового компоненту поточних занять, контрольних та атестаційних завдань відповідно до вимог та методичних рекомендацій Міністерства освіти України.
Ключові слова: основні освітні компетентності, дистанційне навчання, військові реалії, освітній процес, вивчення хімії, індивідуальний підхід.
Постановка проблеми в загальному вигляді. Відповідно до переліку основних освітніх, ключових, компетентностей Нової української школи, яка активно запроваджується у державні загальноосвітні заклади України, компетентності в природничих науках передбачають наукове розуміння природи та сучасних технологій, здатність застосовувати їх у діяльності.
Актуальним постає питання, раціонального, якісного та оптимального використання знань з хімії у побуті, житті та професійній діяльності. Уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сьогодні багато науковців та практиків розробляють основні засади ефективної освітньої діяльності відповідно до умов навколишньої дійсності, активно впроваджують алгоритм поведінки педагогічного працівника та здобувачів освіти у складних умовах, під час конфліктних ситуацій, стресових станів як на теоретичному так і практичному рівнях. Однак реалії війни роблять ці рекомендації досить актуальними в умовах сьогодення.
Дослідження освітньої соціалізації особистості та можливості формування основних компетнтностей на її різних вікових етапах, відповідно від нейропсихологічних характеристик, досліджували Барр, Джейсон Дж. та Енн Хігін-Д’Алессандро, Г. Павлусь, А. Острівок.
Ідея про ключову роль структурних характеристик пізнавально-мотиваційної сфери стала активно розроблятися в нейропсихологічних та когнітивно орієнтованих теоретичних напрямах Тернавською Т. , Шаумян О., Мішеніною Т., Волощук І., Раєвською Я., Грись А. Когнітивне сприйняття інформації у процесі формування ключових компетентностей в процесі освітньої діяльності безпосередньо впливає на ефективність мотивації провідної, стабільної емоційної сфери та творчої діяльності особистості у майбутньому, які досліджує колектив сучасних дослідників [5, с.57].
За версією Державної служби якості учитель – це особистість, що має академічну свободу, яка може самостійно визначати та розподіляти кількість годин на вивчення певної теми, обирати засоби та методи, онлайн-ресурси, методи та форми організації навчання. У військовий час рекомендований перегляд календарних планів до кінця навчального року, перепланування вивчення дисципліни як зручно вчителю та учням в умовах комфортної та довірливої обстановки [2].
Відповідно до Нового державного стандарту базової середньої освіти, ціннісними орієнтирами для сучасної освіти мають стати повага до особистості кожної дитини, її інтересів та досвіду, рівний доступ до освіти, академічна доброчесність, становлення вільної особистості та самостійність, здоров’я та добробут, довіра та безпека, утвердження людської гідності,повага до прав людини, активна громадянська позиція та патріотизм, любо до рідного краю та відповідальність за довкілля. В умовах реалій сьогодення, у період воєнного стану, ціннісні орієнтири постали провідниками у формуванні основних ключових компетентностей здобувача освіти, зокрема у процесі вивчення хімії [3].
Метою статті є теоретичний аналіз реалій сьогодення у формуванні основних освітніх компетентностей здобувачів освіти під час вивчення хімії.
Виклад основного матеріалу дослідження. В рекомендаціях Державної служби якості освіти «Як організувати свою роботу під час війни» йдеться про те, що школа під час війни є певним осередком освітньої та психологічної підтримки, в процесі якої не переривається соціалізація дитини та її звичний темп життя. Важливим аспектом в організації роботи загальноосвітнього закладу є гнучкість, ефективність налаштування освітнього процесу, комфортного та нетравматичного для дітей та педагогів та формування основних освітніх компетентностей, зокрема на уроках хімії. [2].
Компетентність «спілкування державною та іноземними мовами» передбачає формування компетенцій висловлюватися, тлумачити та описувати (усно та письмово) природні явища, поняття, терміни та факти. Вміти знайти та спів ставити значення тлумачень рідною та іноземною мовою зокрема. Актуалізується питання вільного володіння державною українською мовою.
Інформаційно-цифрова компетентність передбачає впевнене, та водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, роботи з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).
Математична компетентність передбачає уміння оперувати числовою інформацією, встановлювати відношення між реальними об’єктами в просторі, розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту тощо; усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного та оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших дисциплін [4, с. 9].
Компетентність в природничих науках і технологіях передбачає загальне та поглиблене вивчення хімії, розуміння природних процесів, хіміко-фізичних явищ, уміння спостерігати, проводити експериментальні дослідження, аналізувати їх. Такі знання дадуть змогу здобувачу освіти співставляти знання із суміжних до хімії наук, орієнтуватися у науково-технічному попиті країни та світу, спрямовувати свій інтелектуальний потенціал на розробки та вдосконалення новітніх технологій, що збережуть сталість світового розвитку та запобігатимуть екологічним, науково-технічним та військовим конфліктам та катастрофам.
Компетентності, що формують інноваційність, екологічну грамотність та здорове життя, передбачають розумне та раціональне користування природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення та актуалізацію ролі навколишньої екосистеми для здоров’я та життя людини, бажання та можливість дотримуватися здорового способу життя.
Компетентність «вміння вчитися» передбачає поступове опанування здобувачами освіти досвіду практичної діяльності та проведення експериментального дослідження, застосування набутих знань у пізнанні та життєдіяльності. У свою чергу, громадянська і соціальна компетентність дозволить усвідомлювати відображати, репрезентувати та бути повноцінним учасником у створенні цілісного образу навколишньої дійсності у своїй країні, аналізувати результати взаємодії особистості і суспільства в цілому, усвідомлювати себе невід’ємною частиною величезного «механізму -суспільства», набувати адекватну соціальну роль та відчувати себе повноцінним членом нашої держави.
Разом із тим, до формування повноцінної особистості у процесі вивчення хімії долучається компетентність «підприємливість і фінансова грамотність», яка дозволяє здобувачу освіти набувати активної життєвої позиції, готовності до конкурентної боротьби на ринку праці, бути ініціативним у економічному плані, генерувати ідеї та втілювати їх у життя, підвищуючи свій інтелектуальний та професійний статус. Компетентність «культурна грамотність» має уособлювати замкнення циклу хімічних знань, наукових досягнень з природничих наук, суміжних наук; відшліфовувати ціннісні орієнтації, культуру поведінки освіченої та повноцінної соціальної особистості.
Формування основних освітніх компетентностей у процесі вивчення хімії та вибір методів роботи педагогічного працівника має бути гармонізовано відповідно до вікових особливостей здобувачів освіти, кола їх інтересів. Варто використовувати проблемно-ситуаційні, фасилітативні та творчі методи освітнього процесу. Дискусійна та партнерська форми навчання сприятимуть розвитку соціальної та громадянської ключових компетентностей, шляхом залучення учнів до активної роботи, висловлювання своїх почуттів та ідей, надання можливості спілкування один з одним.
Висновки і перспективи подальших наукових розвідок. Дотримання пропорційних вимог щодо складання змістового компоненту завдань професійним та творчим вчителем відповідно до вимог та методичних рекомендацій Міністерства освіти України, Державного стандарту базової середньої освіти 5-9 класи Нової української школи, індивідуального підходу до кожного учня, особистісно-компетентністного орієнтиру, кооперативно-інтерактивного згуртування учнів та застосування інформаційно-цифрових технологій у процесі викладання хімії в умовах сьогодення дасть можливість побачити ефективність результатів освітнього симбіозу усіх основних освітніх компетентностей.
Список використаних джерел
1. Барр, Джейсон Дж. та Енн Хігін-Д’Алессандро. Емпатія та просоціальна поведінка підлітків у багатовимірному контексті шкільної культури. Журнал генетичної психології. 168 (3). 2007. С. 231-250. URL:
2. Державна служба якості освіти. Як педагогу організувати свою роботу під час війни. Середня освіта. Освта.UA. URL: http://osvita.ua/school/86136/ (дата звернення 02.04.2022).
3. Державний стандарт базової середньої освіти 5-9 класи Нової української школи. Міністерство освіти і науки України. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2020/10/08/derzhstandartbazovoiosvityprezentatsiya.pdf (дата звернення 06.12.2022).
4. Павлусь Г.О., Острівок А.Б. Компетентністний підхід при вивченні математики: методичний посібник. Квасилів: Відділ освіти Рівненської РДА, 2018. 87 с. URL: https://roippo.org.ua/upload/iblock/a9e/pavlus-g.-o._ostrov_k-a.-b..pdf (дата зверенення 10.03.2022).
5. Тernavska Т., Shaumian, O., Mishenina, T., Voloshchuk, I., Raievska, Y., & Hrys, A. Socio-Psychological Directions of Resocialization of Persons, Who are Located in Places of Imprisonment. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 11(3), 2020. р. 54-71. URL: https://doi.org/10.18662/brain/11.3/109 (дата звернення 15.03.2022).