ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК МЕДІАГРАМОТНОСТІ ШКОЛЯРІВ НА ЗАСАДАХ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ

Наталія БОЖЕМОВСЬКА

заступник директора з виховної роботи,

вчитель української мови та літератури і зарубіжної літератури

комунального закладу «Гімназія «Сучасник»

Кропивницької міської ради»

Анотація: У роботі розглянуто формування медіаграмотності в учнів за допомогою компетентнісного підходу, описані етапи уроків медіаграмотності та запропоновані рекомендації щодо підвищення їх ефективності.

Ключові слова: медіаграмотність, медіаосвіта, компетентнісний підхід, проблемно-орієнтоване навчання,  критичне мислення.

Сучасні школярі мають доступ до значно більшої кількості джерел інформації, аніж мали попередні покоління. Інформаційний тиск на них постійно зростає. Окрім традиційних засобів масової інформації, таких як радіо, телебачення, газети та журнали, діти користуються соціальними мережами, мемами, відеоіграми, короткими роликами в TikТok, Likeе, YouTube Shorts т.д, рекламою. Цей перелік не є вичерпним. У таких умовах медіаграмотність сучасних школярів постає як вкрай важлива задача, бо вона:

• Допомагає сприймати інформацію критично. 

Діти повинні вміти самостійно оцінювати різні комунікаційні засоби та визначати, наскільки поданий там матеріал відповідає реальності, якою є основна ідея повідомлення. Необхідно навчити школяра збирати достовірну інформацію, реальні факти без домішки суб'єктивної думки, для формування власної думки стосовно даного інформаційного продукту, щоб убезпечити їх від впливу маніпуляторів, зловмисників, шахраїв та кібербулерів.

• Навчає розпізнавати думку автора. Відділяти її від фактів. Якщо дитина розуміє та приймає чужу точку зору, це допомагає їй поважати інші погляди, які можуть різнитися з її власними. 
• Допомагає відповідально створювати медіаповідомлення. Основою ефективної комунікації є визнання права на власну думку, своє бачення ситуації та розуміння, що кожне повідомлення може викликати у людини ту чи іншу реакцію.
• Допомагає зрозуміти значення медіа у нашій культурі. Від інформаційних відеороликів і підкастів до смішних мемів — все це формує світогляд українських дітей.
• Навчає розуміти ідею та мету повідомлення, визначати чи є воно інформативним, чи намагається змінити думку споживача інформації, чи не агітує до певних, вигідних йому чи третім особам, дій. Якщо дитина усвідомлює мету посилання, вона здатна зробити правильний та усвідомлений вибір. Коли ж ні, медійний вплив може їй нашкодити. [1,3]

Медіаграмотність є наслідком та результатом медіаосвіти. Відповідно до визначення, вказаного у електронній енциклопедії Вікіпедія, медіаграмотність - це рівень медіакультури людини, що включає у себе вміння використовувати інформаційно-комунікативну техніку, самовиражатися і налагоджувати комунікації, застосовуючи медіазасоби. Також це поняття включає в себе здатність свідомо сприймати, аналізувати інформацію критично, відрізняти  реальність від її фейків, ілюзій, викривлення та підміни понять. Розуміти, що реальність відрізняється від картини світу, яку намагаються сформувати медіаджерела через тлумачення владних стосунків, міфів та типів контролю, які у них культивуються. Чинниками медіаграмотності є знання, навички та уміння, які надають людям можливість аналізувати, критично оцінювати і створювати повідомлення різних жанрів та форм для різних типів медіа та розуміти вплив медіаджерел на світосприйняття кінцевого споживача - читача, глядача, користувача соціальних мереж тощо.

Відповідно до Концепції впровадження медіаосвіти в Україні, медіаосвіта — це частина освітнього процесу, спрямована на формування в суспільстві медіакультури, підготовку особистості до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою ЗМІ, газетами, журналами, брошурами,  радіо, кіно, телебачення, Інтернетом, соціальними мережами, мобільною телефонією тощо. [2,5]

Тема медіаграмотності  є  вкрай  актуальною, особливо, враховуючи потужну інформаційну війну, яка вже багато років ведеться ворогом проти нашої держави із поширення дезінформації, викривленням фактів та протискування у наш інформаційний простір вигідних ворогу наративів. Як зазначає "Детектор медіа", медіабезпека — це частина м’якого контуру безпеки держави загалом, і є не менш важливою структурою, ніж, наприклад, кіберзахист.

 За дослідженням громадської організації «Детектор медіа», третина українців визначає правдивість інформації інтуїтивно, а кожен четвертий довіряє новині, якщо та не суперечить його світогляду. [3,32]

Індекс медіаграмотності українців на межі нижчого за середній та вищого за середній, тож проблема некритичного ставлення до потоку інформації та масове поширення фейків є вкрай важливою.

 Набувати навичок критичного мислення варто ще зі школи, адже у cвіті, яким керує інформація, дитина мусить вміти її критично оцінювати, знати, яким джерелам можна довіряти, що таке фейкові новини та як захиститися від маніпуляцій. [4.1]

Компетентнісне навчання медіаграмотності – це комплекс знань, умінь та цінностей, де знання виступають не самоціллю, а  засобом формування уміння критично сприймати інформацію та перевіряти її правдивість. 

Викладання медіаграмотності за компетентнісного навчання має за основу проблемний та діяльнісний підхід. Крім збільшення зацікавленості школярів до навчання такий підхід дозволяє:

• Покращити продуктивність, привчати школярів до самостійності та відповідальності  за свої вчинки, розвивати творчі здібності та особистісні якості.
• Націлювати дітей не стільки на засвоєння знань, як на здобуття позитивного досвіду вирішення різних життєвих ситуацій.
• Не бути пасивним споживачем інформації, а вміти її творчо застосовувати при вирішенні актуальних життєвих ситуацій.
• Привчити себе вчитися протягом усього життя, адже темпи збільшення обсягу інформаційного  потоку в сучасному світі є вкрай високими. [8,4]

Процес  компетентнісного навчання медіаграмотності на уроках включає в себе такі етапи:

І. Формування навчальних груп

Педагог встановлює правила та допомагає розподілити ролі серед учасників групи.

ІІ. Презентація проблеми

Учні формулюють проблему та складають список питань, без яких виконання завдання буде неможливим.

ІІІ. Генерування ідей

Школярі використовують технологію “мозкового штурму”, аби генерувати ідеї задля вирішення задачі.

ІV. Самостійне вивчення проблеми достовірності інформації, перевірка її джерела та фактів, які висвітлюються в статті

Відбувається розподіл за ролями,  пошук та перевірка джерел інформації, накопичення знань та розширення проблемних запитань. 

V. Синтез та застосування нових знань

Обмін інформацією та систематизація її для вирішення проблеми, яку було сформульовано раніше. 

VІ. Рефлексія та зворотний зв’язок

Учні аналізують хід роботи над проектом, визначають ефективність  кожного учасника групи в цьому процесі.

Вчитель при цьому виступає експертом, навчальним гідом та тьютором для учнів. Він ставить уточнювальні запитання, скеровує у правильному напрямку, підтримує високий рівень зацікавленості темою.

Коли ми пропонуємо учням розглянути реальні життєві ситуації, школярі більш вмотивовані та краще усвідомлюють зв'язок між різними галузями знань. Це чудова можливість застосування теоретичних знань на практиці, в роботі над розбором конкретної події чи інформаційної хвилі. [5,7]

Факторами, які сприяють вмотивованості учнів, можуть бути цікаві факти, які зачеплять дитину на початку уроку й змотивують дослухати повідомлення до кінця, відкриті запитання, за допомогою яких школярі дізнаються нове, та кейси-ігри, де діти в формі гри закріплюють набуті знання. [6,13]

 Учням краще не вказувати на причинно-наслідкові зв'язки безпосередньо, а пропонувати інструменти, за допомогою яких вони можуть самостійно з’ясувати причини та наслідки певних подій чи явищ. Так діти не лише самостійно дізнаються інформацію, а й краще її запам’ятають,  позаяк зрозуміють логіку знання.

Саме тому компетентнісне навчання є ефективним інструментом навчання школярів медіаграмотності.

Варто зазначити, що  підготовка вчителя до такого уроку має свої особливості. Зокрема, йому знадобиться більше часу на початковому етапі, коли ще немає достатньої кількості навчальних матеріалів та завдань. Педагог має підібрати гарну ідею для проблемної подачі матеріалу та формулювання питань для діалогу з дітьми, так як вміння вчителя організувати взаємодію учнів та підтримка проблемного діалогу є запорукою успіху всіх учасників навчально-виховного процесу.

  Варто мати на увазі, що під час компетентнісного навчання значення дисципліни, дотримання правил роботи в групах і парах та конструктивної взаємодії суттєво підвищується. Від цього залежить ефективність роботи на уроці.

Правила роботи мають бути чіткими і зрозумілими, щоб школярам було простіше їх засвоїти і дотримуватися. Вони мають регламентувати таймінг, алгоритми дій у різних робочих ситуаціях. Учні повинні вміти чемно домовлятись, розподіляти ролі між учасниками групи та взаємодіяти заради спільного результату. [7,7]

Відповідно до Методичних рекомендацій МОН України, педагог має добирати матеріал, який буде відповідати віковим особливостям учнів. Зокрема, під час уроку в 5-8 класах доречним буде генерування різних сюжетів на основі одного зображення з подальшою дискусією та обґрунтуванням свого вибору на користь певного медіаресурсу. Школярі 5-8 класів здатні відрізняти реальну подію від її передачі крізь призму тексту, фото чи відео. Це сприяє можливості організувати навчальну  дискусію.  Так як школярі середньої ланки можуть розпізнати однобокі стереотипні образи, зокрема, герой, лиходій і т. д., усвідомлювати чим відрізняються різні типи медіа, вони здатні здійснити аналіз реклами (в тому числі в торговельних центрах, на вулицях тощо) та визначити, яке головне послання вшиті у красиву картинку чи заманливий текст.  Для урізноманітнення  навчального матеріалу на уроках доречно буде використовувати навчальну онлайн-гру «Медіазнайко», яка була адаптована для дітей Академією української преси. 

Учні 9-11 класів  здатні визначити різницю між реальною подією та її відображенням у ЗМІ, розкрити вплив медіапродукту на споживача, критично  сприймати медіатексти, зображення та відео, аналізувати та тлумачити вплив повідомлення на різні за культурою, віком, освітою, соціальним та фінансовим станом аудиторії та самостійно адаптувати інформацію відповідно до потреб і запиту конкретної аудиторії та презентувати власний медіапроєкт у кінці уроку.

 Як варіант, можна  запропонувати зробити порівняння й аналіз текстів однакових і різних типів інформаційних джерел, простежити головну ідею, кут подачі  інформації, відстежити джинсу тощо. [9,3]

Наведемо приклади прийомів, які було б доречно використовувати під час заняття з медіаграмотності в контексті компетентнісного підходу:

"Класифікатор"

 Учні прописують, що, на їхню думку,  можна, постити в соцмережах. Наприклад, чи можна повідомляти на особистих сторінках, що сім'я збирається на відпочинок в інше місто і будинок залишається без нагляду. Потім обмінюються інформацією у парах, а наостанок обговорюють разом із учителем. 

"Груповий аналіз" 

Після обговорення правил конструктивного діалогу і ввічливості у взаємодії з однокласниками один із учнів добровільно демонструє власну сторінку в соцмережах. Школярі аналізують безпечність інформації, розміщеній на сторінці. Як варіант, можна організувати рольову гру HR-департамент та перевірити потенційного кандидата на посаду шляхом розгляду сторінки та дослідження його поведінки в соціальних мережах. 

"Небилиці"

 Діти розповідають історію зі свого життя і додають у неї одну вигадану деталь, а інші мають визначити, що  ж саме із розповіді однокласника є небилицею.

Також цікавим прийомом, який можна інтегрувати на уроці української або зарубіжної літератури є створення сторінки у популярній соціальній мережі для персонажа твору чи автора з подальшим її аналізом. Також можливе спотворення, видозмінення його історії з метою виправдовування чи наклепу. [9,3]

Таким чином, компетентнісний підхід допомагає школярам самостійно з’ясувати причини та наслідки подій чи явищ, шукати та перевіряти джерела інформації та визначати мотив, яким керувався автор, створюючи інформаційний продукт, щоб не піддаватися на інформаційні маніпуляції. 

Медіаосвіта — це частина освітнього процесу, спрямована на формування в суспільстві медіакультури, підготовку особистості до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою ЗМІ. Медіаграмотність є наслідком та результатом медіаосвіти.

Компетентнісне навчання медіаграмотності – це комплекс знань, умінь та цінностей, де знання виступають не самоціллю, а  засобом формування уміння критично сприймати інформацію та перевіряти її правдивість. Викладання медіаграмотності за компетентнісного навчання має за основу проблемний та діяльнісний підхід. 

Процес  компетентнісного навчання медіаграмотності на уроках включає в себе такі етапи: формування навчальних груп, презентація проблеми, генерування ідей, самостійне вивчення проблеми, синтез та застосування нових знань, рефлексія та зворотній зв'язок.

Список використаних джерел:

1. Бугайчук Анастасія. Медіаграмотність у школі. Ключові компетентності, форми та методи роботи. Видавництво педагогічної преси та літератури. - (Електронне джерело) - Режим доступу до статті: https://osvitaua.com/2020/05/90017/

2. Данилович Катерина. Гакнути неможливо: як вчити та вчитися медіаграмотності в школі. - Ed-era blog, 04.02.2022 [Електронне джерело] - Режим доступу до статті: https://www.google.com/amp/blog.ed-era.com/miediaghramotnist-v-shkoli/amp/

3. Дмитренко Олександра. Медіаграмотність. З чого почати. НУШ, 15 січня 2020 - (Електронне джерело) -  Режим доступу до статті:https://nus.org.ua/articles/mediagramotnist-z-chogo-pochaty/

4. Дьоміна Інна. Механізм проблемно-орієнтованого навчання. НУШ, 17 січня, 2019 - (Електронне джерело) - Режим доступу до статті: https://nus.org.ua/view/mehanizm-problemno-oriyentovanogo-navchannya/

5. Індекс медіаграмотності українців. Аналітичний звіт за результатами комплексного дослідження. Детектор Медіа, березень 2021 - (Електронне джерело) - Режим доступу до статті: https://detector.media/community/article/186435/2021-03-29-indeks-mediagramotnosti-ukraintsiv-doslidzhennya/

6. Компетентнісний підхід: ідеї для реалізації на уроках. Освітній проєкт "На Урок". 17 квітня 2019. - (Електронне джерело) - Режим доступу до статті: https://naurok.com.ua/post/kompetentnisniy-pidhid-ide-dlya-realizaci-na-urokah

8. Лідія Насонова. Формуємо медіаграмотність: інформаційна безпека, актуальність медіаосвіти та цікаві вправи. Освітній проєкт "На Урок".14 жовтня 2020 - (Електронне джерело) - Режим доступу до статті:https://naurok.com.ua/post/formuemo-mediagramotnist-informaciyna-bezpeka-aktualnist-mediaosviti-ta-cikavi-vpravi

9. Методичні рекомендації МОН України щодо проведення Всеукраїнського уроку з медіаграмотності, Портал Медіаосвіта і медіаграмотність, 15.02.2022 - (Електронне джерело) - Режим доступу до статті: https://medialiteracy.org.ua/metodychni-rekomendatsiyi-mon-shhodo-provedennya-uroku-z-mediagramotnosti-u-shkoli/

Медіаграмотність дітей: навичка XXI сторіччя. Клуб 4Mamas - ( Електронне джерело) - Режим доступу до статті: https://www.4mamas-club.com/porady/mediagramotnist-ditej-navichka-xxi-storichchya/