Затверджено

Рішенням сесії Козинської ОТГ

№168 від 15 травня 2017 року

Герб - Козинська

СТРАТЕГІЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КОЗИНСЬКОЇ ГРОМАДИ

ДО 2020 РОКУ

Козин – 2017

Розпорядженням Козинського сільського голови від 13.01.2017 року №7а була сформована Робоча група з підготовки Стратегії соціально-економічного розвитку Козинської об’єднано-територіальної громади. Склад групи подано у таблиці.

№ п/п

Прізвище, ім’я, по-батькові учасника Робочої групи

1

Костюк Юрій Андрійович, Козинський сільський голова

2

Фідчук Олександра Василівна, секретар Козинської сільської ради

3

Соломко Світлана Володимирівна, в.о. старости сіл Березини, Пасіки, Курсики, Середнє, Радихівщина

4

Дзьобак Ганна Степанівна, в.о. старости сіл Добривода, Станіслави, Підвисоке

5

Гуцман Сергій Іванович, в. о. старости Іващуки, Зарічне, Бригадирівка, Білогорівка

6

Процик Валентина Василівна, в. о. старости сіл Пустоіванне, Іванівка, Рудня, Гай, гусари

7

Ногачевський Микола Володимирович, в.о. старости села Нова Пляшева

8

Вижицька Мар’яна Володимирівна, директор Рудня-Почаївського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. – ДНЗ»

9

Роман Жанна Іллівна, директор Ново-Пляшівської школи І-ІІ ступенів

10

Смолярчук Галина Степанівна, в.о. директора Козинського НВК «школа-колегіум»

11

Зубкевич Степан Павлович, депутат Козинської сільської ради

12

Солімчук Руслан Петрович, депутат Козинської сільської ради

13

Гавришок Сергій Ананійович, депутат Козинської сільської ради

14

Данильчук Роман Дмитрович, депутат Козинської сільської ради

15

Кузьміч Сергій Андрійович, депутат Козинської сільської ради

16

Мороз Світлдана Андріївна, завідувач Козинської школи мистецтв

17

Пукас Ірина Петрівна, заступник головного бухгалтера Козинської сільської ради

18

Фічук Сергій Іванович, юрисконсульт Козинської сільської ради

19

Петручек Наталія Петрівна, діловод Козинської сільської ради

20

Павлюк Наталія Миколаївна, соціальний працівник Козинської сільської ради

21

Стрільчук Тетяна Миколаївна, завідуюча дитячим садком с. Нова Пляшева

22

Ковальчук Галина Іванівна, завідуюча дитячим садком с. Козин

23

Дубинецька Світлана Петрівна, завідуюча клубом с. Дубини

Координацією роботи, технічний супровід та безпосереднє написання Стратегії та Плану соціально-економічного розвитку здійснювала Експертна Робоча група Рівненського державного гуманітарного університету у складі поданому в таблиці.

№ п/п

Прізвище, ім’я, по-батькові учасника Робочої групи

1

Керівник робочої групи:

Доктор сільськогосподарських наук, професор, Лико Дарія Василівна, завідувач кафедри екології,географії та туризму, Рівненського державного гуманітарного університету

2

Кандидат географічних наук, доцент, Мартинюк Віталій Олексійович, доцент кафедри екології, географії та туризму, Рівненського державного гуманітарного університету

3

Кандидат сільськогосподарських наук, професор, Прищепа Алла Миколаївна, директор навчально-наукового інституту агроекології та землеустрою, Національного університету водного господарства та природокористування

4

Кандидат сільськогосподарських наук, доцент, Лико Сергій Михайлович, професор кафедри екології, географії та туризму, Рівненського державного гуманітарного університету

5

Кандидат сільськогосподарських наук, Портухай Оксана Іванівна, доцент кафедри екології, географії та туризму, Рівненського державного гуманітарного університету

6

Якута Ольга Олексіївна викладач кафедри екології, географії та туризму, Рівненського державного гуманітарного університету


ЗМІСТ

ВСТУП        4

1. МЕТОДОЛОГІЯ ТА АЛГОРИТМИ РОЗРОБКИ СТРАТЕГІЇ        5

2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГРОМАДИ        8

3. ОСНОВНІ ЗАСАДИ СТАЛОГО СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ        12

3.1. Кадастрово-облікова оцінка соціально-економічних та природно-ресурсних параметрів громади        12

3.1.1. Демографічна ситуація        12

3.1.2. Ринок праці        15

3.1.3. Стан розвитку інфраструктури        17

3.1.4. Природно-ресурсний потенціал        21

3.1.5. Динаміка та особливості соціально-економічного розвитку        25

3.1.6. Екологічний стан та природоохоронні території        29

3.1.7. Фінансово-бюджетна ситуація        30

3.2. Результати анкетування та SWOT-аналізу        32

3.3. Модель сталого розвитку громади        41

4. СТРАТЕГІЯ, МЕТА ТА ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ ГРОМАДИ        45

4.1. Пріоритети розвитку та основні завдання        45

ПРІОРИТЕТ 1. Освіта і туризм        47

ПРІОРИТЕТ 2.Розвиток соціальної сфери та інфраструктури сільських територій        50

ПРІОРИТЕТ 3.Розвиток підприємництва, територіального управління та безпеки        54

5. ТЕХНІЧНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОГРАМ        63

6. МОНІТОРИНГ ТА ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЧНИХ ЗАВДАНЬ        83

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА        84

ДОДАТКИ        85


ВСТУП

Козинська об’єднана територіальна громада (далі ОТГ), Радивилівський район Рівненської області утворена відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (від 5 лютого 2015 року № 157-VIII). Рішення про утворення Козинської ОТГ прийнято              2016 року. До складу Козинської ОТГ увійшли Березинівська, Добриводська, Жовтнева (сьогодні Новопляшівська), Іващуківська, Козинська і Пустоіваннівська сільські ради (рішення від 15, 18, 19, 22 і 27 квітня 2016 року), які об’єдналися у Козинську сільську територіальну громаду з адміністративним центром у селі Козин. До її складу увійшли села Березини, Білогорівка, Бригадирівка, Гай, Гранівка, Гусари, Добривода, Дубини, Зарічне, Іванівка, Іващуки, Курсики, Нова Пляшева (у минулому с. Жовтневе), Пасіки, Підвисоке, Пустоіванне, Радихівщина, Рудня, Савчуки, Середнє та Станіслави.

Об'єднані територіальні громади сьогодні вступають в новий етап свого існування. Вони отримали повноваження, ресурси власні та ресурси зовнішні. Вони є відповідальними перед своїми мешканцями за формування комфортного та безпечного середовища проживання. Для цього потрібен розвиток, розвиток прогнозований та вмотивований, для досягнення якого початковим етапом є розробка його стратегічних напрямів на засадах стратегії сталого розвитку суспільства.

Стратегія розвитку об’єднаної територіальної громади являє собою документ, що визначає на довгостроковий період (4 років) стратегічні та оперативні цілі, індикатори (показники) їхнього досягнення, пріоритети та завдання для сталого економічного і соціального розвитку ОТГ та який розробляється з урахуванням положень Закону України від 05.02.15 р. № 156-VIII «Про засади державної регіональної політики» і постанови КМУ від 11.11.15 р. № 932 «Про затвердження Порядку розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації зазначених регіональних стратегій і планів заходів».


1. МЕТОДОЛОГІЯ ТА АЛГОРИТМИ РОЗРОБКИ СТРАТЕГІЇ

Методологія розглядається як система принципів, загальнонаукових та конкретних методів пізнання. Вона уявляється у вигляді певного арсеналу методів дослідження діяльності об’єктів господарювання або їх проектування. Відповідно до системно-діяльнісного підходу методологія досліджує взаємообумовленість, взаємозв’язок і залежність систем знань та систем діяльності.

Системно-діяльнісний підхід в методології ґрунтується на дослідженні деяких підсистем, у тому числі й сучасних об’єднаних територіальних громад (ОТГ), які забезпечують пізнання, комунікацію, функціонування тощо. Сьогодні формуються методології пізнання, прогнозування, комунікацій, діагностики, оцінювання, моделювання, проектування, контролю, управління, виробництва і споживання. Частково господарська діяльність малих територій, якими є ОТГ, систематизується як форма документальної формалізації у вигляді вимог до написання технічного завдання, замовлень, бізнес-планів, стратегічних планів тощо. На основі методологічних підходів та принципів розробляється алгоритм пізнання формування (проектування), розвитку та функціонування ОТГ (табл. 1).

Таблиця 1

Методологічні принцип розробки стратегії розвитку

Принципи

Сутність та практичне застосування принципів в плануванні розвитку ОТГ

1

2

Об’єктивність

Розроблення Плану на основі даних органів державної статистики, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади та реальних цілей та індикаторів (показників), яких реально досягти та які можливо оцінити

Обґрунтованість та доцільність

Розроблення Плану на основі чітко визначених цілей розвитку та економічно обґрунтованих заходів та проектів, що сприяють їх досягненню, із використанням кращого світового досвіду у сфері програмування економічного і соціального розвитку

Відкритість та прозорість

Забезпечення доступу громадськості, що передбачає інформування про цілі, пріоритети та очікувані результати та показники виконання Плану, а також забезпечує всіх суб’єктів господарської діяльності необхідними орієнтирами для планування власної виробничої діяльності

Недискримінація та рівний доступ

Дотримання під час розроблення та реалізації Плану прав та врахування інтересів всіх суб’єктів ОТГ, в тому числі суб’єктів господарювання всіх форм власності

Ефективність

Визначення та забезпечення функціонування механізму досягнення цілей, виконання завдань, заходів та проектів Плану у встановлені в ньому терміни

Продовження таблиці 1

1

2

Історичної спадкоємності

Врахування та збереження позитивних надбань попереднього розвитку громади

Етнокультурного розвитку

Відродження етнічної самосвідомості та збереження духовної і матеріальної культури етносів, сприяння їх розвитку

Сталого розвитку

Забезпечення розвитку громади для задоволення потреб нинішнього покоління з урахуванням інтересів майбутніх поколінь

Одним із важливих підготовчих етапів розробки стратегії соціально-економічного розвитку громади є анкетування. Анкетування – це процес збору первинних матеріалів у соціологічних, економічних, демографічних, маркетингових та інших дослідженнях. Анкетування організовується спеціальними службами, лабораторіями, науково-дослідними підрозділами. Серії розроблених анкет представлені у додатках (додаток А, Б, В, Д, Е, Ж).

Розрізняють легальне анкетування у вигляді інтерв’ю з опитуванням респондентів та анонімне (без зазначення особи опитуваного). Анкетування може проводиться за місцем проживання опитуваного, за місцем роботи, навчання, у місцях придбання товарів чи послуг, у транспорті, а також за допомогою поштового зв’язку, Інтернету, засобів масової інформації. Шляхом узагальнення заповнених анкет одержується об’єктивна інформація про ставлення населення, окремих соціальних груп громади (території) до певних послуг, пропозицій, проектів, подій тощо. Ця інформація використовується при розробці програм впливу на певні соціально-економічні та політичні події, розвиток ринку, формування попиту населення, при здійсненні заходів щодо вдосконалення виробництва товарів та розширення послуг, територіального планування.

При розробці стратегії соціально-економічного розвитку Козинської ОТГ було проведено анонімне опитування та анкетування серед населення. Відповідні опитувальні листи були запропоновані мешканцям громади,  підприємцям, для батьків учнів 9 класів для визначення профільних класів та якості освіти Козинської ОТГ, для учнів 9 класів «Зацікавлення у професійному самовизначенні» та анкети для вчителів.

Проаналізувавши методологічні підходи та принципи, а також здійснивши соціологічні опитування в громаді, приступаємо до розробки алгоритму дослідження. Алгоритм – це набір інструкцій, які описують порядок дій виконавця, щоб досягти результату розв’язування завдання за скінченну кількість дій; система правил виконання дискретного процесу, яка досягає поставленої мети за скінченний час. Для візуалізації алгоритмів часто використовують блок-схеми (рис. 1).


Рис. 1. Схема-алгоритм розробки стратегії соціально-економічного розвитку Козинської ОТГ

2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГРОМАДИ

Територія Козинської ОТГ розташована на північному сході Радивилівського району Рівненщини (рис. 2). На півночі частково межує з Демидівським та Млинівським районами, на сході з Дубенським районом Рівненської області, на південному сході межує з Кременецьким районом Тернопільської області, а на заході з Крупецькою ОТГ та Теслугівською сільської радою (адміністративний статус останньої на сьогодні не з’ясований).

Козинська ОТГ сформована 27 квітня 2016 р. До її складу увійшли території шести сільських рад (Березинівська, Добриводська, Жовтнева (сьогодні Новопляшівська), Іващуківська, Козинська і Пустоіваннівська) та 22 населених пункти. Загальна площа Козинської ОТГ станом на 01 січня 2017 р. становить 181,9 км2. Станом на 01.01.2017 р. на території Козинської ОТГ проживає 7284 особи (табл. 2).

Вибори депутатів сільської ОТГ відбулися 28.08.2016 р. Депутатський корпус налічує 26 депутатів. Очолює ОТГ, голова громади Костюк Юрій Андрійович.

У східній частині території громади пролягає залізнична магістраль (Здолбунів-Львів). Тут розміщена залізнична станція Рудня Почаївська. Майже паралельно до залізничної гілки пролягає автомобільна магістраль Київ-Чоп, яка є складовою міжнародного транспортного коридору Лісабон-Москва. Із заходу на схід проходить шосейна автомобільна дорога Берестечко-Кременець.

Територія Козинської ОТГ розміщена у басейні річки Пляшівка загальною протяжністю 18,5 км у межах території громади. Клімат території громади помірно-континентальний, формується переважно під впливом атлантичних повітряних мас й характеризується середньою температурою влітку (липень) +17,5-18,0 °С, а взимку (січень) -4,5-5,0 °С.

Більша частина території громади лежить у межах фізико-географічної області Мале Полісся. На північ від шосе Козин-Добривода рельєф дещо почленований із нагальним підняттям. Саме тут вклинюються відроги фізико-географічної області Волинської височини із проявом лесових суглинків на відслоненнях. Територія південної частини має рівнинний характер, а відтак і сприятливі агроморфологічні умови щодо обробітку ґрунтів.


А) Козинська ОТГ займає північно-східну частину Радивилівського району (пунктирною лінією показано межі сільських рад станом на 31.12.2016 р.)

Б) Кольорами показано новостворені ОТГ

(процес об’єднання громад у районі триває)

Рис. 2. Територіальна локалізація Козинської ОТГ


Таблиця 2

Паспортні дані Козинської ОТГ

№ з/п

Найменування показника

Станом на 31.12.2016

1

Чисельність населення

7284

дошкільного віку

451

шкільного віку

748

2

Кількість населених пунктів, що входять до сільської ради

22

3

Обсяг доходів (розрахунковий) спроможної територіальної громади, грн., у тому числі

49149700,0

сформованих відповідно до статті 64 Бюджетного кодексу України

-

бюджет розвитку

-

базової дотації

3736100,0

реверсної дотації

-

4

Площа території ОТГ, кв. кілометрів

181,9

5

Кількість закладів, що утримуються за рахунок бюджету органів місцевого самоврядування, у тому числі:

31

загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ступенів

2

загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІ ступенів

2

загальноосвітніх навчальних закладів І ступеня

1

дошкільних навчальних закладів

4

закладів позашкільної освіти

1

закладів культури

21

закладів фізичної культури

0

фельдшерсько-акушерських пунктів

0

амбулаторій, поліклінік

0

лікарень

0

станцій швидкої допомоги

0

6

Наявність приміщень для розміщення державних органів, установ, що здійснюють повноваження щодо:

7

правоохоронної діяльності

1

реєстрації актів цивільного стану та майнових прав

1

пенсійного забезпечення

1

соціального захисту

1

пожежної безпеки

1

казначейського обслуговування

1

7

Наявність приміщень для розміщення органів місцевого самоврядування

1


Відстані від населених пунктів Козинської ОТГ до центру громади момент її створення наведені у табл. 3.

Таблиця 3

Відстань від населених пунктів Козинської ОТГ до центру громади

з/п

Найменування сільської ради (станом 31.12.2016 р.) та населених пунктів, що входять до їх складу

Відстань до центру ОТГ,

км

1.

Козинська сільська рада:

село Козин

-

село Гранівка

5,9

село Дубини

3,5

село Савчуки

3,4

2.

Березинівська сільська рада:

село Березини

5,9

село Курсики

5,2

село Радихівщина

7,2

село Пасіки

3,4

село Середнє

4,4

3.

Іващуківська сільська рада:

село Іващуки

5,4

село Білогорівка

13,7

село Зарічне

4,0

село Бригадирівка

6,6

4.

Добриводська сільська рада:

село Добривода

8,5

село Підвисоке

8,4

село Станіслави

8,5

5.

Жовтнева сільська рада:

село Нова Пляшева

12,5

6.

Пустоіваннівська сільська рада:

село Пустоіванне

6,5

село Рудня

8,0

село Гусари

8,8

село Гай

6,8

село Іванівка

10,9


3. ОСНОВНІ ЗАСАДИ СТАЛОГО СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

Концепція сталого розвитку на сьогодні визнана найважливішою життєвою стратегією людства у XXI ст. Вона спрямована на вирішення сучасних проблем забезпечення економічного зростання в умовах обмеженості, виснаження, вичерпання природних ресурсів та загрози виникненні природних і техногенних катастроф. Згідно з цією концепцією, сталий розвиток – це такий розвиток суспільства, за якого задоволення потреб теперішніх поколінь не повинно ставити під загрозу можливості майбутніх поколінь задовольняти свої потреби.

Сталий розвиток має починатися та підтримуватися на рівні територіальної громади, і відповідно забезпечення сталого розвитку повинно здійснюватися знизу-догори, тобто від конкретної громади до національного і світового рівнів. Для того ж, щоб вивести регіон на траєкторію сталого розвитку, слід не тільки визначити ресурсну забезпеченість території, збалансувати економічні, соціальні та екологічні інтереси суб'єктів політики держави в цілому та органів місцевого самоврядування зокрема, а й детально проаналізувати ситуацію, що склалася в провідних секторах економіки певної території.

Першим етапом у розробці стратегії соціально-економічного розвитку Козинської ОТГ було проведення її кадастрово-облікової оцінки.

3.1. КАДАСТРОВО-ОБЛІКОВА ОЦІНКА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ТА ПРИРОДНО-РЕСУРСНИХ ПАРАМЕТРІВ ГРОМАДИ

3.1.1. Демографічна ситуація

Рушійною силою соціально-економічного розвитку громади є населення. Важливою складовою населення є його вікова, статева, освітня, національна структури тощо. Демографічні процеси на тій чи іншій території впливатимуть на особливості зайнятості, розселення населення. Саме демографічні параметри громади слід враховувати при розробці стратегії розвитку малих територій та моделюванні суспільно-господарських систем.

Оцінка динаміки кількості населення Козинської громади за останні 13 років показала чисельне скорочення населення. Протягом 2003-2016 рр. у громаді кількість населення скоротилося на 1329 осіб (рис. 3). Високі показники скорочення населення спостерігалися у колишніх Іващуківській та Козинській сільських радах (табл. 4). Тому демографічна політика у громаді має бути спрямована на поліпшення соціальних параметрів, відкриття робочих місць у поєднанні з державними важелями стосовно демографічного розвитку.

Таблиця 4

Динаміка кількості населення Козинської ОТГ

№ з/п

Сільська рада / населені пункти

01.01.2003

31.12.2016

Приріст/

скорочення

(+ /–)

Середньорічні темпи скорочення/зростання населення

Кількість населення

Кількість населення

Березинівська с/р

918

817

-101

-7,2

1

Березини

327

274

-53

-3,8

2

Пасіки

197

213

+16

+1,1

3

Курсики

113

99

-14

-1,0

4

Середнє

102

100

-2

-0,1

5

Радихівщина

179

131

-48

-3,4

Добриводська с/р

606

502

-104

-7,4

6

Добривода

299

249

-50

-3,6

7

Станіслави

203

182

-21

-1,5

8

Підвисоке

104

71

-33

-2,4

Іващуківська с/р

1997

1613

-384

-27,4

9

Іващуки

479

365

-114

-8,1

10

Білогорівка

207

153

-54

-3,6

11

Зарічне

867

740

-127

-9,1

12

Бригадирівка

444

355

-89

-6,4

Козинська с/р

2965

2217

-348

-24,9

13

Козин

1621

1512

-109

-7,8

14

Гранівка

512

432

-50

-3,6

15

Дубини

393

318

-75

-5,4

16

Савчуки

439

325

-114

-8,1

Новопляшівська с/р

820

650

-170

-12,1

17

Нова Пляшева

820

650

-170

-12,1

Пустоіваннівська

1307

1085

-222

-15,9

18

Пустоіванне

507

458

-49

-3,5

19

Іванівка

468

367

-101

-7,2

20

Рудня

196

172

-25

-1,8

21

Гай

75

61

-14

-1,0

22

Гусари

61

27

-33

-2,4

Козинська громада

8613

7284

-1329

-95,0

Рис. 3. Динаміка кількості населення за 2003-2017 рр. на території Козинської громади

На території громади кількість померлих осіб значно переважає над кількістю народжених (рис. 4). Спостерігається тенденція до зменшення кількості народжених в 2016 р. у 1,5 рази у порівнянні з 2001 р. Станом на березень 2017 р. народилося 5 дітей та померло 26 осіб. Висока кількість померлих спостерігалася у 2010 р. (134 особи), менша – у 2001 р. (107 осіб).

Рис. 4. Динаміка кількості народжуваних та померлих у період з

2001-2017 рр. на території Козинської громади

Розподіл населення Козинської ОТГ за віковим складом наведений на рис. 5.

Рис. 5. Розподіл населення за віковими категоріями та економічною активністю, осіб

Із наведених на рис. 5 даних видно, що за період з 2001 до 2017 рр. на території Козинської ОТГ переважає населення працездатного віку, а найменшу кількість становить населення старшого від працездатного віку. На початок 2017 році частка населення працездатного віку становила 67%, молодшого від працездатного – 18% та старшого від працездатного – 15%.

Отже, аналізуючи демографічну ситуацію у період з 2001-2017 рр. на території Козинської ОТГ було виявлено: зменшення кількості населення; зниження темпів народжуваності і смертності; переважання населення працездатного віку (67%).

3.1.2. Ринок праці

Ринок праці — це передусім система суспільних відносин, пов'язаних із купівлею і продажем товару «робоча сила». Крім того, ринок праці є сферою працевлаштування, формування попиту й пропозиції на робочу силу.

Процес формування ринку праці відбувається повільно, суперечливо і болісно, оскільки в минулому ця сфера була однією з найбільш здеформованих. Становлення вітчизняного ринку праці відбувалося в умовах різкого дисбалансу між попитом на працю та її пропозицією. Пропозиція робочої сили в Україні є більшою, ніж попит, що зумовлює наявність безробіття і необхідність дієвих механізмів його зменшення та стабілізації.

Останнім часом відбувається масова еміграція населення працездатного віку, що спричинена такими обставинами: зростанням безробіття, великою різницею в рівні оплати праці в Україні та західних країнах, відсутністю перспектив професійного зростання, економічною нестабільністю, невизначеністю шляхів поліпшення рівня життя, відсутністю безпеки громадян тощо.

Кількість представників соціальної, освітньої та медичної сфер Козинської ОТГ у період з 2001 до 2017 рр. наведена на рис.6.

Рис. 6. Динаміка кількості представників соціальної, освітньої та медичної сфер Козинської ОТГ

У межах громади у сфері освіти основним місцем роботи є загальноосвітні навчальні заклади, де кількість педагогічних працівників у 2017 р. становила 108 осіб, що на 28 працівників більше, ніж у 2001 р.. Значно менше педагогічних працівників у дошкільних навчальних закладах: у 2017 р – 22 особи, що у порівнянні з 2001 р. збільшилась лише на 9 осіб. У позашкільних навчальних закладах станом на 2017 р. працює лише 13 педагогічних працівників, що на 4 особи більше ніж у 2001 р. (9 осіб). Отже, у закладах освіти в основному спостерігається тенденція до збільшення кількості педагогічних працівників.

Простежується зменшення кількості працюючих у сфері культури з 17 осіб у 2001 р. до 15 – у 2016 р.

За досліджуваний період спостерігалась незначна зміна кількості середнього медичного персоналу у комунальних медичних закладах, станом на 2017 р. це показник становив 16 осіб на територіальну громаду 7284 особи.

Динаміка кількості підприємців на території громади наведена на рис. 7. Максимальна кількість підприємців була зареєстрована у 2016 р., мінімальна у 2001 р. На початку 2017 р. це показник становив 73 особи.

Рис. 7. Динаміка кількості підприємців на території Козинської ОТГ

Для виникнення, формування й функціонування ринку праці необхідні певні умови. Насамперед, треба забезпечити правові умови функціонування цього ринку, зокрема, можливість вільного пересування на ньому громадян, вільного вибору роботи, тобто юридична свобода працівника, можливість самостійно розпоряджатися своєю здатністю працювати. Проте цього недостатньо, оскільки, з економічного погляду, власник робочої сили змушений продавати її тоді, коли у нього немає всього необхідного для ведення свого господарства як джерела для одержання засобів існування, або коли дохід з інших джерел є недостатнім.

Покупцем товару «робочої сили» на ринку виступає підприємець, який має все необхідне для ведення власного господарства. Крім своєї праці, підприємець залучає інших працівників за певну грошову винагороду. Відбувається обмін індивідуальної здатності до праці на засоби існування, необхідні для відтворення робочої сили, а також здійснюється розміщення працівників у системі суспільного поділу праці країни. Тому, для забезпечення робочих місць, потрібно створювати оптимальні умови для розвитку підприємств, а також малого і середнього бізнесу.

Отже, аналізуючи ринок праці Козинської ОТГ виявлено, що основним місцем роботи є загальноосвітні навчальні заклади, де спостерігається тенденція до збільшення педагогічних працівників (понад 100 осіб), підприємці – понад 70 осіб. Значна частка осіб працездатного віку зареєстрована на біржі праці, або мають тимчасовий заробіток. Близько 1,5 % громадян працездатного віку ОТГ їздять на заробітки закордон. З 2015 до 2017 рр. спостерігається зменшення працівників у комунальних медичних закладах, позашкільних навчальних закладах, у сфері культури, а також зниження кількості підприємців.

3.1.3. Стан розвитку інфраструктури

Інфраструктура – це сукупність підприємств і установ господарського комплексу, що обслуговують основні галузі виробничої сфери та сфери послуг, а також безпосередньо людей. Вони надають послуги для здійснення необхідних виробничих, економічних, організаційних зв'язків між складовими частинами господарства, забезпечують гідні умови життя населення.

На території Козинської ОТГ можна виділити виробничу та соціальну інфраструктури. До виробничої інфраструктури відносять ту частину загальної інфраструктури, що надає послуги виробничого характеру, тобто забезпечує зв'язки у виробничій сфері економіки. До неї відносять вантажний транспорт, матеріально-технічне постачання, інженерні комунікації (електро-, водо-, газо-, теплопостачання, очисні споруди тощо). Складові виробничої інфраструктури Козинської ОТГ наведені на рис. 8-12.

Загальна протяжність мережі водопостачання (в т.ч. водогонів, вуличної водопровідної мережі, внутрішньоквартальної та внутрішньодворової) у 2001 р. становила 3,5 км, що у 2010 р. збільшилась до 6,5 км і не змінювалась до цього часу. Охоплення населення послугою централізованого водопостачання наведено на рис. 8.

Рис. 8. Охоплення населення послугою централізованого водопостачання

За досліджуваний період найменша кількість будинків, що користувалися послугою централізованого водопостачання, була у 2001 р. (128 будинків). До 2017 року цей показник збільшився лише на два будинки (130 будинків). Водопостачання відбувається у  режимі 24 години на добу.

Загальний обсяг води, поданої населенню з 2001 р. збільшився з 10000 тис. куб. м. до 12600 у 2015 р., і на 100 тис. куб. м. зменшився у 2016 р., що наведено на рис.9.

Рис. 9. Загальний обсяг води, поданої населенню

у період з 2001 р. до 2017 р.

Протяжність мереж зовнішнього освітлення наведена на рис.10. З 2001 р. протяжність мережі зросла у два рази та станом на 2017 р. становить 11,57 км. Відповідно зросла і кількість світлоточок в мережі зовнішнього освітлення з 16 у 2010 р. до 172 точок – у 2017 р.

Рис. 10. Загальна протяжність мереж зовнішнього освітлення

Кількість автомобільних маршрутів наведено на рис. 11. 

Рис. 11. Загальна кількість автомобільних маршрутів

Наведені дані на рис. 11 свідчать про збільшення кількості автомобільних маршрутів у два рази з 2001 р. до 2017 р.. Протяжність вулично-дорожньої мережі наведено на рис. 12.

Рис. 12. Протяжність вулично-дорожньої мережі Козинської ОТГ

За досліджуваний період загальна протяжність вулично-дорожньої мережі в межах територіальної громади зросла лише на 22,25 км. Також з 2001 р. до 2016 р. загальна протяжність комунальних доріг зросла лише на 3,17 км, протяжність вулично-дорожньої мережі з твердим покриттям на 21,22 км. Площа відремонтованих доріг поточним ремонтом становила у 2010 р. 4200 кв.м., а у 2016 р. – 2150 кв.м, що майже у 2 рази менше у порівнянні з 2010 р. Протяжність освітлюваної вулично-дорожньої мережі з 2010р. (7,57 км) до 2017 р. зросла у 2 рази і становить 11,57 км.

На відміну від виробничої інфраструктури, що обслуговує виробництво, підприємства й установи сфери послуг надають послуги безпосередньо населенню, а тому утворюють соціальну інфраструктуру (табл. 5).

Таблиця 5.

Динаміка соціальної інфраструктури у період з 2001 до 2017 рр. на території Козинської територіальної громади

Складові елементи

2001 р.

2010 р.

2015 р.

2016 р.

2017 р.

Кількість лікарняних закладів , які утримуються з місцевого бюджету всього

11

11

10

10

10

Кількість амбулаторно-поліклінічних закладів, які утримуються з місцевого бюджету

7

7

5

5

5

Ліжковий фонд лікарняних закладів, які утримуються з місцевого бюджету (ліжок)

*

*

5

5

*

Ємність амбулаторно-поліклінічних закладів, які утримуються з місцевого бюджету в розрахунку на 1000 жителів

33

34

63

54

*

Кількість комунальних дошкільних закладів

3

3

3

3

3

Кількість комунальних загальноосвітніх закладів

5

5

5

5

3

Кількість дитячих, спортивних майданчиків в житлових мікрорайонах на території міста

15

15

19

20

20

Кількість закладів культури, що утримуються з місцевого бюджету всього

10

10

10

10

10

Кількість закладів клубного типу, що утримуються з місцевого бюджету

10

10

10

10

10

Кількість публічних масових бібліотек, що утримуються з місцевого бюджету.

6

6

6

6

6

Примітка: * немає даних.

Наведені у табл. 5 дані свідчать про зменшення на території громади за досліджуваний період кількості лікарняних закладів, які утримуються з місцевого бюджету на одну одиницю (у 2017р. – 10), кількість амбулаторно-поліклінічних закладів – на дві одиниці (у 2017 р. – 5) та кількості комунальних загальноосвітніх закладів – на дві одиниці (у 2017 р. – 3). Без змін залишилася кількість комунальних дошкільних закладів (3), закладів культури (10), закладів клубного типу (10) та публічних масових бібліотек (6). З 2001 р. до 2017 р. на території громади збільшилась кількість лише дитячих, спортивних майданчиків на території громади з 15 до 20.

Таким чином, у результаті аналізу розвитку інфраструктури було виявлено:

- незначне зростання складових показників виробничої її частини (охоплення населення послугою централізованого водопостачання, протяжність мереж зовнішнього освітлення, кількість автомобільних маршрутів, протяжність вулично-дорожньої мережі);

- у соціальній інфраструктурі спостерігається зменшення комунальних загальноосвітніх, лікарняних та амбулаторно-поліклінічних закладів і збільшення лише дитячих, спортивних майданчиків в житлових мікрорайонах.

3.1.4. Природно-ресурсний потенціал

Природно-ресурсний потенціал включає такі основні природні ресурси: земельні ресурси, в тому числі господарського, промислового та іншого призначення; водні ресурси; лісові ресурси; наявність корисних копалин.

Земельні ресурси включають в себе сільськогосподарські угіддя, землі під господарськими будівлями і дворами, під господарськими шляхами і прогонами, землі, які перебувають у стадії меліоративного будівництва та відновлення родючості, землі тимчасової консервації, забруднені сільськогосподарські угіддя, які не використовуються в сільськогосподарському  виробництві.

На території Козинської ОТГ площа сільськогосподарських угідь становить 15300,56 га (рис. 13), лісів – 1320,49 га.

Рис. 13. Структура сільськогосподарських угідь Козинської ОТГ

Наведені на рис. 13 дані свідчать, що основну площу сільськогосподарських угідь складає рілля (13672,85 га), на другому місці знаходяться пасовища (1295,95 га), на третьому – багаторічні насадження (182,77 га).

Ґрунтовий покрив. Важливим для ведення сільського господарства та отримання високих урожаїв і якісної продукції є родючість грунтів та екологічний стан, що враховують при здійсненні їхньої якісної оцінки.

Проведення якісної оцінки надає можливість виявляти найбільш сприятливі ґрунти для вирощування тих чи інших сільськогосподарських культур; допомагає найефективнішому використанню добрив, проведенню агротехнічних та меліоративних заходів; сприяє введенню зональних систем землеробства; ставить за мету підвищення продуктивності природних кормових угідь і лісових насаджень; має велике значення в охороні ґрунтів від деградації (ерозії, забруднення важкими металами, пестицидами, заболочення і т.д.).

Прийнятим для якісної оцінки ґрунтів є агроекологічний метод, який враховує сукупність основних властивостей, що характеризують здатність ґрунту забезпечувати потребу рослин у поживних речовинах і волозі в конкретних умовах повітряного, теплового режимів і реакції ґрунтового середовища.

Агрохімічний бал ґрунту поля (земельної ділянки) розраховується на основі значень 14 показників якісного стану занесених в агрохімічний паспорт (максимально можливі запаси продуктивної вологи, реакція ґрунтового розчину, сума ввібраних основ, вміст в орному шарі гумусу, азоту, що легко гідролізується (азоту за нітрифікаційною здатністю), рухомих фосфору, калію, сірки, рухомих форм бору, молібдену, марганцю, кобальту, міді, цинку). Значення максимально можливих запасів продуктивної вологи (у шарі 0-100 см за вегетаційний період) заносять в агрохімічний паспорт з довідникових даних, значення решти показників визначаються в ході аналізування ґрунтових проб.

Агрохімічна оцінка ґрунтів проводиться за кожним із цих показників за замкнутою 100-бальною шкалою, де за 100 балів приймається агрохімічний показник еталонного ґрунту. Виділяють ґрунти дуже високої якості, високої якості (хороші ґрунти), середньої якості (задовільні ґрунти), низької якості, дуже низької якості та незручні ґрунти (табл. 6). Згідно цього балу ґрунти оцінюють за їх придатністю для сільськогосподарського виробництва.

Таблиця 6

Оцінка ґрунтів за їх придатністю для сільськогосподарського виробництва*

Оцінка ґрунтів

Клас

Бал бонітету грунту

дуже високої якості (найкращі ґрунти)

І

100-91

ІІ

90-81

високої якості

(хороші ґрунти)

ІІІ

80-71

ІV

70-61

середньої якості

(задовільні ґрунти)

V

60-51

50-41

низької якості

VІІ

40-31

VІІІ

30-21

дуже низької якості

ІХ

20-11

незручні ґрунти

Х

10

*Методика проведення агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення / За ред. Яцука І.П., Балюка С.А. – Київ, 2013. – 104 с

Для грунтів Козинської об’єднаної територіальної громади значення агрохімічних балів наведені на рис. 14. Для аналізу використані дані агрохімічної паспортизації полів та земельних ділянок, проведеної РФДУ «Інститут охорони грунтів України».

Із наведених даних випливає, що за агрохімічним балом більшість агровиробничих груп ґрунтів характеризуються середньою якістю та входять до V (51-60 бали) і VІ груп (41-50 бали). Для них характерна помірна забезпеченість поживними речовинами і продуктивною вологою. Врожаї, отримані на цих грунтах, коливаються у широких межах залежно від окультурення. Такі ґрунти потребують заходів з усунення їхніх негативних властивостей.

Вміст гумусу у ґрунтах Козинської об’єднаної територіальної громади наведений на рис. 15. Наведені дані свідчать, що ґрунти характеризуються низьким (1,1-2,0%) та середнім вмістом гумусу (2,1-3,0%).

Рис. 14. Агрохімічні бали ґрунтів Козинської ОТГ

Рис. 15. Вміст гумусу у ґрунтах Козинської ОТГ

Порівняння агрохімічних балів та вмісту гумусу у грунтах на території сільських рад, що входять у об’єднану територіальну громаду, наведено на рис.16.

   

Рис. 16. Агрохімічні бали грунтів та вміст у них гумусу у розрізі сільських рад Козинської ОТГ

Наведені на рис. 16 дані показують, що вищий агрохімічний бал та вміст гумусу характерний для грунтів Новопляшівської сільської ради.

Таким чином, аналіз ґрунтового покриву Козинської ОТГ показав, що на сільськогосподарських угіддях громади отримані врожаї можуть коливатися у широких межах. У свою чергу, щоб підвищити родючість грунтів, необхідно відповідно до умов природно-економічних зон, застосовувати відповідні системи землеробства, які складаються з таких основних ланок: 1) правильна організація території господарства та удосконалення структури земельних угідь; 2) раціональна структура посівних площ; 3) система науково-обґрунтованих сівозмін в органічному землеробстві; 4) система обробітку ґрунту відповідно до ґрунтово-кліматичних умов і біологічних особливостей вирощуваних культур; 5) посів сортовим насінням, догляду за посівами без застосування хімічних засобів; 6) система використання органічних добрив, сидератів та вермикультури; 7) система агромеліоративних заходів; 8) система боротьби з ерозійними процесами; 9) система застосування мінімального обробітку ґрунту.

3.1.5. Динаміка та особливості соціально-економічного розвитку

Соціально-економічний розвиток включає такі аспекти, як: зростання виробництва і доходів; зміни в інституційній, соціальній і адміністративній структурах суспільства; зміни в суспільній свідомості; зміни в традиціях і звичках. Він спрямовується на забезпечення:

- комплексного використання потенціалу регіону як складної соціально-економічної системи;

- збалансованості розвитку, що характеризується пропорційним розвитком елементів, які складають структуру соціально-економічної системи регіону;

- динамічності розвитку, яка досягається за рахунок позитивної динаміки соціально-економічних показників;

- соціальної спрямованості розвитку регіональної системи, тобто націленості кожної із підсистем на постійне підвищення добробуту населення;

- правового простору, рівності умов щодо поведінки суб'єктів господарювання;

- конкурентного середовища, яке характеризується рівними умовами щодо розвитку власного господарського потенціалу;

- інноваційної складової розвитку регіональної системи, яка базується на використанні передових (інноваційних) технологій не тільки у виробничому процесі, а й управлінні. (за А.О. Кузнецовим, 2006.)

Соціально-економічний розвиток регіону можна аналізувати за індивідуальними показниками соціальної та економічної підсистем.

Динаміка середньої заробітної плати лікарів та вчителів на території Козинської ОТГ наведена рис.17. 

Рис. 17. Динаміка середньої заробітної плати лікарів та вчителів у період

з 2001 до 2017 рр.

За досліджуваний період спостерігається зростання заробітної плати лікарів,  вчителів та працівників у сфері культури. Причому у 2017 р. заробітна плата вчителя зросла майже у два рази в порівнянні з 2015 р. (2191 грн.) і становить 5231 грн.

На території Козинської ОТГ з 2010 р. до 2016 р. зросла кількість осіб, що отримують соціальну допомогу (всі види допомоги) та соціальні послуги з 1487 до 1628 осіб.

Для вивчення стану соціальної підсистеми Козинської ОТГ було проаналізовано якість надання освітніх послуг.

Динаміка загальної кількість дітей дошкільного віку (0-6 років) на території Козинської ОТГ наведена на рис 18. За досліджуваний період найбільша кількість дітей дошкільного віку була у 2015 р.(361). У 2016 та 2017 рр. спостерігається зменшення кількості дітей, що становить відповідно 324 та 305 осіб притому, що кількість місць у комунальних дошкільних закладах в 2001 р. становила 291, а з 2010 до 2017 р. – 296. Кількість груп у дошкільних закладах зросла з 6 до 7.

Динаміка кількості учнів у комунальних загальноосвітніх закладах наведена на рис.19. Як видно із наведених на рис.19 даних, з 2001 р. до 2016 р. спостерігається тенденція до зменшення кількості учнів з 1065 до 613. У 2017 р. цей показник зріс незначно і становить 652 осіб. Відповідно до цього спостерігалась наступна динаміка кількості класів у загальноосвітніх навчальних закладах: 2001 р. – 54, 2010 р. – 49, 2015 р. – 47, 2016 р. – 46 та 2017 р. – 52 класи.

Рис. 18. Динаміка загальної кількість дітей дошкільного віку (0-6 років) на території Козинської ОТГ

Рис. 19. Динаміка кількості учнів у комунальних загальноосвітніх закладах на території Козинської ОТГ

Рівень охоплення учнів профільним навчанням та поглибленим вивченням у комунальних загальноосвітніх закладах наведено на рис. 20

Рис 20. Рівень охоплення учнів профільним навчанням та поглибленим вивченням

Із наведених на рис.20 даних видно, що рівень охоплення учнів профільним навчанням з 2001 р. до 2017 р. почав знижуватися  19,1 до 15,3 %. Найменший показник був у 2010 р. – 4,1 %. Значно переважає частка учнів, охоплених поглибленим вивченням. У 2015 р. охоплено 12 %, частка яких значно збільшилася у 2016 р. (41%) та 2017 рр. (40,3%).

Динаміка якісного показника навченості за період з 2001 до 2017 рр. наведена на рис 21. Найнижчий відсоток навченості спостерігався у 2010 р. (58,1%), найвищий – у 2017 р. (62,7%).

Рис. 21. Динаміка якісного показника навченості

З 2001 до 2017 рр. відбувається збільшення загальної кількості вихованців комунальних позашкільних закладів від 75 (2001 р.) до 148 осіб (2015 р.), станом на 2017 р. цей показник становить 140 осіб.

З економічної підсистеми до уваги були взяті показники кількості малих підприємств та зареєстрованих підприємців. Так, кількість малих підприємств на 10 тис. населення з 2001 до 2017 року зросла більше як у 3 рази (рис 22).

Рис. 22. Кількість малих підприємств  на 10 000 нас.

Рис. 23. Динаміка зареєстрованих підприємців

Із наведених на рис.23 даних видно, що найменша кількість підприємців за досліджуваний період була зареєстрована у 2001 р. (60 осіб), у 2010 р. це й показник зріс до 80. У подальші роки спостерігається незначне коливання 78 – у 2015 р., 81 – у 2016 р. та 73 – у 2017 р.

Таким чином, в результаті аналізу соціально-економічного розвитку Козинської територіальної громади за період з 2001 до 2017 рр. було виявлено збільшення заробітної плати лікарів та вчителів, зменшення кількості учнів у комунальних загальноосвітніх закладах, зростання охопленості учнів профільним навчанням та поглибленим вивченням, що в свою чергу вплинуло  на зростання якісного показника навченості. Також спостерігається зростання кількість малих підприємств на 10 тис. населення з 2001 до 2017 року від 4 до 13, в свою чергу динаміка зареєстрованих підприємців коливається від 60 до 81, станом на 2017 рік цей показник становить 73 особи.

3.1.6. Екологічний стан та природоохоронні території

На сьогоднішній день глобальних масштабів набуває проблема утворення відходів, а у сільських населених пунктах – відсутність відповідних контейнерів для збору сміття. Станом на 2015 р. на території Козинської ОТГ було 5 контейнерів для роздільного збору сміття, кількість яких зменшилася до 2 у 2016-2017 рр. Об'єм зібраних твердих побутових відходів від населення з 2015-2017 рр. знаходився у межах 3,508-3,876 куб.м.

У межах територіальної громади наявні три об’єкти природно-заповідного фонду. Ботанічний заказник місцевого значення «Урочище «Савчуки» площею 65,3 га. Заказник створений для збереження у заплаві р. Ситеньки чисельних популяцій орхідей та інших водно-болотних видів рослин. У прилеглому лісі виявлені центрально-європейський вид – астранція велика та диз'юнктивний вид – лілія лісова, занесені до Червоної книги України.

Комплексна пам’ятка природи місцевого значення «Парк «Зарічненський» площею 0,6 га на території фізіо-пульмонологічного диспансера «Козинський».

Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Острів «Замок» площею 4 га. Пам’ятка природи знаходиться у заплаві річки Пляшівка на території острова, який є місцем відпочинку мешканців Козина. Неподалік острова знаходиться став. Острів відомий тим, що у 17 – 19 ст. тут існував замок, від чого й походить назва. На острові закладено парк. Переважає у парку тополя, зустрічаються береза, ялина, верба.

Важливою складовою у еколого-ландшафтному плануванні розвитку території є просторово-типологічна структура угідь громади, у тому числі селитебна структура (площа зайнята житловою та господарською забудовою). Картометричні дослідження показали, що колишні Козинська та Іващуківська с/р займають найбільшу площу в новоствореній громаді, відповідно 22,21% та 21,77% (табл. 7). Найбільше селитебне навантаження має колишня Козинська с/р (26,61%) та Іващуківська с/р (20,94%), а на третьому місці Пустоіваннівська с/р (18,73%). Загальний показник селитебного навантаження Козинської ОТГ становить 12,32%. Ми рекомендуємо у подальшому планомірно розвивати поселенську структуру в межах громади аби уникнути диспропорцій селитебного навантаженя. З цією метою необхідно планувати інфраструктурні проекти для колишніх Березинівської, Добриводської, Новопляшівської с/р.

Таблиця 7

Параметри сільських рад та селитебне навантаження Козинської ОТГ

(станом на 31.12.2016 р.)

№ з/п

Сільська рада

Площа,

км2

Відсоток від площі ОТГ, %

Селитебна

площа, км2

Відсоток від площі ОТГ, %

1

Березинівська

19,4

10,67

2,734

12,20

2

Добриводська

25,1

13,80

2,523

11,26

3

Іващуківська

39,6

21,77

4,693

20,94

4

Козинська

40,4

22,21

5,964

26,61

5

Новопляшівська

25,3

13,91

2,301

10,27

6

Пустоіваннівська

32,1

17,65

4,199

18,73

Разом

181,9

100,00

22,414

100,00

Отже, для покращення екологічного стану території Козинської ОТГ необхідно, в першу чергу, збільшувати кількість контейнерів для роздільного збору сміття та організувати збір і його вивезення у відведені для цього місця. У межах громади знаходиться лише 3 об’єкти природно-заповідного фонду, тому для збереження стійкості ландшафтів на зменшення антропогенного навантаження на природне середовище необхідно збільшувати прощу природно-заповідного фонду та формувати екологічну мережу.

3.1.7. Фінансово-бюджетна ситуація

Видатки бюджету на утримання закладів освіти та ремонт вулично-дорожньої мережі наведено на рис. 24.

 

Рис. 24. Основні видатки бюджету

Як видно з рис.24 видатки бюджету на утримання дошкільних закладів освіти майже у два рази перевищують видатки для утримання позашкільних закладів. Значно зросли видатки і на поточний ремонт вулично-дорожньої мережі у 2015 та 2016 рр., що відповідно становили 723,0 та 607,9 тис. грн., у 2010 р. зазначений показник становив – 330,7 тис. грн.

Також на території населених пунктів Козинської ОТГ за досліджуваний період спостерігається зростання середньої вартості утримання однієї дитини в комунальних дошкільних навчальних закладах рис. 25.

Рис. 25. Середня вартість утримання однієї дитини в комунальних дошкільних навчальних закладах

Отже, аналіз фінансово-бюджетної ситуації Козинської ОТГ показує зростання видатків бюджету. Значна частина коштів направлена на утримання комунальних дошкільних закладів освіти. Спостерігається зменшення видатків у 2016 р. у порівнянні з 2015 роком на поточний ремонт вулично-дорожньої мережі.

3.2. Результати анкетування та SWOT-аналізу

Результати анкетування

Результати аналізу опитувального листа для мешканців

Опитуванням охоплено населення різного віку та різного роду занять. 60% опитаних мешканців становили жінки.

Свій матеріальний стан респонденти оцінюють 73 % як середній, 27%  – низький. Думки, щодо екологічних умов місця проживання розділилися на задовільні – 53%, та відносно задовільні – 47%.

Ставлення до об’єднання громади у 77% – позитивне, у 13%– байдуже та у 10% негативне.

Оцінка рівня нинішнього стану окремих показників стану громади (станом на 2017 рік) наведена у табл. 8.

Таблиця 8

Оцінка рівня нинішнього стану окремих показників стану громади (станом на 2017 рік),  %

Показник

Оцінка

1-

Незадовільно

3-

Задовільно

4 –

Добре

5 –

Відмінно

1

2

3

4

5

Якість комунальних послуг

30

40

20

10

Стан доріг

70

27

3

Стан тротуарів

79

13

8

Рівень задоволення культурних потреб

14

62

21

3

Медичне забезпечення

10

48

41

Рівень надання освітніх послуг

10

45

41

3

Робота дошкільних установ

7

46

43

4

Екологічний стан

21

45

34

Інфраструктура відпочинку та дозвілля

36

32

32

Безпека мешканців

7

61

32

Умови для започаткування та ведення власного бізнесу

41

26

33

Можливості працевлаштування

58

28

14

Послуги з благоустрою у селі, на думку мешканців, виконуються на середньому рівні – 42%, низькому рівні – 58%.

Надання послуг у місцевих комунальних закладах охорони здоров’я є на середньому рівні – 52%, низькому рівні – 48%.

Головною проблемою сучасного села є

  1. безробіття – 50%;
  2. низьке матеріальне становище – 20%;
  3. відсутність віри у краще майбутнє – 20%
  4. відсутність зацікавленості у власній праці – 10%.

Заважає розвиткові громади на думку мешканців:

  1. безробіття – 54%;
  2. низька якість (відсутність) дорожнього покриття між населеними пунктами в громаді – 51%;
  3. недостатня громадська ініціативність та активність мешканців – 31%.

Завдання, які необхідно здійснити для розвитку громади, мешканці розміщують у наступному порядку:

  1. Зменшення рівня безробіття;
  2. Ремонт доріг між поселеннями громади;
  3. Розвиток малого і середнього бізнесу.

Основним ресурсом громади для подальшого розвитку, на їхню думку, є активність/підприємливість мешканців громади і прогресивна та дієва місцева влада.

Індивідуальним господарством виявляють бажання займатись 73%.

У відкритті власної справи необхідно першочергово допомагати молоді (77%), учасникам АТО (17%) та безробітним (6%).

Згідно проведеного анкетування вчителів були отримані наступні результати:

Результати анкетування батьків

47 % батьків зацікавлені у тому, щоб уже після 9 класу відправити своїх дітей на навчання у технікуми, продовжити навчання в 10-11 класах школи прагнуть 32 %.

32 % батьків віддають дітей на заняття до репетиторів; 53% - ні

На думку 58% опитаних батьків, діти виявляють зацікавленість суспільно-гуманітарним напрямком.

Поглибленого вивчення, на думку батьків, потребують такі предмети як іноземна мова, математика і біологія.

Основною причиною невдач у навчанні дітей на думку батьків є  складність матеріалу – 68 %; небажання вчитися – 32 %.

Навчання дітей у профільному класі, за думкою батьків, на 47% дозволить правильно вибрати майбутню професію, розкрити свої здібності, пізнати свої можливості.

Переважаючим чинником у виборі профільного класу для дитини на думку 68% батьків є особистий інтерес дитини до профілюючих предметів.

Анкетування учнів 9 класів

29% дітей виявляють нахил до природничого і така ж кількість до інженерно-технічного профілю. Більшу зацікавленість проявляють до технічної галузі знань – 38%.

Більшість респондентів пов’язують майбутню професію з  комп’ютерною технікою та інформаційними системами – 35%, військовою справою – 26%.

Переважаючим чинником у виборі профільного класу є особистий інтерес до профілюючих предметів – 68%.

У виборі майбутньої професії діти приймають власне рішення – 76%.

Після закінчення школи учні хотіли би обрати професію механіка – 24%, програміста – 24%, повара – 8%.

Отже, проведене анкетування показує, що розвитку громади заважає безробіття, низька якість (відсутність) дорожнього покриття між населеними пунктами в громаді, що в першу чергу необхідно врахувати при розробці пріоритетів її розвитку.

Результати SWOT-аналізу

Одним з основних інструментів стратегічного управління, що оцінюють в комплексі внутрішні і зовнішні чинники, які впливають на розвиток ОТГ, є SWOT-аналіз.

SWOT-аналіз – це процес встановлення зв'язків між найхарактернішими для громади можливостями, загрозами, сильними сторонами (перевагами), слабкостями, результати якого в подальшому можуть бути використані для формулювання і вибору стратегій її розвитку (табл. 9).


Таблиця 9

SWOT-аналіз Козинської громади


Як видно із SWOT-аналізу громади, слабкі сторони переважають сильні, водночас можливості переважають загрози. Слід відзначити, що жоден з чинників не є проблемою, а є орієнтиром для дій та удосконалення.

SWOT-матриця Козинської громади

SWOT-матриця дозволяє виявити взаємозв'язки між «внутрішніми» (сильні та слабкі сторони) та «зовнішніми» (можливості та загрози) факторами, які мають стратегічне значення для Козинської громади (Рис. 26-28). Пунктирними лініями показаний взаємозв'язок. Саме ці взаємозв'язки дозволяють сформулювати порівняльні переваги, виклики і ризики, які є основою для стратегічного вибору — формулювання стратегічних та операційних цілей розвитку громади на довгострокову перспективу.

Рис. 26. Матриця сильних сторін, які створюють передумови й дають можливості для розробки стратегічних та операційних цілей Козинської ОТГ

Рис. 27. Матриця слабких сторін, що погіршують передумови

для розробки стратегічних та операційних цілей Козинської ОТГ

Рис. 28. Матриця можливостей та загроз для розробки стратегічних та операційних цілей Козинської ОТГ

3.3. Модель сталого розвитку громади

Аналіз основних проблем регіонального, місцевого розвитку в Україні та вивчення досвіду європейських держав засвідчує, що найбільш гострою виявилася проблема відсутності обґрунтованої регіональної державної політики в контексті сталого розвитку.

Сталий розвиток громади – це вироблення нової свідомості людства і громадянина конкретної території, нового ставлення до своєї діяльності, яке потребує узгодженості дій всієї світової цивілізації, дотримання законів і норм, що забезпечують поєднання інтересів економіки, довкілля і добробуту людини як загальносвітових інтеграційних вимог людства, рис. 29-30 
(за А. Шаповаловою, 2010).

D:\Гугл Академія_Статті\!!!!!!!!!ГРОМАДИ\СТАЛИЙ розвиток\Мат-ли до ОТГ\640px-Sustainable_developmentUK.svg.png

Рис. 29. Класична модель сталого розвитку

D:\Гугл Академія_Статті\!!!!!!!!!ГРОМАДИ\!!!Зразки-Приклади\Козин_27.01\17.jpg

Рис. 30. Глобальні Цілі сталого розвитку до 2030 року

(Ухвалено на 70-й сесії генеральною асамблеєю ООН, Нью-Йорк, 2015)

Для розробки моделі сталого розвитку Козинської територіальної громади було виділено та проаналізовано соціальний, економічний та екологічний блоки, що наведені на рисунках 31-33.


Рис. 31. Соціальний блок моделі сталого розвитку ОТГ

Рис. 32. Економічний блок моделі сталого розвитку ОТГ

Рис. 33. Екологічний блок моделі сталого розвитку ОТГ


4. СТРАТЕГІЯ, МЕТА ТА ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ ГРОМАДИ

4.1. Пріоритети розвитку та основні завдання

Основою для визначення пріоритетів та цілей для їхнього досягнення стали результати опитування мешканців громади.

Головною метою стратегії соціально-економічного розвитку Козинської ОТГ є забезпечення добробуту мешканців на засадах розвитку індивідуального господарювання, фермерства за різними спеціалізаціями, переробної галузі рослинницької і тваринницької продукції, малого та середнього бізнесу, соціальної сфери, активізації громади та якісних змін у системі освіти та туризму.

Для реалізації пріоритетних напрямків розвитку сформульовано стратегічну мету  та основні завдання, що наведені у табл. 10.

Таблиця 10

Пріоритети, цілі та оперативні завдання розвитку Козинської ОТГ

Пріори-тети

Стратегічна ціль

Оперативні завдання

ПРІОРИТЕТ 1. Освіта і туризм

1.1. Формування освітньо-виховного кластеру (комплексів)

1.1.1. Розвиток та удосконалення діяльності загальноосвітніх навчальних закладів

1.1.2. Розвиток та удосконалення діяльності дошкільних навчальних закладів

1.1.3. Розвиток та удосконалення діяльності закладів позашкільної освіти

1.1.4. Підвищення якості освітніх і позашкільних послуг та розширення їх переліку

1.2. Формування туристсько-рекреаційної інфраструктури

1.2.1. Формування туристичної інфраструктури

1.2.2. Популяризація туризму та забезпечення умов для розвитку туризму  і рекреацій

1.2.3. Створення автокемпінгу поблизу Козинської розвилки (міжнародна траса: Лісабон-Москва)

ПРІОРИТЕТ 2.

Розвиток соціальної сфери та інфраструктури сільських територій

2.1. Соціальна підтримка молодих спеціалістів та вразливих верств населення у громаді

2.1.1 Облаштування житла для молодих спеціалістів

2.1.2. Створення умов для працевлаштування вразливих верств населення

2.2. Розвиток інфраструктури

2.2.1. Покращення вулично-дорожнього покриття населених пунктів громади

2.2.2. Будівництво та реконструкція мереж освітлення у населених пунктах.

2.2.3. Облаштування зелених зон, скверів, парків та прибережних територій водних об’єктів 

2.2.4. Облаштування комунальної інженерної інфраструктури та систем комунального господарства громади.

2.3. Створення умов для розвитку соціальної сфери та добробуту населення

2.3.1. Організація дозвілля та розвиток  спорту на селі

2.3.2. Будівництво та реконструкція (в т.ч. модернізація) дитячих майданчиків сучасного типу

2.3.3. Розвиток культури, в т.ч. закладів культури.

2.3.4. Розширення переліку соціальних послуг та покращення якості послуг, що надаються.

2.3.5. Модернізація закладів та підвищення якості послуг соціального та медичного обслуговування

2.3.6. Пропаганда, розроблення та впровадження енергозберігаючих технологій

2.3.7. Організація та забезпечення чистоти і благоустрою

2.4. Підвищення рівня соціальної активності мешканців громади

2.4.1. Формування екологічної культури населення

2.4.2. Формування здорового способу життя, залучення до занять фізичною культурою та спортом населення громади

2.4.3. Створення дієвих механізмів мобілізації жителів до вирішення місцевих проблем

2.4.4. Залучення громади до діяльності влади

ПРІОРИТЕТ 3.

Розвиток підприємництва, територіального управління та безпеки

3.1. Залучення інвестицій, розробка інвестиційних програм та проектів

3.1.1. Популяризація інвестиційної привабливості громади

3.1.2. Створення сприятливого середовища для впровадження інвестиційних програм та проектів

3.1.3. Створення реєстрів інвестиційно-привабливих об'єктів та інноваційно-інвестиційних проектів та програм

3.1.4. Надання підтримки суб'єктам господарювання у впровадженні нових технологій та розробці інноваційних ідей

3.1.5. Створення центру ресурсно-інноваційного розвитку Козинської ОТГ

3.2. Підтримка розвитку підприємництва та індивідуальних господарств

3.2.1. Стимулювання та підтримка діяльності підприємництва, скеровану на збільшення кількості робочих місць

3.2.2. Стимулювання розвитку індивідуальних господарств

3.2.3. Стимулювання населення щодо переробки власної с/г продукції для продажу її на території громади.

3.2.4. Створення ринку для реалізації місцевої с/г продукції

3.2.5. Підтримка розвитку сільськогосподарських кооперативів серед населення громади

3.2.6. Виділення на території громади спеціальних зон для ведення органічного землеробства

3.3.Формування зернового, плодо-овочевого, м’ясо-молочного кластерів (комплексів)  та транспортно-логістичного центру

3.3.1. Розробка економіко-господарської моделі зернового кластеру (комплексу)

3.3.2. Розробка економіко-господарської моделі плодоовочевого кластеру (комплексу)

3.3.3. Розробка економіко-господарської моделі м’ясо-молочного кластеру (комплексу)

3.3.4. Створення транспортно-логістичного центру

3.4. Розвиток інформаційно-електронного управління

3.4.1. Створення та впровадження електронних інформаційних систем місцевого самоврядування у різних сферах діяльності (в т.ч. освіта, культура, спорт, охорона здоров’я, комунальне господарство тощо)

3.4.2. Впровадження та розвиток електронного документообігу в закладах та установах ОТГ

3.4.3. Створення центру надання адміністративних послуг (ЦНАП)

3.4.4. Підвищення якості та розширення переліку адміністративних послуг

3.4.5. Організація та впровадження е-урядування (системи електронних петицій, електронної приймальні громадян, кабінету мешканця тощо)

3.4.6. Впровадження електронного прийому, обслуговування та надання послуг громадянам

3.4.7. Підвищення комп’ютерної грамотності громадян, в тому числі в частині користування е-послугами

3.5. Розвиток безпеки

3.5.1. Розроблення комплексної програми з охорони навколишнього середовища

3.5.2. Збір, транспортування та екологічно безпечне збереження твердих побутових відходів

3.5.3. Моніторинг та підтримка якості питної води

3.5.4. Організація охорони, правопорядку та безпеки на території громади


ПРІОРИТЕТ 1. Освіта і туризм

Стратегічна ціль 1.1. Формування освітньо-виховного кластеру (комплексу)

Забезпечення модернізації освіти (дошкільної, шкільної, позашкільної), її інтеграція до європейського освітнього простору та переорієнтація на якісну реалізацію всього комплексу освітніх потреб населення в Козинській громаді є пріоритетом роботи органів самоврядування та освітніх колективів.

Громада розпочинається з дитини. Майбутнє кожної громади залежить від дітей та їх бажання залишитися жити і працювати в громаді, поки вони досягнуть повноліття. Досягти високої якості надання освітніх послуг населенню можна через модернізацію освітньої галузі громади з урахуванням сучасних тенденцій розвитку, комплексної інформатизації освіти та створення інформаційно-навчального середовища й запровадження новітніх освітніх технологій у навчальний процес, забезпечення наукового підходу до виховання та соціалізації підростаючого покоління, запровадження моніторингу системи освіти і модернізації матеріально-технічної бази.

Цілісне поєднання дошкільної, шкільної та позашкільної освіти Козинської громади ми пропонуємо розвивати комплексно, а саме у формі освітньо-виховного кластеру (комплексу). Такий підхід на початковому етапі дозволить виробити цілісну стратегію у громаді стосовно розвитку освіти та виховання підростаючого покоління.

Для реалізації Стратегічної цілі передбачено такі оперативні завдання:

1.1.1. Розвиток та удосконалення діяльності загальноосвітніх навчальних закладів;

1.1.2. Розвиток та удосконалення діяльності дошкільних навчальних закладів;

1.1.3. Розвиток та удосконалення діяльності закладів позашкільної освіти;

1.1.4. Підвищення якості освітніх та позашкільних послуг та розширення їх переліку.

Індикатори:

– кількість ЗНЗ І-ІІІ (опорних шкіл) ступеню навчання;

– кількість ЗНЗ І-ІІ ступеню навчання;

– кількість дитячих садків;

– кількість позашкільних навчальних закладів;

– кількість профільних класів у ЗНЗ громади;

– кількість гімназій, ліцеїв;

– кількість переможців олімпіад, конкурсів-захисту слухачів МАН України;

– якісний склад педагогічних працівників (категорії, сертифікати тощо) закладів освіти.

Стратегічна ціль 1.2. Формування туристсько-рекреаційної інфраструктури

Туризм – одна з галузей сфери обслуговування, яка найшвидше розвиваються. Багато сільських громад роблять акцент на розвитку туризму, адже:

Крім цього, розвиток, базований на туризмі, часто застосовується в громадах, які не мають іншого вибору для стимулювання економічного розвитку. Однак, не слід забувати, що туризм – це також дуже конкурентний вид діяльності. Одного лише бажання розвивати туризм може бути недостатньо. Змінити ситуацію можна лише тоді, коли громада буде відрізнятися від інших, поєднуючи маркетингові технології зі створенням нових туристичних продуктів.

Туристичний потенціал громади сам по собі не є фактором розвитку, якщо його ефективно не задіяти. Туризм не може розвиватися без якісної популяризації туристичних можливостей громади. Тут форми і засоби можуть бути найрізноманітнішими. Головне при виборі інструментів туристичної промоції – вибирати оптимальне співвідношення між вартістю і якістю. Враховуючи, що більшість потенційних туристів отримують інформацію для прийняття рішень про нові мандрівки через Інтернет – необхідно створити веб-сторінку на сайті громади та тематичні сторінки у соціальних мережах для просування туристичних можливостей громади. Основні причини, які роблять необхідним створення веб-сайту, такі:

У сучасних умовах важливою складовою у розвитку рекреацій є добре розвинута туристсько-рекреаційна інфраструктура громади. Тому акцент потрібно робити й на розвитку та удосконалені інфраструктурної складової (туристичні знаки, вказівники, візит-центри, кемпінги, розробка екологічних стежок, формування площадок для організації свят, фестивалів тощо).

Для реалізації Стратегічної цілі передбачено такі оперативні завдання:

1.2.1. Формування туристичної інфраструктури;

1.2.2. Популяризація туризму та забезпечення умов для розвитку туризму і рекреацій;

1.2.3. Створення автокемпінгу поблизу Козинської розвилки (міжнародна траса: Лісабон-Москва).

Індикатори:

– кількість організованих культурно-масових заходів;

– кількість розроблених туристичних та екологічних стежок;

– кількість садиб зі спеціалізацією зеленого туризму;

– кількість пам’яток культури та мистецтв на території громади;

– кількість об’єктів природно-заповідного фонду;

– наявність візит-центру з туризму та рекреації;

– кількість закладів громадського харчування, що можуть прийняти потенційних туристів;

– кількість закладів готельного типу (гуртожитки, хостели, туристичні садиби тощо), які можуть надати тимчасове житло туристам;

– наявність автокемпінгів, рекреаційних притулків, санаторіїв;

– вид і кількість інструментів, що підтримують популяризацію і рекламу громади.


ПРІОРИТЕТ 2.

Розвиток соціальної сфери та інфраструктури

сільських територій

Стратегічна ціль 2.1. Соціальна підтримка молодих спеціалістів та

вразливих верств населення у громаді

        Важливі зміни характеру і змісту праці, що відбуваються нині в сільському господарстві, висувають підвищені вимоги до професійних здібностей молоді. У сучасному динамічному світі існує багато можливостей для роботи у різних сферах зайнятості та у різних містах (у тому числі за кордоном) за допомогою сучасних інформаційних технологій. В умовах розвитку молодих громад, такі підходи можна використати лише частково, тому виникає гостра потреба в сучасних молодих спеціалістах, як у сфері господарювання, так і в освітній сфері та сфері охорони здоров’я. Тому провідними напрямами діяльності суспільства повинні бути досягнення високого рівня закріплення молодих кадрів на селі, створення таких умов, які б сприяли високопродуктивній праці молоді з високою професійною майстерністю, новаторською жилкою. Для того, щоб молоді спеціалісти прийшли в громаду, їх, насамперед, необхідно забезпечити житлом. Це дозволить певним чином закріпити даного спеціаліста в громаді на певний час.

        Вразливі верстви населення – це жінки з дітьми, особи передпенсійного віку, інваліди, особи без постійного місця проживання тощо. Держава гарантує диференційований підхід до різних соціально-демографічних груп населення у виборі форм та заходів соціального захисту. Це означає, що, з одного боку, економічні, правові та соціальні гарантії охоплюють усіх без винятку громадян, а з іншого – необхідний диференційований підхід до різних прошарків і груп населення при виборі цілей, форм, методів і джерел фінансування механізмів соціального захисту залежно від ступеня економічної самостійності людини, рівня її працездатності і способів одержання доходів. Соціальний захист потрібен насамперед тим, хто нездатний сам захистити себе в ринковій економіці. Для непрацездатних і соціально незахищених членів суспільства головний акцент має бути сконцентрований на гарантуванні переваги в користуванні суспільними фондами споживання, зниженні податків, розвитку соціального обслуговування, сильному правовому й економічному захисті особистих доходів. Для економічно активних груп населення необхідно створити передумови для матеріального самозабезпечення. Тому для працездатної частини вразливих верств населення пріоритетне значення має захист основних прав у галузі праці, в умовах різних форм власності.

Для реалізації Стратегічної цілі передбачено такі оперативні завдання:

2.1.1 Облаштування житла для молодих спеціалістів

2.1.2. Створення умов для працевлаштування вразливих верств населення

Індикатори:

– кількість облаштованих кімнат, квартир для молодих спеціалістів;

– якість наданого житла;

– кількість житлової площі (м2), переданої у користування;

– частка нових робочих місць, виділена для працевлаштування вразливих верств населення;

– кількість працевлаштованих осіб із соціально вразливих верств населення.

Стратегічна ціль 2.2. Розвиток інфраструктури

Першочерговою проблемою громади є незадовільний стан дорожнього покриття у її населених пунктах та між ними. Це, насамперед, ускладнює доїзд до навчальних закладів та закладів охорони здоров’я, та безпосередньо гальмує розвиток бізнесу, особливо в частині залучення інвестицій. Крім того, за даними проведеного опитування, місцеві жителі вважають одним із основних пріоритетів розвитку громади необхідність покращення дорожнього покриття.

Роботи по реконструкції мереж зовнішнього освітлення в місцях найбільших втрат енергії та розширення мережі вуличного освітлення також є важливою та невід'ємною складовою інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту. Правильно спроектоване освітлення вулиць – це комфорт і безпека людей у нічний час доби.

Інженерна та соціальна інфраструктура сільських територій також потребує модернізації. Тому увагу необхідно зосередити на тих елементах інженерної та соціальної інфраструктури, які можуть сприяти активному економічному розвитку сільських територій або фокусуватимуться на вирішенні пріоритетних місцевих проблемних питань.

Для реалізації Стратегічної цілі передбачено такі оперативні завдання:

2.2.1. Покращення вулично-дорожнього покриття населених пунктів громади

2.2.2. Будівництво та реконструкція мереж освітлення у населених пунктах.

2.2.3. Облаштування зелених зон, скверів, парків та прибережних територій водних об’єктів 

2.2.4. Облаштування комунальної інженерної інфраструктури та систем комунального господарства громади.

Індикатори:

Стратегічна ціль 2.3. Створення умов для розвитку соціальної сфери та добробуту населення

Вільний час і дозвілля є однією зі сфер життєдіяльності людини, в якій найбільш яскраво проявляються наслідки змін в українському суспільстві, які стали причиною виникнення низки гострих проблем. Спрощення життєвих орієнтирів молоді зумовлює зниження рівня культури дозвілля та вільного часу. У сфері молодіжного дозвілля необхідні перетворення, спрямовані на оновлення і вдосконалення системи регулювання вільного часу, дозвілля і занять спортом.

Специфічний і яскравий зміст дозвіллєвої діяльності формується завдяки безпосередній участі в грі, змаганні чи у процесі спостереження за їх ходом.

Одним з надзвичайно важливих видів зайнятості вільного часу дітей та дорослих в сучасних умовах стає спортивно-оздоровча діяльність у зв'язку з тим, що стан здоров'я населення України викликає особливу тривогу.

Необхідні також ініціативи, спрямовані на розвиток молоді, що поповнювало б громадський актив громади, допомагало молодим людям через волонтерство здобувати робочий досвід та ставати більш конкурентними на ринку праці.

Сфера енергозбереження у громаді ще мало розвинута. Є значні втрати енергії і відповідно неефективне використання коштів. Більшість об’єктів соціальної інфраструктури потребують термінової заміни вікон та дверей, утеплення фасадів, заміни покрівельного перекриття, заміни та вдосконалення системи тепломережі, реконструкції вентиляції. Крім того, необхідно продовжити роботи по утепленню житлових будинків.

Однією із невід’ємних сфер життєдіяльності громади є соціальне та медичне обслуговування. Забезпечення підготовки і перепідготовки лікарів загальної практики / сімейної медицини, сімейних медичних сестер, середнього медичного персоналу з вищою освітою та соціальних працівників є обов’язковою умовою функціонування громади.

В останні роки все більше приділяється уваги до стану сфери благоустрою населених пунктів. Це пов’язано з тим, що благоустрій населених пунктів безпосередньо пов’язаний із життєдіяльністю населення і включає в себе утримання територій населених пунктів у належному стані, їхнього санітарного очищення, збереження об'єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об'єктів, організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд та об'єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення, створення умов для реалізації прав суб'єктами у цій сфері.

Для реалізації Стратегічної цілі передбачено такі оперативні завдання:

2.3.1. Організація дозвілля та розвиток  спорту на селі

2.3.2. Будівництво та реконструкція (в т.ч. модернізація) дитячих майданчиків сучасного типу

2.3.3. Розвиток культури, в т.ч. закладів культури.

2.3.4. Розширення переліку соціальних послуг та покращення якості послуг, що надаються.

2.3.5. Модернізація закладів та підвищення якості послуг соціального та медичного обслуговування

2.3.6. Пропаганда, розроблення та впровадження енергозберігаючих технологій

2.3.7. Організація та забезпечення чистоти і благоустрою

Індикатори:

Стратегічна ціль 2.4. Підвищення рівня соціальної активності мешканців громади

Соціальна активність – це сукупність форм людської діяльності, свідомо орієнтованої на вирішення завдань, що стоять перед суспільством, класом, соціальною групою у даний період часу.

На сьогоднішній день спостерігається низька активність мешканців громади у прийнятті рішень місцевого значення та вирішенні соціальних та інших проблем, які стоять перед громадою. Причому ефективність діяльності органів влади можна підвищити в тому випадку, якщо вона підкріплюється активністю самих громадян, їх ініціативою та самостійністю.

Взаємодія влади з громадою, відкритість влади, доступність публічної інформації є важливим інструментом налагодження партнерських відносин між ними, поліпшення діяльності самої влади, ознакою її демократичності. Ось чому підвищення соціальної активності громадян, прийняття жителями відповідальності за життя у своєму місті чи селищі є важливим завданням.

Деякі соціальні проблеми у сільській місцевості пов’язані і з відсутністю активності мешканців у формуванні здорового способу життя, підвищенні поінформованості щодо ощадливого споживання природних ресурсів, зокрема питної води, енергоспоживання, поводження з побутовими відходами. Тому виникає необхідність пропагувати серед населення ведення здорового способу життя та формувати екологічну культуру.

Для реалізації Стратегічної цілі передбачено такі оперативні завдання:

2.4.1. Формування екологічної культури населення;

2.4.2. Формування здорового способу життя, залучення до занять фізичною культурою та спортом населення громади;

2.4.3. Створення дієвих механізмів мобілізації жителів до вирішення місцевих проблем;

2.4.4. Залучення громади до діяльності влади.

Індикатори:

ПРІОРИТЕТ 3.

Розвиток підприємництва, територіального управління та безпеки

Стратегічна ціль 3.1. Залучення інвестицій, розробка інвестиційних програм та проектів.

Важливу роль у соціально-економічному розвитку Козинської громади відведено залученню українських та іноземних інвесторів. Хоча на сьогодні до основних проблемам, що знаходяться на їхньому шляху можна віднести:  

Тому необхідно сприяти підвищенню рівня зацікавленості інвесторів та створення сприятливих умов для залучення інвестицій в її економіку, як бази для сталого соціально-економічного зростання, що сприятиме  підвищення якості життя сільських населених пунктів.

Привабливість інвестиційного клімату Козинської ОТГ зумовлено зручним територіально-географічним розташуванням, багатим природно-ресурсним потенціалом, наявністю інвестиційно-привабливих вільних земельних ділянок та  зацікавленістю місцевої влади у залученні інвестиційних ресурсів для забезпечення сталого розвитку.

Для реалізації Стратегічної цілі передбачено такі оперативні завдання:

3.1.1. Популяризація інвестиційної привабливості громади;

3.1.2. Створення сприятливого середовища для впровадження інвестиційних програм та проектів;

3.1.3. Створення реєстрів інвестиційно-привабливих об'єктів та інноваційно-інвестиційних проектів та програм;

3.1.4. Надання підтримки суб'єктам господарювання у впровадженні нових технологій та розробці інноваційних ідей;

3.1.5. Створення центру ресурсно-інноваційного розвитку Козинської ОТГ.

Індикатори:

Стратегічна ціль 3.2. Підтримка розвитку підприємництва та індивідуальних господарств

Підприємництво (підприємницька діяльність) – це ініціативна самостійна діяльність громадян, спрямована на отримання прибутку або особистого доходу, яка здійснюється від свого імені, на свій ризик і під свою відповідальність або від імені і під майнову відповідальність юридичної особи підприємства. Вільне підприємництво сприяє активізації структурної перебудови економіки, створенню додаткових робочих місць, забезпеченню швидкої окупності витрат, оперативному реагуванню на зміни споживчого попиту.

На ринку сільськогосподарської продукції завжди існує ніша для дрібнотоварного індивідуального селянського господарства, оскільки воно гнучкіше реагує на кон’юнктуру ринку, не вимагаючи великих інвестицій і кредитних ресурсів для технологічного переозброєння. Крім того, індивідуальні селянські господарства значною мірою задовольняють потреби населення в багатьох товарах і послугах. Тому підтримання розвитку підприємництва та індивідуальних господарств на сьогоднішній час є актуальним і повинно здійснюватися як на локальному (в межах громади), так і на регіональному та державному рівнях. Водночас держава має сприяти процесу трансформації частини індивідуальних селянських господарств у напівтоварні та товарні виробничі структури.

Для реалізації Стратегічної цілі передбачено такі оперативні завдання:

3.2.1. Стимулювання та підтримка діяльності підприємництва, скеровану на збільшення кількості робочих місць;

3.2.2. Стимулювання розвитку індивідуальних господарств;

3.2.3. Стимулювання населення щодо переробки власної сільськогосподарської продукції для продажу її на території громади;

3.2.4. Створення ринку для реалізації місцевої сільськогосподарської продукції;

3.2.5. Підтримка розвитку сільськогосподарських кооперативів серед населення громади;

3.2.6. Виділення на території громади спеціальних зон для ведення органічного землеробства.

Індикатори:

Стратегічна ціль 3.3. Формування зернового, плодо-овочевого, м’ясо-молочного кластерів (комплексів) та транспортно-логістичного центру

Кластер – це географічна концентрація подібних, суміжних або додаткових підприємств з активними каналами для бізнесу, комунікацій та діалогу, що поділяють спеціалізовану інфраструктуру, робочі ринки та послуги і мають спільні можливості або загрози. Інше тлумачення кластеру – це галузеве, територіальне та добровільне об’єднання підприємницьких структур, які тісно співпрацюють із науковими (освітніми) установами, громадськими організаціями та органами місцевої влади з метою підвищення конкурентоздатності власної продукції і сприяння економічному розвитку регіону.

Необхідність побудови кластерних моделей розвитку новостворених громад обумовлена економічним ефектом та сприяє підвищенню рівня їхньої конкурентоспроможності. Саме кластери як форма співпраці підприємств та організацій на окремій території дають змогу підвищити ефективність формування та використання виробничого, торговельного, трудового, інноваційного, інвестиційного та інформаційного потенціалів територіальної громади.

Формування кластера (комплексу) ґрунтується на концентрації підприємств, організацій на певній території, що сприяє кооперації праці та спільній координації діяльності, поширення партнерських зв’язків, забезпечення конкуренції всередині об’єднання, налагодження комунікацій, з метою формування концепції економіки знань, що сприятиме поширенню компетентності учасників та поширенню знань всередині кластера. Сутність координації діяльності учасників кластерного об’єднання та горизонтальні зовнішні зв’язки всередині кластера впливають на ефективність роботи. Мінімальне число рівнів ієрархії управління кластером сприяють спільному вирішенню завдань, формуванню потужної інформаційної системи, що дозволяє автоматизувати завдання управління та надає можливість менеджменту учасників сконцентрувати свої зусилля на виконанні головних завдань, швидко адаптуватись до змін зовнішнього середовища.

Для ефективного економіко-господарського функціонування Козинської громади пропонується формування зернового, плодоовочевого, м’ясо-молочного кластерів. У подальшому це дозволить сформувати цілісний агропромисловий кластер з виходом кінцевої продукції на зовнішні ринки. Кінцевою ланкою розвитку такого кластеру є створення транспортно-логістичного центру на базі Рудня-Почаївської залізничної станції.

Перехід на кластерну модель соціально-економічного розвитку, виходячи з наявного потенціалу Козинської ОТГ, сприятиме підвищенню динамічності, збалансованості, інноваційності та ефективності територіального розвитку, забезпечить підвищення рівня конкурентоспроможності громади.

У проекті формування кластерів громади передбачається два етапи. На першому етапі визначається рівень її потенціалу, що включає в себе ресурсний, інвестиційний, інфраструктурний, інтелектуальний та інноваційний потенціали. На другому етапі здійснюється оцінка джерел переваг (ресурсів) з урахуванням факторів попиту, факторів виробництва, конкурентних переваг та ресурсів, споріднених та супутніх галузей. У результаті цього визначаються пріоритетні напрями кластеризації громади, рис. 34-35.

Рис. 34. Кластеризаційний потенціал громади

Рис. 35. Проект формування кластерів Козинської ОТГ

Для реалізації Стратегічної цілі передбачено такі оперативні завдання:

3.3.1. Розробка економіко-господарської моделі зернового кластеру (комплексу)

3.3.2. Розробка економіко-господарської моделі плодоовочевого кластеру (комплексу)

3.3.3. Розробка економіко-господарської моделі м’ясо-молочного кластеру (комплексу)

3.3.4. Створення транспортно-логістичного центру

Індикатори:

– кількість підприємців зайнятих у вирощуванні зернових культур на території громади;

– площі (га) зайняті під зерновими культурами на території громади;

– кількість підприємців зайнятих у вирощування овочевих культур на території громади;

– площі (га) зайняті під овочевими культурами на території громади;

– кількість підприємців зайнятих ягідництвом на території громади;

– площі (га) зайняті під ягідниками на території громади;

– кількість підприємців зайнятих садівництвом на території громади;

– площі (га) зайняті під садами на території громади;

– кількість складських приміщень для зберігання зернових культур на території громади;

– кількість млинів на території громади;

– кількість складських приміщень для зберігання овочів на території громади;

– наявність лінії шокової заморозки ягід на території громади;

– кількість цехів з переробки молочної продукції на території громади;

– кількість підприємців з вирощування ВРХ на території громади;

– кількість підприємців з вирощування свиней на території громади;

– кількість підприємців з вирощування кролів на території громади;

– кількість підприємців з вирощування птиці (курей, індиків, качак, гусей) на території громади;

– кількість цехів з переробки м’ясної продукції на території громади;

– наявність вантажно-залізничної станції на території громади.

Стратегічна ціль 3.4. Розвиток інформаційно-електронного управління

Інформаційно-комунікаційні технології посідають особливе місце в сучасному світі. Важливого значення сьогодні набувають навички володіння комп’ютером, використання інформаційних технологій у повсякденній роботі, особливо це стосується у вмінні використовувати можливості мережі Інтернет.

Розвиток інформаційного суспільства як визначальна тенденція сьогодення неодмінно веде до серйозних трансформацій у системі публічного управління. Ці перетворення пов’язані не лише з необхідністю участі держави у створенні базових політичних, економічних, соціальних, технічних, технологічних передумов для становлення електронної демократії, поступального розвитку електронного урядування. Сама система публічного управління має адаптуватися до реалій інформаційного суспільства, за якого кожен громадянин може створювати і накопичувати інформацію та знання, мати до них вільний доступ, користуватися та обмінюватися інформацією та знаннями, використовувати інформаційні технології для розширення можливостей реалізації власного потенціалу, сприяти суспільному і особистісному розвиткові, підвищувати якість життя та створювати умови для відкритого і прозорого публічного управління.

Міжнародний досвід показує, що технології електронного урядування сприяють покращенню ефективності та якості адміністративних послуг, зниженню корупції, зниженню адміністративного тягаря для громадян та бізнесу, а також посиленню демократії та конкурентоспроможності публічного сектора. Тому розвиток інформаційно-електронного управління є актуальним для розвитку громади.

Для реалізації Стратегічної цілі передбачено такі оперативні завдання:

3.4.1. Створення та впровадження електронних інформаційних систем місцевого самоврядування у різних сферах діяльності (в т.ч. освіта, культура, спорт, охорона здоров’я, комунальне господарство тощо);

3.4.2. Впровадження та розвиток електронного документообігу в закладах та установах ОТГ;

3.4.3. Створення центру надання адміністративних послуг (ЦНАП);

3.4.4. Підвищення якості та розширення переліку адміністративних послуг;

3.4.5. Організація та впровадження е-урядування (системи електронних петицій, електронної приймальні громадян, кабінету мешканця тощо);

3.4.6. Впровадження електронного прийому, обслуговування та надання послуг громадянам;

3.4.7. Підвищення комп’ютерної грамотності громадян, в тому числі в частині користування е-послугами.

Індикатори:

Стратегічна ціль 3.5. Розвиток безпеки

Важливою складовою розвитку громади є питання безпеки (екологічної, пожежної, фінансової, правопорядку тощо). Екологічна безпека – це такий стан та умови навколишнього природного середовища, при якому забезпечується екологічна рівновага та гарантується захист навколишнього середовища: біосфери, атмосфери, гідросфери, літосфери, видового складу тваринного і рослинного світу, природних ресурсів, збереження здоров’я і життєдіяльності людей. У зв’язку з цим органи самоврядування громади зобов’язані розробити комплексну програму з охорони навколишнього середовища. Розробка такої програми має узгоджуватися із програмою регіонального моніторингу Рівненської області зі специфікою Козинської громади. У громаді має бути посада екологічного інспектора. Він має займатися питаннями дотримання екологічного законодавства та санітарно-екологічних норм в Україні (за потреб Європейського Союзу) пересічними громадянами, підприємцями громади, а також створювати комісії щодо екологічної експертизи діючих підприємств та відкриття нових господарських об’єктів, що мають потенційну екологічну загрозу або несуть ризики для життя місцевих громадян.

На території Козинської громади ми пропонуємо створити опорний центр з охорони правопорядку, пожежної безпеки, військового обліку й мобілізації населення на випадок надзвичайних ситуацій.

Для реалізації Стратегічної цілі передбачено такі оперативні завдання:

3.5.1. Розроблення комплексної програми з охорони навколишнього середовища.

3.5.2. Збір, транспортування та екологічно безпечне збереження твердих побутових відходів.

3.5.3. Моніторинг та підтримка якості питної води.

3.5.4. Організація охорони, правопорядку та безпеки на території громади

Індикатори:

– збитки (тис. грн.) від пожеж та надзвичайних ситуацій на території громади.


5. Технічні завдання для інвестиційних програм

ПРІОРИТЕТ 1. Освіта і туризм

Стратегічна мета  1.1. Формування освітньо-виховного кластеру

Номер і назва завдання зі Стратегії розвитку регіону, якому відповідає проект

2.2.2 Розвиток соціальної, комунальної та освітньої інфраструктури сіл, які мають приріст чисельності населення

Назва проекту

1.1.1. Формування ліцею аграрно-екологічного профілю на базі Новопляшівської ЗНЗ І-ІІ ступенів (с. Нова Пляшева, Радивилівський район).

Одна або кілька цілей, які будуть досягнуті внаслідок реалізації проекту

Формування пропедевтичної бази профільного навчання у 10-11 класах (у подальшому в 10-12 класах) зі сільськогосподарських  спеціальностей на основі конкретних спеціалізацій (агрономічної, машино-технічної, аграрно-економічної, біотехнічної, лісогосподарської, садівничої тощо).

Створення професійних передумов для подальшого вступу випускників громади ліцею у коледжі, ВНЗ аграрного (сільськогосподарського) типу.

Створення на базі ліцею міні-парку с/г техніки, дослідних ділянок з вирощування с/г культур, тваринницької міні-ферми

Територія на яку проект матиме вплив

Територія Козинської громади з локалізацією ліцею аграрно-екологічного профілю у с. Нова Пляшева

Орієнтовна кількість населення, яке отримає вигоду від реалізації проекту

Вигоду отримають випускники майбутнього ліцею, а також Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту, аграрний сектор економіки Козинської громади в якості випускників ВНЗ (коледжів), що є вихідцями з даного ліцею.

Стислий опис проблеми, яка буде вирішуватися силами проекту

Проектом передбачено розробити комплект документації (ТЕО) ліцею аграрно-екологічного профілю на базі Новопляшівської ЗНЗ І-ІІ ступенів (с. Нова Пляшева, Радивилівський район). Розробити профільну компоненту навчальних дисциплін майбутнього ліцею.

Підготовлена документація має відповідати Закону України «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту».

Очікувані кількісні та якісні результати

Створено приміщення на базі Новопляшівської ЗНЗ І-ІІ ступенів. Випускники ліцею отримають якісну пропедевтичну підготовку зі спеціалізацій аграрно-екологічного профілю.

Ключові заходи проекту

Підготовка штату працівників з вищою сільськогосподарською та екологічною освітою для викладання спеціалізованих дисциплін.

Відведення землі для створення дослідних ділянок майбутнього ліцею.

Створення приміщень для міні-парку с/г техніки та утримання тваринницької міні-ферми.

Придбання трактора, вантажного автомобіля.

Період здійснення:

січень 2018 р – грудень 2020 р.

Вартість проекту, тис. грн.

2018

2019

2020

Разом

300

300

200

800

Джерела та частки фінансування

Державний бюджет, обласний бюджет, місцевий бюджет, міжнародний донор тощо.

Ключові учасники  реалізації проекту

Управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації, Рівненський державний гуманітарний університет, недержавні установи та організації.

Інша інформація щодо проекту (за потребою)


Стратегічна мета  1.2.Формування туристсько-рекреаційної інфраструктури

Номер і назва завдання зі Стратегії розвитку регіону, якому відповідає проект

1.3.1. Розвиток туристичних об’єктів, продуктів та мереж

Назва проекту

1.2.1. Формування туристичної інфраструктури.

Одна або кілька цілей, які будуть досягнуті внаслідок реалізації проекту

Покращення туристичної інфраструктури для автотуристів, велотуристів, створення передмов для залучення транзитних туристів до відпочинку на території громади

Територія на яку проект матиме вплив

Козинська територіальна громада

Орієнтовна кількість населення, яке отримає вигоду від реалізації проекту

Близько 15 тис. туристів (внутрішні, екскурсанти, іноземці) щорічно, у тому числі транзитних туристів до Національного історико-меморіального заповіднику «Поле Берестецької битви».

Близько 7 тис. жителів Козинської громади

Стислий опис проблеми, яка буде вирішуватися силами проекту

Планується виготовити та встановити дорожні знаки (покажчики) європейського зразка вздовж міжнародного транспортного коридору (Лісабон-Москва) та до Національного історико-меморіального заповіднику «Поле Берестецької битви», які орієнтуватимуть туристів про місцезнаходження туристичних об’єктів громади, об’єктів туристичної інфраструктури та вказуватимуть, як до них дістатися

Очікувані кількісні та якісні результати

  • Підвищено рівнь обізнаності автотуристів, велотуристів про туристичний потенціал громади.
  • Збільшено відвідування туристичних об’єктів Козинської громади транзитними туристами.

Ключові заходи проекту

 Визначення та розроблення макету туристичного знаку;

 Облаштувати місця для відпочинку та риболовлі біля ставка, що є у підпорядкуванні Козинської громади;

 Визначення переліку об’єктів, до яких будуть виготовлені та встановлені вказівники;

 Узгодження місця розташування туристичних покажчиків
вздовж міжнародного транспортного коридору;

 Встановлення вказівників;

 Здійснення активної маркетингової кампанії.

Період здійснення:

вересень 2017 р – грудень 2019 р.

Вартість проекту, тис. грн.

2017

2018

2019

Разом

50

100

100

250

Джерела та частки фінансування

Обласний бюджет, районний бюджет, місцевий бюджет, донорські організації, інвестиції партнерів – суб’єктів туристичних послуг

Ключові учасники  реалізації проекту

Органи місцевого самоврядування, Радивилівська райдержадміністрація, Обласне управління культури і
туризму, Управління інфраструктури та промисловості
Рівненської обласної державної адміністрації

Інша інформація щодо проекту (за потребою)


Номер і назва завдання зі Стратегії розвитку регіону, якому відповідає проект

1.3.1. Розвиток туристичних об’єктів, продуктів та мереж

Назва проекту

1.2.3. Створення автокемпінгу поблизу Козинської розвилки (міжнародна траса: Лісабон-Москва)

Одна або кілька цілей, які будуть досягнуті внаслідок реалізації проекту

Покращення туристичної інфраструктури для автотуристів, створення передумов для залучення транзитних туристів до відпочинку на території громади

Територія на яку проект матиме вплив

Козинська територіальна громада

Орієнтовна кількість населення, яке отримає вигоду від реалізації проекту

Близько 20 тис. туристів (внутрішні, екскурсанти, іноземці) щорічно, у тому числі транзитних туристів до Національного історико-меморіального заповіднику «Поле Берестецької битви».

Близько 7 тис. жителів Козинської громади

Стислий опис проблеми, яка буде вирішуватися силами проекту

Встановлення дорожніх знаків (покажчики) європейського зразка вздовж міжнародного транспортного коридору (Лісабон-Москва) у межах громади на відрізку траси с. Гранівка-с. Пустоіванне, які орієнтуватимуть туристів про місцезнаходження автокемпінгу й туристичних об’єктів громади, інших об’єктів туристичної інфраструктури і вказуватимуть, як до них дістатися.

Покращення туристичної інфраструктури в межах міжнародних транспортних коридорів.

Очікувані кількісні та якісні результати

Підвищення рівня обізнаності автотуристів, про туристичний потенціал громади.

Збільшення відвідуваності туристичних об’єктів Козинської громади транзитними туристами.

Ключові заходи проекту

 Упорядкування наявної ділянки під територію автокемпінгу та асфальтування території для стоянки автомобілів;

 Узгодження місця розташування туристичних покажчиків вздовж міжнародного транспортного коридору;

 Встановлення вказівників;

 Здійснення активної маркетингової кампанії.

Період здійснення:

січень 2018 р – грудень 2019 р.

Вартість проекту, тис. грн.

2018

2019

2020

Разом

50

100

100

250

Джерела та частки фінансування

Районний бюджет, місцевий бюджет, ДФРР, донорські організації, інвестиції партнерів – суб’єктів туристичних послуг

Ключові учасники  реалізації проекту

Органи місцевого самоврядування, Радивилівська райдержадміністрація, Обласне управління культури і
туризму, Управління інфраструктури та промисловості
Рівненської обласної державної адміністрації

Інша інформація щодо проекту (за потребою)


ПРІОРИТЕТ 2

Розвиток соціальної сфери та інфраструктури сільських територій

Стратегічна ціль 2.1. Соціальна підтримка молодих спеціалістів та вразливих верств населення у громаді

Номер і назва завдання зі Стратегії розвитку регіону, якому відповідає проект

2.2.2. Розвиток соціальної, комунальної та освітньої інфраструктури сіл, які мають приріст чисельності населення

Назва проекту

2.1.1. Облаштування житла для молодих спеціалістів

Одна або кілька цілей, які будуть досягнуті внаслідок реалізації проекту
  • Забезпечити житлом молодих спеціалістів для зменшення міграції сільського населення у районні та обласні центри.
Територія на яку проект матиме вплив

Населені пункти Козинської ОТГ

Орієнтовна кількість населення, яке отримає вигоду від реалізації проекту

до 500 осіб

Стислий опис проблеми, яка буде вирішуватися силами проекту

На території сільських населених пунктів більшість молодих спеціалістів не виявляє бажання залишатися на роботу і виїжджає у районні та обласні центи. Змінити складену ситуацію та зацікавити працювати у селі можна в результаті вирішення проблеми житла. Відповідно, залучення молодих спеціалістів зі сучасними ідеями та поглядами сприятиме покращенню у сферах освіти, первинної медицини та економічному розвитку громади.

Очікувані кількісні та якісні результати
  • Відремонтовано та виділено будівлі для молодих спеціалістів.
  • Знижено міграцію молодих спеціалістів у районні та обласні центри
Ключові заходи проекту
  • Формування реєстру молодих спеціалістів з потребами забезпечення житлом.
  • Ремонт та виділення наявного житла для молодих спеціалістів.
Період здійснення:

січень 2017 р. - грудень 2020 р.

Вартість проекту, тис. грн.

2017

2018

2019

Разом

100

300

200

600

Джерела та частки фінансування

Державний бюджет, обласний бюджет, місцевий бюджет

Ключові учасники  реалізації проекту

Департамент з питань будівництва та архітектури облдержадміністрації, районні державні адміністрації; місцеві органи виконавчої влади; відділ Управління інфраструктури та промисловості облдержадміністрації

Інша інформація щодо проекту (за потребою)


Номер і назва завдання зі Стратегії розвитку регіону, якому відповідає проект

3.1.3. Створення умов для включення вразливих верств населення до активного суспільного життя

Назва проекту

2.1.2. Створення умов для працевлаштування вразливих верств населення

Одна або кілька цілей, які будуть досягнуті внаслідок реалізації проекту

  • Професійне навчання населення з числа соціально вразливих груп в трудодефіцитних видах діяльності;
  • Створення робочих місць для вразливих верст населення.
  • Підтримка у розвитку індивідуального господарства, малого чи середнього бізнесу.

Територія на яку проект матиме вплив

Населені пункти Козинської ОТГ

Орієнтовна кількість населення, яке отримає вигоду від реалізації проекту

до 2 тис. осіб

Стислий опис проблеми, яка буде вирішуватися силами проекту

Інваліди, малозабезпечені особи, пенсіонери, жінки з дітьми, молодь, особи без постійного місця проживання тощо належать до вразливих верств населення, що у селах зазвичай потраплять у категорію безробітних та зорієнтовані на отримання соціальної допомоги від держави. Створення умов для працевлаштування зазначених верств населення, проведення відповідного професійного навчання, підтримка у розвитку власного бізнесу чи індивідуального господарства дозволить покращити матеріальне становище вразливих верств населення.

Очікувані кількісні та якісні результати

  • Створено робочі місця для вразливих верств населення;
  • Здійснено професійне навчання в трудодефіцитних видах діяльності
  • Надано організаційну та фінансову допомогу щодо розвитку індивідуального господарства, малого чи середнього бізнесу

Ключові заходи проекту

  • Навчально-консультативна підтримка створення робочих місць для вразливих верств населення.
  • Започаткування практики бізнес-консультування та забезпечення організаційної й фінансової підтримки бізнесу.
  • Професійне навчання населення з числа соціально вразливих груп в трудодефіцитних видах діяльності: туристичне обслуговування, виробництво органічної продукції, побутове обслуговування.

Період здійснення:

січень 2017 р. - грудень 2019 р.

Вартість проекту, тис. грн.

2017

2018

2019

Разом

50

100

100

250

Джерела та частки фінансування

Державний бюджет, обласний бюджет, місцевий бюджет

Ключові учасники реалізації проекту

Департамент соціального захисту населення облдержадміністрації, районна державна адміністрація; місцеві органи виконавчої влади; недержавні установи та організації

Інша інформація щодо проекту (за потребою)


Стратегічна ціль  2.2. Розвиток інфраструктури

Номер і назва завдання зі Стратегії розвитку регіону, якому відповідає проект

2.2.1. Покращення транспортної інфраструктури для розблокування економічного розвитку сіл

Назва проекту

2.2.1. Покращення дорожнього покриття на центральних вулицях

Одна або кілька цілей, які будуть досягнуті внаслідок реалізації проекту

  • Формування та оприлюднення реєстру (рейтингу) потреб у ремонті та будівництві сільських доріг.
  • Проведення ремонту доріг та відновлення об’єктів дорожньо-транспортної інфраструктури на території громади.

Територія на яку проект матиме вплив

Населені пункти Козинської ОТГ

Орієнтовна кількість населення, яке отримає вигоду від реалізації проекту

Населення Козинської ОТГ 7284 осіб

Стислий опис проблеми, яка буде вирішуватися силами проекту

На території громади значна частина доріг характеризується зношеним та місцями знищеним дорожнім покриття. Виділення ділянок доріг, що потребують першочергового реконструкції та проведення ремонту допоможуть розблокувати (активізувати) економічний потенціал сіл. Покращення стану дороги Кременець-Берестечко, що у межах громади дозволить направити рух туристів через її території та привернути увагу до місцевих природно-культурних пам’яток.

Очікувані кількісні та якісні результати

  • Сформовано реєстр потреб у ремонті та будівництві доріг.
  • Проведено поточний ремонт доріг;
  • Відновлено об’єкти дорожньої інфраструктури;
  • Покращено стан дороги Кременець-Берестечко, що у межах громади

Ключові заходи проекту

  • Виділення ділянок доріг, що потребують першочергового ремонту
  • Розробка проекту капітального ремонту ділянок доріг із високим ризиком транспортної експлуатації
  • Проведення поточного ремонту доріг (де це можливо) за кошти місцевого бюджету
  • Придбання чи укладання угод оренди з власниками грейдерів для обслуговування доріг місцевого значення
  • Проведення робіт з відновлення об’єктів дорожньої інфраструктури (зупинки, вказівників, зовнішнє освітлення)
  • Асфальтування дороги Кременець-Берестечко, що у межах громади.

Період здійснення:

січень 2018 р. - грудень 2020 р.

Вартість проекту, тис. грн.

2018

2019

2020

Разом

Джерела та частки фінансування

Державний бюджет, обласний бюджет, місцевий бюджет

Ключові учасники реалізації проекту

Департамент економічного розвитку і торгівлі облдержадміністрації, районні держані адміністрації; місцеві органи виконавчої влади; служба автомобільних доріг в Рівненській області, Управління інфраструктури та промисловості облдержадміністрації

Інша інформація щодо проекту (за потребою)

Номер і назва завдання зі Стратегії розвитку регіону, якому відповідає проект

2.2.5. Покращення системи управління твердими побутовими відходами (ТПВ)

Назва проекту

3.5.2. Екологічно безпечне збереження твердих побутових відходів для с. Козин

Одна або кілька цілей, які будуть досягнуті внаслідок реалізації проекту

Створення та підтримання екологічнобезпечного стану атмосферного повітря, земельних і водних ресурсів у зоні розташування сміттєзвалищ, полігонів ТПВ та локальних об’єктів забруднювачів.

Запровадження системи сортування ТПВ на території Козинської територіальної громади.

Формування екологічної культури мешканців громади стосовно поводження з ТПВ.

Територія на яку проект матиме вплив

Козинська територіальна громада, с. Козин та прилеглі населені пункти

Орієнтовна кількість населення, яке отримає вигоду від реалізації проекту

Населення Козинської територіальної громади (понад 7 тис. мешканців), с. Козин (близько 1500 мешканців), що потерпають від наслідків екологічно необґрунтованого складування відходів.

Стислий опис проблеми, яка буде вирішуватися силами проекту

Вирішення проблеми забруднення ландшафтних екосистем, створення і підтримання екологічно безпечного стану атмосферного повітря, земельних і водних ресурсів у зоні розташування сміттєзвалища с. Козин та локальних сміттєзвалищ Козинської громади.

Пропонується високоефективна технологія екологічно безпечного збереження відходів різної природи походження (біологічної, хімічної, радіаційної тощо), яка ґрунтується на застосуванні комплексу інженерномеліоративних заходів (дренажні траншеїпоглиначі) у поєднанні з використанням потужних природних матеріалів сорбентів – цеолітсмектитових туфів Рівненщини.

Очікувані кількісні та якісні результати

 Створено інноваційні проекти та технології, які передбачають утилізацію звалищ та полігонів ТПВ на різних етапах (від стадії проектування до стадії консервації та рекультивації).

 Реалізовано інженерні та меліоративні заходи щодо екологічнобезпечного збереження ТПВ для с. Козин.

Ключові заходи проекту

 Проведення аналізу, узагальнення й оцінки ефективності існуючих підходів до захисту від забруднення територій і водних об’єктів у зоні складування відходів.

 Проведення уточнюючого моніторингу рівнів забруднення.

 Розроблення підходів до захисту від забруднення довкілля у зоні складування відходів на основі комплексу інженерних та меліоративних заходів з дотриманням сучасних екологічних та економічних вимог.

 Впровадження наукових результатів та інженерних заходів у реконструкцію об’єкту складування відходів с. Козин.

 Реалізація інженерних та меліоративних заходів (створення дренажних мереж, внесення цеолітсмектитових туфів та ін.) щодо екологічнобезпечного збереження ТПВ для с. Козин.

 Організований вивіз сміття від населення.

Період здійснення:

січень 2018 р – грудень 2020 р.

Вартість проекту, тис. грн.

2018

2019

2020

Разом

900

900

900

2700

Джерела та частки фінансування

ДФРР, донорські організації, грант Європейського Союзу, місцевий бюджет.

Ключові учасники реалізації проекту

Козинська громада, Рівненський державний гуманітарний університет; Інвестори; Департамент екології та охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області.

Інша інформація щодо проекту (за потребою)

Стратегічна ціль  2.3. Створення умов для розвитку соціальної сфери та добробуту населення

Номер і назва завдання зі Стратегії розвитку регіону, якому відповідає проект

3.2.4. Формування здорового способу життя

Назва проекту

2.3.1. Організація дозвілля, закупівля спортивних майданчиків для громади

Одна або кілька цілей, які будуть досягнуті внаслідок реалізації проекту

Формування умов для забезпечення здорового способу життя шляхом створення спортивних майданчиків, що дозволить також підвищити якість життя в населених пунктах громади

Територія на яку проект матиме вплив

Територія Козинської громади з локалізацією у селах: Добривода, Іващуки, Березини, Пустоіванне.

Орієнтовна кількість населення, яке отримає вигоду від реалізації проекту

Населення Козинської громади, у тому числі близько 1400 осіб конкретних населених пунктів.

Стислий опис проблеми, яка буде вирішуватися силами проекту

Один з ефективних засобів для формування здорового способу життя це створити спортивні майданчики. Вироблена з дитинства звичка вести малорухливий спосіб життя, при досягненні дорослого віку часто стає причиною багатьох захворювань. Спортивні майданчики можуть стати хорошою альтернативою проведення вільного часу для дітей та молоді. Особливо актуальною є потреба у встановленні таких майданчиків у конкретних селах громади, які інфраструктурно значно слабше розвинуті від центру громади с. Козин. Важливо також забезпечити належне подальше утримання, а також ремонт майданчиків. Найкращий спосіб це зробити – передати управління спортмайданчиками органам самоорганізації населення. Слід визначити об'єкти, відповідні для спортивних майданчиків, із врахуванням питань власності. Для кожного об'єкту будуть визначені типи спортивних майданчиків. Буде придбане устаткування для чотирьох спортивних майданчиків, а також проведено їх промоцію.

Очікувані кількісні та якісні результати

  • відібрано території для розташування спортивних майданчиків під відкритим небом у таких населених пунктах: Березини, Добривода, Іващуки, Пустоіванне;
  • чотири обладнаних майданчики для занять не лише непрофесійним спортом, але й проведення спортивних свят, змагань тощо.

Ключові заходи проекту

 конкурсний відбір у Козинській громаді співвласників території (житла), або органів самоорганізації населення, зацікавлених у встановленні спортивних майданчиків;

 аналіз і вирішення питань власності;

 облаштування і устаткування майданчиків на умовах співфінансування.

Період здійснення:

вересень 2017 р – грудень 2019 р.

Вартість проекту, тис. грн.

2017

2018

2019

Разом

80

120

100

Джерела та частки фінансування

Державний бюджет, обласний бюджет, місцевий бюджет, міжнародний донор тощо.

Ключові учасники  реалізації проекту

Козинська ОТГ, місцеві органи влади

Інша інформація щодо проекту (за потребою)

ПРІОРИТЕТ 3

Розвиток підприємництва, територіального управління та безпеки

Стратегічна ціль  3.1. Залучення інвестицій, розробка інвестиційних програм та проектів

Номер і назва завдання зі Стратегії розвитку регіону, якому відповідає проект

1.1.2. Покращення інвестиційної промоції регіону

Назва проекту

3.1. 3. Створення реєстрів інвестиційно-привабливих об'єктів та інноваційно-інвестиційних проектів та програм

Одна або кілька цілей, які будуть досягнуті внаслідок реалізації проекту

Проект передбачає інвентаризацію вільних земельних ділянок та об’єктів нерухомого майна, які на даний час не використовуються з метою залучення даних територій і об’єктів до господарського використання

Територія на яку проект матиме вплив

Територія Козинської ОТГ Рівненської області

Орієнтовна кількість населення, яке отримає вигоду від реалізації проекту

Близько 500 жителів, які віддадуть в оренду чи продадуть вільні ділянки чи об’єкти

Близько 50 підприємців, які залучать дані ділянки у  виробництво

Стислий опис проблеми, яка буде вирішуватися силами проекту

В умовах низького інвестиційного рейтингу території Козинської ОТГ спостерігається низька ділова активність місцевого населення. Поінформованість місцевого населення та потенційних інвесторів щодо вільних ділянок чи об’єктів стимулюватиме залучення максимальної кількості ділянок до обробітку та об’єктів до використання, що дозволить залучити максимальну кількість ділянок до інвестиційних проектів

Очікувані кількісні та якісні результати

Залучено до використання вільні земельні площі

Залучено до використання чи виробництва вільні об’єкти нерухомості під цех, склад, житло тощо

Ключові заходи проекту

Аналіз погосподарських книг та інших документів, кадастрових карт з метою встановлення вільних земельних ділянок та об’єктів нерухомого майна, які на даний час не використовуються;

Обговорення даних аналізу із його власниками та землекористувачами та пояснення ймовірних перспектив використання даних об’єктів;

Проведення агроекологічної паспортизації вільних ділянок

Розміщення інформації на сайті громади для поінформованості інвесторів;

Оприлюднення умов (процедури) оренди чи продажу даних об’єктів;

Залучення даних територій і об’єктів до господарського використання

Період здійснення:

Липень 2017 – грудень 2017

Вартість проекту, тис. грн.

2018

2019

2020

Разом

Джерела та частки фінансування

Ключові учасники  реалізації проекту

Землевпорядник Козинської ОТГ, жителі Козинської ОТГ, приватні підприємці, інвестори

Інша інформація щодо проекту (за потребою)

Номер і назва завдання зі Стратегії розвитку регіону, якому відповідає проект

3.3.2. Покращення інструментів взаємодії громад для спільного вирішення проблемних питань

Назва проекту

3.1.5. Створення центру ресурсно-інноваційного розвитку у с. Козин

Одна або кілька цілей, які будуть досягнуті внаслідок реалізації проекту

  • Розробка та впровадження проектів до державного фонду регіонального розвитку
  • Збір показників муніципальної статистики
  • Вдосконалення планів залучення технічних та фінансових ресурсів для реалізації ініціатив громади

Територія на яку проект матиме вплив

Населені пункти Козинської ОТГ

Орієнтовна кількість населення, яке отримає вигоду від реалізації проекту

Населення ОТГ 7284 осіб

Стислий опис проблеми, яка буде вирішуватися силами проекту

Створення центру ресурсно-інноваційного розвитку у с. Козин дозволить зібрати усю необхідну інформацію щодо громади згідно соціального, економічного та екологічного блоків моделі її сталого розвитку. На базі цієї інформації будуть розробляти відповідні проекти та здійснюватиметься моніторинг їхньої реалізації.

Очікувані кількісні та якісні результати

  • Створено центр ресурсно-інноваційного розвитку у с. Козин
  • Сформовано базу даних муніципальної статистики для подальшої звітності;
  • Розроблено та направлено проекти до державного фонду регіонального розвитку
  • Проведено моніторинг реалізації проектів та подано відповідні звіти.

Ключові заходи проекту

  • Виділення та ремонт приміщення для створення центру ресурсно-інноваційного розвитку у с. Козин;
  • Закупівля відповідного технічного оснащення;
  • Формування бази даних показників соціального, економічного та екологічного блоків моделі сталого розвитку ОТГ;
  • Проведення тренінгів, семінарів, навчань щодо розробки проектів.

Період здійснення:

січень 2018 р. - грудень 2020 р.

Вартість проекту, тис. грн.

2018

2019

2020

Разом

Джерела та частки фінансування

Державний бюджет, обласний бюджет, місцевий бюджет

Ключові учасники  реалізації проекту

Районний та обласний ресурсний центри; Відділ Управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації, місцеві органи влади.

Інша інформація щодо проекту (за потребою)


Стратегічна ціль  3.2. Підтримка розвитку підприємництва та індивідуальних господарств

Номер і назва завдання зі Стратегії розвитку регіону, якому відповідає проект

1.2.1. Розвиток інфраструктури підтримки підприємництва

Назва проекту

3.2.1.Організація навчання та консультування щодо формування малого і середнього бізнесу на території громади

Одна або кілька цілей, які будуть досягнуті внаслідок реалізації проекту

Формування малого і середнього бізнесу на території громади

Територія на яку проект матиме вплив

Населенні пункти об’єднаної територіальної громади

Орієнтовна кількість населення, яке отримає вигоду від реалізації проекту

Населення Козинської об’єднаної територіальної громади

4354 осіб працездатного віку

Стислий опис проблеми, яка буде вирішуватися силами проекту

Розвиток малого і середнього бізнесу сприятиме широкій зайнятості місцевого населення, і відповідно забезпечуватиме зростання його доходів. Крім того МСБ дозволяє задіяти ресурсний потенціал регіону, стимулює активну підприємницьку діяльність та вступаючи в коопераційні зв’язки з великими та підприємствами, малий бізнес є основою збалансованого територіального розвитку;

Очікувані кількісні та якісні результати

  • Проведено семінари, майстер-класи та тренінги з особливостей формування малого та середнього бізнесу.
  • Підготовлено ініціативних громадян для створення малого бізнесу в сільській місцевості.

Ключові заходи проекту

  • Проведення семінарів і майстер-класів для бажаючих розпочати власну справу, у т.ч. для демобілізованих із зони АТО та ВПО.
  • Проведення тренінгів для сільських підприємців з питань об’єднання в обслуговуючі кооперативи по заготівлі, збуту та переробці вирощеної продукції та налагодженню їх ефективної роботи.
  • Проведення тренінгів «Основи економіки» та економічної тренінг-гри «Weconomy» для учнів загальноосвітніх навчальних закладах з метою орієнтації молоді на підприємницьку діяльність.

Період здійснення:

з січень 2017 – до грудень 2019 (місяць / рік):

Вартість проекту, тис. грн.

2017

2018

2019

Разом

Джерела та частки фінансування

обласний бюджет, місцевий бюджет, державний бюджет

Ключові учасники  реалізації проекту

Департамент економічного розвитку і торгівлі, вищі навчальні заклади області

Інша інформація щодо проекту (за потребою)

Номер і назва завдання зі Стратегії розвитку регіону, якому відповідає проект

2.3.4. Сприяння самозайнятості у сільській місцевості

Назва проекту

3.2.2. Стимулювання розвитку індивідуальних господарств 

Одна або кілька цілей, які будуть досягнуті внаслідок реалізації проекту

Формування індивідуальних господарств різного спрямування та створення нових робочих місць на сільських територіях

Територія на яку проект матиме вплив

Населенні пункти об’єднаної територіальної громади

Орієнтовна кількість населення, яке отримає вигоду від реалізації проекту

Населення Козинської об’єднаної територіальної громади

4354 осіб працездатного віку

Стислий опис проблеми, яка буде вирішуватися силами проекту

Сьогодні у сільських населених пунктах недостатньо розвинені індивідуальні господарства різного спрямування (бджільництва, рибництва, птахівництво тощо). Реалізація зазначено проекту дозволить стимулювати розвиток індивідуальних господарств, покращити якість трудових ресурсів на сільських територіях та підтримати ініціативних громадян.

Очікувані кількісні та якісні результати

  • розвинуто індивідуальні господарства та збільшено доходи сільського населення;
  • підвищено якість трудових ресурсів сільських територій та рівень самозайнятості у сільській місцевості

Ключові заходи проекту

  1. Відведення території для ведення індивідуального господарства.
  2. Визначення спрямування індивідуальних господарств;
  3. Забезпечення відповідної підтримки на початковому етапі формування.
  4. Удосконалення підготовки фахівців в результаті проведення навчально-консультативного супроводу особистих селянських господарств, ініціатив зі створення їхнього різного спрямування.

Період здійснення:

з січень 2017  - до грудень 2019 (місяць / рік):

Вартість проекту, тис. грн.

2017

2018

2019

Разом

Джерела та частки фінансування

обласний бюджет, місцевий бюджет, державний бюджет

Ключові учасники  реалізації проекту

Які організації можуть бути залучені і яка їх роль (фінансування, реалізація, партнерство)?

Департамент економічного розвитку і торгівлі облдержадміністрації, департамент агропромислового розвитку облдержадміністрації, місцеві органи виконавчої влади 

Інша інформація щодо проекту (за потребою)


Номер і назва завдання зі Стратегії розвитку регіону, якому відповідає проект

2.3.3. Удосконалення підготовки фахівців для малого бізнесу в сільській місцевості

Назва проекту

3.2.2. Інформування громади про варіанти ведення індивідуального господарства та умови отримання прибутку

Одна або кілька цілей, які будуть досягнуті внаслідок реалізації проекту

Проект передбачає інформування громади щодо прибуткових сучасних варіантів ведення господарства, ознайомлення із новітніми методами вирощування різних видів продукції (сади, ягідники, квіти, гриби тощо)

Територія на яку проект матиме вплив

Територія Козинської ОТГ

Орієнтовна кількість населення, яке отримає вигоду від реалізації проекту

Близько 1000 жителів

Стислий опис проблеми, яка буде вирішуватися силами проекту

Для того, щоб молодь залишалась у селах, необхідно мати довгострокові гарантії її працевлаштування і матеріального забезпечення. Для цього необхідно створювати робочі місця не лише у традиційному агровиробництві, а і у неаграрних сферах. Покращення поінформованості населення про використання земельних ділянок та реалізації бізнес-ідей дозволить розширити сфери діяльності різних вікових груп, особливо молоді

Очікувані кількісні та якісні результати

Підвищення рівня обізнаності місцевого населення із сучасними методами господарювання

Складено порівняльну характеристику бізнес-привабливості різних напрямів господарювання

Сформовано базу даних проектів

Навчено складати інноваційно-інвестиційні проекти

Ключові заходи проекту

  1. Надання консультативної допомоги (юридичної, агрономічної та ін.) для місцевих мешканців щодо залучення їх до підприємництва.
  2. Створення на сайті громади необхідної бізнес-орієнтованої інформації для бізнесу (постійне оновлення законодавчої бази).
  3. Формування бази даних інноваційно-інвестиційних проектів та програм розвитку бізнесу (позитивні приклади).
  4. Проведення тренінгів.
  5. Розробка проектів з вирощування та переробки власної с/г продукції.

Період здійснення:

Липень 2017-січень 2019

Вартість проекту, тис. грн.

2017

2018

2019

Разом

50

50

50

150

Джерела та частки фінансування

обласний бюджет, місцевий бюджет, публічно-приватне партнерство, бізнес.

Ключові учасники  реалізації проекту

Органи місцевого самоврядування, громадські організації, спеціалісти для тренінгів, технічна допомого для сайту, юристи

Інша інформація щодо проекту (за потребою)

Номер і назва завдання зі Стратегії розвитку регіону, якому відповідає проект

2.1.3. Розвиток органічного сільського господарства та виробництва продуктів харчування

Назва проекту

3.2.6. Виділення на території громади спеціальних зон для ведення органічного землеробства

Одна або кілька цілей, які будуть досягнуті внаслідок реалізації проекту

Отримання екологічно чистої продукції на сертифікованих для органічного землеробства полях

Територія на яку проект матиме вплив

Населені пункти Козинської ОТГ

Орієнтовна кількість населення, яке отримає вигоду від реалізації проекту

Населення ОТГ більше 7 тис. осіб

Стислий опис проблеми, яка буде вирішуватися силами проекту

Проблема вирощування високоякісної сільськогосподарської продукції та сировини – надзвичайно гостра, оскільки в останні десятиріччя площа деградованих і малородючих ґрунтів постійно зростає. Одним із напрямів її розв’язання є розвиток органічного землеробства як сучасної системи організації сільського господарства, що дає змогу вирощувати високоякісну й безпечну продукцію та мінімізувати негативний вплив агротехнологій на навколишнє природне середовище.

Очікувані кількісні та якісні результати

  • Здійснено оцінку відповідності сільськогосподарських угідь вимогам ведення органічного землеробства;
  • Встановлено та сертифіковано зони виробництва органічної продукції.

Ключові заходи проекту

  • Проведення агрохімічного аналізу ґрунтів на території громади.
  • Оцінювання придатності земель (ґрунтів) для виробництва органічної продукції та сировини;
  • Встановлення зон виробництва органічної продукції та їхня сертифікація;
  • Підбір сільськогосподарських культур відповідно до агрохімічних властивостей ґрунтів для отримання високих врожаїв.

Період здійснення:

з січень 2017  - до грудень 2019 (місяць / рік):

Вартість проекту, тис. грн.

2017

2018

2019

Разом

Джерела та частки фінансування

обласний бюджет, місцевий бюджет, державний бюджет, закордонні та місцеві інвестори тощо

Ключові учасники  реалізації проекту

Департамент агропромислового розвитку облдержадміністрації, місцеві органи виконавчої влади, РФДУ Інститут охорони ґрунтів України

Інша інформація щодо проекту (за потребою)

Будь-яка інша важлива інформація щодо ідеї проекту.


Стратегічна ціль 3.3.Формування зернового, плодо-овочевого, м’ясо-молочного кластерів (комплексів)  та транспортно-логістичного центру

Номер і назва завдання зі Стратегії розвитку регіону, якому відповідає проект

2.3.1. Розвиток сучасних форм кооперації в аграрному секторі

Назва проекту

3.3.1. Розробка економіко-господарської моделі зернового кластеру

Одна або кілька цілей, які будуть досягнуті внаслідок реалізації проекту

Безвідходне виробництво має стати пріоритетом ведення сучасного бізнесу. Всі складові зернових мають бути реалізовані на різних етапах виробництва (зерно, солома, відходи переробки зерна тощо)

Територія на яку проект матиме вплив

Територія Козинської ОТГ

Орієнтовна кількість населення, яке отримає вигоду від реалізації проекту

Близько 3000 жителів

Стислий опис проблеми, яка буде вирішуватися силами проекту

Поінформованість населення щодо доцільності вирощування різних видів зернових, збільшення асортименту зернової продукції, розробка та затвердження програми охорони грунтів, агрохімічна оцінка грунтів сприятиме переходу до органічного землеробства та безвідходного виробництва. Створення умов для якісного зберігання зерна сприятиме впевненості населення у збереженні врожаю та можливості його реалізації у т.ч. на місцеві хлібопекарські цехи

Очікувані кількісні та якісні результати

Збільшення кількості вирощеної продукції

Перехід до безвідходного виробництва

Перехід до органічного землеробства

Ключові заходи проекту

  1. Агрохімічна оцінка та підготовка ґрунтів під зернові культури.
  2. Розробка та затвердження програми збереження ґрунтів з обов’язковою відповідальністю господарюючих структур за порушення екологічного законодавства.
  3. Сертифікація продукції.
  4. Контроль за випалюванням стерні, як цінним органічним матеріалом.
  5. Будівництво (відновлення) зернового елеватора (зерноочисно-сушильний комплекс, зерносховище тощо).
  6. Розвиток виробництва хлібобулочних, макаронних та інших виробів.

Період здійснення:

Січень 2018 р. – грудень 2020 р.

Вартість проекту, тис. грн.

2018

2019

2020

Разом

Джерела та частки фінансування

обласний бюджет, місцевий бюджет, державний бюджет, публічно-приватне партнерство, бізнес, міжнародний донор

Ключові учасники  реалізації проекту

Департамент агропромислового розвитку ОДА, органи місцевого самоврядування, приватні підприємці, підрядні організації (Рівненська філія ДУ «Інститут охорони грунтів України», будівельні організації)

Інша інформація щодо проекту (за потребою)


Номер і назва завдання зі Стратегії розвитку регіону, якому відповідає проект

2.3.1. Розвиток сучасних форм кооперації в аграрному секторі

Назва проекту

3.3.2. Розробка економіко-господарської моделі плодоовочевого кластеру

Одна або кілька цілей, які будуть досягнуті внаслідок реалізації проекту

Умови сучасного ринку вимагають динамічності і різноманітності. Можливість реалізації власної плодовоягідної продукції спонукатиме місцеве населення та фермерів закладати сади, ягідники, збільшувати видовий склад культур. Можливість шокової заморозки на місці здешевить сировину (наповнювачі) для подальшої переробки чи використання у складі іншої продукції (йогурти, соки), реалізація яких буде дешевшою саме для місцевого населення. Це також спонукатиме до використання меншої кількості добрив, пестицидів та стимуляторів росту та переходу до органічного землеробства. Реалізація проекту сприятиме створенню нових робочих місць та можливості для реалізації власної продукції

Територія на яку проект матиме вплив

Територія Козинської ОТГ

Орієнтовна кількість населення, яке отримає вигоду від реалізації проекту

3000 жителів

Поява нових робочих місць

Збут вирощеної продукції

Стислий опис проблеми, яка буде вирішуватися силами проекту

На даний час місцеве населення не поспішає займатись вирощуванням фруктів, овочів, ягід, та розширювати їх асортимент, оскільки не має куди збувати дану продукцію.

Населення почне більше займатись вирощуванням різних культур, бо зможе здавати вирощену продукцію і отримувати з неї консерви (н., здав ягоди – отримав консервовану продукцію)

Очікувані кількісні та якісні результати

Збільшення площ земель, зайнятих не під класичні культури, а під сади та ягідники

Збільшення кількості вирощеної продукції

Урізноманітнення видів вирощуваних культур та видів їх переробки

Місцеве населення отримає гарантії реалізації вирощеної продукції після успішного запуску консервного заводу

Ключові заходи проекту

  1. Агрохімічна оцінка та підготовка ґрунтів під овочеві культури.
  2. Відведення території під закладання садів та ягідників.
  3. Будівництво лінії шокової заморозки ягід
  4. Будівництво овочесховища.
  5. Відновлення роботи плодоовочево-консервного заводу у с. Курсики.
  6. Співпраця з великими молокозаводами (Радивилів, Тернопіль, Броди) у реалізації заморожених ягід.

Період здійснення:

Серпень 2018 р. -грудень 2020 р.

Вартість проекту, тис. грн.

2018

2019

2020

Разом

100

400

400

900

Джерела та частки фінансування

обласний бюджет, місцевий бюджет, державний бюджет, приватні підприємства

Ключові учасники  реалізації проекту

Органи місцевого самоврядування, приватні підприємці, підрядні організації (Рівненська філія ДУ «Інститут охорони грунтів України», будівельні організації)

Інша інформація щодо проекту (за потребою)

Номер і назва завдання зі Стратегії розвитку регіону, якому відповідає проект

2.1.1. Технологічне переоснащення діючих та створення високотехнологічних нових підприємств з виробництва та переробки сільськогосподарської продукції

Назва проекту

3.3.2. Будівництво лінії шокової заморозки

Одна або кілька цілей, які будуть досягнуті внаслідок реалізації проекту
  • Стимулювати розвиток індивідуальних господарств;
  • Отримати конкурентоздатну ягідну продукцію, яка б за якістю відповідала вимогам ISO HASSP 22000

Територія на яку проект матиме вплив

Території Козинської та сусідніх громад

Орієнтовна кількість населення, яке отримає вигоду від реалізації проекту

Більше 7 тис.

Стислий опис проблеми, яка буде вирішуватися силами проекту

Ягоди можна віднести до делікатної продукції, які досить складно транспортувати на далекі відстані без попередньої обробки. Тому будівництво лінії шокової заморозки дозволить отримувати конкурентну ягідну продукцію як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках, яка б за якістю відповідала вимогам ISO, а також зберігала харчову цінність і смакові якості продукту. Крім того, це стимулюватиме сільське населення у розвитку індивідуальних господарств, що в свою чергу сприятиме соціально-економічному розвитку громади.

Очікувані кількісні та якісні результати

  • розширено асортимент плодоягідної продукції;
  • отримано конкуренто спроможну ягідну продукцію для виходу на європейські ринки.

Ключові заходи проекту

  • Розробити та погодити проектну документацію для будівництва / виділити приміщення.
  • Закупити відповідне технологічне обладнання для шокової заморозки.
  • Створити спеціально обладнану лабораторію для дослідження якості ягідної продукції.

Період здійснення:

з січень 2018  - до грудень 2020 (місяць / рік):

Вартість проекту, тис. грн.

2018

2019

2020

Разом

Джерела та частки фінансування

обласний бюджет, місцевий бюджет, державний бюджет, бізнес, міжнародний донор тощо.

Ключові учасники  реалізації проекту

Департамент економічного розвитку і торгівлі облдержадміністрації, недержавні установи та організації, які можна віднести до інфраструктури підтримки інвестиційного процесу.

Інша інформація щодо проекту (за потребою)

Будь-яка інша важлива інформація щодо ідеї проекту.

Номер і назва завдання зі Стратегії розвитку регіону, якому відповідає проект

2.3.1. Розвиток сучасних форм кооперації в аграрному секторі

Назва проекту

3.3.3. Розробка економіко-господарської моделі м’ясо-молочного кластеру

Одна або кілька цілей, які будуть досягнуті внаслідок реалізації проекту

Розвиток індивідуальних господарств

Отримання конкуренто спроможного товару та розширення ринку збуду

Соціально-економічний розвиток громади

Територія на яку проект матиме вплив

Територія Козинської ОТГ

Орієнтовна кількість населення, яке отримає вигоду від реалізації проекту

2000 жителів

Стислий опис проблеми, яка буде вирішуватися силами проекту

Розвиток м’ясо-молочного кластеру необхідно проводити паралельно із розвитком зернового кластеру, що сприятиме збільшенню доходів індивідуальних домогосподарств чи фермерів за рахунок зменшення транспортних витрат. Відтак зросте поголів’я худоби, оскільки власники будуть мати харчову базу і базу для реалізації м’ясо-молочної продукції

Очікувані кількісні та якісні результати

Зросте поголів’я худоби

Збільшиться обсяг м’ясо-молочної продукції

Ключові заходи проекту

  1. Будівництво (або відновлення) ферми з утримання великої рогатої худоби, свиней, овець.
  2. Будівництво молокопереробного цеху (сухе молоко, масло, сир, кефір, йогурти тощо).
  3. Будівництво забійного цеху для тварин та птахів.
  4. Будівництво м'ясопереробного та коптильного цеху.

Період здійснення:

Січень 2018 р. – грудень 2020 р.

Вартість проекту, тис. грн.

2018

2019

2020

Разом

100

500

500

1100

Джерела та частки фінансування

обласний бюджет, місцевий бюджет, державний бюджет, публічно-приватне партнерство, бізнес, міжнародний донор

Ключові учасники  реалізації проекту

Департамент агропромислового розвитку ОДА, органи місцевого самоврядування, приватні підприємці, підрядні будівельні організації

Інша інформація щодо проекту (за потребою)

Номер і назва завдання зі Стратегії розвитку регіону, якому відповідає проект

2.1.1. Технологічне переоснащення діючих та створення високотехнологічних нових підприємств з виробництва та переробки сільськогосподарської продукції

Назва проекту

3.3.3. Будівництво забійного цеху для тварин та птахів зі замкненим циклом згідно європейських стандартів

Одна або кілька цілей, які будуть досягнуті внаслідок реалізації проекту
  • Стимулювати розвиток індивідуальних господарств;
  • Отримати конкурентоздатну м’ясну продукцію, яка б за якістю відповідала вимогам ISO

Територія на яку проект матиме вплив

Територія Козинської та сусідніх громад

Орієнтовна кількість населення, яке отримає вигоду від реалізації проекту

Більше 7 тис.

Стислий опис проблеми, яка буде вирішуватися силами проекту

У сільській місцевості основною проблемою при вирощуванні сільськогосподарських тварин і птиці є відсутність шляхів її подальшої реалізації та низьких від цього дохід. Будівництво забійного цеху зі замкненим циклом за європейськими стандартами дозволить отримати конкурентоздатну м’ясну продукцію як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках, яка б за якістю відповідала вимогам ISO. Це змогло б стимулювати сільське населення у розвитку індивідуальних господарств, що в свою чергу сприятиме соціально-економічному розвитку громади.

Очікувані кількісні та якісні результати

  • Створено умови для розвитку індивідуальних господарств;
  • Отримано конкурентоздатну м’ясну продукцію.

Ключові заходи проекту

  • Розробити та погодити проектну документацію під будівництво  (виділити приміщення) забійного цеху для тварин та птахів зі замкненим циклом
  • Закупити відповідне технологічне обладнання для здійснення забою, переробки та наступного зберігання м’ясної продукції, з дотриманням технологічних вимог та санітарних норм.
  • Створити спеціально обладнану лабораторію для дослідження якості м’ясної продукції.

Період здійснення:

з січень 2018  - до грудень 2020 (місяць / рік):

Вартість проекту, тис. грн.

2018

2019

2020

Разом

Джерела та частки фінансування

обласний бюджет, місцевий бюджет, державний бюджет, бізнес, міжнародний донор тощо

Ключові учасники  реалізації проекту

Департамент економічного розвитку і торгівлі облдержадміністрації, недержавні установи та організації, які можна віднести до інфраструктури підтримки інвестиційного процесу, закордонні інвестори

Інша інформація щодо проекту (за потребою)

Будь-яка інша важлива інформація щодо ідеї проекту.


Номер і назва завдання зі Стратегії розвитку регіону, якому відповідає проект

1.1.3. Розвиток логістично-транспортного потенціалу

Назва проекту

3.3.4. Створення транспортно-логістичного центру на ст. Рудня Почаївська

Одна або кілька цілей, які будуть досягнуті внаслідок реалізації проекту

Покращення доступу сільгоспвиробників до місцевого, національного та міжнародного ринків. З’являться механізми співробітництва, які будуть включати сільгоспвиробників у ланцюг реалізації продукції та її експортування.

Територія на яку проект матиме вплив

Територія Козинської ОТГ

Орієнтовна кількість населення, яке отримає вигоду від реалізації проекту

Близько 5000 жителів

Стислий опис проблеми, яка буде вирішуватися силами проекту

Передбачається створення транспортно-логістичного центру на ст. Рудня Почаївська, де перетинаються авто- та залізничні шляхи, які проходять територією громади. Транспортна розв’язка дозволить  у стислі терміни переміщувати отриману агропродукцію на подальшу переробку чи реалізацію.

Очікувані кількісні та якісні результати

Налагодження транспортних потоків

Налагодження зв’язків з іншими фермерськими господарствами чи підприємствами з переробки продукції за рахунок скорення термінів доставки

Збільшення валового транзитного обсягу продукції

Ключові заходи проекту

Оцінка стану складу на ст. Рудня Почаївська

Налагодження зв’язків з Укрзалізницею (рухомий склад, пільги на транспортування тощо)

Період здійснення:

з січень 2018 – до грудень 2020 (місяць / рік):

Вартість проекту, тис. грн.

2019

2020

Джерела та частки фінансування

Ключові учасники  реалізації проекту

Інша інформація щодо проекту (за потребою)


5. Моніторинг та оцінка результативності реалізації стратегічних завдань

Основними завданнями моніторингу та оцінки реалізації стратегічних завдань є:

Стратегія розвитку Козинської територіальної громади – це довгостроковий план її розвитку, на період з 2017 року по 2020 рік, який виконавчий комітет сільської ради розробив спільно з громадою задля визначення стратегічних та оперативних цілей розвитку та логічної послідовності дій щодо їх реалізації.

Розробка стратегії розвитку і подальша її реалізація дозволяє поєднати довгострокову перспективу розвитку, поточне управління та вирішення нагальних завдань територіальної громади.

Стратегія розвитку сприяє вирішенню значної кількості проблем:

Терміни виконання (2017-2020 рр.) стратегічних напрямків розроблено спираючись на:


Використана література

  1. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР;
  2. Закон України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» від 23.03.2000 р. (зміни і доповнення: № 5463-VI (5463-17) від 16.10.2012, ВВР, 2014, № 4, ст.61);
  3. Закон України «Про співробітництво територіальних громад» від 17.06.2014 року № 1508-VII;
  4. Закон України «Про засади державної регіональної політики» від 05 лютого 2015 року № 156- VIII;
  5. Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (від 5 лютого 2015 року № 157-VIII);
  6. Закон України «Про місцеві вибори» від 14 липня 2015 року № 595-VIII;
  7. Стратегія сталого розвитку «Україна – 2030» (Проект, Версія 3.0).
  8. Стратегія розвитку Рівненської області на період до 2020 року / Затверджено рішенням обласної ради від 18 грудня 2014 року № 1374
  9. Кузнецов А. О. нноваційні технології в державному регулюванні соціально-економічного розвитку регіону: Автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.02 / А.О. Кузнецов; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України, Харк. регіон. ін-т держ. упр. – Х., 2006. – 20 с.
  10. Методика проведення агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення / За ред. Яцука І.П., Балюка С.А. – Київ, 2013. – 104 с.
  11. Національна парадигма сталого розвитку України / за заг. ред. Б. Є. Патона. – К. : Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України, 2012. – 72 с.
  12. Програма дій «Порядок денний на XXI століття» / пер. з англ. : ВГО «Україна. Порядок денний на XXI століття». – К. : Інтелсфера, 2000. – 360с.
  13. Ткачук А.Ф. Стратегічне планування у громаді (навчальний модуль) / Анатолій Ткачук, Василь Кашевський, Петро Мавко. — К.: ІКЦ «Легальний статус», 2016. — 96 с.
  14. Шаповалова А. Міжнародні стандарти сталого розвитку як чинник зміцнення інституту самоврядування в Україні // Освіта регіону політологія психологія комунікації. – № 3. – 2010.

ДОДАТКИ

Додаток А

ОПИТУВАЛЬНИЙ ЛИСТ ДЛЯ МЕШКАНЦІВ

КОЗИНСЬКОЇ ОТГ

Шановний мешканцю об’єднаної територіальної громади. Робоча група проводить це опитування для визначення основних проблем, які, на Вашу думку, існують в громаді, та перспектив розвитку громади на майбутнє. Ваша думка для нас є важливою та обов’язково буде врахована при визначенні пріоритетних завдань та шляхів розвитку Козинської громади!

Заздалегідь дякуємо за присвячений Вами для всієї громади час!

  1. Інформація про себе

Стать 1 – чол., 2 – жін.

  1. Вік

До 25 років

25-40

40-50

50-60

Понад 60

1

2

3

4

5

  1. Рід занять:

Підприємець

Найманий працівник

Службовець

Студент

Керівник

Пенсіонер

Безробітний

1

2

3

4

5

6

7

  1. Матеріальний стан Вашої сім'ї (власна оцінка)

а) досить високий

в) середній

б) високий

г) низький

  1. Чи маєте Ви тут власну нерухомість?

Так

Планую придбати

Ні

Планую продати

1

2

3

4

  1. Екологічні умови місця проживання:

а) задовільні

б) відносно задовільні

в) небезпечні

  1.  Ваше ставлення до об’єднання громади?

а) позитивне

б) негативне

в) байдуже

  1. Яким із нижче запропонованих тверджень Ви б охарактеризували свою громаду:

1

Тут комфортно жити мені

2

Я хочу, щоб тут жили мої діти

3

Я просто змушений тут жити

4

Тут є де і як себе реалізувати

5

Тут немає перспектив для розвитку

6

Я точно виїду звідси при найменшій можливості

7

Я рекомендую свою громаду для проживання своїм знайомим

  1. Як би Ви оцінили рівень нинішнього стану окремих показників стану громади:

Показник

Оцінка

1-Незадовільно

3-Задовільно

4 –

Добре

5 –

Відмінно

Якість комунальних послуг

1

3

4

5

Стан доріг

1

3

4

5

Стан тротуарів

1

3

4

5

Рівень задоволення культурних потреб

1

3

4

5

Медичне забезпечення

1

3

4

5

Рівень надання освітніх послуг

1

3

4

5

Робота дошкільних установ

1

3

4

5

Екологічний стан

1

3

4

5

Інфраструктура відпочинку та дозвілля

1

3

4

5

Безпека мешканців

1

3

4

5

Умови для започаткування та ведення власного бізнесу

1

3

4

5

Можливості працевлаштування

1

3

4

5

  1. На якому рівні виконуються послуги з благоустрою у Вашому селі?

а) високому рівні

б) середньому рівні

в) низькому рівні

  1. Якість надання послуг у міських комунальних закладах охорони здоров’я є на

а) високому рівні

б) середньому рівні

в) низькому рівні

  1. Як ви оцінюєте маршрутний зв'язок з центром Вашої територіальної громади?

а) достатня кількість маршруток

б) недостатня кількість маршруток

  1. Які головні проблеми сучасного села?

а) низьке матеріальне становище

в) відсутність зацікавленості у власній праці

б) безробіття

г) відсутність віри у краще майбутнє

  1. У чому причина безробіття на селі?

а) політика влади

г) низький рівень освіти

б) відсутність робочих місць

д) низька оплата праці

в) небажання селян працювати

е) інше (що саме?)

  1. Що, на Вашу думку, (вибрати 3 основних)?

Категорія

1

Недостатня громадська ініціативність та активність мешканців

2

Безробіття

3

Недостатня підприємливість мешканців громади

4

Відсутність можливості для самореалізації, забезпечення змістовного дозвілля

5

Несприятливі умови для розвитку підприємництва

6

Засміченість довкілля

7

Забрудненість питної води

8

Недостатня інформованість про громаду за її межами

9

Поширення злочинності, алкоголізму, наркоманії

10

Зношеність інженерних мереж (водопостачання, водовідведення)

11

Відсутність зовнішніх інвестицій

12

Відсутність внутрішніх інвестицій

13

Низька якість (відсутність) дорожнього покриття між населеними пунктами в громаді

14

Значна частка населення старшого працездатного віку

15

Низька якість дошкільної освіти

16

Низька якість середньої освіти

17

Інше – не більше однієї позиції

  1. В якій послідовності (перше, друге, третє і т.д.) Ви б розмістили нижче представлені завдання, які необхідно здійснити для розвитку громади:

Ранг

Завдання

Зменшення рівня безробіття

Розвиток малого і середнього бізнесу

Сприяння розвитку промислових підприємств

Підтримка агрохолдингів

Підтримка фермерства

Ремонт вулиць

Ремонт доріг між поселеннями громади

Благоустрій населених пунктів громади

Покращення освітлення населених пунктів громади

Розвиток сфери дозвілля (відпочинку, спорту)

Розвиток туризму

Використання місцевих природних ресурсів

Підтримка кооперативного руху

Покращення водопостачання

Покращення водовідведення

  1. Чи вірите Ви у реалізацію завдань, вказаних в пункті 16?

                а) Швидше так                б) Швидше ні  

якщо «так» – дайте відповідь на наступне запитання №18, якщо «ні» – переходьте до запитання №19

  1. Яким є, на Вашу думку, основний ресурс громади для подальшого розвитку (лише одна відповідь)?

Ресурс

1

Активність/підприємливість мешканців громади

2

Вигідне географічне положення

3

Хороша доступність до основних міст та ринків

5

Корисні копалини на території громади

6

Місцеві підприємства і підприємці

7

Іноземні інвестори

8

Вільні земельні ділянки у громаді

9

Вільні промислові приміщення

10

Цікаві туристичні об‘єкти

11

Приваблива природа

12

Прогресивна та дієва місцева влада

13

Ваш варіант

  1. Які з наведених дій вважаєте необхідними для створення робочих місць у селі?

а) розвиток фермерських господарств

в) розвиток індивідуальних господарств за спеціалізаціями (рибництво, птахівництво, бджільництво, кролівництво, вівчарство тощо)

б) розвиток малих підприємств

г) ваш варіант

  1. Яким категоріям необхідно першочергово допомагати у відкритті власної справи?

а) молодь

в) безробітні

б) учасники АТО

г) ваш варіант

  1. Чи хочете Ви займатись індивідуальним господарством?

а) так

б) ні

  1. Чи хочете Ви займатись сімейним бізнесом?

а) так

б) ні

  1. Ваше ставлення до екологічно безпечних продуктів харчування

а) позитивне

б) байдуже

  1. Чи цікавить Вас вирощування сільськогосподарської продукції за європейськими вимогами для розширення ринку збуту?

а) так

б) ні

  1. Чи підтримуєте Ви запровадження ринку землі?

а) так

б) ні

  1. У з в’язку з подорожанням електроенергії, чи вбачаєте Ви за необхідність переходу до альтернативних джерел енергії (сонячних батарей тощо)?

а) так

б) ні

  1. Чи підтримуєте Ви ініціативу формування ліцею аграрного профілю та класів природничо-географічного напряму в опорній школі

а) так

б) ні

  1. Чи підтримуєте налагодження випуску щотижневика місцевої газети для поінформованості населення щодо виконання своїх обов’язків місцевими органами влади?

а) так

б) ні

29.         Загальний настрій на майбутнє

а) оптимістичний

б) песимістичний

в) байдужий

ДЯКУЄМО ВАМ ЗА РОБОТУ!


Додаток Б

ОПИТУВАЛЬНИЙ ЛИСТ ДЛЯ ПІДПРИЄМЦЯ

КОЗИНСЬКОЇ ОТГ

Шановний підприємцю! У рамках розробки Стратегії розвитку громади на 2016-2023 роки. Робоча група проводить це опитування з метою оцінки підприємницького клімату в громаді, для визначення основних проблем, які, на Вашу думку, існують в громаді та перспектив її розвитку на майбутнє. Ваша думка для нас є важливою та обов’язково буде врахована при визначенні пріоритетних завдань та шляхів розвитку Заздалегідь дякуємо за Ваш час і рекомендації!

1. Коли було створене Ваше підприємство?

Після 2014 р

2010-2014

2005-2010

До 2005 року

До 1990 року

1

2

3

4

5

2. Основний власник Вашого підприємства ?

Основний Власник

Держава

1

Громада

2

Фізичні особи (в т.ч. ФОП)

3

Українські Юридичні особи

4

Іноземні суб’єкти

5

Спільне підприємство

3. Який характер має Ваш бізнес? Оберіть основні сфери діяльності (не більше 3-х)

Виробництво промислової продукції

1

Виробництво – легка промисловість

2

Виробництво – харчова промисловість

3

Виробництво – переробка сільськогосподарської продукції

4

Будівництво та ремонт будівель і споруд

5

Оптова торгівля промисловою продукцією

6

Оптова торгівля харчовими продуктами

7

Роздрібна торгівля

8

Електро-, водо-, теплопостачання

9

Перевезення

10

Постачання інтернет послуг та телефонії

11

Юридичні, консультаційні послуги

12

Інші послуги, що не увійшли до визначених категорій

13

4. Зазначте відсоток загального обсягу збуту (товари і послуги) Вашого підприємства, який припадає на покупців у таких зонах (сума відсотків має дорівнювати 100%):

Географічна зона

Збут

У межах району

У межах області

Інші області України

За межі України

Разом

100%

5. Які зміни у збуті Ви очікуєте в 2018 році?

Без змін

Зростання

Зменшення

Припинення діяльності

1

2

3

4

6. Чи є у Вашому регіоні (відмітьте усі відповідні твердження):

  1. Основні постачальники сировини/комплектуючих для Вашого підприємства
  2. Основні інвестори для Вашого підприємства
  3. Інші підприємства чи їх групи, споріднені за профілем виробництва з  Вашим підприємством
  4. Основний ринок – покупці продукції Вашого підприємства
  5. Робоча сила, необхідна Вашому підприємству

7. Скільки працівників з повним робочим днем, за Вашою оцінкою, працювали чи працюватимуть на Вашому підприємстві в зазначені нижче періоди?

Період

Чисельність працівників

Поточний рік (2017):

Минулий рік (2016):

П’ять років тому (2011):

Наступний рік (2018):

8.        Чи відчуваєте Ви нестачу спеціалістів певних специфічних професій, навичок персоналу, які є важливими для майбутнього розвитку Вашого підприємства?

Так

Зараз ні, але очікуємо у

найближчому майбутньому

Ні

Якщо «так» або «очікуємо», зазначте, яких:

        

        

9.        Ви плануєте інвестувати у збільшення виробництва продукції (послуг) у громаді?

1

Так у поточному році

2

Так у 2017 році

3

Можливо у майбутньому

4

Не плануємо нових інвестицій

10. Чи плануєте Ви розширення виробництва зі створенням додаткових потужностей в інших адміністративно-територіальних одиницях району (населених пунктах громади)?

Так у районі

1. Назва громади

Так у поселеннях громади

2. Назва поселення

Ні

3.

Можливо у майбутньому

4.

11. Ви плануєте (негайно або в майбутньому) перенести всю чи частину своєї діяльності до іншої громади?

Так                                           Ні

Якщо так, то що є основною причиною переносу діяльності? (назвіть не більше 3-х)

1

Зміна ринкової кон’юнктури

2

Немає можливості розширити виробничі приміщення

3

Відсутність землі для розширення

4

Надмірний податок на землю та нерухоме майно

5

Надмірна вартість оренди комунального майна/землі

6

Відсутність потужності електропостачання

7

Відсутність очисних споруд і можливості їх облаштування

8

Громадський опір розвитку підприємства

9

Надмірний тиск на підприємство з боку контролюючих органів

10

Погана транспортна доступність до основних ринків/споживачів

11

Відсутність необхідної кількості  кваліфікованих працівників

12. Що, на Вашу думку, заважає розвиткові громади ? (вибрати 3 основних)

Категорія

1

Недостатня громадська ініціативність та активність мешканців

2

Безробіття

3

Відсутність можливості для самореалізації, забезпечення змістовного дозвілля

4

Несприятливі умови для розвитку підприємництва

5

Засміченість довкілля

6

Забрудненість питної води

7

Недостатня інформованість про громаду за її межами

8

Поширення злочинності, алкоголізму, наркоманії

9

Зношеність інженерних мереж (водопостачання, водовідведення)

10

Недостатня підприємливість мешканців громади

11

Відсутність зовнішніх інвестицій

12

Відсутність внутрішніх інвестицій

13

Низька якість (відсутність) дорожнього покриття між населеними пунктами в громаді

14

Значна частка населення старшого працездатного віку

15

Низька якість дошкільної освіти

16

Низька якість середньої освіти

17

Інше (вкажіть) – не більше однієї позиції

13. В якій послідовності (перше, друге, третє і т.д.) Ви б розмістили нижче представлені завдання, які необхідно здійснити для розвитку громади?

Ранг

Завдання

Зменшення рівня безробіття

Покращення водопостачання

Покращення водовідведення

Ремонт вулиць

Ремонт доріг між поселеннями громади

Розвиток малого і середнього бізнесу

Благоустрій населених пунктів громади

Покращення освітлення населених пунктів громади

Розвиток сфери дозвілля (відпочинку, спорту)

Розвиток туризму

Використання місцевих природних ресурсів

Сприяння розвитку промислових підприємств

Підтримка кооперативного руху

Підтримка фермерства

Підтримка агрохолдингів

14. Чи вірите Ви у реалізацію завдань, вказаних в пункті 5?

а) Швидше так        б) Швидше ні  

15. Які види економічної діяльності є, на Вашу думку, пріоритетними для майбутнього розвитку громади? Оберіть не більше трьох варіантів.

1

Харчова промисловість

2

Машинобудування

3

Сільське господарство/рослинництво

4

Сільське господарство/тваринництво

5

Сільське господарство/ягідництво

6

Переробка с/господарської продукції

7

Логістика

8

Легка промисловість

9

Туристичні послуги

10

Виробництво будматеріалів

11

Консультаційні та інші інтелектуальні послуги

12

Інше – назвіть свій варіант

16. Оцініть рівень співпраці Вашого підприємства із зазначеними організаціями

Інституція

Задовільна

співпраця

(5)

Частково

задовільна

співпраця

(3)

Незадовільна співпраця

(1)

Немає

потреби у

контактах

(0)

1. Голова громади

5

3

1

0

2. Заступники голови громади

5

3

1

0

3. Селищна рада, постійні комісії ради, депутати ради

5

3

1

0

4. Управління/відділи виконавчого органу міської/селищної ради.

5

3

1

0

5. Управління міліції

5

3

1

0

6. Районні органи влади

5

3

1

0

7. Центр зайнятості

5

3

1

0

8. Податковий орган

5

3

1

0

9. Орган реєстрації бізнесу

5

3

1

0

10. Санітарно-епідеміологічна станція

5

3

1

0

11. Пожежна охорона

5

3

1

0

12. Відділ земельних ресурсів

5

3

1

0

13. Митниця

5

3

1

0

17. Як би Ви оцінили діяльність органів місцевого самоврядування з розвитку громади за 5-ти бальною системою? (5 – найвища оцінка, 1 – найнижча)

Голова громади

Рада громади

Виконком

18. Яка Ваша загальна думка про Вашу громаду як місце для ведення бізнесу за 5-ти бальною системою? (5 – найвища оцінка, 1 – найнижча)

5

4

3

2

1

19.        Яка, на Ваш погляд, величина тіньового бізнесу у громаді, у відсотках? __ %

  1. Назва компанії (необов’язково заповнювати):         ___________________

  1. Завершальні коментарі або пропозиції (необов’язково заповнювати):         

        

        

        

        

Дякуємо Вам за роботу!


Додаток В

ОПИТУВАЛЬНИЙ ЛИСТ ДЛЯ БАТЬКІВ, УЧНІВ 9 КЛАСІВ

ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПРОФІЛЬНИХ КЛАСІВ ТА ЯКОСТІ ОСВІТИ

КОЗИНСЬКОЇ ОТГ

  1. Чи вибрав (ла) Ваш син (дочка) навчальний заклад для продовження освіти (або майбутню професію)?

а) так;

б) вибрав, але ще вагається;

в) ні;

г) не знаю.

  1. Який шлях одержання освіти Ви рекомендуєте своїй дитині?

а) ПТУ;

б) технікум;

в) навчання в 10-11 класах школи;

г) інститут.

  1. Чи співпадає Ваша рекомендація з думкою Вашої дитини?

а)повністю співпадає;

б) в основному співпадає;

в) не співпадає;

г) не знаю.

  1. Як Ви готуєте свою дитину до майбутньої трудової діяльності?

а) розповідаєте про свою професію і трудові традиції сім’ї;

б) знайомите зі своїм підприємством;

в) рекомендуєте літературу, враховуючи інтереси дитини;

г) радите обрати секцію, гурток, факультатив, курси за вибором;

д) відвідуєте музеї, виставки для розвитку інтересів;

е) інші форми.

  1. Яку участь Ви взяли б у роботі школи по підготовці дітей до вибору професії?

а) організували б екскурсії на своє підприємство;

б) виступили б із бесідою, розповіддю про свою професію;

в) керували б гуртком;

г) організували б суспільно корисну працю учнів;

д) запросили б до дітей своїх товаришів по роботі, людей важливих і цікавих професій;

е) організували б індивідуальне шефство, наставництво.

6. Чи займається ваша дитина з репетитором?

а) так;

б) ні;

в) важко знайти репетитора;

г) не вважаю за потрібне.

7.Чи достатньо у Вас знань, щоб надати дитині кваліфіковану допомогу у виборі професії?

а) так;

б) не вистачає спецзнань з  профорієнтації;

в) не вистачає загальних  психолого-педагогічних знань;

г) не замислювався.

8. Як Ви підвищуєте рівень знань і вмінь в галузі сімейного виховання, профорієнтації?

а) читаю спеціальні журнали, відвідую лекції з педагогіки;

б) консультуюсь у педагогів;

в) відвідую батьківські збори;

г) не займаюся педагогічною самоосвітою.

9. До якої області праці виявляє зацікавленість Ваша дитина?

а) суспільно – гуманітарний напрямок;

б) економічний профіль;

в) природничо – математичний профіль;

г) технологічний профіль;

д) художньо – естетичний профіль.

10. Які предмети  Ви б хотіли, щоб вона вивчала глибше відповідно до майбутнього вибору професії і бажань дитини?

а) математику;

б) іноземну мову;

в) біологію;

г) музику;

д) інші (вкажіть).

11. Якщо у Вашої дитини є невдачі у навчанні, то що є причиною на Ваш погляд:

а) складність матеріалу,

б) відсутність здібностей,

в) небажання вчитися,

г) погані взаємини з учителями,

д) погані взаємини з товаришами,

е) інше (вкажіть) ?

12. Який вплив мікроклімату в класному колективі на успішність Вашої дитини?

а) сприяє зростанню інтересу до навчання,

б) пригнічує бажання вчитися,

в) інше (вкажіть).

13. Яке Ваше ставлення до навчання Вашої дитини у профільному класі?

а) вважаєте, що це допоможе дитині підготуватися до майбутньої трудової діяльності до роботи на сучасному підприємстві, отримати професію.

б) Правильно вибрати майбутню професію, розкрити свої здібності, пізнати свої можливості

в) вважаєте, що вивчаючи спецпредмети у профільному класі, можна отримати корисні для життя навички

г) Вам все-одно, який профіль обрала Ваша дитина

д) Навчання у профільному класі нічого не дає

14. Переважаючим чинником у виборі профільного класу для Вашої дитини буде:

а) рівень викладання профільних предметів

б) бажання бути разом з друзями

в) порада батьків

г) особистий інтерес дитини до профілюючих предметів

15. Яку участь Ви взяли б у роботі школи щодо підготовки дитини до вибору професії?

Дякуємо Вам за роботу!


Додаток Д

ОПИТУВАЛЬНИЙ ЛИСТ ДЛЯ УЧНІВ 9 КЛАСІВ

«ЗАЦІКАВЛЕННЯ У ПРОФЕСІЙНОМУ САМОВИЗНАЧЕННІ»

КОЗИНСЬКОЇ ОТГ

Прізвище:______________________  Ім’я:_______________________

Школа:_________________________ клас: _______________________

Вік:____________________________ дата:________________________

Професія батьків:

Мати:__________________________ батько: ______________________

(відповідаючи на тести, підкресліть те, що, на Вашу думку, правильно по відношенню до Вас, допишіть те, чого не вистачає).

1 . З галузей знань мене цікавить найбільше:

а) природничо-наукова;

б) суспільно-наукова;

в) технічна;

г) мистецтво;

д) немає визначених (певних) зацікавлень.

2. Профіль навчання, який відповідає моїм нахилам і здібностям.

а) економічно-фінансовий

б) природничий

в) гуманітарний

г) інженерно-технічний

д) фізико-математичний

е) теологічний

є) музично-мистецький

ж) військово-спортивний

з) юридично-правовий

3. У вільний час я люблю займатися :

а) читанням;

б) малюванням;

в) в’язанням;

г) спортом;

д) шиттям;

е) моделюванням;

є) музикою;

ж) математикою;

з)танцями;

і)вишиванням.

4. Мені хотілося б, щоб моя майбутня професія була пов’язана з:

а) науковою діяльністю

б) навчанням і вихованням дітей

в) комп’ютерною технікою та інформаційними системами

г) військовою справою

д) фінансовою сферою

е) юридично-правовою діяльністю

є) матеріальним виробництвом

ж) роботою в сільському господарстві

5. Який профіль навчання хотів би обрати для подальшого вибору професії?

а) економічний

б) екологічний

в) технологічний

6. Чого ти прагнеш досягти, навчаючись у профільному класі?

а) підготуватися до майбутньої професії, до роботи на сучасному підприємстві, отримати професію

б) правильно вибрати майбутню професію, розкрити свої здібності, пізнати свої можливості

в) отримати корисні для життя навички

г) не замислювався над цим питанням, мені все-одно

д) навчання у профільному класі нічого не дає

е) інше (що?)

7. Переважаючим чинником у виборі профільного класу є:

а) рівень викладання профільних предметів

б) бажання бути разом з друзями

в) порада батьків

г) особистий інтерес до профілюючих предметів

8. Хто чи що може мати вплив на вибір вами майбутньої професії?

а) уроки в школі

б) класний керівник, учитель

в) представник даної професії

г) батьки, родичі

д) перегляд фільмів, телепередач

е) обставини життя

є) власне рішення

ж) друзі, знайомі

з) профорієнтаційний термінал у школі

к) реклама, оголошення в пресі, на радіо, ТБ

9. Після закінчення школи хотів (ла) би обрати професію ______________

10. Вона мені дуже подобається, тому що ____________________________

Дякуємо Вам за роботу!

________________________________________________________________


Додаток Е

Карта самооцінки схильностей

Я хотів (ла) би

1 а. Доглядати за тваринами

2 а. Допомагати хворим людям, лікувати.

3 а. Стежити за якістю виготовлення

 книжкових ілюстрацій, плакатів.

4 а. Обробляти матеріали (дерево, тканини, метал, пластмасу)

5 а. Обговорювати науково-популярні

 книжки, статті.

6 а. Вирощувати молодняк (тварин).

7 а. Копіювати малюнки, зображення

або настроювати музичні інструменти.

8 а. Розшукувати та пояснювати людям необхідні відомості ( у довідковому бюро, на екскурсії).

9 а. Ремонтувати речі, вироби, одяг, техніку.

10 а. Лікувати тварин.

11 а. Виводити нові сорти рослин.

12 а. Розв’язувати суперечки між людьми, переконувати, заохочувати їх, пояснювати їм незрозуміле.

13 а. Спостерігати, вивчати роботу

гуртків художньої самодіяльності.

14 а. Обслуговувати, налагоджувати медичні прилади.

15 а. Складати точні описи, звіти про спостереження.

16 а. Робити лабораторні аналізи.

17 а. Фарбувати або розмальовувати стіни приміщень, поверхні машин, виробів, пристроїв.

18 а. Організовувати культпоходи, екскурсії до театру, музею.

19 а. Виготовляти за кресленнями деталі, вироби, машини, одяг.

20 а. Боротися з хворобами рослин, шкідниками.

1 б. Обслуговувати машини, прилади (спостерігати, регулювати).

2 б. Складати таблиці, схеми, програми обчислювальних машин.

3 б. Стежити за станом і розвитком рослин.

4 б. Доправляти товари до споживача.

5 б. Обговорювати художні твори, п’єси, концерти.

6 б. Тренувати товаришів (молодших) у виконанні будь-яких дій: трудових, навчальних, спортивних.

7 б. Керувати будь-яким вантажним засобом (транспортом або підйомним).

8 б. Оформлювати виставки, вітрини за допомогою художніх засобів або брати участь у підготовці  п’єс.

9 б. Шукати і виправляти помилки в текстах, таблицях.

10 б. Виконувати розрахунки, обчислення.

11 б. Проектувати, конструювати нові види промислових виробів.

12 б. Розбиратися у схемах, кресленнях, перевіряти, уточнювати.

13 б. Спостерігати, вивчати життя мікробів.

14 б. Надавати людям медичну допомогу у разі їх травмування.

15 б. Описувати та художньо зображувати події, що спостерігалися або виникли в уяві.

16 б. Приймати, оглядати хворих, проводити з ними бесіди.

17 б. Здійснювати монтаж споруд.

18 б. Грати на сцені, брати участь у концертах.

19 б. Креслити, копіювати мапи, креслення.

20 б. Працювати на клавішних машинах (друкарській, телетайпній).

Таблиця – ключ до ДДО

Людина-

Природа

Людина-

Техніка

Людина-

Людина

Людина-

Знакова

система

Людина –

Художній

образ

1 а

1 б

2 а

2 б

3 а

3 б

4 а

4 б

5 а

5 б

6 а

7 б

6 б

9 б

7 а

10 а

9 а

8 а

10 б

8 б

11 а

11 б

12 б

12 б

13 а

13 б

14 а

14 б

15 а

15 б

16 а

17 б

16 б

19 б

17 а

20 а

19 а

18 а

20 б

18 б

+

-

Інтерпретація результатів. Заповнивши таблицю, підрахуйте суму плюсів та мінусів у кожному стовпчику і запишіть у відповідний рядок („+”, „-”).

Найбільша сума балів (7-8) в одному стовпчику є свідченням ступеня вираженості Ваших нахилів до одного з п’яти типів професій. Якщо у вас не буде переваги певного (одного) типу професії, це є ознакою того, що професійний інтерес ще не сформований. Вам необхідна допомога педагога.

Дякуємо за відповіді!


Додаток Ж

АНКЕТА ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ

1.Які, на вашу думку, потрібні зміни в нашій школі?

а) В управлінні навчально-виховним процесом;

б) В режимі роботи школи;

в) В змісті навчання й виховання ;

г) В підході вчителів до роботи;

д) У виборі методів і прийомів навчання.

2.Чи вважаєте ви доцільним використання інноваційних технологій?

а) Так;

б) Більше так, ніж ні;

в) Так, тільки деякі елементи;

г) Більше ні, ніж так.

д) Ні, краще користуватися традиційними методами.

3.Що є для вас перешкодою розробці та введенню інновацій?

а) Відсутність необхідних теоретичних знань;

б) Відсутність часу;

в) Відсутність допомоги;

г) Слабка поінформованість про нововведення в освіті;

д) Відсутність курсів перепідготовки по конкретних технологіях;

е) Переконаність, що інновації є недоцільними.

4.Чого ви чекаєте від своєї участі в інноваційній діяльності?

а) Підвищення рівня знань учнів;

б) Особистого задоволення своєю працею;

в) Суспільного визнання;

г) Одержання додаткової заробітної плати;

д) Нічого, виконую наказ директора.

5. Чи використовували ви інноваційні технології протягом навчального року?

а) Так;

б) Більше так, ніж ні;

в)Так, тільки деякі елементи;

г) Більше ні, ніж так.

д) Ні, я користуюся традиційними методами.

6.Коли ви почали використовувати новітні технології на уроках?

а) Щойно почув, прочитав;

б) Після відвідування уроків колег;

в) Після самостійного вивчення;

г) Під час узгодження з адміністрацією;

д) Після проходження курсів за обраною технологією.

7. Який, на ваш погляд, результат використання інноваційних технологій?

а) Більша зацікавленість учнів у вивченні предмета;

б) Підвищився рівень знань учнів;

в) Мені стало цікавіше працювати;

г) Мене стали більше цінувати колеги;

д) Не бачу результату.

Дякуємо за відповіді!