«ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК МЕДІАГРАМОТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ НА ЗАСАДАХ КОМПЕТЕНТІСНОГО ПІДХОДУ»

Ірина БЕЦЕНКО

вчитель української мови та літератури комунального закладу

«Фортечна гімназія Кропивницької міської ради»

Анотація. У статті розглянуто теоретичний  та практичний аспекти формування навичок  медіаграмотності здобувачів освіти на засадах компетентісного підходу на уроках української мови та літератури.

Ключові слова: Нова українська школа, медіаграмотність, медіа середовище, проектна робота, ґейміфікація, проекти.

Модель випускника – орієнтир шкільної діяльності, позначення рівня руху учнів у рамках основних напрямків діяльності. Особистісно зорієнтований освітній процес сприяє формуванню у випускника якостей, які необхідні для життєвого та професійного самовизначення, і виховання медіаграмотності у дітей є однією  з ключових  компетентностей  у формуванні сучасного учня, компетентного випускника НУШ.

У світі, де людину скрізь оточує інформація, дуже важливим є уміння її аналізу і сприйняття. Тому освіта приділяє багато уваги  розвитку медійної грамотності у школярів та школярок. Зокрема завдяки створенню проектів.

За фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії створено проект «Дружня школа», який покликаний підготувати учнів до життя в суспільстві, навчити практичних навичок, які допоможуть їм у повсякденні.

Проєкт «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» реалізує Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) у партнерстві з Міністерством освіти і науки України та Академією Української преси та за підтримки посольств США та Великої Британії. Він покликаний виховати нове покоління українців, які будуть орієнтуватися в сучасному інформаційному просторі.

Робота вчителя  полягає в тому, щоб доступно, для певної вікової групи, донести потрібну інформацію про поняття фейків  та маніпуляції з боку інших та інших інфомедійних понять, таких як явна і прихована інформація; факти і судження; маніпуляція і пропаганда. [1]

Підготовка учнів початкових класів до свідомого існування у медіасередовищі,  перетворення їх,  як споживачів медіапродуктів, у свідомих користувачів мас-медіа, вироблення імунітету до маніпулятивних дій медіа та створення умов інформаційної безпеки неможливі без опанування учнями елементів  медіаграмотності.  Тому учні 1-4-х класів здебільшого працюють в ігровій формі, залучають використання відео- та аудіоінформації.

У виховному процесі використовуються  різноманітні форми роботи з класом: ранкові зустрічі, виховні години, свята, конкурси, екскурсії, ігри, вікторини, бесіди тощо.

Учні середньої шкільної ланки сприймають інформацію на вищому рівні. Перед сучасним учнем (підлітком) стоїть ряд завдань, які він має розв’язати  задля  формування  цілісної картини світу, зокрема з врахуванням довготривалого перебування підлітків у віртуальному Інтернет світі. Отож учень/учениця НУШ   має:

• орієнтуватися в сьогоднішньому медіапросторі;
• розуміти основні принципи функціонування різних видів засобів масової інформації;
• розрізняти інформацію за рівнем впливу на особистість;
• аналізувати й оцінювати медіаповідомлення,
• розшифровувати та використовувати закодовану в медіаповідомленнях інформацію;
• критично оцінювати інформацію з різних джерел, формувати та обстоювати особистісні ціннісні орієнтири, спираючись на цінності українського народу, його історико-культурні надбання і традиції в європейському ціннісному контексті;
• знаходити та виділяти стереотипи;
• протидіяти та попереджати дискримінації, цькуванню (булінгу);
• знати правила культури спілкування в інформаційному суспільстві та методи захисту від можливих негативних впливів у процесі масової комунікації;
• розрізняти та застосовувати методи організації професійної діяльності з використанням технології мультимедіа;
• збирати, обробляти, зберігати та передавати інформацію з урахуванням пріоритетів професійної діяльності;
• самостійно створювати медіаповідомлення в галузі професійної діяльності. [1]

Розгляньмо деякі з вимог обов’язкових результатів навчання учнів у мовно-літературній освітній галузі (українська мова, українська література, зарубіжні літератури (у перекладі українською мовою) за Державним стандартом НУШ (5-6 класи) учень/учениця:

• виявляє і відтворює прихований зміст повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту), розрізняючи невербальні засоби (інтонацію, силу голосу, логічні наголоси, темп, паузи, міміку, жести, пози), використані для передачі прихованого змісту [6 МОВ 1.1.3-1]

• визначає тему, основну ідею, перелік порушених у почутому повідомленні (зокрема художньому тексті, медіатексті) проблем, розрізняє важливі для розуміння почутого деталі  [6 МОВ 1.4.1]
• вказує на конструктивні думки, критично і толерантно ставлячись до різних поглядів  [6 МОВ 1.4.2-2]
• розпізнає наявні в почутому повідомленні (зокрема художньому тексті, медіатексті) факти, судження та аргументи  [6 МОВ 1.4.6-1]
• обґрунтовує достовірність, повноту інформації, у разі потреби звертаючись до відповідних джерел, доречно цитуючи окремі фрагменти почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту тощо)  [6 МОВ 1.5.1-1]
• піддає сумніву інформацію з тексту (зокрема художнього тексту, медіатексту) на підставі розрізнення фактів і суджень про факти  [6 МОВ 2.2.2-3]
• інтегрує інформацію, подану в різні способи (словесну, графічну, числову тощо) у межах одного або кількох текстів (зокрема художніх текстів, медіатекстів) [6 МОВ 2.2.5]
• формулює висновки відповідно до поставленого завдання на основі аналізу опрацьованого тексту (зокрема художнього тексту, медіатексту) [6 МОВ 2.2.7-1]

Тому, за для досягнення поставлених цілей, слід використовувати різні методи і форми роботи на уроках та в позакласному середовищі. Розгляньмо деякі з них.

Проектна діяльність

Проектні технології спрямовані на стимулювання інтересу учнів до нових знань, на розвиток дитини через вирішення проблем і використання цих знань у конкретній практичній діяльності.

Метод проектів орієнтований на самостійну діяльність учнів (індивідуальну, парну, групову) у відведений для неї час (від декількох хвилин уроку до декількох тижнів, а іноді й місяців). Тому варто використовувати різні типи проектів, щоб визначити, які більше до вподоби дітям та за допомогою яких досягається кращий результат.

Проект «Історія мас-медіа: від наскельних зображень до інтернетресурсів. Види та форми спілкування (засоби комунікації)» розширює кругозір  дітей та поповнює  їхній  словниковий запас у сфері медійної грамотності.

Проектна робота «Яку музику слухають сучасні підлітки» дає змогу уявити  різницю між аудіо та аудіовізуальним сприйняттям музичного твору,  проаналізувати  вплив музичних складових (тексту, музики, голосу, відео) на емоційний стан людини.

Проектна робота «Про що може розповісти фотографія?»  навчає дітей перевіряти інформацію та не довіряти всьому, що бачать, і що, на перший погляд, переконує та змушує повірити чи потрапити на гачок аферистів.

Онлайн-ігри

Ґейміфікація є одним з найдієвіших методів навчання, оскільки діти занурюються у навчальний матеріал та вчаться на чужому досвіді, бачать результат своєї праці.  

«Медіазнайко» − гра,  що дає можливість в цікавій ігровій формі дізнатися якомога більше про інформаційне (медійне) поле.

«Пригоди Літератуса» − допомагає розвивати навички пошуку інформації, її аналізу та перевірки, розрізнення фейків та правдивих новин.

 Дослідницькі спостереження

Робота  за темою «Мовлення героїв україномовних серіалів та проектів» дає змогу учням визначити лексичні помилки у мовленні героїв та проаналізувати, як впливає таке мовлення героїв на формування словникового запасу цільової аудиторії.

Дослідницьке спостереження «Вплив реклами на формування особистості» розкриває, як реклама впливає на свідомість людей, їх вибір продукції, товарів чи послуг. Окрім того, реклама – це короткий фільм, який формує ще й естетичні смаки учнів. Дуже часто в таких «короткометражках» приховані антиморальні підтексти, і варто навчити дітей визначати ці підтексти.

Робота з постерами та обкладинками книжок

Постер – один із методів зацікавлення дітей, адже він містить коротку, але водночас змістовну текстову та графічну інформацію. Яскраві малюнки та ключові фрази змушують дітей акцентувати увагу на найнеобхіднішому, водночас і проявляти творчі та креативні ідеї. На прикладі постерів однієї з вправ підручника діти мають можливість визначити переваги та недоліки соціальних мереж, визначити, як інформація впливає на людину [2, c.85].

Проте, варто завжди пам’ятати, які б технології не використовували у своїй діяльності вчителі-словесники, якими б методиками не захоплювались, які б інновації не впроваджували б, вчитель має пам’ятати, що в центрі уваги завжди є дитина. І саме опираючись на інтереси  та сфери захоплення учнів та учениць маємо добирати форми роботи задля досягнення освітньої цілі – формування медіаграмотності.

Компетентнісний підхід покликаний подолати прірву між освітою і життям. Школа має допомогти учням оволодіти технологіями життєтворчості, створити умови для самопізнання, самооцінки, самопрограмування, самореалізації.

Список використаних джерел

1. Державний стандарт базової середньої освіти (затверджено постановою КМУ від 30 вересня 2020 р. № 898). [Електронний ресурс]: Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/nova-ukrayinska-shkola/derzhavnij-standart-bazovoyi-serednoyi-osviti 
2. Медіаграмотність. З чого почати

https://nus.org.ua/articles/mediagramotnist-z-chogo-pochaty/

3. Медіазнайко

https://www.aup.com.ua/Game/ 

4. Пригоди Літератуса

https://media.am/literatus/#uk 

5. Українська мова : підручник для 5 кл. закладів загальн. середн. освіти / А. В. Онатій, Т. П. Ткачук. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2022.