СУЧАСНЕ ДОШКІЛЛЯ: АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ, ПЕДАГОГІЧНІ ПОШУКИ, РЕАЛЬНІ ЗДОБУТКИ

Любов КАСПЕРОВИЧ

вихователь КЗ «ЗДО (ясла-садок) № 5 «Калинка» КМР»

Анотація. У роботі розкрито актуальність процесу інтеграції та сенсорного розвитку дітей дошкільного віку, дітей з особливими освітніми потребами, як фундаментального загального розвитку дитини дошкільного віку. Обґрунтовано закономірності розвитку пізнавальних процесів завдяки впровадженню арт-терапевтичних технологій.

Робота містить орієнтовні конспекти освітніх подій з дітьми в умовах інклюзивного навчання, де особлива увага педагогами приділяється ролі інтеграції освітнього процесу в закладі дошкільної освіти.

Ключові слова: діти з особливими потребами, право на освіту, інтеграція у суспільство, психологічна підтримка, співпраця вихователів та батьків.

«Освіта – право кожної людини, що має величезне значення і потенціал. На освіті будуються принципи свободи, демократії та сталого розвитку…

немає нічого більш важливого, ніякої іншої місії, крім освіти для всіх…»

Кофі Аннан (1998)

У світлі сучасних перетворень освіта опановує новий соціокультурний простір, що характеризується інноваційністю та інтеграційністю. Він не просто кардинально змінює форми, методи навчання, реалізації взаємин суб’єктів освітнього процесу, він потребує принципового оновлення сутності найважливіших понять і категорій дошкільної педагогічної науки. Сучасне  людство переходить до нової світової парадигми, формується нова культура й освітня  форма поваги до людей з особливими освітніми потребами. А саме тому в сучасних соціально-економічних умовах суспільства актуальним стало питання про пріоритетне значення навчання і виховання дітей з особливими освітніми потребами, їх становлення і розвиток. Удосконалення системи освіти вимагає впровадження в практику роботи з дошкільниками комплексних заходів, які направлені на соціалізацію особистості дитини дошкільного віку з обмеженими можливостями здоров’я, своєчасне забезпечення кожній дитині у відповідності з її віком адекватних умов для розвитку, формування повноцінної особистості, отримання якісної дошкільної освіти [3].

Інклюзивна освіта має пріоритетне значення для забезпечення якісної освіти усіх дітей, у тому числі дітей з особливими освітніми потребами, а також для побудови інклюзивного суспільства [1-c.26]. Інклюзивне навчання слід розуміти як:

фундаментальне право усіх дітей з особливими освітніми потребами;

принцип забезпечення благополуччя дітей, поваги до їхньої гідності та самостійності;

засіб реалізації інших прав;

результат удосконалення державної політики у сфері освіти разом з відповідними змінами у практиці роботи закладів освіти з метою створення відповідних умов для навчання усіх дітей. [2-№ 7. – С. 3.]

Згідно з Законом України «Про освіту» особа з особливими освітніми потребами – особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту.

Перед сучасним вихователем, асистентом вихователя закладу дошкільної освіти постає проблема пошуку нового педагогічного інструменту. Саме тому в педагогічній діяльності виникає можливість використання інтегрованого підходу в якості потужного інструменту розвитку мотивації освітнього процесу. Інтеграційні засади побудови освітнього процесу, особливо для дітей  з особливими освітніми потребами - це великий простір для прояву творчості педагога, що спонукає шукати нові, нетрадиційні форми і методи взаємодії з дітьми; сприяє підвищенню інтересу в дітей до навчання, активізує пізнавальну активність, розвиває дитину всебічно.

Гуманізація сучасної освіти залежить від здатності педагогів повернутися до індивідуальності дитини. У цьому контексті важливою є психолого-педагогічна підтримка дітей, яка являє собою ту систему заходів, що реально забезпечує умови для подолання труднощів саморозвитку дошкільників в навчальній, комунікативній і дозвільній діяльності.

Найбільш важливим періодом входження в суспільство є дошкільний вік, коли дитина не лише набуває знання, формує власний світогляд, але й отримує навички самоконтролю, взаємодії з колективом, уміння вирішувати складні життєві ситуації. Саме в освітньому процесі відбувається розвиток усіх складових самовдосконалення особистості. В першу чергу потреби у самоствердженні та самореалізації, що є невід’ємною частиною соціального становлення сучасної людини.

Разом з тим, рівень вивченості проблем соціалізації дітей з особливими потребами не можна визнати таким, що задовольняє сучасні суспільні потреби.

Сьогодні педагогічна громадськість чи не найбільше обговорює проблему інтеграції дітей із порушенням психофізичного розвитку в єдину освітню систему закладу дошкільної освіти.

Процес інтеграції може вважатися повноцінним, якщо забезпечує три умови:

- навчання кожної дитини відповідно до її особливих освітніх потреб і потенційного розвитку;

 - можливість дитини відвідувати навчальний заклад, живучи в сім’ї, а батькам виховувати власну дитину;

 - розширення кола спілкування дитини з особливостями психофізичного розвитку та підвищення якості її соціалізації.

Враховуючи те, що досвід реалізації практики інклюзивної освіти з дітьми дошкільного віку знаходиться на різних стадіях розвитку, постає питання інтеграції освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами в мультисенсорному просторі.  

Розвиток та поширення інтеграції дітей з особливими потребами в активне життя суспільства, утвердження прав людини, принципів толерантності, підтримки, реабілітації дітей та їхніх сімей – забезпечить умови їх успішної соціалізації, психологічної і фізичної адаптації та життєдіяльності.

Фундаментальні зміни, що відбуваються в сучасному освітньо-культурному просторі, нова соціокультурна ситуація, суспільні запити і потреби передбачають утвердження пріоритету дошкільної освіти, доступність дошкільної освіти для всіх дітей, не залежно від особливостей розвитку, формування в суспільстві розуміння ранніх етапів життя людини як найвідповідальнішого періоду становлення особистості.

Діючі та оновлені законодавчі акти й постанови у галузі освіти щодо дошкільного дитинства та забезпечення прав дитини з особливими освітніми потребами наголошують на повноцінному розвитку дитини, формуванні в дошкільному дитинстві особистісно-значущих умінь та навичок, набуття освітніх компетенцій (соціальної, комунікативної, інформативної, когнітивної тощо). Цими документами держава гарантує усім дітям дошкільного віку реалізацію прав на освіту, охорону життя і здоров’я, забезпечення раціонального харчування, сприяє створенню безпечних умов для формування всебічно розвиненої, компетентної особистості в процесі суспільного і родинного виховання.

Виконання цього завдання значною мірою покладається на заклад дошкільної освіти, оскільки саме тут закладається формування соціально-комунікативної компетенції у дошкільників, набуття необхідного досвіду, який дитина поступово застосовує у своєму житті.

Інтеграція змісту дошкільної освіти є актуальною на сьогоднішні день, так як у стратегічних завданнях реформування змісту освіти в Україні передбачено необхідність орієнтації на інтегровані курси, на пошук нових підходів до структурування знань як засобу цілісного розуміння та пізнання світу. Отже, враховуючи актуальність проблеми виникла необхідність створення такої системи роботи, при якій відбувалася б інтеграція дітей з особливими освітніми потребами в освітню діяльність закладу дошкільної освіти, що в кінцевому результатів сприятиме формуванню соціально-комунікативної компетенції дітей [7-№10. – с.14-18].

Важливим показником у розвитку суспільства є гуманне, турботливе і милосердне ставлення до дітей з особливостями у розвитку, які мають право на повноцінне життя.

Ідея інтегрованого підходу до організації та проведення освітнього процесу в ЗДО досить актуальна, оскільки з її успішної методичної реалізацією передбачається досягнення мети якісної дошкільної освіти, спроможної забезпечити кожній дитині самостійно досягти тієї чи іншої життєвої цілі, творчо самостверджуватися в різних сферах життєдіяльності.

В концептуальній основі досвіду лежать ідеї ведучих вчених і практиків в області корекційно-освітніх процесів, ідеологів інклюзивного навчання, прихильників інтеграції освітнього процесу та широкого використання мультисенсорного середовища. Система інклюзивного навчання сприяє розвитку демократизації суспільства – суспільства для всіх, суспільства для кожного.  Цей складний та багатофакторний процес досліджували та аналізували такі відомі вчені: І.Д. Бех, М.Р. Бітянова, Л.І.Божович, О.В. Сухомлинська, Л.В. Вигоцький, О.Л. Кононко, Т.І.Понімансьа, А.А. Колупаєва та ін.. В основу досвіду покладені наукові положення К. Ушинського, Я. Коменського, сучасних науковців у галузі дошкільної освіти: А. Богуш, Н. Гавриш, К. Крутій.  

Зацікавленість вчених до поставленої проблеми не випадковий. Дошкільне дитинство – важлива фаза розвитку дитини, яка збігається з часом соціалізації дитини у сім’ї та дошкільних закладах, які є провідними агентами соціалізації у суспільство.

Педагогічним завданням дошкільної соціалізації є утвердження, коригування та розвиток базової системи життєвих відносин та орієнтацій, чуттєвості, інтелекту та волі, формування нахилів та вподобань, переживання, усвідомлення та задоволення потреб та інтересів. На цьому етапі  розпочинається цикл засвоєння необхідних базових знань для успішного подальшого життя, набуваються поглибленні навички соціальної поведінки [8].

Набуті знання дозволяють дитині перейти від переважно адаптивних форм соціалізації до активного формування власної «Я-концепції», проектування власного соціального майбутнього.

Велике значення у створенні сприятливих умов для формування у дітей з особливими освітніми потребами соціально-комунікативної компетентності відіграє система дошкільної освіти, оскільки турбота про процес їхньої інтеграції в загальний соціум – нагальна проблема.

Саме тому сьогодні проголошено завдання щодо оновлення змісту освітнього процесу в Україні, узгодження його з потребами інтеграції до світового освітнього простору та орієнтацію навчальних програм на компетентнісний підхід, що має на меті усунути прірву між дошкільними навчальними закладами  і  проблемами сучасного життя.

Педагог перебуває в постійному пошуку: як зробити, щоб дитина, не лише засвоювала нові знання, а й намагалася застосувати їх під час вироблення нових умінь, почувала себе впевнено, бажала вчитися? А це можливе лише при залученні дітей до активної діяльності. Зацікавленість, викликана вихователем на занятті, за певних умов може перерости в стійкий інтерес до знань.

Висновок. Таким чином, проблема сенсорного розвитку дітей завжди була однією з ключових в дошкільній освіті. Особливо гостро це відчувається сьогодні, коли потреба сенсорного пізнання навколишньої дійсності замінюється готовими відповідями і шаблонами, які нам пропонують медіа. Саме тому сьогодні необхідно шукати нові дієві способи і методи для чуттєво-пізнавального розвитку дітей, а педагогам крім теоретичних знань потрібно вміти практично організовувати сприятливе сенсорно-пізнавальне середовище, використовувати ефективні інноваційні технології, шукати нові шляхи удосконалення навчально-виховного процесу, які б допомагали підвищити інтерес дітей до занять, активізувати їхню діяльність, прищепити любов до навчання. Одним із таких способів є інтегрований підхід в сенсорному вихованні дошкільників. Сенсорне виховання повинно здійснюватися в зв’язку з різноманітною діяльністю, тобто інтегруватись в різні види діяльності дошкільників.

Список використаних джерел:

1.        Базовий компонент дошкільної освіти / Науковий керівник: А. М. Богуш // Богуш А. М., Бєлєнька Г.В., Богініч О. Л. та ін. — К.: Видавництво, 2012. — 26 с.

2.        Бурова А. Педагогічні інновації в дошкільній освіті / А. Бурова // Дошкільне виховання. – 2009. - № 7. – С. 3.

3. Гавриш Н.В. Сучасне заняття в ДНЗ URL: http://surl.li/fdxjdm

4. Закон України «Про дошкільну освіту». — [Електронний ресурс] – Режим доступу:  zakon.help/law/2628-III/edition28.09.2017/page1

5. Закон України «Про освіту». — [Електронний ресурс] – Режим доступу:http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2145-19

6. Закон України «Про охорону дитинства». – К., 2001.

7. Інтеграція дітей з освітніми потребами у загальноосвітньому навчальному закладі / Т. Ілляшенко // Психолог, 2009. – №10. – с.14-18.

8. Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство: Науково-методичний збірник / За ред. Н. Софій, І. Єрмакова та ін.. – К.: Контекст, 2000.