ПОЛОЖЕННЯ

про внутрішню систему забезпечення якості освіти

Будинку дитячої та юнацької творчості

Христинівської міської ради

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Головною метою освітньої діяльності Будинку дитячої та юнацької творчості Христинівської міської ради (далі Заклад) є створення умов для забезпечення права дітей та учнівської молоді на здобуття якісної позашкільної освіти відповідно до їх здібностей, обдарувань, виховання та соціалізація особистості в процесі освітньої діяльності

Досягнення цієї мети можливе за умови забезпечення високого рівня якості освіти.

Якість освітнього процесу (діяльності) є невід’ємною складовою якості освіти, що залежить від якості освітнього середовища, включає якісні та кількісні характеристики освітнього процесу, якість професійної компетентності педагогів, якість організаційно-управлінської компетентності.

Запровадження внутрішньої системи забезпечення якості – стратегічне рішення Закладу, що має забезпечити її дієвість та стати міцним підгрунтям для упровадження соціально-освітніх ініціатив учасників освітнього процесу щодо ефективного і сталого розвитку закладу.

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Закладі (далі Положення) розроблено на основі Законів  України «Про освіту», «Про позашкільну освіту», «Про охорону дитинства», Концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти України.

Розбудова внутрішньої системи забезпечення якості спирається на такі принципи:

Родиноцентризм. Головним завданням Закладу є співпраця з родинами вихованців, спрямована на всебічний розвиток особистості дитини.

Автономія закладу освіти. Передбачає самостійність у виборі форм і методів навчання, визначення стратегії і напрямів розвитку.

Цілісність системи управління якістю. Усі компоненти діяльності Закладу взаємопов’язані. Зокрема якість освіти залежить від оптимального добору педагогічних кадрів; мотивуючого освітнього середовища; застосування інноваційних освітніх технологій, спрямованих на оволодіння вихованцями ключовими компетентностями; сприятливої для творчої роботи психологічної атмосфери. Зниження якості бодай одного із компонентів матиме негативний вплив на систему якості освіти в закладі в цілому.

Постійне вдосконалення. Розбудова внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти – це постійний процес, за допомогою якого відбувається вдосконалення освітньої діяльності, підтримується ефективність роботи закладу, забезпечується своєчасне переформатування напрямків діяльності відповідно до змін у освітній галузі, створюються нові можливості для розвитку тощо.

Вплив зовнішніх чинників. Система освітньої діяльності у закладі освіти є гнучкою й мобільною, оскільки вона реагує на зовнішні чинники – соціально-економічна, політична, епідеміологічна ситуація в області, державі.

Гнучкість і адаптивність. Система освітньої діяльності змінюється під впливом сучасних тенденцій розвитку суспільства.

Терміни та їх визначення, що вживаються в Положенні:

Академічна доброчесність – сукупність етичних принципів і визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час педагогічної діяльності та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень;

Академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

Внутрішня система оцінки якості освіти – цілісна система діагностичних і оцінюючих процедур, що реалізуються різними суб’єктами державно-громадського управління, яким делеговані окремі повноваження з оцінки якості освіти, а також сукупність організаційних структур і нормативних правових матеріалів, які забезпечують управління якістю освіти;

Інструмент – засіб, спосіб для досягнення чогось.

Критерії– вимоги для визначення або оцінки людини, предмета, явища (або: ознака, на підставі якої виробляється оцінка);

Механізм –  комплексний процес, спосіб організації.

Моніторинг якості освіти – система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладі освіти (інших суб’єктів освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від них.

Обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої діяльності чи організації освітнього процесу;

Оцінка якості освіти – визначення за допомогою діагностичних і оцінювальних процедур ступеня відповідності ресурсного забезпечення освітнього процесу, його результатів.

Положення – локально-нормативний акт, що визначає основні правила організації, мету, структуру, обов'язки групи людей чи організацій, що об'єдналися для досягнення спільної мети.

Правило – вимога щодо дотримання всіма учасниками тих чи інших умов.

Процедура – офіційно встановлений чи узвичаєний порядок здійснення, виконання або оформлення чого-небудь.

Списування – підготовка пошукових, науково-дослідницьких робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання; розроблення методичних, науково-методичних матеріалів без посилання на зовнішнє джерело інформації.

Стратегія – довгостроковий, послідовний, конструктивний, раціональний, підкріплений ідеологією, стійкий до невизначеності умов середовища план, який супроводжується постійним аналізом та моніторингом у процесі його реалізації та спрямований на досягнення успіху цілей, завдань діяльності.

Фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітній, управлінській діяльності.

Хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

Якість освіти – комплексна характеристика освітньої діяльності, досягнення очікуваних результатів.

Внутрішня система забезпечення якості освіти в Закладі включає:

• стратегію та процедури забезпечення якості освіти;
• систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
• оприлюднені правила, критерії і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
• оприлюднені правила, критерії і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
• забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
• безпекову складову;
• створення в закладі інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;
• вивчення та самооцінювання якості освіти.

Складовими внутрішніх чинників забезпечення якості освіти є:

• якість основних умов освітнього процесу;
• якість реалізації освітнього процесу;
• якість результатів освітнього процесу.

Система забезпечення якості освіти є багатоплановою і включає:

• наявні ресурси (кадрові, фінансові, матеріальні, інформаційні, наукові, навчально-методичні тощо, необхідні для виконання цілей, завдань діяльності закладу;
• організацію освітнього процесу, що відповідає сучасним тенденціям розвитку науки і освіти;
• контроль освітньої діяльності.

Внутрішня система забезпечення якості освіти Зкладу спрямована на вдосконалення всіх напрямів його діяльності.

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти регламентує зміст і порядок забезпечення якості освіти для здобувачів позашкільної освіти за такими напрямами:

• освітнє середовище;
• система оцінювання освітньої діяльності здобувачів освіти;
• система педагогічної діяльності;
• система управлінської діяльності.

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти погоджується педагогічною радою, яка має право вносити до нього зміни й доповнення, і затверджується відповідним наказом Закладу.

ІІ. СТРАТЕГІЯ ТА ПРОЦЕДУРА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Стратегія та процедура забезпечення якості освіти Закладу базується на таких принципах:

• принцип комплексного підходу, що представляє діяльність Закладу як сукупність освітніх процесів, що спрямовані на реалізацію визначених закладом стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;
• принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті забезпечення якості освітнього процесу;
• принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до змін внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про ефективність освітньої діяльності;
• принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу;
• принцип відповідальності за забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
• принцип системності в управлінні якістю освіти на всіх стадіях освітнього процесу;
• принцип здійснення обґрунтованого моніторингу якості освіти;
• принцип готовності суб’єктів освітньої діяльності до ефективних змін;
• принцип відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.
• принцип безперервності, що забезпечується постійною спільною діяльністю педагогів і вихованців на різних етапах процесу навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти.

Процедура вивчення стану освітньої діяльності :

• оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності;
• постійний моніторинг змісту освітнього процесу в гуртках і творчих об’єднаннях;
• спостереження за реалізацією освітнього процесу;
• моніторинг ресурсного забезпечення;
• моніторинг управління ресурсами та процесами;
• спостереження за станом соціально-психологічного середовища;
• моніторинг прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;
• розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні тощо;
• здійснення контролю виконання чинного законодавства в галузі освіти, нормативних документів про освіту,
• вивчення стану педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних тенденцій в організації освітнього процесу та розроблення на підставі аналізу пропозицій з поширення кращого педагогічного досвіду, усунення недоліків;
• збір інформації, її обробка, обговорення для підготовки управлінських рішень;
• аналіз виконання рішень педради, наказів Закладу;
• надання методичної допомоги педагогічним працівникам у процесі контролю.

Стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти передбачають здійснення таких процедур і заходів:

• забезпечення ефективного планування освітньої діяльності;
• підвищення якості знань, формування вмінь і навичок здобувачів освіти;
• посилення кадрового потенціалу закладу освіти та підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
• забезпечення освітнього процесу необхідними ресурсами;
• розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності освітньої діяльності;
• забезпечення публічності інформації про діяльність закладу;
• створення системи запобігання та виявлення академічної недоброчесності в діяльності педагогічних працівників і здобувачів освіти.

Основними напрямами політики із забезпечення якості освітньої діяльності в закладі освіти є:

• якість освіти;
• рівень професійної компетентності педагогічних працівників і забезпечення їх вмотивованості до підвищення якості освітньої діяльності;
• якість реалізації навчальних програм, вдосконалення змісту, форм і методів освітньої діяльності.

Механізм функціонування системи забезпечення якості освіти Закладу включає послідовну підготовку та практичну реалізацію таких етапів управління:

• планування (аналіз сучасного стану освітньої діяльності та освітнього процесу; визначення сильних сторін і проблем, пріоритетних цілей, розроблення планів їх реалізації);
• організацію (переформатування/створення) функціональної структури для досягнення цілей; визначення, розподіл та розмежування повноважень із метою координування та взаємодії у процесі виконання завдань);
• контроль (розроблення процедур оцінювання та аналізу отриманих результатів;
• коригування (визначення та реалізація необхідних дій і заходів, спрямованих на досягнення цілей і завдань).

ІІІ. СИСТЕМА ТАМЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів і визначених Законом України «Про освіту» правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження педагогічної, науково-педагогічної (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
• надання достовірної інформації про методики й результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
• контроль за дотриманням здобувачами освіти академічної доброчесності;
• об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

• самостійне виконання освітніх завдань;
• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
• надання достовірної інформації про результати власної навчальної  (творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

списування – підготовка інформаційно-методичних, навчальних матеріалів із залученням зовнішніх джерел інформації;

обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності;

хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі.

Кожна особа, стосовно якої піднято питання щодо порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

• ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;
• особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;
• знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;
• оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

ІV. КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ

4.1. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

Оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до навчальних програм.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень вихованців є:

• навчальна – сприяє отриманню, повторенню, поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню вмінь і навичок;
• стимулювально-мотиваційна – формує позитивну мотивацію до навчання;
• виховна – сприяє формуванню вмінь працювати в команді, нести відповідальність за колективний результат, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії освітньої діяльності.

При оцінюванні освітніх досягнень вихованців має ураховуватися результативність їх участі в організаційно-масових заходах (виставках, концертах, походах, змаганнях тощо) різних організаційних рівнів.

4.2.Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників є:

• освітній рівень педагогічних працівників;
• результати атестації;
• систематичність підвищення кваліфікації;
• наявність педагогічних звань, відомчих, державних нагород;
• участь у розробленні навчальних програм, посібників, методичних рекомендацій, підготовки статей тощо;
• участь у методико-педагогічних заходах, у т.ч. конкурсних;
• здійснення інноваційної діяльності;
• результативність освітньої діяльності вихованців;
• співпраця з батьками вихованців.

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється за такими видами:

довгострокове підвищення кваліфікації: курси;

короткострокове підвищення кваліфікації: семінари, практикуми, тренінги, конференції, «круглі столи» тощо.

4.3. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності

Управлінська діяльність керівних працівників Закладу на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:

• удосконалення громадсько-державної моделі управління;
• раціональний розподіл функцій між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду, ділових та особистісних якостей;
• забезпечення оптимальної організації освітнього процесу в гуртках і творчих об’єднаннях, який би забезпечував належний рівень сформованості у вихованців знань, умінь, навичок, їх вплив на професійне самовизначення;
• визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи Закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне використання часу всіма працівниками закладу;
• правильне й найбільш ефективне використання навчальної, матеріальної бази, створення умов для її оновлення, осучаснення, поповнення;
• забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;
• створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

Сучасні положення освітнього менеджменту вимагають від керівника закладу освіти фахових компетенцій:

• прогнозувати перспективне майбутнє і формувати позитивні зміни;
• забезпечувати відкрите керівництво;
• вивчати інтереси й потреби місцевих громад, суспільства в цілому, щоб визначати актуальних цілей ї завдань Закладу;
• організовувати роботу колективу на досягнення визначених цілей і завдань;
• працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;
• постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.

Керівником закладу створюються необхідні умови для оптимальної діяльності учасників освітнього процесу, усуваються виявлені недоліки в роботі, здійснюється реалізація стратегії розвитку закладу.

Ефективність управлінської діяльності керівника закладу включає стан реалізації його управлінських функцій, основних аспектів і видів діяльності, ступінь їх впливу на результативність освітнього процесу, а саме:

саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності;

річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу;

здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів;

забезпечення професійного розвитку педагогів, методичного супроводу освітнього процесу;

формування позитивного іміджу закладу;

створення безпечних умов для функціонування закладу;

застосування ІК-технологій у освітньому процесі;

забезпечення якості освіти через узаємодію всіх учасників освітнього процесу.

4.4. Інформаційні системи для ефективного управління

Однією з умов розвитку освіти є запровадження інформаційно-комунікаційних технологій в управлінську та освітню діяльність.

Інформаційна система управління – це програмно-апаратний комплекс, що забезпечує низку основних функцій роботи з документами в електронному вигляді.

До основних функцій відноситься реєстрація документів, розроблення та збереження документів в електронному вигляді, направлення документів на розгляд та виконання, контроль проходження та виконання документів, пошук документів з різними параметрами, уведення, підтримка та зберігання будь-яких типів документів, захист від несанкціонованого доступу та управління прав доступу до документів.

4.5. Критерії, правила, процедури оцінювання освітнього середовища

Основними складовими безпечного освітнього середовища є:

• безпечні й комфортні умови праці та навчання;
• відсутність дискримінації та насильства;
• створення інклюзивного і мотивувального, компенсаторного простору.

Створення безпечного освітнього середовища спрямоване на виконання таких завдань:

формування у вихованців компетентностей, важливих для успішної соціалізації особистості;

запобігання та протидія таким негативним явищам серед дітей та учнівської молоді як насильство, кібербулінг, булінг тощо;

формування у дітей і підлітків життєвих навичок, що сприяють соціальній злагодженості, відновленню психологічної рівноваги;

запобігання та протидія торгівлі людьми, формування у вихованців таких життєвих навичок, як спілкування, прийняття рішень, критичне мислення, управління емоціями, стресами та конфліктними ситуаціями, формування цінностей та набуття відповідних компетентностей;

формування морально-етичних, соціальних, громадянських ціннісних орієнтирів, виховання національно свідомої, духовно багатої, фізично досконалої особистості;

профілактика залежностей і шкідливих звичок, пропаганда здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я як найвищої соціальної цінності;

формування лідерських якостей вихованців, залучення їх до процесів розбудови територіальних громад;

розвиток творчої співпраці педагогічного колективу, вихованців та їхі батьків на засадах педагогіки партнерства.

4.6.Створення в закладі інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування

Особам з особливими освітніми потребами надаються права рівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховують індивідуальні потреби таких осіб.

4.7. Забезпечення публічності інформації про заклад освіти

Публічність інформації про діяльність здійснюється згідно зі статтею     30 Закону України «Про освіту».

У Закладі забезпечено роботу  нового офіційного веб-сайту https://tvorcostibudynok.wixsite.com/bdjut

На офіційному сайті розміщується така інформація:

Статут Центру;

правила поведінки здобувачів освіти;

кадровий склад закладу освіти;

інформація про гуртки і творчі об’єднання;

освітня програма;

навчальні програми з позашкільної освіти;

матеріально-технічне забезпечення закладу;

результати моніторингу якості освіти;

звіт про діяльність закладу у поточному навчальному році;

досягнення вихованців, педагогів.

Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється.

4.8. Самооцінювання

Функції самооцінювання:

• отримання порівняльних даних, виявлення динаміки і факторів впливу на неї;
• упорядкування інформації про стан і динаміку якості освітнього процесу;
• координація діяльності організаційних структур (методичні об’єднання педагогів відділів, творчі групи), задіяних до проведення моніторингу.

Форми самооцінювання:

• самооцінка власної діяльності на рівні педагога, вихованця, адміністратора;
• внутрішня оцінка діяльності керівниками структурних підрозділів;
• зовнішнє оцінювання діяльності.

Етапи проведення самооцінювання

Терміни проведення моніторингу визначаються планом роботи Закладу на поточний рік.

Самооцінювання включає три етапи:

підготовчий – визначення об’єкта вивчення, визначення мети, критерії оцінювання, розроблення інструментарію і механізму відстеження, визначення термінів;

практичний (збір інформації) – аналіз документації, відвідання, занять і заходів, анкетування, цільові співбесіди, самооцінка тощо;

аналітичний – систематизація та аналіз інформації, коригування, прогнозування, контроль за виконанням прийнятих управлінських рішень.

Виконавцями самооцінювання є:   педагогічні працівники закладу.

V. МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Моніторинг якості освіти може бути внутрішній і зовнішній.

Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладом (іншими його структурними підрозділами).

Завдання моніторингу:

здійснення систематичного контролю за освітньою діяльністю в Закладі;

створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу;

аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримка високої мотивації освітньої діяльності;

створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів;

прогнозування на підставі об’єктивних даних, динаміки й тенденцій розвитку освітньої діяльності в Закладі.

Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в закладі освіти.

Об’єктом моніторингу є система організації освітнього процесу в Закладі, що включає такі складові:

вихованці;

педагоги;

батьки вихованців;

державні і громадські інстанції, з якими співпрацює заклад.

Суб’єктами моніторингу є:

моніторингова група;

адміністрація закладу.

Напрями внутрішнього моніторингу якості освіти:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності – якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічних працівників;
• контингент здобувачів освіти;
• психологічний, соціологічний клімат у закладі;
• результати навчання здобувачів освіти: участь у заходах, конкурсах, освітніх проєктах різних організаційних рівнів;
• педагогічна діяльність, упровадження освітніх інновацій, змішаної, дистанційної форм навчання;
• управління закладом освіти;
• безпечне освітнє середовище;
• охорона праці та безпека життєдіяльності;
• відкритість і прозорість діяльності.

Критерії моніторингу:

• рівність (забезпечення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу);
• систематичність (згідно з алгоритмом дій, етапами та в певній послідовності);
• відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість оцінювання, шляхи перевірки результатів;
• об’єктивність (повторний контроль іншими суб’єктами);
• гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

Очікувані результати:

отримання результатів щодо стану освітнього процесу в закладі освіти;

покращення функцій управління освітнім процесом, збір, аналіз даних для прийняття управлінських рішень.

Підсумки моніторингу:

Підсумки моніторингу узагальнюються у  таблицях, схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах.

Дані моніторингу використовуються для обговорення на засіданнях методичних об’єднань, нарадах при директорові, педагогічних радах.

За результатами моніторингу розробляються рекомендації, здійснюється планування та корегування роботи, приймаються управлінські рішення.

Вищезазначене має сприяти формуванню в Закладі об’єктивної, відкритої, інформативної, прозорої системи забезпечення якості освіти.