МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ’ЯЗКИ ТА ІНТЕГРОВАНЕ НАВЧАННЯ ЯК СКЛАДОВІ STEАM-ОСВІТИ У ПРАКТИЦІ
ВЧИТЕЛЯ МИСТЕЦТВА
Ганна ГАПОНА
вчитель мистецтва КЗ «Ліцей «Європейська освіта» КМР»
Анотація. У статті розглянуто сутність та потенціал STEM-освіти, упровадження якої важливе для навчання учнів нової генерації. Зосереджено увагу на тому, що інтегроване навчання та використання на уроках міжпредметних зв’язків є ефективними шляхами формування в здобувачів освіти цілісної картини світу. В умовах реалізації нового Державного стандарту базової загальної середньої освіти, запровадження STЕAM-освіти питання інтегрованого навчання та міжпредметних зв’язків набуває нового, актуального значення та сприяє реалізації мети мистецької освітньої галузі: цілісний розвиток успішної особистості учня у процесі освоєння мистецьких надбань людства. Проведено аналіз наукових джерел з теми реалізації STЕAM-освіти в освітній процес учнів у закладах освіти. Прослідковано, що дослідження STEM-освіти має наукове, міждисциплінарне, культурно-освітнє та соціальне значення.
Ключові слова: STЕAM-освіта, інтегроване навчання, міжпредметні зв’язки, мистецтво, освітній процес.
У сучасному світі освіта починає тяжіти не до фрагментарних знань з окремих галузей, а до інтегрованих, які б охоплювали різні галузі й відображали б цілісну наукову картину світу та сприяли формуванню наукового світогляду [3]. За цих умов проблема реалізації міжпредметних зв’язків займає одне з центральних місць у сучасній дидактиці і привертає до себе увагу широкого кола.
STEM-освіта – це категорія, яка визначає відповідний педагогічний процес (технологію) формування і розвитку розумово-пізнавальних і творчих якостей молоді, рівень яких визначає конкурентну спроможність на сучасному ринку праці: здатність і готовність до розв’язання комплексних задач (проблем), критичного мислення, творчості, когнітивної гнучкості, співпраці, управління, здійснення інноваційної діяльності. Використання провідного принципу STEM-освіти – інтеграції дозволяє формування навчальних компетентностей якісно нового рівня [5].
У вітчизняній психолого-педагогічній літературі з проблеми міжпредметних зв'язків (О. Барановська, Г. Васьківська, В. Гайдамака, М. Думченко, А. Жукова, В. Кизенко, С. Косянчук, К. Слесик) найбільш ґрунтовно висвітлено теоретичні, змістові й процесуальні аспекти в галузі загальної середньої та професійної освіти. Водночас загальна середня освіта потребує подальшого вивчення й розвитку теорії міжпредметних зв'язків [4].
Метою статті є розкриття особливостей реалізації міжпредметних зв’язків на уроках мистецької галузі.
Виходячи з позицій філософського аналізу, вітчизняні та зарубіжні психологи та дидакти трактують поняття «міжпредметні зв’язки» по різному. Одні з них вважають, що міжпредметні зв’язки – це дидактична форма гносеологічного принципу системності, яка є необхідною і суттєвою ланкою сучасних методологічних основ процесу навчання, оскільки започатковує утворення системи. Інші трактують міжпредметні зв’язки як дидактичну умову, яка забезпечує не тільки систему знань здобувачів освіти, а й розвиток їх пізнавальних здібностей, активності, інтересу, розумових операцій [4].
Одним із перспективних шляхів модернізації змісту середньої освіти може стати впровадження інтегративного підходу на основі встановлення та реалізації міжпредметних зв’язків між навчальними дисциплінами. Реалізація завдань мистецької галузі тісно межує з такими дисциплінами, як література, психологія, етика й естетика.
Питання інтеграції в мистецькій освітній галузі широко розкрила Л. Масол, яка висвітлила теорії інтеграції та обґрунтувала авторську концепцію поліцентричної інтеграції, реалізованої в програмах курсу «Мистецтво» для закладів загальної середньої освіти й експериментально апробованих і впроваджених у практику підручників і посібників для усієї вертикалі шкільного навчання та виховання учнів 1-11 класів.
Актуальність і необхідність встановлення міжпредметних зв’язків обумовлюється дидактичними принципами навчання, реалізацією розвивальних і виховних цілей загальної середньої освіти, поєднанням міждисциплінарних практико-орієнтованих підходів до навчання на основі STEM-освіти, потребою формування загальних компетентностей.
Для більш глибокого й емоційного сприймання змісту музичного твору учнем, розвитку його емоційно-почуттєвої сфери доцільно використовувати на уроках засоби образотворчого і художнього мистецтва. Можна запропонувати учням низку завдань:
Доцільно використовувати різні види роботи з музичними творами:
Твори образотворчого мистецтва найчастіше використовують для ілюстрування змісту музичного твору. Аналіз репродукцій картин допомагає учням навчитися самостійно описувати створені в їхній уяві зорові образи. Зіставлення картини з музичним матеріалом допомагає виявити специфіку кожного виду мистецтва, уточнити настрій і почуття самого учня й персонажів твору. Вибір із запропонованих ілюстрацій, виконаних різними художниками, тієї, яка сподобалася, передбачає пояснення свого вибору, а отже, зіставлення з текстом усіх ілюстрацій, увагу до його змісту.
На етапі узагальнення використання творів різних видів мистецтва допомагає створювати проблемні ситуації та ситуації вибору, коли учні мають самостійно застосувати набуті на уроці знання і пояснити своє рішення (вибір ілюстрацій, музичного супроводу). Крім того, вони можуть з опорою на набутий на уроці досвід самі ілюструвати твір, добирати до нього музичні фрагменти тощо.
Використання міжпредметних зв’язків допоможе учням зробити висновок, що кожен вид мистецтва має свої, лише йому властиві способи відображення життя, а за допомогою музики, художнього слова, ілюстрації змальовуються і зорові, і слухові деталі, усе те, що можна побачити, відчути, уявити. На таких уроках діти вчаться порівнювати близькі за темою твори різних видів мистецтв, розуміти специфіку кожного з них, творчо переосмислювати надбання минулого, формувати власну думку [2].
Такий підхід сприяє естетичному вихованню учнів, виробленню в них почуття прекрасного, духовному збагаченню особистості, глибшому, емоційнішому розкриттю художнього образу дітьми, формуванню цілісного уявлення про світову культуру.
Комплексний вплив різних видів мистецтв на учня підвищує його мотивацію до навчання, сприяє розвитку пізнавального інтересу, емоційної сфери, збагаченню естетичного досвіду, формуванню вмінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати, оцінювати твори мистецтва, виявляючи до них емоційно-ціннісне ставлення, спонукає до власної творчості, привчає вільно висловлювати свою думку. Використання міжпредметних зв’язків створює необхідні умови для реалізації компетентнісного підходу на уроках мистецтва в сучасній школі.
Слід пам’ятати, що під час реалізації міжпредметних зв’язків можуть виникати певні труднощі, а саме: відсутність у освітньому стандарті та програмах рекомендацій зі здійсненням міжпредметних зв’язків; слабка мотивація вчителів щодо їх реалізації; недостатня теоретична й практична підготовка вчителя до проведення уроку з використанням міжпредметних зв’язків.
Висновки
Запровадження STEM-освіти сприяє формуванню загальних та предметних компетентностей, що створює умови для розвитку прийомів активізації розумової діяльності, формування світогляду, цілісного сприйняття оточуючого світу як важливих складових освітнього процесу.
Список використаних джерел