УДК 81'42 + 81'367.4

Зоряна КОРЖАК

к. філол. н., доцент,

Івано-Франківський національний

технічний університет нафти і газу

РОЛЬ НОМІНАТИВНИХ ЕКСПРЕСИВНИХ РЕЧЕНЬ ДЛЯ ТЕКСТОВИХ МАТЕРІАЛІВ УКРАЇНСЬКИХ ТА НІМЕЦЬКИХ ЗМІ

Щоб відкрити значно ширші теоретичні й практичні перспективи запропонованого дослідження, ми вирішили продемонструвати функційне навантаження номінативних експресивних речень в українській та німецькій мові, щоб виявити універсальні закономірності побудови зазначених конструкцій та з’ясувати,  який вплив на їх формування і специфіку здійснюють культурні чинники і комунікативна традиція. Оскільки і в українській, і в німецькій мовах номінативні конструкції активно використовуються для надання тексту виразності, динамізму та прагматичної спрямованості, їх зіставлення сприятиме глибшому розумінню комунікативної природи таких синтаксичних одиниць [2, с. 162].

В українських медіа номінативні експресивні речення широко використовуються, зокрема в заголовках та підзаголовках новинних видань, таких як «Українська правда», «Дзеркало тижня» чи «НВ». Вони мають на меті швидко привернути увагу читача, передати емоційне забарвлення та акцентувати важливі події або явища. Типовими є заголовки чи фрагменти новин, побудовані за моделлю «ланцюг із двох або трьох іменників», які формують семантичну домінанту тексту. Наприклад, у публікаціях «Української правди», «Дзеркала тижня» чи «НВ» широко використовуються такі конструкції, як: «Війна. Вибір. Перемога; Реформи. Боротьба. Супротив; Криза. Відповідальність. Майбутнє». Драматизуючи події, автори новин використовують іменники з виразним емоційним забарвленням та апелюють до страху, небезпеки, боротьби, болю чи перемоги. Такі мовні засоби часто зустрічаються у заголовках, оскільки саме вони першими формують уявлення читача про подію, а також задають тональність усього матеріалу [1, с. 395].

У німецьких медіа, наприклад у виданнях «Der Spiegel» чи «Die Zeit», номінативні експресивні речення теж зустрічаються, проте частіше вони інтегровані у більш складну синтаксичну структуру. Вони використовуються як короткі вставки або заголовкові фрагменти: «Krieg. Leid. Hoffnung» – де номінативні конструкції схожі за формою і функцією з українськими, однак у німецькій мові такі речення рідше виступають повноцінними автономними висловами у тексті, а частіше супроводжуються додатковими пояснювальними конструкціями або інтонаційними засобами. Наприклад, у німецькому тексті можна зустріти конструкцію: «Ein neuer Krieg, großes Leid, doch auch Hoffnung auf Frieden» – де номінативні частини включені до більш розгорнутої синтаксичної одиниці.

Продуктивність номінативних експресивних речень для текстових матеріалів українських і німецьких ЗМІ – беззаперечна. Вони не лише концентрують суть повідомлення, а й стилістично маркують емоційний тон інформації, яка передається.

1. Приклади заголовків з українських ЗМІ:

Бачимо, що для української публіцистики характерне використання емоційно-забарвленої лексики, що апелює до соціально значущих проблем – війни, реформ, економічної кризи. Часта присутність таких слів, як війна, страх, біль, боротьба, перемога, формує атмосферу напруги, невизначеності, але також мобілізації. Конструкції з трьох іменників – домінантна модель, яка задає ритмічний темп заголовку, створюючи ефект фрагментарності та інформаційної концентрації.

2. Приклади заголовків із німецьких ЗМІ:

У німецьких ЗМІ конструкції номінативних експресивних речень будуються за аналогічною моделлю, проте спостерігається більша концентрація термінологічної або нейтрально-аналітичної лексики. Слова на кшталт Energiekrise, Perspektiven, Verantwortung, Wandel вказують на інформаційний стиль, прагнення подати стисле, але об’єктивно нейтральне повідомлення зі збереженням аналітичної складової. При цьому лексеми, пов’язані з кризами чи глобальними процесами (Pandemie, Klima, Migration), несуть у собі приховане емоційне навантаження, що активізується контекстом.

Таким чином, НЕР у заголовках та ключових фрагментах публіцистичних текстів виконують комплексну функцію – вони структурують матеріал, підсилюють експресію, концентрують зміст, а також слугують відображенням соціальних, культурних та інформаційних пріоритетів суспільства, в якому функціонує конкретний медіатекст.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Корольова В., Шевченко Т. Експресивний потенціал синтаксичних конструкцій в українському художньому дискурсі. Інноваційний шлях розвитку сучасних філологічних наук в Україні та країнах ЄС. Рига : Izdevnieciba Baltija Publishing, 2022. С. 381–434.

2. Шульжук К. Синтаксис української мови. Київ : ВЦ «Академія», 2004. 408 с.